16 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 569/941/22
провадження № 61-10843ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Куклою Людмилою Анатоліївною, на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 липня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, стягнення аліментів на утримання матері до досягнення дитиною трьох років,
У січні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила:
визнати батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
внести зміни до актового запису № 443, вчиненого 22 липня 2021 року Сарненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Львів, про народження дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька дитини та вказати у відомостях про батьківство його батьком громадянина України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 січня 2022 року і до досягнення повноліття,
стягнути з ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 2 481 грн. щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду
від 18 лютого 2025 року, позов задоволено.
Визнано батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внесено зміни до актового запису № 443, вчиненого 22 липня 2021 року Сарненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Львів, про народження дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: виключено запис про ОСОБА_5 як батька дитини та вказано у відомостях про батьківство його батьком громадянина України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 січня 2022 року і до досягнення сином вісімнадцять років. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_6 в розмірі 2 481 грн щомісячно, починаючи з 17 січня 2022 року і до досягнення дитиною трьох років. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми за один місяць.
19 серпня 2025 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Кукла Л. А. звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 липня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано заявнику: 1) надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 липня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду
від 18 лютого 2025 року із зазначенням підстав для поновлення такого строку та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку; надіслати на адресу суду касаційну скаргу у новій редакції, в якій необхідно зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у адвоката Кукли Л. А. з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), яка відповідає вимогам статтям 392 ЦПК України та надіслати копії касаційної скарги у новій редакції та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
29 вересня 2025 року засобами поштового зв'язку представник
ОСОБА_1 - адвокат Кукла Л. А. надіслав до суду касаційну скаргу ідентичну за змістом з касаційною скаргою, поданою 19 серпня 2025 року.
Проаналізувавши надані на усунення недоліків матеріали на відповідність вимогам частини другої статті 392 ЦПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що недоліки касаційної скарги заявником не усунуто.
Заявником не надано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 липня 2024 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року із зазначенням підстав для поновлення такого строку.
Можливість вирішення цього питання при відсутності його заяви про поновлення строку, за власною ініціативою суду, законом не передбачено.
У прохальній частині касаційної скарги, поданої на виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків, такожвідсутнє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 липня 2024 року та постанови Рівненського апеляційного суду
від 18 лютого 2025 року.
Крім того, вкасаційній скарзі у новій редакції представник ОСОБА_1 - адвокат Кукла Л. А. формально цитує підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, описує фактичні обставини справи та незгоду зі змістом оскаржених судових рішень, однак жодного обґрунтування виключних підстав касаційного оскарження в уточненій касаційній скарзі не зазначає.
Цитування змісту постанов Верховного Суду також не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції як підстава касаційного оскарження, оскільки представник заявника не конкретизує, який саме висновок щодо застосування норми права, застосованої апеляційним судом, та в яких подібних правовідносинах не було враховано в оскаржуваних судових рішеннях, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
В касаційній скарзі у новій редакції не зазначено, який правовий висновок Верховного Суду, на переконання заявника, мав застосувати суд апеляційної інстанції під час ухвалення судового рішення у цій справі або обґрунтувати наявність іншої підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Отже, заявник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 02 вересня 2025 року.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
Враховуючи те, що заявник не усунув недоліки касаційної скарги та не виконав вимоги процесуального закону при поданні касаційної скарги така скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Куклою Людмилою Анатоліївною, на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 липня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року повернути заявнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, а додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська