Справа № 138/2354/25
Провадження №:1-кс/138/830/25
17 жовтня 2025 року м. Могилів-Подільський
Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в режимі відеоконференцзв'язку клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голинчинці Шаргородського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає в цивільному шлюбі, освіта середня-спеціальна, військовослужбовця, громадянина України, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
16.10.2025 прокурор ОСОБА_6 звернувся до міськрайонного суду з вказаним клопотанням по кримінальному провадженню № 62024050030000162 від 14.05.2024, з наступних підстав:
Наказом № 4-РС від 23.03.2023 командира військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_4 призначено на посаду навідника 3 відділення морської піхоти 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_2 .
Відтак, ОСОБА_4 перебуваючи у статусі військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу, та з 23.03.2023 продовжив виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За статтею 1 Закону України «Про оборону України» - воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення в Україні воєнного стану» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан, який триває дотепер.
Згідно з п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Про запровадження в Україні воєнного стану та порядок проходження військової служби в умовах воєнного стану матросу ОСОБА_4 достеменно було відомо і до часу самовільного залишення місця служби останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
Являючись військовослужбовцем військової служби за мобілізацією матрос ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте матрос ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин:
Так, 30.08.2023 матрос ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_2 з дислокацією у АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд до 19.08.2025 за місцем власного проживання , не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Матрос ОСОБА_4 до цього часу відсутній у військовій частині НОМЕР_2 , обов'язки військової служби не виконує, перебуваючи поза межами указаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним нез'явлення вчасно на службу без поважних причин не повідомляв та проводив час на власний розсуд до 19.08.2025 за місцем власного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
У вчиненні кримінального правопорушення обвинувачується: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Голинчинці Шаргородського району Вінницької області, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
У ході досудового розслідування 19.08.2025 о 14 год. 40 хв. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, та о 18 год. 23 хв. 19.08.2025 останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Після чого до Могилів-Подільського міськрайонного суду було спрямоване клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та рішенням слідчого судді обрано вищевказаний запобіжний захід строком з 19.08.2025 по 17.10.2025.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:
- Наказом № 4-РС від 23.03.2023 командира військової частини НОМЕР_1 відповідно до якого матроса ОСОБА_4 призначено на посаду навідника 3 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_2 ;
- Актом службового розслідування щодо самовільного залишення розташування базового табору військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 від 29.09.2023, яким встановлено обставини вчиненого правопорушення;
- Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 30.08.2023 про призначення службового розслідування;
- Рапортом т.в.о. командира роти морської піхоти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 від 30.08.2023, який доповів, що старший матрос ОСОБА_4 о 08:00 год. 30.08.2023не повернувся до підрозділу військової частини НОМЕР_2 ;
- Наказом №235 від 30.08.2023 командира військової частини НОМЕР_2 , відповідно до якого старший матрос ОСОБА_4 самовільно залишив розташування військової частини;
- Доповіддю №3595 від 30.08.2023 командира військової частини про неприбуття після часу наданого для вирішення соціально-побутових питань старшого матроса ОСОБА_4 , якою встановлено обставини вчиненого правопорушення;
- Медичною характеристикою старшого матроса ОСОБА_4 ;
- Наказом №3637 від 31.05.2025 командира військової частини НОМЕР_3 про результати службового розслідування;
- Повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 19.08.2025;
- Протоколами допиту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 14.10.2025, які являються військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 ;
- Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 14.10.2025.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання відповідним ризикам.
Наразі існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Звертаючись із клопотанням щодо ОСОБА_4 на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, репутацію підозрюваного, відсутність постійного доходу, місця роботи, вчинення злочину в умовах воєнного стану, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому.
На підставі вищевикладеного, прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, терміном до 60 діб.
Прокурор ОСОБА_3 вважає, що є усі підстави для задоволення клопотання, та продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого підлягає задоволенню, з наступних підстав:
відповідно до ч.6 ст.199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами ст.199 КПК України.
За правилами ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є те, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування чи судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики (зазначені у ст.177 КПК України) не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, направлено до суду, станом на 16.10.2025 підготовче судове засідання не призначено.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.08.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 19.08.2025 по 17.10.2025.
Тобто, існують обставини, які надають підстави розглядати таке клопотання прокурора слідчому судді згідно ч.6 ст.199 КПК України, а також обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду, а відповідно, і підстава, визначена п.2 ч.3 ст.199 КПК України.
Також, матеріали клопотання підтверджують те, що СВ Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснювало досудове розслідування кримінального провадження № 62024050030000162 від 14.05.2024 та у вказаному провадженні ОСОБА_4 оголошено про підозру за ч. 5 ст. 407 КК України та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ухвалою слідчого судді на строк до 17 жовтня 2025 року.
При цьому, питання обґрунтованості підозри вже перевірялось під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу і знайшло своє відображення у відповідній ухвалі слідчого судді. Зокрема, було встановлено факт відповідності підозри критеріям обґрунтованості.
Крім того, суд вважає, що і на даний час відсутні будь-які об'єктивні дані про зменшення ризиків, що передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких була встановлена під час обрання та продовження запобіжного заходу. Крім того, прокурором доведено наявність підстав вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_4 є недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він обвинувачується у вчиненні вище вказаного злочину в період військового стану.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що він обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Поєднання можливостей перебувати за межами України та потенційних небезпек у зв'язку із веденням бойових дій на території України внаслідок розв'язання російською федерацією повномасштабної війни проти України та тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, дають обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик залишення ОСОБА_4 території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а тривале перебування за кордоном є одним із способів унеможливлення реалізації органом досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується наявний, оскільки з матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 не з'явився вчасно на службу без поважних причин та не в перший раз залишає самовільно військову частину.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 унеможливлюють обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_4 , як застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та можуть бути застосовані на строк 60 діб.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президент України видав Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації, яка проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, строк дії якої також неодноразово продовжувався.
Враховуючи те, що відсутні підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу і вказані заходи не є дієвими у даному провадженні та не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків і дадуть можливість переховуватись обвинуваченому від слідства та суду, та те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, слідчий суддя вважає достатнім та доцільним продовжити строк застосованого відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, без визначення розміру застави.
Керуючись ч. 5 ст. 407 КК України, ст. 176-178, 183, 194, 196, ч. 6 ст.199, 309, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб до 15 грудня 2025 року включно.
Дія ухвали закінчується 15 грудня 2025 рокувключно.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10