Вирок від 17.10.2025 по справі 308/2308/21

Справа № 308/2308/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2025 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника потерпілого - ОСОБА_4 , обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисника обвинувачених - ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020260040000434 від 02.03.2020 року, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Миколаїв, Львівської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні 2 дітей, з вищою освітою, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, українки, уродженки м. Миколаїв, Львівської області, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою - спеціальною освітою, розлученої, має на утриманні 2 дітей, раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 189 КК України та про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, українця, уродженця м. Миколаїв, Львівської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , з середньою-спеціальною освітою, розлученого, має на утриманні 2 дітей, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 189 КК України за наступних обставин. Так, він - ОСОБА_5 , в листопаді 2019 року, при встановлених досудовим розслідуванням обставинах, разом із своєю знайомою ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність, караність та суспільну небезпечність своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про рівень матеріального становища приватного підприємця ОСОБА_9 , стали на злочинний шлях незаконного збагачення, попередньо домовившись про вчинення вимагання грошей в останнього.

Переслідуючи кінцеву мету такої протиправної діяльності - незаконне заволодіння грошовими коштами в ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , як безпосередній виконавець, для реалізації своїх намірів, опрацював злочинний план та розподілив злочинні ролі, відповідно до яких безпосереднім виконавцем даного злочину визначив себе, а пособником ОСОБА_6 . Згідно із попередньою домовленістю між співучасниками визначено, що ОСОБА_6 повинна звабити та заманити потерпілого ОСОБА_9 до попередньо орендованої ними квартири. В свою чергу, ОСОБА_5 в момент інтимних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 заходить до квартири та за допомогою мобільного телефону здійснює відеозйомку оголеного ОСОБА_9 біля ОСОБА_6 , після чого пред'являє потерпілому протиправну вимогу передачі грошових коштів за нерозповсюдження відзнятого відео в мережі Інтернет, інтимних відносин між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .

Так, 27 листопада 2019 року близько 20.00 години, ОСОБА_5 , перебуваючи в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за адресою: АДРЕСА_4 , діючи у попередній змові з ОСОБА_6 , реалізуючи спільний злочинний план, керуючись корисливим мотивом, заздалегідь придумавши історію задля досягнення в подальшому єдиної злочинної мети, вжившись у роль сімейної пари, почали привертати увагу своєю сваркою потерпілого ОСОБА_9 , який в той час відпочивав разом із своїми знайомими за сусіднім столиком. Привернувши до себе увагу, ОСОБА_10 на виконання відведеної їй злочинної ролі пособника в попередній змові, підсіла за стіл до ОСОБА_9 , та представившись іменем ОСОБА_11 , стала розповідати заздалегідь видуману історію, при цьому, намагаючись звабити потерпілого, стала активно проявляти до нього симпатію, чим дала зрозуміти останньому можливість продовження близьких стосунків.

В подальшому, 02 грудня 2019 року, перебуваючи по справам у м. Львові ОСОБА_9 , домовився про зустріч з ОСОБА_6 , при цьому остання відмовилась від запропонованого потерпілим ОСОБА_9 місця зустрічі та сама замовила ресторан "Спліт", який знаходився в найвигіднішому розташуванні відносно орендованої нею квартири, що за адресою: АДРЕСА_5 .

Цього ж дня, 02.12.2019 приблизно о 19.00 годині ОСОБА_9 прибув на запрошення ОСОБА_6 до заздалегідь обумовленого ресторану, де після спільного відпочинку в даному закладі, ОСОБА_6 разом із потерпілим ОСОБА_9 для подальшого спілкування пройшли до орендованої нею квартири АДРЕСА_6 . В подальшому, 02.12.2019 приблизно о 21.00 годині ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, знаходячись у зазначеній вище квартирі на виконання відведеної їй злочинної ролі у попередній змові із ОСОБА_5 , надала потерпілому заздалегідь підготовлені речі та предмети інтимного характеру, які останній одягнув на себе, звабила його, а в подальшому одягнувши на себе еротичний одяг та інтимні товари, стала здійснювати відносно потерпілого дії сексуального характеру. В цей час, до зазначеної квартири забіг ОСОБА_5 , якого ОСОБА_9 бачив під час сварки у м. Чернівці у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та вважав її чоловіком, став проводити фіксування на мобільний телефон оголеного потерпілого ОСОБА_9 біля оголеної ОСОБА_6 , яка в той час продовжувала свої дії відносно нього. Після цього, ОСОБА_5 , знаходячись у квартирі за адресою АДРЕСА_5 , діючи умисно, з корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправність, караність та суспільну небезпечність своїх дій, пред'явив потерпілому ОСОБА_9 протиправну вимогу передачі грошових коштів, при цьому погрожуючи оприлюдненням відзнятого ним відеозапису, тобто відомостей, які ОСОБА_9 бажав зберегти в таємниці. У разі відмови у передачі грошових коштів, ОСОБА_5 погрожував розповсюдити даний відеозапис серед членів сім'ї та знайомих потерпілого. Для обговорення подальших дій, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_9 пройшли у той же ресторан «Спліт», по дорозі до якого потерпілий зняв з банкомату за адресою: АДРЕСА_7 - 20 000 гривень, які передав на пред'явлену вимогу ОСОБА_5 з метою видалення даного відеозапису.

В подальшому, 02.12.2019 приблизно о 23.00 годині ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний намір, направлений на протиправне заволодіння коштами ОСОБА_9 , знаходячись в ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що за адресою: АДРЕСА_5 , за нерозповсюдження відеозапису висловив ОСОБА_9 протиправну вимогу передачі грошових коштів в сумі 50 000 доларів США. Під час розмови виявилось, що такої суми грошових коштів у ОСОБА_9 при собі не було, а ОСОБА_5 , знаючи, що у разі залучення сторонніх осіб, які б надали в той час грошові кошти ОСОБА_9 , існувала ймовірність викриття їх злочинної діяльності, тому ОСОБА_5 зменшив суму протиправної вимоги до 10 000 доларів США і пригрозив, що у разі не сплати йому відразу на місці грошових коштів, він розповсюдить даний відеозапис сексуального характеру.

Не зупинившись на цьому, ОСОБА_5 , продовжуючи спільні з ОСОБА_6 злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_9 , викликав таксі і вони разом з ним поїхали до банкомату, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , де в банкомата ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_9 зняв 50 000 гривень (03.12.2019 о 00:07 год. - 20 000 грн, 03.12.2019 о 00.08 год. - 20000 грн. 03.12.2019 о 00.10 год. - 10 000 грн.), які передав ОСОБА_5 разом грошима, які мав при собі, тобто разом з 8 000 гривень та 800 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 03.12.2019, з розрахунку 1 долар США- 23.96 грн., становить - 19 168 грн.). Таким чином, внаслідок вчинення ОСОБА_5 за пособництва з ОСОБА_6 протиправних дій, потерпілому ОСОБА_9 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 97 168 грн.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме: вимога передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Не зупинившись на цьому, в другій декаді липня 2020 року, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, ОСОБА_5 , разом із своїми знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність, караність та суспільну небезпечність своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, повторно, став на злочинний шлях незаконного збагачення, попередньо домовившись про вчинення вимагання грошей в ОСОБА_12 .

Для реалізації єдиного злочинного плану, в липні 2020 року більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , будучи в попередній злочинній змові із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , на виконання підведеної їй злочинної ролі пособника, використовуючи профіль користувача в соціальній мережі «ВКонтакте», доступ до якого мав також ОСОБА_7 , в ході - інтимної переписки із ОСОБА_14 розпочала схиляти його до зустрічі, при цьому видаючи себе за « ОСОБА_13 ».

В свою чергу, 30.07.2020 ОСОБА_7 , маючи доступ до профілю користувача " ОСОБА_16 », та читаючи переписку між ОСОБА_6 і потерпілим ОСОБА_14 на виконання відведеної йому злочинної ролі, з метою визначення сімейного та майнового стану потерпілого за допомогою одного з додатків пошукової системи перевірив номер мобільного телефону потерпілого ОСОБА_14 та дізнався інформацію про нього та його майновий стан.

В подальшому, 31.07.2020 приблизно о 19 годині, ОСОБА_12 на попереднє запрошення ОСОБА_6 , прибув до орендованої ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_9 . В зазначеній квартирі ОСОБА_6 на виконання відведеної їй злочинної ролі пособника у попередній змові із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , звабивши потерпілого ОСОБА_12 , стала здійснювати відносно нього дії сексуального характеру. В цей час ОСОБА_5 та ОСОБА_7 знаходились в під'їзді вказаного будинку, очікували заздалегідь обумовлений знак від ОСОБА_6 в месенджері Ватцап. Під час дій сексуального характеру між ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_12 до зазначеної квартири увірвались ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , де ОСОБА_5 став проводити за допомогою мобільного телефону відеозйомку оголеного потерпілого ОСОБА_12 біля оголеної ОСОБА_6 .

Після цього, з метою створення ОСОБА_6 алібі, ОСОБА_7 на виконання відведеної йому злочинної ролі вивів її із кімнати, а повернувшись, став біля ОСОБА_5 , таким чином здійснюючи психологічний тиск на потерпілого. В цей час, ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_7 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_9 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно, повторно, з корисливих мотивів, пред'явив ОСОБА_12 протиправну вимогу передачі йому грошових коштів в сумі 2000 доларів США, тобто відомостей, які ОСОБА_12 бажав зберегти в таємниці. У разі відмови у передачі грошових коштів, ОСОБА_5 погрожував розповсюдити даний відеозапис серед членів сім'ї та знайомих потерпілого. Поряд з цим, з метою маскування своєї злочинної діяльності, ОСОБА_5 роз'яснив потерпілому, що грошові кошти в сумі 2 000 доларів США він постійно має мати біля себе, і з 05.08.2020 в м. Ужгороді до нього підійдуть відповідні люди, яким після «кодового слова» ОСОБА_12 повинен передати грошові кошти в повному обсязі.

Не зупинившись на цьому, 05.08.2020 приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_17 у попередній змові із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , реалізуючи спільні злочинні наміри на незаконне збагачення, шляхом залякування та шантажування громадян, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_9 , де ОСОБА_5 в присутності інших співучасників пред'явив ОСОБА_18 вимогу передачі йому грошових коштів в сумі 9000 гривень за не оприлюднення виготовленого ОСОБА_5 відеозапису в мережі Інтернет сексуальних відносин ОСОБА_18 із ОСОБА_6 , однак цього ж дня о 18 годині 10 хвилин в результаті проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 викрито та затримано працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є вимога передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 189 КК України за наступних обставин. Так, вона ОСОБА_6 , в листопаді 2019 року, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, разом із ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність, караність та суспільну небезпечність своїх дій, діючи мисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про рівень матеріального становища приватного підприємця ОСОБА_9 , стали на злочинний шлях незаконного збагачення, попередньо домовившись про вчинення вимагання грошей в останнього. Переслідуючи кінцеву мету такої протиправної діяльності - незаконне оволодіння грошовими коштами в ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , як безпосередній виконавець, для реалізації своїх намірів, опрацював злочинний план та розподілив злочинні ролі, відповідно до яких безпосереднім виконавцем даного злочину визначив себе, а пособником ОСОБА_6 . Згідно із попередньою домовленістю між співучасниками визначено, що ОСОБА_6 повинна звабити та заманити потерпілого ОСОБА_9 до попередньо орендованої ними квартири. В свою чергу, ОСОБА_5 в момент інтимних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , заходить до квартири та за допомогою мобільного телефону здійснює відеозйомку оголеного ОСОБА_9 біля ОСОБА_6 , після чого пред'являє потерпілому протиправну вимогу передачі грошових коштів за нерозповсюдження відзнятого відео в мережі Інтернет, інтимних відносин між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .

Так, 27 листопада 2019 року близько 20.00 години, ОСОБА_5 , перебуваючи в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за адресою: АДРЕСА_4 , діючи у попередній змові з ОСОБА_6 , реалізуючи спільний злочинний план, керуючись корисливим мотивом, заздалегідь придумавши історію задля досягнення в подальшому єдиної злочинної мети, вжившись у роль сімейної пари почали привертати увагу своєю сваркою потерпілого ОСОБА_9 , який в той час відпочивав разом із своїми знайомими за сусіднім столиком. Привернувши до себе увагу, ОСОБА_10 на виконання відведеної їй злочинної ролі пособника в попередній змові, підсіла за стіл до ОСОБА_9 , та представившись іменем ОСОБА_11 , стала розповідати заздалегідь видуману історію, при цьому, намагаючись звабити потерпілого, стала активно проявляти до нього симпатію, чим дала зрозуміти останньому можливість продовження близьких стосунків. В подальшому, 02 грудня 2019 року, перебуваючи по справам у м. Львові ОСОБА_9 домовився про зустріч з ОСОБА_6 , при цьому остання відмовилась від запропонованого потерпілим ОСОБА_9 місця зустрічі та сама замовила ресторан «Спліт», який знаходився в найвигіднішому розташуванні відносно орендованої нею квартири, що за адресою: АДРЕСА_5 .

