Справа №613/1350/25 Провадження № 2/613/704/25
17 жовтня 2025 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Сеник О.С.,
за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/1350/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФК Айконс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс» звернулося до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 ,у якому просить: 1) стягнути з ОСОБА_1 (код ІНН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс» (місцезнаходження 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44334170) заборгованість за Кредитним договором № 953116 від 10.08.2020 року у сумі 8020,20 грн, яка складається з: 2445,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 1393,80 грн - заборгованість за комісіями і відсотками, 4181,40 грн - прострочена заборгованість за процентами; 2) стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс» судовий збір у сумі 2422,40 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 10.08.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 953116 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). У відповідності до умов договору ОСОБА_1 отримав строковий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок грошових коштів в розмірі 2500 грн на строк 30 днів зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» 28.04.2021 року укладено договір факторингу № 1-28/04/2021, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 953116 від 10.08.2020.
28.04.2021 ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп», як новий кредитор, відповідно до умов договору про відступлення права вимоги № 1-28/04/2021, відступив право вимоги за кредитним договором № 953116 від 10.08.2020, укладеним з ТОВ «Лінеура Україна», ТОВ «ФК Айконс», у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 ..
У порушення умов кредитного договору № 953116 від 10.08.2020 про належне, повне і своєчасне виконання зобов'язань, ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, в результаті чого станом на 21.03.2025 має заборгованість в розмірі 8020,20 грн, а саме: 2445,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1393,80 грн - заборгованість за комісіями і відсотками, 4181,40 грн - прострочена заборгованість за процентами..
Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ «ФК Айконс» до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 23.07.2025 позовну заяву ТОВ «ФК Айконс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу запропоновано в установлений судом строк подати письмовий відзив на позов.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, повідомив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, відзиву на позов не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджаєрозгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
З матеріалів справи судом встановлено, що 10.08.2020 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 953116 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Кредитний договір ОСОБА_1 підписав електронним підписом о 20:01 год..
Також, відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , з яким укладено вказаний кредитний договір № 953116 від 10.08.2020, ідентифікований ТОВ «Лінеура Україна». Акцепт договору позичальником здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі https://credit7.ua/ (одноразовий ідентифікатор С701, дата відправки ідентифікатору позичальнику - 10.08.2020, відправлено на номер +380682632432).
Укладення Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення паролю входу до особистого кабінету (п.1.1 Договору).
Відповідно п.п. 1.2-1.3 Договору Товариство надає Споживачу кредит в сумі 2500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, на строк 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору.
Тип процентної ставки фіксована - 1,90 % процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку надання (п. 1.4 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку Клієнта, зазначену Клієнтом в особистому кабінеті, що має наступні реквізити № НОМЕР_3 .
Окрім того, ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису підписав Додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 953116 від 10.08.2020, відповідно до якого дата повернення позики - 09.09.2020, разом до сплати 3925,00 грн.
З листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 2643_250521092832 від 21.05.2025 встановлено, що ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір на переказ коштів ФК-19/03-21 від 12.03.2019. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 10.08.2020 о 20:05 на суму 2500,00 грн, маска картки № НОМЕР_4 , номер транзакції в системі iPay.ua - 63067740, призначення платежу: Зарахування 2512,5 грн на карту № НОМЕР_4 .
28.04.2021 ТОВ «Лінеура Україна» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» (Фактор) уклали договір факторингу №1-28/04/2021, згідно якого на умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до гл.73 ЦК України, Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) бо Боржників за Кредитним Договором (Портфель Заборгованості), внаслідок передачі Права вимоги за цим договором, Фактор заміняє Клієнта у Кредитних Договорах, що входять доПортфеля Заборгованості, та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань Боржників за Кредитними договорами. Права Вимоги переходять до Фактора після підписання Сторонами цього Договору та оплати Фактором Клієнту ціни продажу.
Згідно з платіжною інструкцією від 28.04.2021 року № 37 від 28.04.2021 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» сплатило 2676832,50 грн ТОВ «Лінеура Україна» як оплату ціни за придбання прав вимоги за договором факторингу №1-28/04/2021 від 28.04.2021.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №01-28/04/2021 від 28.04.2021 ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 953116 від 10.08.2020 в сумі 8020,20 грн (2445,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 1393,80 грн заборгованість за відсотками, 4181,40 грн заборгованість за простроченими відсотками).
28.04.2021 ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» (Кредитор) та ТОВ «ФК Айконс» (Новий кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги № 1-28/04/2021, згідно якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Кредитор відступає за плату Новому кредитору належні йому Права Вимоги за Кредитним договором, а Новий кредитор заміняє Кредитора як сторону кредитора у Кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов'язки за Кредитнимдоговором. Новий кредитор сплачує Кредитору вартість Прав Вимоги, що відступається. В дату підписання цього Договору відступлення Прав Вимоги вважається таким, що відступив, а Новий кредитор набув Права Вимоги до Боржника та набув усіх прав та обов'язків сторони кредитора за Кредитним договором.
Згідно з платіжним дорученням №3 від 28.04.2021 ТОВ «ФК Айконс» сплатило 2686832,50 грн ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» як оплату послуг за договором № 1-28/04/2021 від 28.04.2021.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 1-28/04/2021 від 28.04.2021 ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» відступило ТОВ «ФК Айконс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 953116 від 10.08.2020 в сумі 8020,20 грн (2445,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 1393,80 грн заборгованість за відсотками, 4181,40 грн заборгованість за простроченими відсотками).
Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 953116 від 10.08.2020, доданої до позовної заяви, ТОВ «ФК Айконс» повідомляє, що станом на 21.03.2025 заборгованість за кредитним договором № 953116 від 10.08.2020 не погашена. Нарахування відсотків, пені та штрафів ТОВ «ФК Айконс» не здійснювало. ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 8020,20 грн, а саме: 2445,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1393,80 грн - заборгованість за відсотками, 4181,40 грн - прострочені відсотки.
Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ «ФК Айконс» до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Статтею 634 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитору зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Частиною першою статті 1077 ЦК України, визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини першої 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 751/861/17 (провадження № 61-28582ск18).
Відповідно до наданої позивачем виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 953116 від 10.08.2020 розмір заборгованості відповідача становить 8020,20 грн, а саме: 2445,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1393,80 грн - заборгованість за відсотками, 4181,40 грн - прострочені відсотки.
Водночас позивачем не надано суду обгрунтованого розрахунку заборгованості.
Верховний Суд у постанові від 02.10.2020 у справі №911/19/19 висловив правову позицію, за якою суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Обґрунтований розрахунок заборгованості повинен надавати суду можливість здійснити його перевірку. З огляду на наведене, такий розрахунок повинен містити, зокрема: обчислення суми боргу, ставки проценту, початок періоду нарахування основного боргу або процентів, закінчення періоду нарахування основного боргу або процентів, кількість днів прострочення, нарахування основного боргу або процентів, розрахунок основного боргу або процентів, розмір основного боргу або процентів та порядок нарахування відповідних сум за кожним відмінним критерієм заборгованості та підстави такого нарахування, передбачені умовами договору.
Разом з тим, наданий ТОВ «ФК Айконс» не надало суду розрахунок заборгованості за кредитним договором № 953116 від 10.08.2020 за боржником ОСОБА_1 , з якого би вбачалося здійснення боржником останньої оплати за кредитом, відомостей, яким саме чином була нарахована сума відсотків за користування кредитними коштами та за який період, тощо.
Тобто, позивачем не наданий розрахунок заборгованості, а наявна у матеріалах справи виписка з особового рахунку не містить порядку нарахування процентів, як складової частини заборгованості відповідача, що позбавляє суд можливості здійснити перевірку такого розрахунку та вважати доведеною загальну суму процентів за кредитним договором у розмірі 5575,20 грн.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п.17 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023) тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Суд зауважує, що Договором № 953116 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 про надання коштів на умовах фінансового кредиту визначений строк кредиту, який становить 30 днів (з 10.08.2020 по 08.09.2020 включно), і саме впродовж цього строку повинні були нараховуватися відповідачу відсотки.
З урахуванням визначеної договором відсоткової ставки - 1,90% - розрахована за 30 днів сума відсотків складає 1425,00 грн (2500,00 грн * 1,9% *30= 1425,00 грн), яка підлягає стягненню.
Щодо стягнення відсотків за період після закінчення строку дії договору № 953116 від 10.08.2020 суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів щодо пролонгації строку кредитування після 08.09.2020 відповідно до розділу 4 договору. Так, в матеріалах справи відсутні докази звернення позичальника про продовження строку користування кредитом та додаткові угоди, укладення яких передбачено пунктами 4.1, 4.2 договору.
Оскільки після спливу визначеного договором позики строку кредитування право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за договором кредиту № 953116 від 10.08.2020 за період з 09.09.2020 задоволенню не підлягають.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Однак, з вимогами про стягнення грошових коштів на підставі статті 625 ЦК України позивач не звертався.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 відсотків у розмірі 4150,20 грн. задоволенню не підлягають.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача підлягає заборгованість за кредитним договором № 953116 від 10.08.2020 у загальному розмірі 3870,00 грн кредитної заборгованості, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2445,00 грн, заборгованість за відсотками - 1425,00 грн.
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
07.08.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Айконс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн. В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «ФК Айконс» витрат на правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір № 16/06/2025 про надання правової допомоги від 16.06.2025, укладений між ТОВ «ФК Айконс» та адвокатом Пархомчуком С.В.; акт про отримання правової допомоги від 01.08.2025, відповідно до якого надані послуги адвоката на суму 10500,00 грн; рахунок № 01.08.2025-04 за послуги правничої допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 16.06.2025; копією платіжної інструкції від 01.08.2025 про переказ коштів на суму 10500,00 грн (призначення платежу - правнича допомога згідно договору про надання правової допомоги від 16.06.2025, рахунок 01.08.2025-4).
Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 48,25%, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1168,80 грн (2422,40 грн* 48,25/100), та 5066,25 грн витрат на професійну правничу допомогу (10500,00 грн* 48,25/100).
Керуючись ст.ст.4, 10-13, 76-81, ч.1 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст.263-265, 268, 273-283, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс» заборгованість за кредитним договором № 953116 від 10.08.2020 у розмірі 3870,00 грн (три тисячі вісімсот сімдесят гривень 00 коп), у т.ч. заборгованість за тілом кредиту - 2445,00 грн (дві тисячі чотириста чорок п'ять грн 00 коп.), заборгованість по сплаті відсотків - 1425,00 грн (одна тисяча чотириста двадцять п'ять грн 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1168,80 грн (одна тисяча сто шістдесят вісім гривень 80 коп) та витрати на правничу допомогу в розмірі 5066,25 грн (п'ять тисяч шістдесят шість гривень 25 коп).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс», адреса місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, код ЄДРПОУ 44334170.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О.С. Сеник