15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 760/15737/23
провадження № 61-16926св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Міністерство юстиції України, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_5»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черток Ірина Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року у складі судді Букіної О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Мережко М. В., Соколової В. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міністерства юстиції України, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_5», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черток І. В., про визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України № 4087/5 «Про задоволення скарги».
2. Позов обґрунтовував тим, що 26 січня 2021 року між ним та закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» (далі - ЗАТ «Українська будівельна компанія») укладено договір купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення №1/178-41.
3. Згідно з пунктом 1.1 Договору продавець зобов'язався передати покупцю майнове право на отримання у власність 1/500 частки новозбудованого нежитлового приміщення, визначеного у пункті 1.2 цього Договору у будинку, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_3 і позначений на схемі генерального плану №3, поштова адреса: АДРЕСА_1 , що належить продавцю згідно договору №15-5/184 про будівництво чотирьох житлових будинків з вбудованими та прибудинковими нежитловими приміщеннями та паркінгами по
АДРЕСА_2 від 08 вересня 2004 року, укладеному між
ЗАТ «Українська будівельна компанія» з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій, а покупець зобов'язується сплатити продавцю ціну продажу згідно з пунктом 3.1 цього договору та прийняти Майнове право на умовах цього договору.
4. Пунктом 1.2. Договору встановлено, що під майновими правами сторони розуміють право набуття у власність 1/500 частки нежитлового приміщення АДРЕСА_5 загальною площею 156,6 кв. м., що знаходиться на -1 (мінус першому) поверсі
(далі - Нежитлове приміщення) з метою розміщення мікроскладу. Майнові права передбачають право Покупця після прийняття Будинку в експлуатацію, проведення його технічної інвентаризації, сплати ціни продажу Майнових прав та передачі Будинку під заселення набути у власність 1/500 частки нежитлового приміщення.
5. За змістом пункту 1.4. Договору Покупець набуває право приватної власності на Майнові права на підставі цього Договору з моменту повної сплати ціни продажу Майнових прав, що підтверджується довідкою Продавця. Протягом 5-ти днів після повної сплати ціни продажу Майнових прав Покупець зобов'язаний отримати в офісі Продавця вказану довідку. Право власності на нежитлове приміщення набувається Покупцем у порядку, встановленому законом, на підставі цього Договору, довідки Продавця про сплату ціни продажу Майнових прав, акту прийому-передачі Нежитлового приміщення.
6. Позивач свої зобов'язання за договором у вигляді сплати ціни продажу майнових прав виконав та отримав 22 квітня 2021 року від продавця довідку про 100% оплату вартості майнових прав.
7. 22 квітня 2021 року, згідно із актом прийому-передачі майнових прав на виконання Договору №1/178-41 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, Продавець передав, а Покупець прийняв майнове право на отримання у власність 1/500 частки нежитлового приміщення відповідно до Договору №1/178-41 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення від 26 січня 2021 року.
8. Також 22 квітня 2021 року на підставі Акту прийому-передачі частки нежитлового приміщення згідно Договору №1/178-41 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення від 26 січня 2021 року відповідно до пункту 1.4. Договору Продавець передав, а Покупець прийняв 1/500 частки нежитлового приміщення, визначеного у пункті 1.2. Договору у новозбудованому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 і позначений на схемі генерального плану
АДРЕСА_4 . Характеристика 1/500 частки нежитлового приміщення (враховуючи уточнення за офіційними даними Бюро технічної інвентаризації): нежитлового приміщення АДРЕСА_5 загальною площею 156,6 кв. м. що знаходиться на -1 (мінус першому) поверсі.
9. Пунктом 1.3. Договору передбачено, що реєстрація права власності на нежитлове приміщення здійснюється покупцем.
10. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57920997 від 28 квітня 2021 року, зареєстровано за позивачем право спільної часткової власності у розмірі 1/500 частки на нежитлове приміщення на -1 (мінус першому) поверсі, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .
11. 08 липня 2021 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_4» (далі - ОСББ «АДРЕСА_4») звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення від 27 квітня 2021 року №№57874975, 57890989, від 28 квітня 2021 року №№ 57920997, 57923371,
від 12 червня 2021 року №58715694, від 13 червня 2021 року №58716253,
від 14 червня 2021 року №58741319, від 15 червня 2021 року №58753864,
від 02 липня 2021 року №59074048, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І. В. щодо державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_5, розташоване за адресою: АДРЕСА_5 (нежитлове приміщення).
12. Скарга зареєстрована Міністерством юстиції України 08 липня 2021 року за № СК-136-21.
13. Позивач вказував, що скарга від імені ОСББ «АДРЕСА_4» підписана фізичними особами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , із зазначенням посад останніх як членів правління ОСББ «АДРЕСА_4», проте у додатках до скарги відсутні документи на підтвердження повноважень вищезгаданих осіб представляти інтереси ОСББ «АДРЕСА_4».
14. Додатками до скарги є протокол від 16 червня 2021 року №16/06-21 та додаток №1 до вищезгаданого протоколу, відповідно до змісту якого вирішено припинити повноваження вищезазначених осіб як членів правління ОСББ «АДРЕСА_4».
15. 14 липня 2021 року загальними зборами ОСББ «АДРЕСА_4» прийнято рішення про зміну найменування ОСББ «АДРЕСА_4» на ОСББ «АДРЕСА_5».
16. Судовими рішеннями у справі №910/21303/21 за позовом ОСББ «АДРЕСА_5» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу №4323/5 від 03 грудня 2021 року «Про задоволення скарги», які набрали законної сили, позовні вимоги було задоволено та встановлено, що 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. проведено реєстраційну дію щодо ОСББ «АДРЕСА_4» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1000731070007024897, якою змінено керівника на ОСОБА_9 із реєстрацією статуту в новій редакції.
17. 15 листопада 2021 року Міністерством юстиції України винесено Наказ №4087/5 «Про задоволення скарги» (далі - Наказ №4087/5), відповідно до змісту якого вирішено:
1. Скаргу ОСББ «АДРЕСА_4» задовольнити у повному обсязі.
2. Скасувати рішення від 27 квітня 2021 року №№57874975, 57890989, від 28 квітня 2021 №№ 57920997, 57923371, від 12 червня 2021 року №58715694, від 13 червня 2021 року №58716253, від 14 червня 2021 року №58741319, від 15 червня
2021 року №58753864, від 02 липня 2021 року №59074048, прийняті Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І. В.
3. Тимчасово блокувати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Черток І. В. строком на 1 (один) місяць.
4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.
5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
18. Оскаржуваний Наказ винесено на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) від 26 жовтня 2021 року за результатами розгляду скарги ОСББ «АДРЕСА_4», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 08 липня 2021 року за № СК-136-21.
19. На переконання ОСОБА_1 , висновок колегії та наказ №4087/5 Міністерства юстиції України протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», положення Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128.
20. Зазначає, що порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 25 грудня 2015 року №1128, визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України.
21. Згідно пункту 5 Порядку №1128 Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні.
22. З урахуванням вищезазначеного ОСОБА_1 зазначав, що у скарзі ОСББ «АДРЕСА_4» не вказано дату її складання; скарга не містить жодних аргументів порушення прав скаржника та копії документу, що підтвердив би факт порушення його прав; до скарги не додано довіреність чи інший документ на підтвердження повноважень осіб, що її підписали від імені ОСББ; щодо оскаржуваних рішень від 27 квітня 2021 року №№57874975, 57890989, від 28 квітня 2021 року №№57920997, 57923371 закінчився встановлений законом строк оскарження.
23. Таким чином, на переконання ОСОБА_1 , скарга задоволенню не підлягала.
24. Окрім цього вказує, що Міністерство юстиції України мало залишити скаргу без розгляду, оскільки ОСББ перед її розглядом подало заяву про відкликання останньої; Міністерством юстиції України порушено строки розгляду скарги; Міністерство двічі безпідставно повертало скаргу на повторний розгляд, здійснюючи тиск на Колегію; позивача не було повідомлено про час і місце засідань комісії; приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І. В. було дотримано норми законодавства при здійсненні реєстраційних дій.