Цього ж дня, 02.12.2019 приблизно о 19.00 годині, ОСОБА_9 прибув на запрошення ОСОБА_6 до заздалегідь обумовленого ресторану, де після спільного відпочинку в даному закладі, ОСОБА_6 разом із потерпілим ОСОБА_9 для подальшого спілкування пройшли до орендованої нею квартири АДРЕСА_6 . В подальшому, 02.12.2019 приблизно о 21.00 годині ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, знаходячись у зазначеній вище квартирі на виконання відведеної їй злочинної ролі у попередній змові із ОСОБА_5 , надала потерпілому заздалегідь підготовлені речі та предмети інтимного характеру, які останній одягнув на себе, звабила його, а в подальшому одягнувши на себе еротичний одяг та інтимні товари, стала здійснювати відносно потерпілого дії сексуального характеру. В цей час, до зазначеної квартири забіг ОСОБА_5 , якого ОСОБА_9 бачив під час сварки у м. Чернівці у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та вважав її чоловіком, став проводити фіксування на мобільний телефон оголеного потерпілого ОСОБА_9 біля оголеної ОСОБА_6 , яка в той час продовжувала свої дії відносно нього. Після цього, ОСОБА_5 , знаходячись у квартирі за адресою: АДРЕСА_5 , діючи умисно, з корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправність, караність та суспільну небезпечність своїх дій, пред'явив потерпілому ОСОБА_9 протиправну вимогу передачі грошових коштів, при цьому погрожуючи оприлюдненням відзнятого ним відеозапису, тобто відомостей, які ОСОБА_9 бажав зберегти в таємниці. У разі відмови у передачі грошових коштів, ОСОБА_5 погрожував розповсюдити даний відеозапис серед членів сім'ї та знайомих потерпілого. Для обговорення подальших дій, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_9 пройшли у той же ресторан «Спліт», по дорозі до якого потерпілий зняв з банкомату за адресою: АДРЕСА_7 - 20 000 гривень, які передав на пред'явлену вимогу ОСОБА_5 з метою видалення даного відеозапису.

В подальшому, 02.12.2019 приблизно о 23.00 годині ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний намір направлений на протиправне заволодіння коштами ОСОБА_9 , знаходячись в ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що за адресою: АДРЕСА_5 , за нерозповсюдження відеозапису висловив ОСОБА_9 протиправну вимогу передачі грошових коштів в сумі 50 000 доларів США. Під час розмови виявилось, що такої суми грошових коштів у ОСОБА_9 при собі не було, а ОСОБА_5 , знаючи, що у разі залучення сторонніх осіб, які б надали в той час грошові кошти ОСОБА_9 , існувала ймовірність викриття їх злочинної діяльності, тому ОСОБА_5 зменшив суму протиправної вимоги до 10 000 доларів США і пригрозив, що у разі не сплати йому відразу на місці грошових коштів, він розповсюдить даний відеозапис сексуального характеру. Не зупинившись на цьому, ОСОБА_5 , продовжуючи спільні з ОСОБА_6 злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_9 , викликав таксі і вони разом з ним поїхали до банкомату, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , де в банкоматі ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_9 зняв 50 000 гривень (03.12.2019 о 00:07 год. - 20 000 грн, 03.12.2019 о 00.08 год. - 20 000 грн., 03.12.2019 о 00.10 год. - 10 000 грн.), які передав ОСОБА_5 разом з грошима, які мав при собі, тобто разом з 8 000 гривень та 800 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 03.12.2019, з розрахунку 1 долар США- 23.96 грн., становить - 19 168 грн.). Таким чином, внаслідок вчинення ОСОБА_5 за пособництва з ОСОБА_6 протиправних дій, потерпілому ОСОБА_9 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 97 168 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України, а саме: пособник у вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Переслідуючи кінцеву мету такої протиправної діяльності - незаконне заволодіння грошовими коштами в ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , як безпосередній виконавець, для реалізації своїх намірів, опрацював злочинний план та розподілив злочинні ролі між учасниками, відповідно до яких безпосередніми виконавцями даного злочину визначив себе та ОСОБА_7 , а пособником ОСОБА_6 . Згідно із попередньою домовленістю між співучасниками визначено, що ОСОБА_6 , видаючи себе за « ОСОБА_13 », повинна звабити та заманити потерпілого ОСОБА_12 до орендованої ними квартири АДРЕСА_9 . В свою чергу, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в момент інтимних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_14 , використовуючи другий примірник ключів від вхідних дверей, заходять до вказаної квартири, де ОСОБА_5 за допомогою мобільного телефону здійснює відеозйомку оголеного ОСОБА_12 біля ОСОБА_6 , в цей час ОСОБА_7 з метою створення алібі ОСОБА_19 , виводить її до іншої кімнати та повертаючись до ОСОБА_5 знаходиться поруч із ним в момент пред'явлення останнім потерпілому ОСОБА_14 протиправної вимоги передачі грошових коштів за нерозповсюдження відзнятого відео в мережі Інтернет інтимних відносин між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , таким чином своєю присутністю повинен здійснювати психологічний тиск на потерпілого та викликати у нього відчуття побоювання та страху за можливі наслідки від такого оприлюднення. Для реалізації єдиного злочинного плану, в липні 2020 року більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , будучи в попередній злочинній змові із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , на виконання відведеної їй злочинної ролі пособника, використовуючи профіль користувача в соціальній мережі «ВКонтакте», доступ до якого мав також ОСОБА_7 , в ході інтимної переписки із ОСОБА_14 розпочала схиляти його до зустрічі, при цьому надаючи себе за « ОСОБА_13 ». В свою чергу, 30.07.2020 ОСОБА_7 , маючи доступ до профілю користувача « ОСОБА_16 », та читаючи переписку між ОСОБА_6 і потерпілим ОСОБА_14 на виконання відведеної йому злочинної ролі, з метою визначення сімейного та майнового стану потерпілого за допомогою одного з додатків пошукової системи перевірив номер мобільного телефону потерпілого ОСОБА_14 та дізнався інформацію про нього та його майновий стан.

В подальшому, 31.07.2020 приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_12 на попереднє запрошення ОСОБА_6 прибув до орендованої ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_9 . В зазначеній квартирі ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, на виконання відведеної їй злочинної ролі пособника у попередній змові із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , звабивши потерпілого ОСОБА_12 , стала здійснювати відносно нього дії сексуального характеру. В цей час, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 знаходились в під'їзді вказаного будинку, очікували заздалегідь обумовлений знак від ОСОБА_6 в месенджері Ватцап. Під час дій сексуального характеру між ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_12 до зазначеної квартири увірвались ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , де ОСОБА_5 став проводити за допомогою мобільного телефону відеозйомку оголеного потерпілого ОСОБА_12 біля оголеної ОСОБА_6 .

Після цього, з метою створення ОСОБА_6 алібі, ОСОБА_7 на виконання відведеної йому злочинної ролі вивів її із кімнати, а повернувшись, став біля ОСОБА_5 , таким чином здійснюючи психологічний тиск на потерпілого. В цей нас, ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_7 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_9 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно, повторно, з корисливих мотивів, пред'явив ОСОБА_12 протиправну вимогу передачі йому грошових коштів в сумі 2000 доларів США, тобто відомостей, які ОСОБА_12 бажав зберегти в таємниці. У разі відмови у передачі грошових коштів, ОСОБА_5 погрожував розповсюдити даний відеозапис серед членів сім'ї та знайомих потерпілого. Поряд з цим, з метою маскування своєї злочинної діяльності, ОСОБА_5 роз'яснив потерпілому, що грошові кошти в сумі 2 000 доларів США він постійно має мати біля себе, і з 05.08.2020 в м. Ужгороді до нього підійдуть відповідні люди, яким після «кодового слова» ОСОБА_12 повинен передати грошові кошти в повному обсязі.

Не зупинившись на цьому, 05.08.2020 приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_20 у попередній змові із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , реалізуючи спільні злочинні наміри на незаконне збагачення, шляхом залякування та шантажування громадян, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_9 , де ОСОБА_5 в присутності інших співучасників пред'явив ОСОБА_18 вимогу передачі йому грошових коштів в сумі 9000 гривень за не оприлюднення виготовленого ОСОБА_5 відеозапису в мережі Інтернет сексуальних відносин ОСОБА_18 із ОСОБА_21 , однак цього ж дня о 18 годині 10 хвилин в результаті проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 викрито та затримано працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст.27, ч. 2 ст. 189 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є пособник у вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України за наступних обставин. Так, він ОСОБА_7 , в другій декаді липня 2020 року, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, разом із своїми знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність, караність та суспільну небезпечність своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, став на злочинний шлях незаконного збагачення, попередньо домовившись про вчинення вимагання грошей в ОСОБА_12 .

Так, в липні 2020 року більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , будучи в попередній злочинній змові із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , на виконання відведеної їй злочинної ролі пособника, використовуючи профіль користувача в соціальній мережі «ВКонтакте», доступ до якого мав також ОСОБА_7 , в ході інтимної переписки із ОСОБА_14 розпочала схиляти його до зустрічі, при цьому видаючи себе за « ОСОБА_13 ». В свою чергу, 30.07.2020 ОСОБА_7 , маючи доступ до профілю користувача « ОСОБА_16 », та читаючи переписку між ОСОБА_6 і потерпілим ОСОБА_14 на виконання відведеної йому злочинної ролі, з метою визначення сімейного та майнового стану потерпілого за допомогою одного з додатків пошукової системи перевірив номер мобільного телефону потерпілого ОСОБА_14 та дізнався інформацію про нього та його майновий стан.

В подальшому, 31.07.2020 приблизно о 19 годині, ОСОБА_12 на попереднє запрошення ОСОБА_6 прибув до орендованої ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_9 . В зазначеній квартирі ОСОБА_6 на виконання відведеної їй злочинної ролі пособника у попередній змові із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , звабивши потерпілого ОСОБА_12 , стала здійснювати відносно нього дії сексуального характеру. В цей час, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 знаходились в під'їзді вказаного будинку, очікували заздалегідь обумовлений знак від ОСОБА_6 в месенджері Ватцап. Під час дій сексуального характеру між ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_12 до зазначеної квартири увірвались ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , де ОСОБА_5 став проводити за допомогою мобільного телефону відеозйомку оголеного потерпілого ОСОБА_12 біля оголеної ОСОБА_6 .

Після цього, з метою створення ОСОБА_6 алібі, ОСОБА_7 на виконання відведеної йому злочинної ролі вивів її із кімнати, а повернувшись, став біля ОСОБА_5 , таким чином здійснюючи психологічний тиск на потерпілого. В цей час, ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_7 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_9 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно, повторно, з корисливих мотивів, пред'явив ОСОБА_12 протиправну вимогу передачі йому грошових коштів в сумі 2000 доларів США, тобто відомостей, які ОСОБА_12 бажав зберегти в таємниці. У разі відмови у передачі грошових коштів, ОСОБА_5 погрожував розповсюдити даний відеозапис серед членів сім'ї та знайомих потерпілого. Поряд з цим, з метою маскування своєї злочинної діяльності, ОСОБА_5 роз'яснив потерпілому, що готові кошти в сумі 2 000 доларів США він постійно має мати біля себе, і з 5 - 8.2020 в м. Ужгороді до нього підійдуть відповідні люди, яким після «кодового слова» ОСОБА_12 повинен передати грошові кошти в повному обсязі.

Не зупинившись на цьому, 05.08.2020 приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_22 у попередній змові із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , реалізуючи спільні злочинні наміри на незаконне збагачення, шляхом залякування та шантажування громадян, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_9 , де ОСОБА_5 в присутності інших учасників пред'явив ОСОБА_18 вимогу передачі йому грошових коштів в сумі 9000 гривень за не оприлюднення виготовленого ОСОБА_15 відеозапису в мережі Інтернет сексуальних відносин ОСОБА_18 із ОСОБА_6 однак цього ж дня о 18 годині 10 хвилин в результаті проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 викрито та затримано працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК країни, кваліфікуючими ознаками якого є вимога передачі чужого майна з грозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Поряд з цим, ОСОБА_7 , при невстановлених досудовим розслідуванням часу та обставин, але не пізніше 18 години 10 хвилин 05.08.2020, діючи за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням особою, з метою особистого незаконного використання, шляхом надання своєї особистої фотографії, сприяв підробці невстановленою особою офіційного документу - паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 28.09.2006 Білозерським РВ МВС України в Херсонській області на ім'я ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який в подальшому 05.08.2020 у період часу з 19 годин 50 хвилин до 21 години 42 хвилини був вилучений в ході проведення огляду автомобіля марки «АУДІ Q7», синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , на якому прибули ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 і який був припаркований на автостоянці поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_10 .

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є пособник у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, та надає права з метою його використання підроблювачем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

За сукупністю ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 5 ст. 27, ч, 3 ст. 358 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що не брав участі у протизаконних діях, не розуміє, про що йдеться. ОСОБА_24 сам пропонував кошти, при цьому він сам казав, що не потрібно ніяких коштів. Не вимагав ні від кого кошти, до погроз з розповсюдження даних не має відношення. Знайомство з Івонуц не пригадує.Чому стверджують про вимагання коштів - не знає, участі у розповсюдженні відеозаписів з інтимними зображеннями не брав, відео інтимного характеру не бачив. Не пригадує, чи був у Львові 02.12.2019. Гроші не отримував, бізнес спільний не вели. Стосовно ОСОБА_25 , то такий сам негативно до них відноситься. Стосовно інших подій у відповідях скористався вимогами ст. 63 Конституції України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 повідомив, що вимагання коштів ні від кого не було. Вважає, що НСРД сфальсифіковані, оскільки при перегляді чутно, що гроші не вимагались. Не приймав участь у подіях, вперше ОСОБА_25 побачив у судовому засіданні. На інші питання не надав відповіді, оскільки не пригадує або скористався вимогами ст. 63 Конституції України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 повідомила, що вимагання коштів від осіб не було. Стосовно дій ОСОБА_24 , то це штучно створені докази, провокація, оскільки у протоколі вказано протилежне, ніж побачено на відеозаписі. З ОСОБА_25 негативні відносини, який у перерві засідань гладив руку. Стосовно відео з Івонуц - відношення до цього не має, не приймала в такому участь, такий вигадав про вимагання коштів. При дослідженні доказів - на таких не вона. Івонуца не бачила раніше, може схожого. Кошти не отримувала ні від кого. На інші питання відповідала, скориставшись вимогами ст. 63 Конституції України, або ж не пригадувала.

Допитаний у судовому засіданні 29.06.2021 свідок ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Чернівці, приватний підприємець, проживає за адресою: АДРЕСА_11 , повідомив наступне. Знайомий з потерпілим ОСОБА_9 , разом працюють, перебувають у дружніх відносинах. Півтора року тому ОСОБА_9 почали шантажувати чи вимагати кошти та надсилати фото і відео з непристойними моментами. Одного вечора телефон свідка прийшли фото в «непристойних ракурсах» з ОСОБА_6 . Після цього ОСОБА_9 повідомив про вимагання грошей, щоб дана інформація не пішла далі. Такі фото були надіслані рідній сестрі ОСОБА_26 та співробітнику. За фахом є програмістом, тому потерпілий просив допомогти з одним відео, на якому ніби ОСОБА_27 і ОСОБА_28 розігрували «сценку побиття» і ОСОБА_27 пробує підсісти до ОСОБА_9 . Коли вийшли на вулицю, то була ще одна особа, яка спочатку ніби розбороняє сторін, а потім вони спілкуються на вулиці як знайомі. За деякий час ОСОБА_9 повідомив, що змушений був перекинути гроші ОСОБА_29 для не допуску розповсюдження. Звертатись у поліцію поки не бажав. За 2-3 місяці прийшли короткі відео на телефон свідка та інших близьких людей, оскільки вони почали розпитувати про справжність записів. Далі було подано заяву у поліцію. Чи були спроби з'ясувати власника телефону? Телефон був вимкнутий, хто відправляв відео, невідомо. Знаю, що ОСОБА_29 (товаришу ОСОБА_28 ) скидались гроші. Відомо про відео у закладі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », куди заходить молода пара ( ОСОБА_27 і ОСОБА_28 ), між ними з часом розпочинається сварка, ОСОБА_29 вступається за неї. На вулиці поводяться як знайомі. Стосовно факту спіймання «на гарячому» ОСОБА_30 : познайомився з ОСОБА_27 у Львові, йому ніби щось підсипали і він оговтався, в цей день знімав гроші з автомата, бо телефонував стосовно зняття суми більше 80 тис. грн., телефонував сестрі. Чи свідомо вчиняв дії зі зняття коштів не відомо. Вся інформація зі слів потерпілого та відео з мобільного, інших джерел обізнаності про події немає. Обвинувачених до цього не бачив. Дружні відносини з потерпілим не заважають бути об'єктивним. Стосовно подій - двоє незнайомих людей спочатку здороваються, а потім хочуть битись. З ОСОБА_29 не розмовляв. Чи передавав ОСОБА_30 кошти невідомо, знає про спробу зняття, біля нього в цей момент був ОСОБА_28 . Чи бажав ОСОБА_30 розповсюдження відео - ні. Звідки висновок при знятті коштів був ОСОБА_28 . Після спілкування потерпілий повідомив про це.

Свідок ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в судовому засіданні відмовився від надання показів, згідно ст. 63 Конституції України.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив, що з обвинуваченим перебуває у ворожих стосунках, та налаштований на справедливість з боку закону. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 займаються кримінальними справами, які у кримінальному світі називаються «вилка», де навіть працівники правоохоронних органів не можуть допомогти, бо це прямий шантаж. Коли обвинувачені знімали відео, то хотіли гроші від нього, і він дав їм гроші, бо це був його авторитет. Обвинувачені дзвонили, шантажували, казали, що якщо не віддасть гроші, то у ОСОБА_5 є волосся потерпілого, і вони підтягнуть потерпілому малолєток, і розсилали цей відеозапис родичам і мамі, сусідам, його дітям, та навіть однокласникам його дітей, його працівникам, яких було 84 людини, створювали групи в Чернівцях, де 250 тисяч населення. Дзвонили з різних телефонів та доводили його до суїциду. Ці троє людей зламали йому життя. Вони взяли відразу всі кошти, які були у нього, 97168 грн., які він знімав з банкомату, це перша сума, після того, вони знову вимагали грошові кошти і через інших осіб. Йому дзвонив та писав ОСОБА_5 . Потім, вони надіслали відео його робочим і телефонували. Гроші він знімав з банкомата « ІНФОРМАЦІЯ_10 » та віддав всі, щоб відео не було розповсюджено. До цього участь в сексуальних, нетрадиційних клубах не приймав та ніколи не здійснював фетишиський трансвестизм. Сушинський - це людина, яка з ним виросла. Потерпілий нікого не просив вбивати ОСОБА_5 . Коли звернувся до Шевченківського ВП, то вказав суть, що йому та його близьким загрожує насилля, так як ОСОБА_5 дзвонив та казав, що щось з ним зробить, та у нього є волосся потерпілого. До ВП звернувся через 3 місяці, бо не думав, що обвинувачені можуть таке робити. Фізичною розправою ОСОБА_5 не погрожував, а погрожували інші - Сушинський. В ресторані «Спліт» він випивав спиртні напої, десь на 80 % контроль над собою не втрачав, але була ейфорія. Контакту з проникненням з ОСОБА_32 не було. Обвинуваченим просто треба було картину, щоб почати цей позор. ОСОБА_11 на потерпілого нічого не одягала, а сказала: «Одягай ці штучки, ми пограємося» та зв'язала йому руки і ходила. Панчохи одягнув сам, світящі вушка одягнула ОСОБА_33 погрожував розповсюдженням відео. Жодного підтвердження, що йому щось підсипали нема. Після того, як з'явився ОСОБА_5 , розпусні дії припинилися.

Потерпілий ОСОБА_12 на підставі ст. 63 Конституції України відмовився надавати покази.

Прокурор у судовому засіданні відмовився від допиту свідка ОСОБА_24 .

На підтвердження події вчинення кримінального правопорушення та винуватості ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у їх вчиненні стороною обвинувачення надані суду та безпосередньо у судовому засіданні дослідженні наступні докази :

- витяг з ЄРДР № 12020260040000434 від 02.03.2020 за ч. 2 ст. 189 КК України, сформований 15.10.2020;

- постанова про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 29.09.2020;

- витяг з ЄРДР № 12020260040000434 від 02.03.2020 за ч. 1 ст. 189 КК України, сформований 02.03.2020;

- постанова про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення від 22.06.2020;

- витяг з ЄРДР № 12020260040000434 від 02.03.2020, сформований 22.06.2020 за ч. 2 ст. 189 КК України;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.03.2020;

- протокол допиту потерпілого від 06.03.2020 з доданим ним диском, на якому міститься відеозапис зустрічі у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_4 »;

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 24.03.2020; роздруківки з ІНФОРМАЦІЯ_11 та фотознімки з телефону про зняття готівки надані ОСОБА_9 ;

- протокол додаткового допиту потерпілого з доданими двома дисками, на який міститься аудіозапис та відеозапис;

- протокол огляду диску з відеозаписом від 16.06.2020;

- постанова про призначення судової мистецькознавчої експертизи від 17.06.2020;

- висновок від 26.06.2020 № 15.1-0019:20, згідно з якого інформація, яка міститься в наданому на дослідження диску формату СD-R не належить до продукції порнографічного характеру;

- доручення в порядку ст. 40 КПК України від 03.03.2020 та відповідь на доручення;

- доручення в порядку ст. 40 КПК України від 02.06.2020 та відповідь па доручення;

- ухвала від 12.06.2020 про тимчасовий доступ до з'єднань мобільних телефонів;

- протокол тимчасового доступу до з'єднань від 08.07.2020;

- ухвала від 12.06.2020 про тимчасовий доступ до рахунку ОСОБА_9 ;

- протокол тимчасового доступу від 13.07.2020;

- протокол огляду речей від 18.12.2020;

- витяг з ЄРДР № 12020070000000211 від 03.08.2020 за ч. 2 ст. 189 КК України;

- рапорт від 03.08.2020;

- протокол прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.08.2020 від ОСОБА_12 ;

- протокол обшуку від 05.08.2020, згідно з якого слідчим було виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 9000 гривень (14 купюр номіналом по 500 гривень кожна серія АА № 6133044), які упаковано до спеціального пакету «Національна поліція України Головне Слідче управління» № INZ 1054346; грошові кошти в сумі 3000 гривень (15 купюр по 200 гривень серії ЄЗ №3896380), які упаковано до спеціального пакету «Національна поліція України Головне Слідче управління» № INZ 1054346; матерчатий чемодан чорного кольору із предметами сексуального характеру; матерчата сумка синього кольору з наявними в ній різними предметами сексуального характеру; мобільний телефон із сім-карткою марки «Нuawei», чорного кольору; мобільний телефон із сім-карткою марки «Redmi», чорного кольору; мобільного телефону із сім-карткою марки «Нuawei», грошових коштів в сумі 5585 гривень (одинадцять купюр номіналами по 500 гривень, три купюри номіналами по 20 гривень, дві купюри номіналами по 10 гривень, одна купюра номіналом 5 гривень; банківські кратки « ІНФОРМАЦІЯ_12 », «універсальна» номер -4149439000500490; грошові кошти в сумі 1530 гривень різними купюрами; мобільний телефон із сім-карткою « ІНФОРМАЦІЯ_13 »; мобільного телефону із сім-карткою «Xiaomi »; дві чорні марлеві тканеві маски; грошові коштів в сумі 1627 гривень; грошові кошти 100 доларів США та 3086 гривень;

- ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.08.2020 про узаконення обшуку квартири;

- протокол огляду автомобіля марки «Audi Q7» від 05.08.2020, згідно з якого слідчим було виявлено та вилучено: дозвіл на зброю № А-64 від 19.09.16, дійсний до 08.05.20, виданий на зброю Форд-201, дозвіл на зброю №А-28 від 29.09.16 дійсний до 20.05.2020, пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 видане на ім'я ОСОБА_5 , стартовий пакет « ІНФОРМАЦІЯ_14 » з № НОМЕР_4 ; 55 (п'ятдесят п'ять) порошкоподібних капсул, коричневого кольору; 5 (п'ять) упаковок таблеток з них марки «Кломіт», «Каптофрес», «Гемофарій», «Сітопроста», «Бруфен»; пристрій-відеокамера, для прихованої відео-фіксації, чорного кольору, з маркуванням «Android IOS»; шнур з відеокамерою та трьома штекерами; пульт чорного кольору з маркуванням « FAAC»; пульт чорного кольору, без маркування; мобільний телефон марки « SIGMA»; паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; водійське посвідчення видане на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; банківські картки « ІНФОРМАЦІЯ_12 »: № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Е930ВА77», « НОМЕР_7 », видані на ім'я ОСОБА_34 ; пристрій для прихованої відео-фіксації, без маркування; шнур з камерою для прихованої зйомки; рушниця з маркуванням «А-ТАС №Р14-00725»; ніж марки « Grand WRY»; три патрони калібру 12 мм.; автомобіля марки « Audi Q7» державний номерний знак НОМЕР_8 , синього кольору;

- ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.08.2020 про узаконення обшуку автомобіля;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.08.2020, згідно з якого ОСОБА_5 05.08.2020 об 18.30 год. затримано;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.08.2020, згідно з якого ОСОБА_6 05.08.2020 об 18.10 год. затримано;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.08.2020, згідно з якого ОСОБА_7 05.08.2020 об 18.10 год. затримано;

- постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 05.08.2020;

- ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.08.2020, згідно з якої накладено арешт на: дозвіл на зброю № А-64 від 19.09.16 дійсний до 08.05.20 виданий на зброю Форд-201; дозвіл на зброю №А-28 від 29.09.16 дійсний до 20.05.20; пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 видане на ім'я ОСОБА_5 . стартовий пакет « ІНФОРМАЦІЯ_14 » з № НОМЕР_4 ; 55 (п'ятдесят п'ять) порошкоподібних капсул, коричневого кольору; 5 ( п'ять) упаковок таблеток з них марки «Кломіт», «Каптофрес», «Гемофарій», «Сітопроста», «Бруфен»; пристрій-відеокамера, для прихованої відео-фіксації, чорного кольору, з маркуванням «Android IOS»; шнур з відеокамерою та трьома штекерами; пульт чорного кольору з маркуванням « FAAC»; пульт чорного кольору, без маркування; мобільний телефон марки « SIGMA»; паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; водійське посвідчення видане на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; банківські картки « ІНФОРМАЦІЯ_12 »: № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Е930ВА77», « НОМЕР_7 », видані на ім'я ОСОБА_34 ; пристрій для прихованої відео-фіксації, без маркування; шнур з камерою для прихованої зйомки; рушниця з маркуванням «А-ТАС №Р14-00725»; ніж марки « Grand WRY»; три патрони калібру 12 мм.; автомобіль марки « Audi Q7» державний номерний знак « НОМЕР_8 », синього кольору;

- постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 05.08.2020;

- ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.08.2020, згідно з якої накладено арешт на: грошові кошти в сумі 9000 грн. (14 купюр номіналом по 500 гривень кожна серія АА № 6133044), які упаковано до спеціального пакету «Національна поліція України Головне Слідче управління» № INZ 1054346; грошові кошти в сумі 3000 гривень (15 купюр по 200 гривень серії ЄЗ №3896380), які упаковано до спеціального пакету «Національна поліція України Головне Слідче управління» № INZ 1054346; матерчатий чемодан чорного кольору із предметами сексуального характеру; матерчата сумка синього кольору з наявними в ній різними предметами сексуального характеру; мобільний телефон із сім-карткою марки «Нuawei», чорного кольору; мобільний телефон із сім-карткою марки «Redmi», чорного кольору; мобільного телефону із сім-карткою марки «Нuawei», грошових коштів в сумі 5585 гривень (одинадцять купюр номіналами по 500 гривень, три купюри номіналами по 20 гривень, дві купюри номіналами по 10 гривень, одна купюра номіналом 5 гривень; банківські кратки « ІНФОРМАЦІЯ_12 », «універсальна» номер -4149439000500490; грошові кошти в сумі 1530 гривень різними купюрами; мобільний телефон із сім-карткою « ІНФОРМАЦІЯ_13 »; мобільного телефону із сім-карткою «Xiaomi »; дві чорні марлеві тканеві маски; грошові коштів в сумі 1627 гривень; грошові кошти 100 доларів США та 3086 гривень;

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 06.08.2020 ( ОСОБА_6 - ОСОБА_12 );

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 06.08.2020 ( ОСОБА_6 - ОСОБА_35 ) ;

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 06.08.2020 з відеозаписом ( ОСОБА_36 );

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 06.08.2020 з відеозаписом ( ОСОБА_37 );

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 06.08.2020 з відеозаписом ( ОСОБА_38 );

- витяг з ЄРДР № 12020070000000211 з відображеними даними щодо здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_5 ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ;

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 37.08.20 20 (Антецького -Івонуцу);

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 37.08.2020 (Качур - Івонуцу);

- доручення і відповідь на доручення щодо фіксування автомобіля Audi Q7 на території Закарпатської області;

- протокол огляду речей і документів від 13.08.2020 (телефонів Сяомі рєд, Хуавей, які вилучені на кухні, які належать Качур);

- протокол огляду речей і документів від 13.08.2020 - телефонів, які належать ОСОБА_39 ;

- протокол огляду речей і документів від 13.08.2020 - телефонів, які належать Антецькому;

- протокол огляду від 13.08.2020 паспорту на Безрукавового, водійське посвідчення та інше;

- протокол огляду від 13.08.2020 грошових коштів - імітаційних купюр;

- протокол огляду від 13.08.2020 грошових коштів зі столу кухні в сумі 5585 грн.;

- протокол огляду від 13.08.2020 грошових коштів під час особистого обшуку ОСОБА_5

- постанова від 13.08.2020 про виправлення описки в протоколі обшуку;

- висновок експерта від 06.10.2020 № 4/308, згідно з яким бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий на ім'я ОСОБА_23 , відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку, аналогічного бланку паспорта громадянина України, що перебуває в офіційному обігу на території України. В паспорті громадянина України НОМЕР_1 виданому на ім'я ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_7 проводилася заміна фотокартки власника відокремленням попередньої фотокартки та паспорт піддавався розшиванню. Питання «Чи підроблена картка фізичної особи - платника податків № НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,» не вирішувалося, оскільки виходить за межі компетенції експерта. Відповісти на питання «Чи відповідає картка фізичної особи - платника податків № НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , оригіналу?» не видається можливим в зв'язку з особливостями виготовлення даних документів, а саме їх виготовлення не на спеціальних бланках, які оснащені захисними елементами, а на звичайному аркуші формату А4. Картка фізичної особи-платника податків на ім'я ОСОБА_23 виготовлена за допомогою матричного принтера.

- запит і відповідь ІНФОРМАЦІЯ_15 щодо паспорту на ОСОБА_23 ;

- запит і відповідь з ІНФОРМАЦІЯ_16 щодо облікової картки платника податків на Безрукавого;

- витяг з ЄРДР від 13.10.2020 за № 12020070000000270 за ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України;

- протоколи огляду речей і документів від 02.10.2020 - телефонів, які належать ОСОБА_12 ;

- постанова про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 21.10.2020 (серед них 12020070000000211 та 12020070000000270);

- витяг з ЄРДР 12020070000000211 від 03.08.2020;

- протокол тимчасового доступу до телефонних з'єднань Водафон, ІНФОРМАЦІЯ_14 , ІНФОРМАЦІЯ_17 ;

- ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_18 від 12.10.2020;

- протокол тимчасового доступу до телефонних з'єднань Водафон, ІНФОРМАЦІЯ_14 , ІНФОРМАЦІЯ_17 ;

- ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_18 від 12.10.2020;

- протокол тимчасового доступу до телефонних з'єднань Водафон, ІНФОРМАЦІЯ_14 , ІНФОРМАЦІЯ_17 ;

- ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_18 від 12.10.2020;

- протокол тимчасового доступу до телефонних з'єднань Водафон, ІНФОРМАЦІЯ_14 , ІНФОРМАЦІЯ_17 ;

- доручення на опрацювання інформації УОТЗ від 03.12.2020;

- лист УОТЗ про опрацювання телефонних з'єднань та диски;

- протокол огляду від 29.12.2020 опрацьованої інформації;

- висновок судової компютерно-технічної експертизи № 19/104- 18/219, згідно з якого у вбудованій пам'яті мобільного телефону фірми-виробника «HUAWEI» виявлено 604 (шістсот чотири) збережені записи дзвінків та 118 сто вісімнадцять) збережених записів повідомлень. Сформовані списки виявлених записів додаються до висновку експерта у Додатку 2. У вбудованій пам'яті сім картки, вилученої з корпусу мобільного телефону фірми-виробника «HUAWEI», з позначенням номеру НОМЕР_10 , записів історії дзвінків та текстових повідомлень не виявлено. У вбудованій пам'яті картки пам'яті, вилученої з корпусу мобільного телефону фірми-виробника «HUAWEI», з позначенням «Kingston», SDCS2/16GB31662-021.A00LF, записів історії дзвінків та текстових повідомлень не виявлено. У вбудованій пам'яті мобільного телефону фірми-виробника HUAWEI» виявлено 9594 (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) файли графічних форматів та 865 (вісімсот шістдесят п'ять) файлів відеоформатів. У вбудованій пам'яті картки пам'яті, вилученої з корпусу мобільного телефону фірми-виробника «HUAWEI», 50С82/16СВЗ1662-021.АООЕБ виявлено: 12 (дванадцять) файлів графічних форматів та 7 (сім) файлів відеоформатів. Списки виявлених файлів та виявлені: файли додаються до висновку експерта у Додатку 2. У вбудованій пам'яті сім картки, вилученої з корпусу мобільного телефону фірми-виробника «HUAWEI», з позначенням номеру НОМЕР_11 , файлів відео та графічних форматів не виявлено. У вбудованій пам'яті мобільного телефону фірми-виробника «HUAWEI» виявлено програмне забезпечення з назвами «Telegram» (версія 6.2.0), «Viber» (версія 12.8.0.19), «WhatsApp» (версія 2.20.140), «Мамба» (версія 3.124.1 (9374)), «Messenger» (версія 5.9.099 (Wyvem_RC10.phone_dynamic)). У програмному забезпеченні з назвою «Telegram» виявлено: 1 (один) запис облікових даних, 450 (чотириста п'ятдесят) записів контактів, 31 (тридцять один) збережений запис дзвінків, 2178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) збережених записів повідомлень та 2241 (дві тисячі двісті сорок один) файл; У програмному забезпеченні з назвою «Viber» виявлено: 1 (один) запис облікових даних, 157 (сто п'ятдесят сім) записів контактів, 25 (двадцять п'ять) збережених записів дзвінків, 292 (двісті дев'яносто два) збережені записи повідомлень та 110 (сто десять) файлів; У програмному забезпеченні з назвою «WhatsApp» виявлено: 1 (один) запис облікових даних, 131 (сто тридцять один) запис контактів, 34349 (тридцять чотири тисячі триста сорок дев'ять) збережених записів дзвінків, 41985 (сорок одна тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ять) збережених записів повідомлень та 28681 (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят один) файл; У програмному забезпеченні з назвою «Мамба» виявлено: 1042 (одна тисяча сорок два) збережені записи повідомлень; У програмному забезпеченні з назвою «Messenger» виявлено: 3 (три) записи облікових даних, 27 (двадцять сім) записів контактів, 130 (сто тридцять) збережених записів повідомлень та 3(три) файли. Списки виявлених записів додаються до висновку експерта у Додатку 2. У вбудованій пам'яті мобільного телефону фірми-виробника «HUAWEI» інстальованого програмного забезпечення Facebook, VKontakte не виявлено. У вбудованій пам'яті сім картки, вилученої з корпусу мобільного телефону фірми-виробника «FIUAWEI» з позначенням номеру НОМЕР_11 інстальованого програмного забезпечення WhatsApp, Telegram, Viber, Messenger, Facebook, VKontakte, Mamba не виявлено. У вбудованій пам'яті карткй пам'яті, вилученої з корпусу мобільного телефону фірми-виробника «НUAWEI», з позначенням «Kingston», SDCS2/16GB31662-021 .A00LF інстальованого програмного забезпечення WhatsApp, Telegram, Viber, Messenger, Facebook, VKontakte, Mamba не виявлено;

- протокол огляду цифрового носія від 13.01.2021;

- постанова про об'єднання матеріалів досудових розслідувань №12020260040000434 та № 12020070000000211;

- протокол огляду, виготовлення несправжніх (імітаційних) грошових купюр від 05.08.2020;

- лист і касовий ордер про видачу 5500 грн. для проведення слідчого експерименту;

- клопотання про скасування грифів секретності від 15.10.2020;

- постанова про розсекречення негласних слідчих (розшукових) дій від 13.10.2020;

- доручення та постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 05.08.2020;

- клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 05.08.2020;

- доручення від 05.08.2020;

- постанова про виготовлення імітаційних засобів від 05.08.2020;

- ухвала ІНФОРМАЦІЯ_19 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 05.08.2020;

- протокол вручення технічних засобів від 05.08.2020 згідно з якого, старший оперуповноважений ІНФОРМАЦІЯ_20 роз'яснив громадянину ОСОБА_18 правила користування врученим спеціальним технічним засобом;

- протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 06.08.2020;

- протокол про результати негласних слідчих (розшукових) дій у формі аудіо, - відео контролю особи від 12.08.2020;

- клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10.08.2020;

- доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.09.2020;

- ухвала ІНФОРМАЦІЯ_19 від 11.08.2020;

- протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій у формі зняття інформації з електронних інформаційних систем з флеш-картою від 12.10.2020;

- вимога в ІНФОРМАЦІЯ_21 на ОСОБА_5 ;

- вимога в ІНФОРМАЦІЯ_21 на ОСОБА_7 ;

- вимога в ІНФОРМАЦІЯ_21 на ОСОБА_6 ;

- ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_18 від 07.08.2020 про обрання запобіжного заходу виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 ;

- копії повідомлення та квитанції про внесення застави щодо ОСОБА_5 ;

- ухвала слідчого судді слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_18 від 07.08.2020 про обрання запобіжного заходу виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 ;

- ухвала слідчого судді слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_18 від 07.08.2020 про обрання запобіжного заходу виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 ;

- копії повідомлення та квитанції про внесення застави щодо ОСОБА_6 (т.2 а.п.232-235); 74. Ухвала слідчого судді про продовження тримання під вартою щодо ОСОБА_7 ;

- повідомлення про внесення ОСОБА_7 застави;

- довідки про перебування на обліках лікарів ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ;

- характеризуючі матеріали на ОСОБА_5 ;

- протокол виконання ухвали про часткове скасування арешту майна від 03.12.2020;

- ухвала ІНФОРМАЦІЯ_19 від 30.11.2020;

- розписка про отримання автомобіля;

- розписка про отримання ОСОБА_7 водійського посвідчення.

Додатково було також досліджено:

- постанову про зміну прокурора від 17.08.2020;

- постанову про визначення прокурора від 02.03.2020;

-повідомлення про початок досудового розслідування від 02.03.2020;

- постанову про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні від 27.05.2020;

- постанову про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження слідчій групі від 15.10.2020;

- постанову про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження слідчій групі від 04.09.2020;

- доручення про проведення досудового розслідування від 02.03.2020;

- постанову про визначення групи прокурорів у криміналному провадженні від 03.08.2020;

- витяг з ЄРДР по даному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , що проживає: АДРЕСА_12 , адвокат, повідомив наступне. У період з 2012 по 2020 роки працював у прокуратурі, у 2016-2020 роках 3 підрозділи очолював. У 2020 році був керівником підрозділу по роботі ДБР. До даного провадження має відношення, оскільки здійснював процесуальне керівництво. Про обставини провадження не пам'ятає, бо минуло понад п'яь років, таке реєструвалося Національною поліцією, керівництво включало у групу процесуального керівництва. З 03.06.2020 по серпень 2020 відбувалося реформування у прокуратурі, проходження співбесід. Постанови за цей період йшли до керівника чи заступника керівника прокуратури, багато постанов не було підписано, його готували до звільнення, сумнівається, що постанова була підписана, провадження було зареєстровано іншим органом, інакше постанова повинна була бути у матеріалах. Тоді готував проекти постанов, цей не готував, перебував у той час на лікарняному.

Частиною 2 ст. 189 КК України передбачено відповідальність за вимогу передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому.

Обвинуваченим інкримінуюються діяння з вимоги передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_6 - пособництво у цих діях.

Об'єктивна сторона вимагання виражається в незаконній вимозі, тобто викладеній у рішучій формі пропозиції винного потерпілому передати чуже майно чи право на майно або вчинити будь-які дії майнового характеру, на які винний не має права. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є спосіб вимагання - погроза заподіяння шкоди потерпілому або його близьким родичам, зміст якої може бути різним. Погроза вбивства, тобто виявлений ззовні намір позбавити іншу людину життя, може бути виражена усно, письмово, жестами, демонстрацією зброї тощо. У будь-якому разі важливо встановити, що винний, застосовуючи погрозу, залякує потерпілого, прагне до того, щоб у потерпілого склалося переконання про реальність, дійсність реалізації цієї погрози, якщо він не виконає пред'явленої вимоги. Вимагання вважається закінченим з моменту пред'явлення вимог, пов'язаних із погрозою. Суб'єктивна сторона цього кримінального правопорушення характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою. Водночас не має значення, чи збирався винний здійснити свою погрозу насправді, чи ні, досить того, щоб у потерпілого були реальні підстави побоюватися такої погрози. Вимагання за попередньою змовою групою осіб відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України матиме місце тоді, коли його спільно скоїли дві або більше особи, що заздалегідь до його початку домовилися про спільне його вчинення. Розподіл функцій виконання тут не має значення. Співучасники можуть бути співвиконавцями, а можуть виконувати різні ролі.

В судовому засіданні захисник обвинувачених подав клопотання, згідно з якого, вказує, що в матеріалах кримінального провадження, які надані стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, а також у реєстрі матеріалів досудового розслідування, долученого до обвинувального акту - відсутнє процесуальне рішення про визначення прокурора в КП № 12020260040000434, у період коли досудове розслідування здійснювалось в ІНФОРМАЦІЯ_23 . Відомості в ЄРДР внесено 02.03.2020 року, а постанова про призначення групи прокурорів у даному КП винесена 1-м заступником керівника ІНФОРМАЦІЯ_24 - 15.10.2020 року. Всі докази, зібрані до 15.10.2020 року в КП № 12020260040000434 є недопустимими. Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 22.02.2021 у справі № 754/7061/15, сформулювала правову позицію наступного змісту: відсутність постанови про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень. Така постанова не зазначена ні в описі матеріалів кримінального провадження, відсутня у реєстрі, наданому до обвинувального акту. В порядку ст. 290 КПК України таке рішення (постанова) стороні захисту не відкривалась. Відсутність постанови про призначення прокурора у матеріалах справи згідно з вищенаведеною практикою ВС/ККС свідчить, що всі зазначені у пунктах 1- 1.22 докази сторони обвинувачення, зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора ІНФОРМАЦІЯ_25 ОСОБА_41 , які не мали на те законних повноважень - є недопустимими. Протокол огляду від 18.12.2020 року (п 1.21), складений слідчим СВ розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_42 , в якому оглянуто та описано з'єднання ОСОБА_5 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 є також недопустимим, так: як диски зі з'єднаннями телефонних операторів ІНФОРМАЦІЯ_17 , ІНФОРМАЦІЯ_14 та Прат ВФ отримані на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду в справі № 727/4855/20, за клопотанням слідчого, погодженого прокурором Чернівецької міської прокуратури ОСОБА_45 , яка для цього не мала повноважень. Крім того, з ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 12.10.2020 року (справа № 308/7710/20) вбачається, що: в ході огляду 05.08.2020 року квартири в м.Ужгород, було вилучено від підсудних мобільні телефони з наступними номерами: НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 . - номери телефонів, які відображено в протоколі огляду з'єднань є наступними! - НОМЕР_18 , НОМЕР_19 . Номер ОСОБА_43 - НОМЕР_13 , не враховується, так як він участі в епізоді з ОСОБА_46 в м.Чернівці не приймав. Інші зазначені два номери встановлені оперативними працівниками в позапроцесуальний спосіб шляхом моніторингу в мережі інтернет та без належної фіксації. Наведений доказ (протокол огляду з'єднань) не може бути допустимим, так як ґрунтується на припущеннях, слідством не доведено, що підсудні користувались номерами НОМЕР_18 , НОМЕР_19 . Тому посилання у протоколі на те, що певні мобільні номери використовували ОСОБА_47 та ОСОБА_44 є припущення, на яких не може грунтуватись обвинувачення. Крім того, на підставі ж ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 12.10.2020 року тимчасовий доступ до з'єднань мобільних операторів ІНФОРМАЦІЯ_17 , ІНФОРМАЦІЯ_14 та Прат ВФ 09.11.2020 року 10.11.2020 року здійснено слідчим ОСОБА_48 , який не уповноважений був здійснювати слідчі дії, так як в постанові від 04.09.2020 року про доручення слідчій групі розслідувати КП 12020070000000211, його прізвище відсутнє. Таким чином, тимчасовий доступ здійснено неуповноваженим суб'єктом, що тягне за собою недопустимість в якості доказів відомостей про з'єднання на СД дисках, та похідних від нього - всіх протоколів огляду з'єднань.

Щодо роздруківки руху коштів з Приватбанк потерпілого ОСОБА_9 (п. 1.2), з якої вбачається, що 02.12.2019 року останній зняв готівку на загальну суму 70 тис. грн., то походження даної роздруківки в матеріалах справи відсутнє, тимчасовий доступ в передбаченому законом порядку не здійснювався. До заяви про вчинення злочину потерпілим така не надавалась. Саме ж КП внесено до ЄРДР 02.03.2020 року під № 12020260040000434 реєстратором ОСОБА_49 , а слідчі дії здійснено слідчою ОСОБА_50 без відповідних правових підстав. 27.05.2020 року винесено постанову про створення слідчої групи, внаслідок чого лише з цієї дати, досудове розслідування здійснювалось уповноваженими суб'єктами. Отже, і долучення роздруківки з ІНФОРМАЦІЯ_12 , і визнання ОСОБА_9 потерпілим здійснювалось неуповноваженим суб'єктом - слідчою ОСОБА_51 . Слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до ЄРДР та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими. (Постанова ВС від 17.01.2019 Справа №740/1244/16-к Провадження № 51-2507км18). Слідча дія у вигляді надання 02.03.2020 доручення слідчій ОСОБА_52 до внесення відомостей в ЄРДР є недійсною. У зв'язку із наведеним, слідчі дії, виконані ОСОБА_50 з 02.03.2020 по 27.05.2020, тобто до дати винесення постанови про створення слідчої групи - є такими що здійснені неналежним суб'єктом, а їх результати недопустимими. А отже, кримінальне провадження в частині епізоду з ОСОБА_9 підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, тобто - у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_5 , ОСОБА_43 та ОСОБА_44 в суді і вичерпанням можливості їх отримати (що з узгоджується з вищезазначеною практикою ККС/ВС).

Однак, дослідивши докази, враховуючи показання потерпілого ОСОБА_9 суд вважає вказані заперечення сторони захисту такими, що спростовуються поданими доказами. Стосовно заперечень захисника, суд зазначає, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. Положеннями ст. 110 КПК України визначено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року у справі № 724/86/20 (провадження № 51-1353кмо21) рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, обов'язково приймається у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. Відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані неуповноваженою на те особою. Разом з тим відповідно до постанови об'єднаної палати Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 477/426/17 (провадження № 51-4963кмо20) постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами. Якщо в суді першої інстанції це питання не ставилось, а виникло під час апеляційного чи касаційного розгляду, такі процесуальні документи можуть бути надані суду апеляційної чи касаційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній чи касаційній скаргах. Системне тлумачення вказаних норм кримінального процесуального закону, а також судової практики Верховного Суду свідчить про те, що повноваження слідчого, групи слідчих та старшого слідчого на здійснення досудового розслідування визначаються керівником органу досудового розслідування у формі постанови. При цьому, якщо така постанова відсутня в матеріалах кримінального провадження, то вона, за вимогою учасників провадження, може бути надана прокурором під час судового розгляду в будь-якій інстанції. Таким чином, прокурором під час судового розгляду було подано постанову заступника начальника СУ ГУНП в Чернівецькій області від 27.05.2020 про призначення групи слідчих, згідно з якої слідча ОСОБА_53 уповноважена здійснювати досудове розслідування у даному кримінальному провадженні. А також додано витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні. Разом з тим, прокурором подано також постанову начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області від 04.08.2020, та 15.10.2020 про призначення групи слідчих, згідно з якої слідчі ОСОБА_48 та ОСОБА_42 уповноважені здійснювати досудове розслідування у даному кримінальному провадженні. Додано також доручення про проведення досудового розслідування від 02.03.2020 т.в.о. начальника СВ Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_54 .

Також, щодо заперечень сторони захисту про вчинення процесуальних дій неуповноваженими слідчими та прокурорами, то слід зазначити, що прокурором разом з матеріалами для дослідження судом та у судовому засіданні з дотриманням вимог ст. 290 КПК України було долучено:

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020260040000434, сформований 15.10.2020, слідчі ГУНП у Закарпатській області: ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_42 , ОСОБА_69 ;

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020260040000434, сформований 02.03.2020, слідчі Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП у Чернівецькій області: ОСОБА_53 ;

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020260040000434, сформований 22.06.2020, слідчі Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП у Чернівецькій області: ОСОБА_53 ; ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_49 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 ; прокурор ОСОБА_82 ;

- постанову про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні №12020260040000434 від 27.05.2020 у складі: ОСОБА_53 ; ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_49 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 ;

- постанову про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження №№12020260040000434 слідчій групі від 15.10.2020: ОСОБА_65 , ОСОБА_58 , ОСОБА_64 , ОСОБА_66 , ОСОБА_69 , ОСОБА_68 , ОСОБА_55 , ОСОБА_61 , ОСОБА_63 , ОСОБА_67 , ОСОБА_42 , ОСОБА_62 , ОСОБА_56 , ОСОБА_60 ,;

- постанову про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12020070000000211 слідчій групі від 04.09.2020: ОСОБА_65 , ОСОБА_58 , ОСОБА_64 , ОСОБА_66 , ОСОБА_69 , ОСОБА_83 , ОСОБА_55 , ОСОБА_61 , ОСОБА_63 , ОСОБА_67 , ОСОБА_42 , ОСОБА_62 , ОСОБА_56 , ОСОБА_60 ;

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020070000000211 слідчою групою, сформований 03.08.2020: ОСОБА_57 , ОСОБА_65 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_68 , ОСОБА_64 , ОСОБА_66 , ОСОБА_69 , ОСОБА_83 , ОСОБА_55 , ОСОБА_61 , ОСОБА_63 , ОСОБА_67 , ОСОБА_42 , ОСОБА_62 , ОСОБА_60 ;

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020070000000211 слідчою групою, сформований 10.08.2020: ОСОБА_57 , ОСОБА_65 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_68 , ОСОБА_64 , ОСОБА_66 , ОСОБА_69 , ОСОБА_83 , ОСОБА_55 , ОСОБА_61 , ОСОБА_63 , ОСОБА_67 , ОСОБА_42 , ОСОБА_62 , ОСОБА_60 , ОСОБА_56 ; прокурори: ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 ;

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020070000000211 слідчою групою, сформований 18.12.2020: ОСОБА_57 , ОСОБА_65 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_68 , ОСОБА_64 , ОСОБА_66 , ОСОБА_69 , ОСОБА_83 , ОСОБА_55 , ОСОБА_61 , ОСОБА_63 , ОСОБА_67 , ОСОБА_42 , ОСОБА_62 , ОСОБА_60 , ОСОБА_56 ; прокурори: ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_3 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 ;

- постанову про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12020070000000211 від 03.08.2020: ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 ;

- постанову ІНФОРМАЦІЯ_26 про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування;

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020070000000270 слідчою групою, сформований 13.10.2020, слідчий: ОСОБА_55 ;

- постанову про визначення прокурора від 02.03.2020 у кримінальному провадженні №№12020260040000434 - прокурора ІНФОРМАЦІЯ_27 ОСОБА_101 ;

- постанову про зміну прокурора від 17.08.2020 у кримінальному провадженні №№12020260040000434 - ОСОБА_102 .

Дослідивши подані докази на підтвердження повноважень слідчих, прокурорів на вчинення слідчих (розшукових), негласних слідчих дій, процесуальних дій за наведеними стороною захисту запереченнями: на відсутність прокурора у кримінальному провадженні №№12020260040000434 до 15.10.2020 та відповідно всіх доказів недопустимими, в тому числі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду у справі №727/4855/20, неуповноваження слідчого ОСОБА_103 здійснювати тимчасовий доступ до з'єднань мобільних операторів, неуповноваження ОСОБА_104 з 02.03.2020 по 27.05.2020, судом встановлено здійснення таких повноважними особами, які підтверджені у встановленому порядку належними і допустимими доказами, підстав для визнання недопустимими доказами таких дій немає. Клопотань про призначення експертизи з приводу поданих документів не надходило, сумнівів у належності наданих прокурором оригіналів вказаних постанови, документів немає.

Також, у ході судового розгляду встановлено, що потерпілий особисто з'явився до органу поліції, надавши особисто матеріали, документи в порядку ст. 92, 93 КПК України, з даного моменту розпочато досудове розслідування, а отже, подані потерпілим докази суд вважає належними і допустимими з урахуванням положень ст. 87 КПК України.

Захисник зауважує, що на підставі ст. 63 Конституції України, потерпілий ОСОБА_12 відмовився надавати покази в суді стосовно пред'явленого ОСОБА_105 , ОСОБА_106 та ОСОБА_44 обвинувачення. Така відмова позбавила сторону захисту можливості допитати потерпілого, а також свідків по справі, в тому числі здійснити перехресний допит. В судовому засіданні жоден свідок не підтвердив факту створення без їх бажання відеозаписів інтимного характеру та вимагання підсудними коштів за їх нерозповсюдження. В порядку ст. 225 КПК України, на досудовому слідстві потерпілі та свідки допитані не були. Сторона захисту заявляла клопотання про допит ОСОБА_12 та інших свідків у суді, однак такі скористались згідно ст. 63 Конституції України не давати покази. ВС/ККС (справа № 288/113/15-к) у справі від 11.08.2020 року зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 23 КПК України сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом. Разом з тим, в ході судового слідства, сторона обвинувачення не забезпечила допит в суді потерпілого ОСОБА_12 та інших свідків, хоча суд усіляко цьому сприяв, судові засідання в зв'язку з цим переносились декілька раз. З вини прокурора, сторона захисту обмежена у реалізації права на допит (перехресний допит) вищевказаних свідків. ККС ВС у постанові від 22 травня 2019 року в справі № 710/179/17 (провадження №51 -7451 км 18) посилання ІНФОРМАЦІЯ_28 висловив правову позицію, що обмеження сторони захисту у реалізації права на допит (перехресний допит) свідка безпосередньо під час судового розгляду, є істотним порушенням прав людини та основоположних свобод п. «б» ч. 3 ст. 6 Конвенції, а отже, підставою для визнання доказів відповідно до ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 87 КПК недопустимими, що зумовлює неможливість їх покладення в основу обвинувального вироку. Частина 5 ст.9 КПК України визначає, що кримінальне процесуальне законодавств застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ. Частина 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 434-1 КПК України визначає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує кожному право на справедливий судовий розгляд. Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод передбачено право обвинуваченого допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення (рішення ЄСПЛ у справі "Міралішвілі проти Росії", "Ван Мехелен та інші проти Нідерландів" від 23.04.1997 та "Доорсон проти Нідерландів" від 26.03.1996). За відсутності можливості в допиті свідків у суді, всі протоколи слідчих дій (інші докази), складені з їх участю - є очевидно недопустимими. Мова йде про докази, вказані у п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 2.8, 2.9, 2.10, 2.11 та інші похідні від них (матеріали НСРД, висновки еспертиз, протоколи огляду, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, огляду оперативно-технічних заходів тощо). Докази у справі зібрано на підставі заяви ОСОБА_12 про злочин, тобто внаслідок її подання, і непідтвердження цих даних в суді, спричиняє недопустимість всіх подальших зібраних слідством доказів. В справі "Ван Мехелен та інші проти Нідерландів" розглядались обставини, коли анонімні свідки знаходилися в окремій кімнаті зі слідчим, куди обвинувачені та їх адвокати не мали доступу. Захист ставив питання за допомогою дротового аудіозв'язку. Захист не лише не володів даними про особу свідків, але й був позбавлений можливості слідкувати за їх поведінкою в ході допиту, та відповідно - перевірити їх надійність. Ці обставини були визнані ЄСПЛ порушенням права обвинуваченого за пунктом «сі» ч.3 ст. 6 Конвенції (п. 59 рішення). З наведеного, а також положень ст. 336 та 352 КПК вбачається, що процедура допиту свідка повинна забезпечувати стороні захисту належну можливість проведення перехресного допиту, а також сприймати відеозображення свідка під час допиту та відслідковувати його поведінку. Сторона захисту наполягала на допиті ОСОБА_12 та інших свідків, що відображено в клопотанні про доповнення судового слідства. В даному випадку просить суд застосувати доктрину «плодів отруєного дерева», що відповідає практиці ЄСПЛ. Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановления вироку» вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Така правова позиція відображена у постанові ВС від 09.12.2020 року (Справа № 323/669/19).

Суд зазначає, що в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_26 , який надав покази, а також свідка ОСОБА_107 , який відмовився від надання показів, згідно ст. 63 Конституції України. Потерпілий ОСОБА_12 на підставі ст. 63 Конституції України відмовився надавати покази. Відповідно до ч. 3 ст. 23 КПК України, сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом. Разом з тим, в ході судового розгляду сторона обвинувачення не забезпечила явку на допит в суді також легендованого свідка ОСОБА_108 , хоча суд цьому сприяв, судові засідання в зв'язку з цим переносились багато разів. Клопотань про здійснення приводу свідка прокурор під час судового розгляду не заявляв. Крім того, після неодноразової неявки свідка та незабезпечення стороною обвинувачення його участі у судовому засіданні, прокурор відмовився від допиту легендованого свідка ОСОБА_109 . За таких обставин, сторона захисту обмежена у реалізації права на допит (перехресний допит) вищевказаного свідка.

ККС ВС у постанові від 22 травня 2019 року в справі № 710/179/17 (провадження №51 -7451 км 18) висловив правову позицію, що обмеження сторони захисту у реалізації права на допит (перехресний допит) свідка безпосередньо під час судового розгляду, є істотним порушенням прав людини та основоположних свобод п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції, а отже, підставою для визнання доказів відповідно до ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 87 КПК недопустимими, що зумовлює неможливість їх покладення в основу обвинувального вироку.

Частина 5 ст. 9 КПК України визначає, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ. Частина 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 434-1 КПК України визначає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує кожному право на справедливий судовий розгляд. Пунктом 1 та підпунктом "d" пункту 3 етапі 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - передбачено право обвинуваченого допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення (рішення ЄСПЛ у справі "Міралішвілі проти Росії", "Ван Мехелен та інші проти Нідерландів" від 23.04.1997 та "Доорсон проти Нідерландів" від 26.03.1996).

За відсутності можливості в допиті свідків у суді, всі протоколи слідчих дій (інші докази), складені з їх участю - є очевидно недопустимими.

У зв'язку з примиренням потерпілого ОСОБА_12 з обвинуваченими, неможливістю допиту такого, а також неможливістю допиту свідка ОСОБА_18 епізоди обвинувачення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (як пособник) за участі потерпілого ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_18 суд вважає недоведеними, оскільки поданими суду доказами неможливо з достовірністю встановити склад кримінального правопорушення - вимагання.

Так, обвинувачення стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є вимога передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб - суд вважає недоведеним.

Обвинувачення стосовно ОСОБА_6 ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України, а саме: пособник у вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб - суд вважає недоведеним.

За обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК країни, кваліфікуючими ознаками якого є вимога передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб - такого слід виправдати.

Окрім цього, захисник просить визнати протокол огляду автомобіля Audi Q7 від 05.08.2020 недопустимим доказом з огляду на таке.

Як вбачається з протоколу огляду автомобіля Audi Q7 від 05.08.2020, такий був проведений без відповідної ухвали слідчого судді. Крім того, у протоколі не зазначено, що огляд проводиться в порядку ч.3 ст.233 КПК України, тобто - є невідкладним випадком, пов'язаним із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. Це також спростовується протоколом обшуку квартири в АДРЕСА_13 від 05.08.2020, в якому зазначено, що такий був проведений на підставі ч.3 ст.233 КПК України та за наслідками якого було затримано ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . За наведених обставин, обшук автомобіля Audi Q7 був проведений 05.08.2020 незаконно, без жодних правових підстав, і ухвала слідчого судді про його узаконення за правилами обшуку від 06.08.2020 вказаного факту не відміняє. На той момент ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вже 2 дні як були затримані. Натомість, в автомобілі ніхто, зокрема ні так звані потерпілі в даному кримінальному провадженні, ні якісь інші особи, життю яких би щось загрожувало, не перебували. Тому й підстав проникати без ухвали слідчого судді до вказаного автомобіля не було. Мав місце не огляд, а саме обшук, з огляду на зміст протоколу, доданого до нього відеозапису, цілей вказаної слідчої дії та її результатів. За наведених обставин, протокол огляду автомобіля Audi Q7 від 05.08.2020 є таким, що складено без правових підстав, а всі вилучені із зазначеного автомобіля предмети - недопустимими доказами. Подальше звернення до слідчого судді з клопотанням про узаконення огляду (судовий контроль), грубих порушень прав людини не спростовує. В своїй ухвалі від 06 серпня 2020 року, слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду не зазначив, який саме невідкладний випадок мав місце, тому з врахуванням правової позиції, відображеної в постанові ККС ВС від 01 листопада 2023 року по справі 462/3127/22, фактичні дані протоколу обшуку є недопустимими.

Суд зазначає, що старшим слідчим СУ ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_67 було проведено обшук автомобіля Audi Q7 д.н.з. НОМЕР_8 , слідчим було виявлено та вилучено: дозвіл на зброю № А-64 від 19.09.16, дійсний до 08.05.20, виданий на зброю Форд-201, дозвіл на зброю №А-28 від 29.09.16 дійсний до 20.05.2020, пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 видане на ім'я ОСОБА_5 , стартовий пакет « ІНФОРМАЦІЯ_14 » з № НОМЕР_4 ; 55 (п'ятдесят п'ять) порошкоподібних капсул, коричневого кольору; 5 (п'ять) упаковок таблеток з них марки «Кломіт», «Каптофрес», «Гемофарій», «Сітопроста», «Бруфен»; пристрій-відеокамера, для прихованої відео-фіксації, чорного кольору, з маркуванням «Android IOS»; шнур з відеокамерою та трьома штекерами; пульт чорного кольору з маркуванням «FAAC»; пульт чорного кольору, без маркування; мобільний телефон марки «SIGMA»; паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; водійське посвідчення видане на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; банківські картки « ІНФОРМАЦІЯ_12 »: № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Е930ВА77», « НОМЕР_7 », видані на ім'я ОСОБА_34 ; пристрій для прихованої відео-фіксації, без маркування; шнур з камерою для прихованої зйомки; рушниця з маркуванням «А-ТАС №Р14-00725»; ніж марки «Grand WRY»; три патрони калібру 12 мм.; автомобіля марки «Audi Q7» державний номерний знак НОМЕР_8 , синього кольору.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.08.2020 надано стороні кримінального провадження - слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні ОСОБА_110 , дозвіл на проведення обшуку володіння особи - транспортного засобу «Audi Q7», державний номерний знак НОМЕР_8 , (обшук якого фактично проведено 05.08.2020), з метою виявлення, перевірки та фіксації відомостей про кримінальне правопорушення, зокрема з метою виявлення та вилучення речей.

Так, згідно із ч.2 ст.234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Статтею 30 Конституції України встановлено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду та обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, закон допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду та обшуку.

Крім цього, статтею 233 КПК України визначено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

Аналіз вказаних вище положень кримінальних процесуальних норм свідчить про те, що право слідчого, прокурора на проникнення до житла і проведення в ньому обшуку може виникати у трьох випадках: 1) за ухвалою слідчого судді, 2) без постановлення такої ухвали на підставі добровільної згоди власника житла чи іншого володіння особи; 3) до постановлення ухвали слідчого судді лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.08.2020 зазначено підставу невідкладності проникнення до транспортного засобу та проведення обшуку без ухвали слідчого судді, передбачену ч. 3 ст. 233 КПК України. Отже, проведена органами досудового розслідування 05.08.2020 року слідча дія в порядку судового контролю була визнана невідкладною, таким чином, обшук 05.08.2020 року було легалізовано ухвалою слідчого судді від 06.08.2020 року, тому суд вважає, що обшук проведено за наявності достатніх правових підстав.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові ОП Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року в справі №466/525/22, провадження №51-7310кмо23.

Тому доводи сторони захисту, що при проведенні даної слідчої (розшукової) дії убачається невідповідність вимогам статей 214, 223, 237 КПК України, свого підтвердження не знайшли.

Заперечення сторони захисту про складання протоколу зняття інформації з електронних інформаційних систем 12.10.2020, хоча ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_19 від 11.08.2020 було визначено строк до 11.10.2020, суд відхиляє, враховуючи наступне. Процесуальні строки у кримінальному провадженні поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов'язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки. Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Закінчення строку виконання обов'язку не спричиняє його припинення. Обов'язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку, крім випадків, коли виконання обов'язку призведе до порушення процесуальних прав учасників провадження (постанова ККС ВС від 08.04.2020 у справі № 263/15845/2019). При цьому, складення протоколу НСРД з порушенням процесуального строку, передбаченого ч.3 ст.252 КПК України, не є підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом з огляду на положення статті 87 КПК України.

Щодо заперечення про неознайомлення сторони захисту з висновком експерта від 07.12.2020 №19/104-18/219 та цифрового носія, то суду не надано відповідних доказів, окрім заперечень сторони захисту.

Стосовно заперечень сторони захисту про ненадання доступу до телефонів при проведенні комп'ютерно-технічної експертизи без звернення до слідчого судді із клопотанням про дозвіл на зняття інформації з електронних інформаційних систем, то суд відмічає, що при проведнні експертизи вчинення таких дій нормами КПК не передбачено.

Захисник зазначає, що протокол огляду, виготовлення несправжніх (імітаційних) грошових купюр від 05.08.2020 року (т.3, а.с. 1-16) та лист і видатковий касовий ордер про видачу 5500 грн. З листа о/у ОСОБА_111 вбачається, що 03.08.2020 він просив виділити йому для проведення слідчого експерименту по к.п. 12020260040000211. Разом з тим, відповідну НСРД прокурором було ініційовано лише 05.08.2020. Та й о/у ОСОБА_112 не доручали проведення відповідної процесуальної дії. Доручення слідчого або прокурора з даного приводу станом на 03.08.2020 не видавалося. В даному випадку кошти ОСОБА_113 просив виділити самостійно та до прийняття прокурором рішення про проведення контролю за вчиненням злочину. Наведене свідчить про проведення ОСОБА_114 процесуальних дій без доручення слідчого або прокурора всупереч ст.41 та ст.ст. 246, 271 КІІК України. Крім того, з видаткового ордера (том 3, а.с. 56) вбачається, що кошти виділили не ОСОБА_112 , а слідчому ОСОБА_115 , хоча останній не клопотав про їх виділення. Також, зазначений в ордері код видатку 2730 не відповідає коштам спеціального призначення (які мають код 2260), натомість він означає «Інші виплати населенню», які включають згідно з п.2.5.3 Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету такі видатки (станом на 05.08.2020). Більше того, код цільового призначення 1007020 взагалі не існує, такий відсутній. Наведене свідчить про неналежність видаткового касового ордеру від 05.08.2020 року як доказу, так як з нього не вбачається, що кошти в сумі 5500 грн. були виділені саме для проведення контролю за вчиненням злочину.

Суд зазначає, що згідно ч.1,2 ст. 273 КПК України за рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. З цією метою допускається виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів, створення та використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій. Використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою забороняється. Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом. Суд не може погодитися із запереченням захисника, стосовно того, що ОСОБА_113 просив виділити йому грошові кошти для проведення слідчого експерименту по кримінальному провадженню №12020260040000211, адже у листі т.в.о. начальника ВБЗПТЛ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_111 відсутні ствердження, кому надати такі грошові кошти. Щодо неналежності касового ордеру, суд зазначає, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що у матеріалах кримінального провадження має міститися інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Ці кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявниками. Використання особистих коштів під час проведення НСРД у виді контролю за вчиненням злочину автоматично не обумовлює недопустимості фактичних даних щодо видачі грошових коштів чи результатів НСРД. З метою реалізації уповноваженими особами приписів КПК ухвалено й діють спеціальні нормативні акти, які встановлюють підстави та порядок отримання працівниками правоохоронних органів грошових коштів за рахунок видатків спеціального призначення у кримінальному провадженні. Законодавство не встановлює вимог про ідентифікацію відповідним фінансовим органом чи установою грошових коштів за номіналами і номерами купюр до або під час передачі правоохоронному органу, як не встановлює вимог здійснювати такі дії в момент отримання грошей у фінансовій установі і для органу досудового розслідування. Вказане вище виключає обґрунтовані сумніви в законності походження коштів для використання під час спеціального слідчого експерименту. Той факт, що у видатковому касовому ордері вказано невірно код аналітичного розрахунку, не дає переконливих підстав до сумнівів щодо походження грошових коштів, використаних під час проведення контролю за вчиненням злочину, з огляду на що суд відхиляє відповідні доводи сторони захисту. Однак, дане стосується епізоду з ОСОБА_18 , обвинувачення по якому не підтверджено, не доведено перед судом.

Крім того, захисник просить визнати протоколи пред'явлення особи для впізнання недопустимими доказами, а саме: ОСОБА_116 - ОСОБА_5 , ОСОБА_116 - ОСОБА_7 , ОСОБА_116 - ОСОБА_6 , ОСОБА_117 - ОСОБА_5 , ОСОБА_117 - ОСОБА_7 , ОСОБА_117 - ОСОБА_6 , ОСОБА_118 - ОСОБА_5 , ОСОБА_118 - ОСОБА_7 , ОСОБА_118 - ОСОБА_6 . Суд зазначає, що такі протоколи пред'явлення особи для впізнання відсутні в матеріалах кримінального провадження, а отже не стосуються пред'явленого обвинувачення.

Стосовно тверджень сторони захисту про незаконність постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 05.08.2020, то такі не є підставою для визнання усього доказу недопустимим з огляду на положення ст. 87 КПК України. Поряд з цим, такий стосується епізодів обвинувачення, які стороною обвинувачення не доведені.

Стосовно протиправності долучення прокурором нових документів, то зважаючи на дотримання вимог ст. 290 КПК України, такі не є протиправними та недопустимими.

Захисник зазначає, що в ході судового слідства факти вимагання ОСОБА_119 від ОСОБА_108 грошей, підтвердження не знайшли. Орган досудового розслідування здійснював провокацію, що знайшло своє підтвердження в наступному. На відеозаписі НСРД чутно, як ОСОБА_120 просить ОСОБА_5 вирішити питання цивілізовано і пропонує гроші. ОСОБА_47 два рази відповів “не пропонуй гроші», однак ОСОБА_120 наполегливо повторно вмовляв ОСОБА_5 після відмови взяти кошти, протоколі від 06.08.2020 року про результати контролю за вчиненням злочин) оперативний працівник не вписав дві фрази ОСОБА_5 “не пропонуй гроші», хоча інша інформація відображена була. Такі дії агента ОСОБА_108 свідчать про провокацію, та не підтверджують факт вимагання підсудними грошей, за нерозповсюдження інформації інтимного характеру. Поряд з цим, в цій частині обвинувачення є недоведеним.

Суд зазначає, що відповідно до практики ЄСПЛ у випадку, коли підсудний заявляє про підбурювання його до вчинення злочину, національний суд повинен ретельно перевірити матеріали кримінальної справи, оскільки з метою забезпечення права на справедливий судовий розгляд справи в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції всі докази, отримані внаслідок підбурювання з боку поліції, мають визнаватися недопустимими.

Дотримання цього принципу особливо важливе, якщо оперативно-розшуковий захід було проведено без достатньої правової підстави чи належних гарантій недопущення зловживань (п.п. 133135 рішення у справі «Худобін (Khudobin) проти Російської Федерації» від 26 жовтня 2006 року, п. 60 рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008року).

Якщо обвинувачений висуває аргумент про підбурювання, внутрішньодержавні суди зобов'язані розглянути його в рамках змагальної, ретельної, всебічної і переконливої процедури, при цьому на сторону обвинувачення покладається тягар доведення відсутності підбурювання. Межі судової перевірки повинні включати мотиви прийняття рішення про негласний захід, про ступінь участі правоохоронного органу в скоєнні злочину, а також про характер будь-якого підбурювання або тиску, якого зазнав заявник (п. 55 рішення у справі «Носко и Нефедов проти Росії» 30 жовтня 2014 року).

Згідно з ч. 3 ст. 271 КПК під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини у багатьох своїх рішеннях наголошував на необхідності ретельної перевірки заяв про вчинення провокації із сторони працівників правоохоронних органів із забезпеченням підсудному (обвинуваченому, засудженому) права на повне і об'єктивне дослідження тих обставин справи, які можуть указувати на наявність провокацій, можливості допиту у судовому засіданні «секретних агентів», необхідність доведення прокурором відсутності провокацій із сторони працівників поліції чи осіб, які діють за їх завданням тощо (зокрема рішення Європейського суду у справах «Баннікова проти Російської Федерації», «Романаускас проти Литви»).

Відповідно до сформованої позиції Європейського суду з прав людини наявність державного інтересу не можна використовувати в якості обґрунтування щодо використання доказів, отриманих в результаті поліцейської провокації, оскільки застосування таких доказів наражає обвинуваченого на ризик остаточно позбавитись справедливого судового розгляду із самого початку; внутрішньодержавне законодавство не повинно дозволяти використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку державних агентів.

В іншому випадку таке законодавство не відповідає принципу «справедливого судочинства». (у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Худобін проти Російської Федерації», «Ваньян проти Російської Федерації», «Раманаускас проти Литви»).

Європейським судом вироблена концепція провокації, яка порушує пункт 1 статті 6 Конвенції, і є відмінною від застосування законних оперативних методів попереднього розслідування.

Ним встановлено, що, тоді як застосування спеціальних методів розслідування, зокрема негласних, не може саме по собі порушувати право на справедливий судовий розгляд, небезпека поліцейської провокації в результаті таких заходів передбачає, що їх застосування повинно бути обмежене зрозумілими рамками (рішення у справі «Раманаускас проти Литви»).

Прецедентне право Європейського суду не забороняє посилатися на стадії розслідування кримінальної справи і у випадку, якщо дозволяє характер злочинної дії, на докази, отримані в результаті проведення співробітниками органів внутрішніх справ операцій під прикриттям (рішення у справі «Люді проти Швейцарії»), однак, застосування агентів під прикриттям повинно бути обмежене, співробітники поліції можуть діяти таємно, але не займатись підбурюванням (рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії»).

Як встановлено під час судового розгляду, злочин, який органом досудового слідства був поставлений у вину обвинуваченим ОСОБА_5 ОСОБА_7 , ОСОБА_6 був викритий внаслідок проведення оперативних заходів, вчинених працівниками правоохоронних органів із участю свідка ОСОБА_120 , обвинувачення стосовно якого не доведено.

Як видно з дослідженого в судовому засіданні відеозапису НСРД ОСОБА_120 просить ОСОБА_5 вирішити питання цивілізовано і пропонує гроші. ОСОБА_47 два рази відповів “не пропонуй гроші», однак ОСОБА_120 наполегливо повторно вмовляв ОСОБА_5 після відмови взяти кошти на що ОСОБА_47 не погодився.

Під час судового розгляду прокурор будь-яких доказів на спростування доводів обвинувачених та захисту не подавав. Окрім цього, судом не було допитано свідка ОСОБА_120 для спростування доводів стосовно провокації вчинення злочину.

Серед доданих суду стороною обвинувачення доказів наявний висновок судової комп'ютерно-технічної експертизи № 19/104-18/219 від 07.12.2020, який сторона захисту вважає недопустими доказом, оскільки не був відкритий стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України. Поряд з цим, згідно з доданим стороною захисту описом документів, що містяться у кримінальному провадженні №12020260040000434 від 02.03.2020 том 6 на арк. 48-57 вказано висновок експерта ІНФОРМАЦІЯ_29 від 07.12.2020 №19/104-18/219 за результатами комп'ютерно-технічної експертизи з 2 оптичними носіями інформації, інших відомостей про невідкриття даного доказу в порядку ст. 290 КПК України під час судового розгляду не встановлено, при цьому додаток №2 до такого не досліджено у судовому засіданні. Даний доказ стосується дослідження вмісту телефона ОСОБА_5 .

Так, всупереч вимог ст.290 КПК України слідчий та прокурор не надали стороні захисту можливості ознайомитися з електронними матеріалами додатку №2 зазначеного висновку експерта, які містилися на цифрових носіях, так як вони взагалі не відкривалися. Стороні захисту не було забезпечено можливості яким-небудь чином скопіювати та відобразити вміст вказаної інформації. Таким чином, в цій частині висновок судової комп'ютерно-технічної експертизи № 19/104-18/219 від 07.12.2020 не може бути допущений під час розгляду даної справи в якості доказу. Даний протокол по суті засвідчує огляд слідчим додатків № 1 та № 2 в електронному вигляді (на цифрових носіях) до висновку експерта № 19/104-18/219 від 07.12.2020. А оскільки відповідна інформація не відкривалася стороні захисту в порядку ст.290 КПК України, відповідно не може бути використаний як доказ протокол, яким засвідчено огляд вказаних відомостей. З огляду на викладене, протокол огляду цифрового носія від 13.01.2021 року тільки в цій частині додатку № 2 як похідний від висновку експерта № 19/104-18/219 від 07.12.2020 є недопустимим в силу положень ст.ст. 86, 87 КПК України.

Суд зазначає, що згідно правової позиції, яка викладена у постанові ІНФОРМАЦІЯ_30 від 16 жовтня 2019 року (справа № 640/6847/15-к), якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення. Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання. При цьому ІНФОРМАЦІЯ_31 у вказаній постанові чітко зазначила, що у разі, якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду, і сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.

Інші заперечення захисника та обвинуваченого в ході дослідження доказів, спростовуються наданими суду доказами.

Згідно із ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

За ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

В частині 2 ст. 17 КПК України закріплено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до системного аналізу кримінального процесуального закону при розгляді кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись закріпленого у ч.1 ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях й ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи в учиненні кримінального правопорушення. Підставою для обвинувального вироку суду є така сукупність достовірних доказів, що отримані з додержанням законодавства, розглянуті в судовому засіданні та є достатніми для безспірного висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, наявні ознаки складу кримінального правопорушення, вчинив це діяння обвинувачений і його вина у вчиненні цього кримінального правопорушення доведена судом. Забезпечення доведеності вини є одним з основних конституційних принципів основ судочинства (п.3 ч.3 ст.129 Конституції України, п.10 ч.1 ст.7, ст.17 КПК України).

Пункт 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у рішеннях по справах «Тельфнер проти Австрії» від 20.03.2001 року та «Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства» від 08.02.1996 року.

Як зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Смирнов проти України» від 15 липня 2010 року, остаточне рішення від 15 жовтня 2010 року (пункт 53) та у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року, остаточне рішення від 17 червня 2011 року (пункт 45), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною «поза розумним сумнівом», версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.

Також суд при постановленні вироку приймає до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України» п.86).

Згідно з ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Що ж стосується поставленої у провини обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 нібито наявної у їх діях, пов'язаних із вимаганням по епізодах з потерпілим ОСОБА_12 та стосовно пред'явлення ОСОБА_18 вимоги передачі грошових коштів, яке згадується в обвинувальному акті, то результати судового розгляду свідчать про те, що таке не доведено. Отже, з пред'явленого обвинувачення заа ч. 2 ст. 189 КК України ОСОБА_5 , ОСОБА_6 слід виключити повторність, а ОСОБА_7 - слід виправдати.

Отже, в результаті судового розгляду підтверджено обвинувачення ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України, а саме: пособник у вимозі передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що вказані вище докази є достовірними, доповнюють один одного, перебувають між собою у взаємозв'язку, тобто події кримінального правопорушення мала місце, провину обвинуваченої ОСОБА_6 повністю доведено, нею не спростовано, а вчинене обвинуваченим суспільно небезпечне діяння правильно кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 ч.2 ст.189 КК України.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Разом з тим, з врахуванням даних про особу обвинуваченої, а також того, що відповідно досудової доповіді представника персоналу органу пробації ОСОБА_121 виправлення ОСОБА_6 можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та особа обвинуваченої не становить високої небезпеки для суспільства, тому суд вважає, що достатньою мірою для виправлення та упередження вчинення ОСОБА_6 нових кримінальних правопорушень є міра покарання, передбачена санкцією ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України - у вигляді трьох років позбавлення волі.

Разом з тим, з врахуванням даних про особу обвинуваченої, яка має сталі соціальні зв'язки, на утриманні двох дітей, нагороджена державною нагородою "За вірність Українському народу", в сукупності з фактичними обставинами вчинення злочину, на думку суду, виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, тому суд вважає за можливе звільнити обвинувачену ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з випробовуванням на строк 1 (один) рік, визначений частиною четвертою даної статті, з покладенням на обвинувачену обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

В результаті судового розгляду підтверджено обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме: вимога передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що вказані вище докази є достовірними, доповнюють один одного, перебувають між собою у взаємозв'язку, тобто події кримінального правопорушення мала місце, провину обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведено, ним не спростовано, а вчинене обвинуваченим суспільно небезпечне діяння правильно кваліфіковано за ч.2 ст.189 КК України.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Разом з тим, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, позитивні характеризуючі дані, неперебування на обліку у лікаря нарколога, психіатра ІНФОРМАЦІЯ_32 , а також того, що відповідно досудової доповіді представника персоналу органу пробації ОСОБА_121 виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та особа обвинуваченого не становить високої небезпеки для суспільства, тому суд вважає, що достатньою мірою для виправлення та упередження вчинення ОСОБА_5 нових кримінальних правопорушень є міра покарання, передбачена санкцією ч. 2 ст. 189 КК України - у вигляді трьох років позбавлення волі.

Разом з тим, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, який має сталі соціальні зв'язки, на утриманні двох дітей, в сукупності з фактичними обставинами вчинення злочину, на думку суду, виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тому суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з випробовуванням на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці, визначений частиною четвертою даної статті, з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

В результаті судового розгляду не підтверджено обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК країни, кваліфікуючими ознаками якого є вимога передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, тому за даним обвинуваченням ОСОБА_7 слід виправдати.

ОСОБА_7 обвинувачується також у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, як пособник у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, та надає права з метою його використання підроблювачем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Частина 3 ст.358 КК України передбачає кримінальну відповідальність, в тому числі, за підроблення офіційного документа, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст.26 КК України співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб'єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення.

Частинами 2 ст.27 КК України визначено, що виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами кримінального правопорушення безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене цим Кодексом.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.28 КК України кримінальне правопорушення визнається таким, що вчинене групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою. Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

Відповідно до ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 17 КПК усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Вказані ж в обвинувальному акті обставини щодо пособництва у підробленні документів за попередньою змовою групою осіб жодними доказами не доведені. Жодних доказів, які б підтверджували попередню змову обвинуваченого у підробленні офіційних документів та вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб сторона обвинувачення суду не надала.

