Іменем України
№ 610/3926/25 № 1-кп/610/228/2025
м. Балаклія17 жовтня 2025 року
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
судді: ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з питання виправлення допущених у судовому рішенні описок,
Предметом судового розгляду було клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою від 14.10.2025 клопотання задоволено. Прийнято рішення, зокрема, ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження закрити на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
У резолютивній частині ухвали допущено описку в зазначення по батькові підозрюваного ОСОБА_3 , замість правильного " ОСОБА_4 " зазначено " ОСОБА_5 ".
За правилом ч. 1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Вказана норма застосовується до всього змісту судового рішення, тобто у рівній мірі до вступної, мотивувальної, резолютивної її частин.
Прокурор просив розглянути це питання за його відсутності.
Так, однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати.
Опискою вважається зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка, яка допущена під час його письмово вербального викладу, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання, а виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Очевидною арифметичною помилкою визнається помилка у вчиненні результату підрахунку: пропущення цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не може бути виправлене в порядку, передбаченому цією статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), проте в жодному випадку не дозволяється під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення.
Можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною, проте допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв'язку з нововиявленими обставинами.
З огляду на викладене, а також на те, що аналіз процесуальних документів, що містяться в матеріалах кримінальної справи (судового провадження) беззаперечно вказують на помилковість зазначених відомостей, суд вважає, що невірне зазначення по батькові підозрюваного спотворює текст судового рішення, призводить до його неправильного сприйняття, отже може вважатися опискою в розумінні ст. 379 КПК України.
Виходячи з цієї логіки суд при виправленні описки жодних змін до змісту вироку (висновків та мотивів судового рішення) фактично не вносить, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 379 КПК України,
Виправити описку, допущену в ухвалі Балаклійського районного суду Харківської області від 14 жовтня 2025 року у цій же справі, а саме:
у резолютивній частині замість по батькові підозрюваного ОСОБА_3 « ОСОБА_5 » зазначити правильне « ОСОБА_4 ».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1