Справа № 308/11328/25
1-кс/308/6031/25
17 жовтня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024071030001570, відомості про яке 06.08.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
Прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024071030001570, відомості про яке 06.08.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що 05.08.2024 до Ужгородського РУГІ ГУНП в Закарпатській області надійшов рапорт начальника УСР про те, що у ході проведення оперативно-пошукових заходів було встановлено, що гр. ОСОБА_4 у період дії воєнного стану на території держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою особистого незаконного збагачення, всупереч вимогам чинного законодавства, має намір організувати схему незаконного переправлення осіб призовного віку, які підлягають мобілізації до ЗСУ через державний кордон України, поза межами пунктів пропуску до країн Євросоюзу.
26.08.2025 слідчим слідчого відділу Ужгородського РУП спільно із працівниками УСР в Закарпатській області та спільно з працівниками ГОРВ 94-го прикордонного загону був проведений санкціонований обшук транспортного засобу марки «Mercedes Benz», чорного кольору, з д.н.з. « НОМЕР_1 », який був розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході проведення обшуку було виявлено та вилучено: Gps трекер марки «ТК STAR», ID:9058766865, IMEI: НОМЕР_2 , всередині якого було виявлено сім-карту мобільного оператора «Київстар» з номерами: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 . Даний gps трекер разом зі сім-картою було поміщено до спец пакету НПУ MC 2175106; Gps трекер чорного кольору із номером: 358611020046386 та Gps трекер чорного кольору із номером: 358611020039691. Дані два трекери в подальшому були поміщені до спец пакету НПУ RIC 2175106; мобільний телефон марки «Iphone», білувато-рожевого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_5 , який в подальшому було поміщено до спец пакету НПУ RIC 2175105. В кінці проведення обшуку, безпосередньо сам транспортний засіб марки «Mercedes Benz», чорного кольору, з д.н.з. « НОМЕР_1 » було вилучено та поміщено до спец майданчику за адресою: м. Вишгород, вул. Ватутіна, 100А.
27 серпня 2025 року вищевказані вилучені gps трекери у кількості трьох штук, мобільний телефон та т/з марки «Mercedes Benz» - визнано речовим доказом.
На підставі наведеного, просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: Gps трекер марки «ТК STAR», ID: 9058766865, IMEI: НОМЕР_2 , всередині якого було виявлено сім-карту мобільного оператора «Київстар» з номерами: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 . Даний gps трекер разом зі сім-картою було поміщено до спец пакету НПУ RIC 2175106; Gps трекер чорного кольору із номером: 358611020046386 та Gps трекер чорного кольору із номером: 358611020039691. Дані два трекери в подальшому були поміщені до до спец пакету НПУ RIC 2175106; мобільний телефон марки «Iphone», білувато-рожевого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_5 , який в подальшому було поміщено до спец пакету НПУ RIC 2175105; транспортний засіб марки «Mercedes Benz», чорного кольору, з д.н.з. « НОМЕР_1 », який було вилучено та поміщено до спец майданчику за адресою: м. Вишгород, вул. Ватутіна, 100А.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подано клопотання про розгляд без участі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, такий належним чином повідомлявся про дату та час судового засідання.
Розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що Ужгородським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024071030001570, відомості про яке 06.08.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
Згідно короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зазначеному у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань зазначено, що 05.06.2024, до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшов рапорт начальника УСР про те, що у ході проведення оперативно-пошукових заходів було встановлено, що гр. ОСОБА_4 у період дії воєнного стану на території держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою особистого незаконного збагачення, всупереч вимогам чинного законодавства, має намір організувати схему незаконного переправлення осіб призовного віку, які підлягають мобілізації до ЗСУ через державний кордон України, поза межами пунктів пропуску до країн Євросоюзу.
Згідно протоколу обшуку від 26.08.2025, в ході якого виявлено та вилучено: Gps трекер марки «ТК STAR», ID:9058766865, IMEI: НОМЕР_2 , всередині якого було виявлено сім-карту мобільного оператора «Київстар» з номерами: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 . Даний gps трекер разом зі сім-картою було поміщено до спец пакету НПУ MC 2175106; Gps трекер чорного кольору із номером: 358611020046386 та Gps трекер чорного кольору із номером: 358611020039691. Дані два трекери в подальшому були поміщені до спец пакету НПУ RIC 2175106; мобільний телефон марки «Iphone», білувато-рожевого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_5 , який в подальшому було поміщено до спец пакету НПУ RIC 2175105. В кінці проведення обшуку, безпосередньо сам транспортний засіб марки «Mercedes Benz», чорного кольору, з д.н.з. « НОМЕР_1 » було вилучено та поміщено до спецмайданчику за адресою: м. Вишгород, вул. Ватутіна, 100А.
Постановою слідчого слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 27.08.2025 вищевказані вилучені речі - визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
До матеріалів клопотання також подано постанову про доручення проведення досудового розслідування від 06.08.2024 року; постанову про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 06.08.2024; рапорт старшого оперуповноваженого 2-го відділу УСР в Закарпатській області ДСР НПУ капітана поліції ОСОБА_6 від 02.08.2024; протокол огляду місця події від 02.08.2025; ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/11328/25 від 15.08.2025; акт прийняття передачі тимчасово затриманих транспортних засобів від 26.08.2025.
Згідно зі ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку .
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим в клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, на Gps трекер марки «ТК STAR», ID:9058766865, IMEI: НОМЕР_2 , всередині якого було виявлено сім-карту мобільного оператора «Київстар» з номерами: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; Gps трекер чорного кольору із номером: 358611020046386 та Gps трекер чорного кольору із номером: 358611020039691; мобільний телефон марки «Iphone», білувато-рожевого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_5 . За таких обставин слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна в цій частині. Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, встановленню істини у справі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, а також зважаючи на те, що вилучені вищевказані предмети мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, та незастосування арешту щодо цього майна може призвести до зникнення, втрати або його пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає що клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню в цій частині.
Разом із тим, слідчий суддя вважає необґрунтованим клопотання в частині накладення арешту на транспортний засіб марки «Mercedes Benz», чорного кольору, д.н.з. « НОМЕР_1 ». Слідчим суддею, встановлено, що зазначене майно, що належить ОСОБА_7 , слідчому судді не доведено зв'язок такого з кримінальним провадженням. В цій частині клопотання задоволенню не підлягає, оскільки ні з клопотання, ні з матеріалів, які обґрунтовують клопотання, в порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України не вбачається підстав, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт вказаного майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права. Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність. Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті, Суд повинен з'ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи. Вимога щодо забезпечення такого балансу випливає зі структури статті 1 Першого Протоколу, якщо розглядати її в цілому. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.
Зі змісту наведеного, вбачається, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.
На теперішній час слідчим не доведено, що в застосуванні цього заходу є необхідність, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт такого майна, а саме: автомобіля марки «Mercedes Benz», чорного кольору, д.н.з. « НОМЕР_1 ».
З урахуванням викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024071030001570, відомості про яке 06.08.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на речі, вилучені у ході проведення обшуку транспортного засобу від 26.08.2025, а саме на: Gps трекер марки «ТК STAR», ID:9058766865, IMEI: НОМЕР_2 , всередині якого було виявлено сім-карту мобільного оператора «Київстар» з номерами: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; Gps трекер чорного кольору із номером: 358611020046386 та Gps трекер чорного кольору із номером: 358611020039691; мобільний телефон марки «Iphone», білувато-рожевого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_5 .
В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1