Справа № 344/1751/25
Провадження № 2/344/1949/25
(ЗАОЧНЕ)
17 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
30.01.2025 позивач звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача, в якій просить збільшити розмір аліментів, які були встановленні рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.07.2016, на утримання двох неповнолітніх дітей з 600 грн. до 4000 грн. на одну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Позов обґрунтовує тим, що 18.09.2013 сторони уклали шлюб, який рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.10.2018 розірваний. Від даного шлюбу народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі 344/7484/16, ухвалено стягувати з відповідача на користь позивача по 600 грн. аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
З часу ухвалення рішення розмір витрат на дітей значно зріс, і є недостатнім для забезпечення їхнього належного утримання, розвитку. Позивач з дітьми останніх два роки проживає в Республіці Польща, її дохід є мінімальним. На даний час позивач самостійно виховує дітей, забезпечує їх одягом, необхідними речами, оплачує комунальні послуги. Відповідач добровільно не приймає участі у вихованні дітей, не надає коштів, хоча останній має високий дохід, інших осіб на утриманні немає, а отже спроможний сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі по 4000 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку (а.с.1-3).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.01.2025 справу передано судді Кіндратишин Л.Р. (а.с. 23-24).
Ухвалою суду від 04.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 28-29).
Позивач в судове засідання не з'явилася.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений відповідно до вимог закону, в тому числі через сайт «Судова влада». Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.
Відповідно до змісту ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України зазначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки. Разом з тим, неявка позивача не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.
Оскільки сторони в судове засідання, зокрема призначене на 14.10.2025 не з'явилися, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України і ч. 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п'яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.
Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Згідно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції 11 лютого 2014 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис за №1127. Батьки: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 5).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області 05 травня 2016 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис за №1127. Батьки: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 4).
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.07.2016, у справі 344/7484/16-ц, яке набрало законної сили 08.09.2016, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 09 червня 2016 року.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.10.2018, у справі 344/10623/17, яке набрало законної сили 03.12.2018, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 18.09.2013 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції про, що складено актовий запис за №1458 розірвано. Малолітніх дійте залишено проживати з матір'ю.
23.08.2019 старшого державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Керніцьким А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59875535, на підставі виконавчого листа №344/7484/2016 від 27.10.2016 виданого Івано-Франківським міським судом відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 09 червня 2016 року (а.с.19).
Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).
Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України "Про охорону дитинства" ).
Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).
Таким чином, суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов'язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.
Згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як роз'яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15травня 2006року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,материнства та стягнення аліментів" відповідно до статті 192СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили
В поданій до суду заяві позивач просить розмір аліментів змінити з розміру по 600 грн. на розмір по 4 000 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття, посилаючись на те, що розмір аліментів є незначним, не задовольняє мінімальних потреб дітей, забезпеченням необхідних життєвих потреб значно зросли, і в даний час не взмозі одна забезпечити матеріальні потреби, оскільки останніх два роки разом з дітьми проживає в Республіці Польща, та її дохід є мінімальним.
Суд при розгляді вимог позивача про збільшення розміру аліментів враховує, що з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів змінилися відповідні обставини (вік дітей рівень їх потреб, тощо), як і змінився визначений положеннями Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів, тому з вказаних підстав розмір присуджених аліментів підлягає збільшенню.
Крім того, як зазначено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 459/2181/17, провадження № 61-37114св18, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
За вказаний період часу неповнолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виросли, змінилися їх потреби в розвитку, харчуванні, побуті, заробітної плати, які позивач отримує, не вистачає на їх належне утримання.
Враховуючи зазначене, суд визнає за необхідне та достатнє збільшення аліментів, що присуджені з відповідача на користь позивача, в розмірі по 3 000 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення кожною дитиною повноліття.
Докази, які б спростовували вищезазначений висновок суду щодо збільшення розміру аліментів, або докази неможливості відповідача оплачувати аліменти у більшому розмірі в матеріалах справи відсутні, а судом таких обставин не встановлено.
Суд звертає увагу на те, що на момент розгляду справи в суді, відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років : з 1 січня - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 3196 гривень.
При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 СК України враховує вік сторін та дітей, потреби дітей щодо належного утримання.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд дійшов висновку, що батьки дитини повинні забезпечити її утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму, встановленого для певного віку дитини, як мінімальної гарантії для збереження її здоров'я та розвитку. При цьому кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно, оскільки обов'язок щодо утримання дітей покладений на обох батьків.
Одночасно мінімальним рекомендованим розміром аліментів є розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку за умови достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач в процесі розгляду справи не довела можливість відповідачем сплачувати аліменти в розмірі по 4 000 грн., і судом такого не встановлено.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги чинного законодавства, виходячи з інтересів неповнолітніх дітей, суд дійшов висновку про доцільність стягування з відповідача на користь позивача аліментів на неповнолітніх дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у збільшеному розмірі, а саме в розмірі по 3000 (три тисячі) гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення кожною дитиною повноліття.
Як роз'яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15травня 2006року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 643/11949/19, стягнення аліментів відповідно до нового способу починається з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Разом з тим, слід роз'яснити, що за заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (ст.186 СК України).
Статтею 185 СК України також визначено обов'язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Тому з відповідача слід стягнути 1211 грн. 20 коп. судового збору на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 137, 141, 210, 259, 263-265, 273, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов задоволити частково.
Змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.07.2016 у справі №344/7484/16-ц та стягувати із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3 000 ( три тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення кожною дитиною повноліття.
У іншій частині вимог - відмовити.
Стягнення аліментів, визначених рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.07.2016 у справі №344/7484/16-ц припинити з дня набрання законної сили рішенням суду.
Стягнути з ОСОБА_2 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять гривень) 20 копійок судового збору в дохід держави.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення 17.10.2025.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.