1Справа № 335/10193/25 2-н/335/774/2025
17 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світоч 60» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за дання послуг ЖКГ,
До суду надійшла заява ОСББ «Світоч 60» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за дання послуг ЖКГ за період з січня 2022 року по серпень 2025 року розмірі 21348,91 грн.
Суддя, вивчивши матеріали заяви, вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу повинна містити відомості про повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ст. ст. 3 і 4 Закону України «Про виконавче провадження» судовий наказ є видом виконавчого документу, однією з вимог до змісту якого є відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
Відтак, вживане у п. 2 ч. 1 ст. 163 ЦПК України формулювання «за його наявності» слід тлумачити так, що у заяві про видачу судового наказу має бути зазначений РНОКПП, крім випадків, коли боржник через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовився від прийняття РНОКПП та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку в паспорті. В такому випадку у заяві мають бути зазначені серія і номер паспорта боржника.
Таким чином, заява про видачу судового наказу в обов'язковому порядку має містити вказані відомості, а формулювання «якщо вони відомі заявнику», стосується офіційних електронних адрес та інших даних, що ідентифікують боржника.
Однак заява ОСББ «Світоч 60» не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, оскільки не містить відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта боржника, що унеможливлює видачу судового наказу, який відповідав би вимогам закону, що пред'являються до виконавчого документу.
Відсутність в матеріалах заяви відомостей, достатніх для перевірки судом зареєстрованого місця проживання боржника в порядку ч. 5 ст. 165 ЦПК України, унеможливлює видачу судового наказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо, зокрема , заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до Закону України «Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (надалі - Закон про ОСББ) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Статтею 12 Закону про ОСББ встановлено, що Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Крім того, Законом про ОСББ передбачено, що основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (ч. 4 ст. 4). Майно об'єднання утворюється з майна, переданого йому співвласниками у власність, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Майно, придбане об'єднанням за рахунок внесків та платежів співвласників, є їхньою спільною власністю (ч. ч. 9, 10 ст. 4).
Своєчасна і повна сплата внесків і платежів є одним із обов'язків співвласника багатоквартирного будинку (ст. 15 Закону про ОСББ).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону про ОСББ Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності
Відповідно до ст. 21 Закону про ОСББ кошти ОСББ складаються із, зокрема, внесків і платежів співвласників, коштів, залучених на умовах кредиту та позики, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону про ОСББ, Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об'єднання за рішенням загальних зборів має право:
задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення;
визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори;
виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи (ч. 6 ст. 22 Закону про ОСББ).
Відтак, за змістом Закону про ОСББ, відносини між ОСББ та співвласниками багатоквартирного будинку щодо утримання спільного майна не є зобов'язальними відносинами між надавачем і споживачем житлово-комунальних послуг, а є речовими відносинами щодо порядку володіння, користування та розпорядження спільним майном. При цьому внески співвласників є не оплатою за отримані послуги, а формою безпосередньої участі в утриманні спільного майна.
Разом з тим, з розрахунку заборгованості, який долучено стягувачем до заяви, встановлено, що розрахунок заборгованості проводиться за період з січня 2022 по серпень 2025, тобто за той період, який вказано стягувачем у заяві, однак у графі «сальдо» станом на січень 2022 зазначено сальдо 9630,83 грн. до якої, згідно розрахунку, додається заборгованість боржника за кожен місяць.
Із викладеного слідує, що стягувач хоча і просить стягнути із ОСОБА_2 заборгованість за період з січня 2022 по серпень 2025 , тобто в межах трирічного строку позовної давності, однак згідно наданого суду розрахунку встановлено, що стягувачем до заборгованості за цей період включену іншу заборгованість, яка вже існувала станом на січень 2022 року.
При цьому, із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів неможливо встановити за яких обставин та за який період утворилась вказана заборгованість, та з яких підстав стягувач додав вказану заборгованість до заборгованості, яка виникла за період з 01.06.2022 по 01.05.2025, з метою стягнення якої він звернувся до суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видач судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 163, 165, 259-261 ЦПК України, суддя
Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Світоч 60 » у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за дання послуг ЖКГ.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з наведених підстав не є перешкодою для звернення до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Суддя Ю.В. Апаллонова