14 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 185/4360/25
провадження № 61-12013ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання спадкоємцем за заповітом,
24 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання спадкоємцем за заповітом.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2025 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 вересня 2025 року, позовну заяву повернуто позивачу.
Ухвала мотивована тим, що справа не відноситься до спорів, що виникають з трудових відносин та не є малозначною, ОСОБА_2 не є законним представником ОСОБА_1 в силу приписів статті 59 ЦПК України, тому на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України позов підлягає поверненню.
24 вересня 2025 року через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка підписана ОСОБА_2 .
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Верховним Судом з таких підстав.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У пункті 18 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
У підпункті 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України закріплено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді в трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Таким чином, з 01 січня 2017 року представництво у Верховному Суді у справах, провадження у яких розпочате після 30 вересня 2016 року, має здійснюватися адвокатами.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина шоста статті 19 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема, щодо спадкування.
Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Провадження у цій справі розпочато після набрання чинності Законом України № 1401-VIII від 02 червня 2016 року «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». До касаційної скарги додана копія довіреності від 16 листопада 2021 року, з якої не вбачається, що таке повноваження надано саме адвокату. Документів, що підтверджують статус представника особи, яка подає касаційну скаргу, як адвоката, до касаційної скарги не додано, відомості про Михайлюка О. В.як адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні. Ця справа не відноситься до спорів, що виникають з трудових відносин та не є малозначною, ОСОБА_2 не є законним представником ОСОБА_1 .
Тому касаційна скарга ОСОБА_1 , яка підписана ОСОБА_2., підлягає поверненню, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Помилковим є посилання заявника, що суди безпідставно обмежили права позивача, всупереч обов'язковим рішенням Конституційного Суду України № 13-рп/2000, № 23-рп/2009 про право на вільний вибір захисника.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України (частини друга - третя статті 10 ЦПК України).
Наведені заявником рішення Конституційного Суду України ухвалені до прийняття Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року № 1401-VIII, який є частиною Конституції України.
Керуючись статтями 260, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 вересня 2025 року у справі № 185/4360/25 повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков