Справа № 396/208/25
Провадження № 2/396/540/25
25.08.2025 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Цесельська О.С.., за участі секретаря судового засідання Трохимчук Я.О., розглянувши в м. Новоукраїнка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом за яким просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 46320 грн., судовий збір у розмірі 2422 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №4697227, відповідно до умов якого, останній отримав кредит у розмірі 12000 грн., для особистих потреб, на строк 11 днів, зі сплатою за користування кредитом 2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідач порушив умови кредитного договору, а тому утворилась заборгованість за кредитом 46320 грн.
26.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмежено відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" було укладено договір факторингу №26-07/2024 про відступлення права вимоги за кредитними договорами до боржників, тобто і до відповідача ОСОБА_1 ..
На підставі зазначеного позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою судді від 05.02.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторони у судове засідання не явилися.
Заочним рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 27.03.2025 року позов ТОВ "Факторинг Партнерс" задоволено повністю.
Відповідач звернувся з заявою про переглял заочного рішення, зазначає, що відсутні докази видачі відповідачу кредитних коштів та невірно розрахована заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Представник позивача заперечив щодо обгрунтованості заперечень відповідача, вказуючи, що нарахування процентів здійснювалося відповідно до умов договору сторонами було погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника. Сторони договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь - яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договорувідповідач погодився на зазначені умови. Отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи .
Дослідивши надані в обгрунтування позицій сторін докази, суд приходить до наступного.
25.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4697227, відповідно до умов якого, останній отримав кредит у розмірі 12000 грн., для особистих потреб, на строк 11 днів, зі сплатою за користування кредитом 2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку АТ "Державний ощадний банк України" на виконання ухвали суду про витребовування доказів за клопотанням представника позивача надав Виписку за поточними рахунками клієнта ОСОБА_1 за період з 25.12.2021 року по 31.12.2021 року, відтак наявні відомості про зарахування коштів у сумі 12000 гривень по банківському рахунку , до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , відкритому на ім"я ОСОБА_1 в установі АТ "Ощадбанк".
26.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" було укладено договір факторингу №26-07/2024 про відступлення права вимоги за кредитними договорами до боржників, тобто ТОВ «МІЛОАН» відступив на користь ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" належні йому права вимоги до боржників (а.с. 31-36), у тому числі за кредитним договором №4697227 від 25.12.2025 року, а ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, згідно реєстру боржників від 27.06.2024 року до ОСОБА_1 в розмірі 46320.00 грн. (а.с. 6).
Зі змісту ст. 626, 638 ЦК України, слідує, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Законом України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частина 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом статті 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Так, згідно зі ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтями 1049, 1054 ЦК України, передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2ст. 1054 ЦК України).
Таким чином, дослідивши надані докази в їх сукупності, беручи до уваги вище вказане, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
При вирішенні позовних вимог щодо стягнення процентів, які заперечуються відповідачем, суд враховує, що п. 1.5.2 Договору, проценти за користування кредитом 2640 гривень , які нараховуються за ставкою 2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 1.6 договору, стандартна (базова) процентна ставка за користуввання кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Згідно п. 4.2 Договору у разі прострочення позичальником зобов"язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв"язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією). має право (не обов"язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов"язання, передбачених ст. 625 ЦК України.
Згідно з правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду від 12.04.2022 по справі № 756/6038/20, незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.
Таким чином, відсутні підстави для зменшення процентів за договором, які нараховані позивачем.
Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн.
Згідно зіст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
З ч.1 ст.137 ЦПК України вбачається, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Понесені позивачем витрати на правову допомогу підтверджуються копією договору про надання правової допомоги, витягом з акту про надання юридичної допомоги, заявкою на надання юридичної допомоги, платіжним дорученням. Ч. 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Суд також повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Як вбачається із матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Факторинг Партнерс» долучено до позовної заяви: копію Договору про надання правової допомоги від 02.07.2024 року № 02-07/2024, детальний опис (обсяг) вартості послуг: рахунок на оплату, заявку про надання юридичної допомоги, акт про надання юридичної допомоги.
Дана справа відповідно до п. 2 ч. 6 ст.19 ЦПК України належить до справ незначної складності, у спорах про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов'язання судова практика є сталою, не потребує вивчення великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратила би значний час, тому суд дійшов висновку проте, що правова допомога 13000 грн, не відповідає критерію розумності їх розміру з урахуванням складності цієї справи.
Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Отже, з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» необхідно стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, а всього 8422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмежено відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (код ЄДРПОУ 42640371, адреса: вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м. Київ, 03150) заборгованість за договором № 4697227 від 25.12.2021 року у сумі 46320 (сорок шість тисяч триста двадцять) гривень, витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 гривні та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 гривень.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене 03.09.2025 року.
Суддя: О. С. Цесельська