Справа № 464/4115/25
пр.№ 2/464/1924/25
16.10.2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова, у складі: судді Мички Б.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу №464/4115/25 за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договром,
представник позивача Альховська І.Б. звернулась в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №630573450 у розмірі 106 622,55 грн, яка складається із простроченого тіла кредиту в розмірі 67 874,77 грн та відсотками за користування кредитом в розмірі 38 747,78 грн, а також судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 09.02.2017 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630573450. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 106 622,55 грн, яка складається із простроченого тіла кредиту в розмірі 67 874,77 грн та відсотками за користування кредитом в розмірі 38 747,78 грн. На підставі викладеного, представник позивача просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі, а також стягнути з відповідачки судовий збір.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2025 року таку передано на розгляд судді Мичці Б.Р.
Ухвалою судді від 17.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачці встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали подати до суду у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України відзив на позовну заяву.
Відповідачці двічі рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено ухвалу про відкриття провадження у справі за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання. Позовну заяву з додатками відповідачці було направлено позивачем, про що долучено відповідне підтвердження, як це передбачено ст.ст.43, 177 ЦПК України. На адресу суду повернулись рекомендовані повідомлення без відмітки про отримання відповідачкою копії ухвали судді.
Відповідачка відзив на позов не подала, жодних заяв чи клопотань нею не заявлено.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12, 81 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (ст.ст.526, 530 ЦК України). За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи із положень ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу ст.ст.1046-1057-1 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.1, 2 ст.1069 ЦК України).
У ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).
08.02.2017 року ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) підписала оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії; своїм підписом пропонує АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між ним та банком.
Тип та мета кредиту: кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту: «Максимум»; мета кредиту - споживчі потреби (Розділ І Оферти).Згідно з Розділу ІІ Оферти відповідачка просить випустити міжнародну платіжну картку MasterCard DEBIT WORLD строком дії 3 років з моменту випуску.
Максимальна сума кредиту (кредитної лінії) складає 200 000,00 грн; процентна ставка за користування кредитною лінією для торгових операцій запропоновано встановити та/або операцій зняття коштів готівкою у розмірі 39,99% річних; тип процентної ставки - фіксована (Розділ ІІІ Оферти).
З Витягу з державного реєстру банків сформованого 02.12.2022 року, вбачається, що відбулась зміна найменування банку із Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» (АТ «АЛЬФА-БАНК») на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК».
Заявляючи вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом у розмірі 106 622,55 грн, позивач надав виписку з особового рахунку клієнта (рух коштів по картці). Дана виписка у відповідності до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, підтверджує виконання за день операцій клієнтом.
Судом установлено, що позивачем умови укладеного договору виконано, проте відповідачка взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконувала, а відтак згідно з розрахунком позивача має заборгованість у сумі 106 622,55 грн, яка складається з: 67 874,77 заборгованість за кредитом; 38 747,78 грн заборгованість за відсотками. Відповідачкою наведений розрахунок не заперечено та не спростовано, а тому такий береться судом до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем. За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «СЕНС БАНК» не повернуті та обов'язковості договору для сторін, доводи позивача щодо стягнення з відповідачки суми боргу є підставними та підлягають задоволенню.
Суд акцентує увагу, що відповідачка не скористалась своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому суд вирішив справу за наявними матеріалами.
У порядку ст.141 ЦПК України на відповідачку слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 2 422,40 грн судового збору.
Керуючись ст.ст.141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором №630573450 від 09 лютого 2025 року у розмірі 106 622,55 грн
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» 2 422,40 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 16 жовтня 2025 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Головуючий Богдан МИЧКА