Однак, в ході розгляду справи стороною обвинувачення не доведено вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 358 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є за попередньою змовою групою осіб, а доведено вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 358 КК України. У зв'язку з чим, суд перекваліфіковує дії обвинуваченого ОСОБА_7 на вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, та надає права з метою його використання підроблювачем, з урахуванням положень в ч. 3 ст. 337 КПК, згідно з якою така зміна кваліфікації допускається лише в бік покращення становища обвинуваченого, зокрема шляхом застосування кримінального закону про менш тяжке кримінальне правопорушення, що не суперечить закону.

Поряд з цим, за вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 358 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

З урахуванням вимог ст. 12, 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули, зокрема, такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Обвинувачений ОСОБА_7 не ухилявся від досудового розслідування або суду, не вчинив нового злочину - він може бути звільнений від кримінальної відповідальності за вказаним епізодом на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

У зв'язку з наведеним ОСОБА_7 слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 358 КК України.

Згідно з ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_7 від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 358 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження ч. 1 ст. 358 КК України відносно ОСОБА_7 слід закрити.

До початку судового розгляду потерпілим ОСОБА_9 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином на суму 97168 грн., зважаючи на обставини, вказані в обвинувальному акті та враховуючи вимоги ст. 61, 62, 127, 128 КПК України, ст. 1166, 1177 ЦК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.03.2021 цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, постановлено прийняти до провадження та розглянути у межах цього кримінального провадження.

Відзиву на позовну заяву не надходило. Під час допиту обвинувачені стверджували про неотримання коштів.

Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Право особи, якій кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого, визначено ст. 128 КПК України.

Як слідує зі змісту ч. 3 ст. 374 КПК України, суд в мотивувальній частині ухваленого вироку повинен навести докази на підтвердження доведеності обставин, визначених в ст. 91 КПК України, мотиви їх оцінки й зазначити підстави для задоволення цивільного позову.

Щодо стягнення відшкодування матеріальної шкоди суд виходить з наступного.

Суду надано довідки АТ КБ " ІНФОРМАЦІЯ_12 " про зняття коштів на вказану суму, дані потерпілого в телефоні, фотозображення, досліджено відеозапис події, допитано потерпілого. Незважаючи на заперечення отримання коштів обвинуваченими, в сукупності подані докази та досліджені судом обставини події свідчать про заподіяння матеріальної шкоди обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на суму 97168 грн., позов слід задовольнити повністю.

Питання щодо речових доказів вирішується судом у порядку ст. 100 КПК України.

Витрати за проведення судових експертиз стягнути з обвинувачених.

Запобіжні заходи відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 залишити без змін до набрання вироком законної сили, стосовно ОСОБА_7 - скасувати.

Керуючись ст. ст. 100, 369-371, 373-376, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 189 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з випробовуванням на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці, визначений частиною четвертою даної статті, з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді особистої поруки - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 189 КК України, та призначити покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 189 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з випробовуванням на строк 1 (один) рік, визначений частиною четвертою даної статті, з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_6 у вигляді особистої поруки - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, та виправдати за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 1 ст. 358 КК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , у вигляді особистої поруки - скасувати.

Документально підтверджені витрати за проведення судово-технічної експертизи від 06.10.2020 № 4/308 у сумі 1961 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят одна) грн. 40 коп., яку проведено ІНФОРМАЦІЯ_33 віднести на рахунок держави.

Стягнути з ОСОБА_5 , 4903 (чотири тисячі дев'ятсот три) грн. 50 коп. в дохід держави процесуальні витрати за проведення комп'ютерно-технічної експертизи від 07.12.2020 №19/104-18/219, яку проведено ІНФОРМАЦІЯ_34 (населений пункт: Чечелівський район; отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/24060300; ЄДРПОУ: НОМЕР_20 ; Банк отримувача: ІНФОРМАЦІЯ_35 (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA878999980313060115000004008; код класифікації доходів бюджету: 24060300; найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження), призначення: за експертизу від 07.12.2020 №19/104-18/219;

Стягнути з ОСОБА_6 , 4903 (чотири тисячі дев'ятсот три) грн. 50 коп. в дохід держави процесуальні витрати за проведення комп'ютерно-технічної експертизи від 07.12.2020 №19/104-18/219, яку проведено ІНФОРМАЦІЯ_34 (населений пункт: Чечелівський район; отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/24060300; ЄДРПОУ: НОМЕР_20 ; Банк отримувача: ІНФОРМАЦІЯ_35 (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA878999980313060115000004008; код класифікації доходів бюджету: 24060300; найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження), призначення: за експертизу від 07.12.2020 №19/104-18/219;

Стягнути з ОСОБА_5 , в дохід держави процесуальні витрати за проведення мистецтвознавчої експертизи від 26.06.2020 №15.1-0019:20, яку проведено ІНФОРМАЦІЯ_36 , витрати на проведення якої становлять 326,9 (триста двадцять шість) грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 , в дохід держави процесуальні витрати за проведення мистецтвознавчої експертизи від 26.06.2020 №15.1-0019:20, яку проведено ІНФОРМАЦІЯ_36 , витрати на проведення якої становлять 326,9 (триста двадцять шість) грн. 90 коп.

Позовну заяву ОСОБА_9 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди завданої вчиненим кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (мешканець АДРЕСА_14 ) солідарно 97168 (дев'яносто сім тисяч сто шістдесят вісім) грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.08.2020 на рухоме майно, а саме виявлені та вилучені в ході проведення огляду автомобіля марки « Audi Q7», синього кольору, д.н.з. « НОМЕР_8 № речі та предмети, а саме на: дозвіл на зброю № НОМЕР_21 .09.16 дійсний до 08.05.20 виданий на зброю Форд-201; дозвіл на зброю №А-28 від 29.09.16 дійсний до 20.05.20; пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 видане на ім'я ОСОБА_5 ; стартовий пакет « ІНФОРМАЦІЯ_14 » з № НОМЕР_4 ; 55 ( п'ятдесят п'ять) порошкоподібних капсул, коричневого кольору; 5 ( п'ять) упаковок таблеток з них марки «Кломіт», «Каптофрес», «Гемофарій», « Сітопроста», «Бруфен»; пристрій-відеокамера, для прихованої відео-фіксації, чорного кольору, з маркуванням «Android IOS»; шнур з відеокамерою та трьома штекерами; пульт чорного кольору з маркуванням « FAAC»; пульт чорного кольору, без маркування; мобільний телефон марки « SIGMA»; паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; водійське посвідчення видане на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; банківські картки « ІНФОРМАЦІЯ_12 »: № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Е930ВА77», « НОМЕР_7 », видані на ім'я ОСОБА_34 ; пристрій для прихованої відео-фіксації, без маркування; шнур з камерою для прихованої зйомки; рушниця з маркуванням «А-ТАС №Р14-00725»; ніж марки « Grand WRY»; три патрони калібру 12 мм.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.08.2020 на майно, тимчасово вилучене у кримінальному провадженні № 12020070000000211 під час обшуку 05.08.2020 житлового помешкання за адресою АДРЕСА_13 , а саме: грошових коштів в сумі 9000 гривень (14 купюр номіналом по 500 гривень кожна серія АА № 6133044), які упаковано до спеціального пакету «Національна поліція України Головне Слідче управління» № INZ 1054346; грошових коштів в сумі 3000 гривень (15 купюр по 200 гривень серії ЄЗ №3896380), які упаковано до спеціального пакету «Національна поліція України Головне Слідче управління» № INZ 1054346; матерчатого чемодану чорного кольору із предметами сексуального характеру; матерчатої сумки синього кольору з наявними в ній різними предметами сексуального характеру; мобільного телефону із сім-карткою марки «Нuawei», чорного кольору; мобільного телефону із сім-карткою марки «Redmi», чорного кольору; мобільного телефону із сім-карткою марки «Нuawei», грошових коштів в сумі 5585 гривень (одинадцять купюр номіналами по 500 гривень, три купюри номіналами по 20 гривень, дві купюри номіналами по 10 гривень, одна купюра номіналом 5 гривень, банківської кратки « ІНФОРМАЦІЯ_12 », «універсальна» номер -4149439000500490; грошових коштів в сумі 1530 гривень різними купюрами; мобільного телефону із сім-карткою «Айфон», мобільного телефону із сім-карткою «Xiaomi », двох чорні марлеві тканевих масок, грошових коштів в сумі 1627 гривень, грошових коштів 100 доларів США та 3086 гривень.

Речові докази:

дозвіл на зброю № А-64 від19.09.16 дійсний до 08.05.20 виданий на зброю Форд-201; дозвіл на зброю №А-28 від 29.09.16 дійсний до 20.05.20; пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 видане на ім'я ОСОБА_5 ; стартовий пакет « ІНФОРМАЦІЯ_14 » з № НОМЕР_4 ; 55 (п'ятдесят п'ять) порошкоподібних капсул, коричневого кольору; 5 (п'ять) упаковок таблеток з них марки «Кломіт», «Каптофрес», «Гемофарій», «Сітопроста», «Бруфен»; пристрій-відеокамера, для прихованої відео-фіксації, чорного кольору, з маркуванням «Android IOS»; шнур з відеокамерою та трьома штекерами; пульт чорного кольору з маркуванням « FAAC»; пульт чорного кольору, без маркування; мобільний телефон марки « SIGMA»; паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; водійське посвідчення видане на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; банківські картки « ІНФОРМАЦІЯ_12 »: № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Е930ВА77», « НОМЕР_7 », видані на ім'я ОСОБА_34 ; пристрій для прихованої відео-фіксації, без маркування; шнур з камерою для прихованої зйомки; рушниця з маркуванням «А-ТАС №Р14-00725»; ніж марки « Grand WRY»; три патрони калібру 12 мм; грошові кошти в сумі 9000 гривень (14 купюр номіналом по 500 гривень кожна серія АА № 6133044), які упаковано до спеціального пакету «Національна поліція України Головне Слідче управління» № INZ 1054346; грошові кошти в сумі 3000 гривень (15 купюр по 200 гривень серії ЄЗ №3896380), які упаковано до спеціального пакету «Національна поліція України Головне Слідче управління» № INZ 1054346; матерчатого чемодану чорного кольору із предметами сексуального характеру; матерчатої сумки синього кольору з наявними в ній різними предметами сексуального характеру; мобільного телефону із сім-карткою марки «Нuawei», чорного кольору; мобільного телефону із сім-карткою марки «Redmi», чорного кольору; мобільного телефону із сім-карткою марки «Нuawei», грошових коштів в сумі 5585 гривень (одинадцять купюр номіналами по 500 гривень, три купюри номіналами по 20 гривень, дві купюри номіналами по 10 гривень, одна купюра номіналом 5 гривень, банківської кратки « ІНФОРМАЦІЯ_12 », «універсальна» номер -4149439000500490; грошові кошти в сумі 1530 гривень різними купюрами; мобільний телефон із сім-карткою «Айфон», мобільний телефон із сім-карткою «Xiaomi », дві чорні марлеві тканеві маски, грошові кошти в сумі 1627 гривень, грошові кошти 100 доларів США та 3086 гривень - повернути власникам;

автомобіль марки « Audi Q7» державний номерний знак « НОМЕР_8 », синього кольору - вважати повернутим за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1

Попередній документ

131068306

Наступний документ

131068308

Інформація про рішення:

№ рішення:	131068307
№ справи:	308/2308/21
Дата рішення:	17.10.2025
Дата публікації:	20.10.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Вимагання

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (01.12.2025)
Дата надходження:	22.02.2021

Розклад засідань:

Минулі засідання (85)

03.04.2026 02:31	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
03.04.2026 02:31	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
03.04.2026 02:31	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
03.04.2026 02:31	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
10.03.2021 00:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
10.03.2021 09:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
18.03.2021 13:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
13.04.2021 13:10	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
17.05.2021 13:10	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
29.06.2021 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
08.09.2021 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
21.09.2021 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
05.10.2021 10:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
19.10.2021 13:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
04.11.2021 14:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
19.11.2021 14:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
08.12.2021 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
10.01.2022 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
01.02.2022 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
22.02.2022 13:10	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
15.03.2022 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
15.09.2022 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
03.10.2022 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
12.10.2022 13:10	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
03.11.2022 10:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
18.11.2022 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
30.11.2022 13:10	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
10.01.2023 13:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
20.01.2023 13:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
27.01.2023 13:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.02.2023 13:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
14.02.2023 13:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
23.02.2023 13:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
06.03.2023 13:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
20.03.2023 13:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
05.04.2023 13:10	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
18.04.2023 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
04.05.2023 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
16.05.2023 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
07.06.2023 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
20.06.2023 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
17.07.2023 10:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
25.07.2023 13:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
22.09.2023 13:20	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
05.10.2023 13:20	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
10.10.2023 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
19.10.2023 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
10.11.2023 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
04.12.2023 13:40	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
14.12.2023 13:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
22.12.2023 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
24.01.2024 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
14.02.2024 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
12.03.2024 10:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
27.03.2024 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
11.04.2024 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
19.04.2024 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
01.05.2024 10:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
09.05.2024 13:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
30.05.2024 13:40	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
29.07.2024 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
16.08.2024 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
13.09.2024 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
01.10.2024 09:20	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
15.10.2024 13:10	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
01.11.2024 13:10	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
11.11.2024 13:40	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
04.12.2024 13:40	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
19.12.2024 13:10	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
07.01.2025 13:10	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
13.02.2025 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
14.02.2025 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
11.03.2025 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
24.03.2025 10:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
04.04.2025 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
18.04.2025 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
07.05.2025 10:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
16.05.2025 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
20.05.2025 10:40	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
21.07.2025 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
31.07.2025 13:20	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
26.08.2025 13:20	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
26.09.2025 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
17.10.2025 13:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
18.02.2026 13:30	Закарпатський апеляційний суд