25. З урахуванням вищезазначеного, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №4087/5 «Про задоволення скарги».
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
26. Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня
2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
27. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України
від 15 листопада 2021 року №4087/5 «Про задоволення скарги» в частині пунктів 2 та 4, які стосуються скасування рішення від 28 квітня 2021 року №57920997, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І. В.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України сплачений судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
28. Частково задовольняючи позовні вимоги, районний суд, із висновками якого погодився і апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України прийнято із порушенням приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки
у змісті скарги ОСББ за вх. №СК-136-21 від 08 липня 2021 року не було зазначено дати складання останньої.
29. Крім того, районний суд, із висновками якого погодився і апеляційний суд, вважав обґрунтованими посилання позивача на те, що у осіб, які підписали та подали 08 липня 2021 року скаргу від імені ОСББ, були відсутні відповідні повноваження діяти від імені останнього.
30. Також судами зауважено на порушення Міністерством юстиції України абзацу 3 пункту 3 Порядку №1128, оскільки останнім було розглянуто скаргу по суті за наявності заяви про залишення останньої без розгляду.
31. Додатково суди вважали обґрунтованими посилання позивача на неналежне повідомлення останнього щодо розгляду скарги, оскільки, на переконання судів, розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України не
є достатнім та належним способом повідомлення позивача про розгляд скарги, оскільки Міністерство юстиції України зобов'язане було повідомити позивача про розгляд скарги не лише шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті, але і додатково телефонограмою або засобами електронної пошти, у строки, встановлені пунктом 11 Порядку №1128. Більше того, зі змісту оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України неможливо встановити дату опублікування останнього та, як наслідок, завчасність повідомлення сторін про розгляд скарги.
32. На переконання судів попередніх інстанцій, під час розгляду скарги Міністерство юстиції України допустило грубі порушення встановленої процедури, що, своєю чергою, стало підставою для скасування наказу, ухваленого за результатами розгляду питання про скасування рішення державного реєстратора
в частині, яка порушує права позивача (рішення від 28 квітня 2021 року № 57920997, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу
Черток І. В.).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
33. У грудні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року у вказаній справі.
34. Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
35. Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2025 року зупинено провадження
у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/2546/22 (провадження № 12-43гс24).
36. Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року поновлено провадження
у справі та призначено справу до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
37. У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.
38. Підставою касаційного оскарження вказує неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31 січня 2018 року в справі № 910/8763/17, від 06 червня 2018 року в справі № 804/2296/17, від 29 серпня 2018 року в справі № 909/105/15 та справі № 910/23428/17, від 02 жовтня 2018 року № 910/18036/17, від 29 жовтня 2018 року в справі № 826/14749/16, від 27 лютого 2019 року в справі № 922/1163/18, від 31 травня 2019 року в справі № 810/328/18, від 04 червня 2019 року в справі № 815/5049/17, від 12 червня 2019 року в справі
№ 487/10128/14, від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15, від 15 серпня 2019 року в справі № 826/14164/17, від 23 жовтня 2019 року № 917/1307/18 та справі № 761/6144/15-ц,, від 18 листопада 2019 року в справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року в справі № 917/2101/17 та справі № 917/1739/17, від 20 січня 2020 року в справі № 902/803/17, від 30 січня 2020 року в справі № 904/1093/19, від 05 лютого 2020 року в справі № 924/196/19, від 18 березня 2020 року в справі № 129/103/13-ц, від 29 квітня 2020 року в справі № 826/15358/17, від 08 червня 2021 року в справі № 662/397/15, від 16 березня 2023 року в справі № 910/574/22, від 20 березня 2023 року в справі № 640/9782/21, від 08 травня 2023 року в справі № 826/15320/17, від 21 червня 2023 року в справі № 910/2529/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
39. Також у якості підстав касаційного оскарження заявник вказує відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та недослідження зібраних у справі доказів (пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
40. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та часткового скасування оскаржуваного наказу.
41. Як зауважує Міністерство юстиції України, суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не врахували, що рішення приватного нотаріуса Черток І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскаржені до Міністерства юстиції України, прийняті з порушенням пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до змісту якого підставою для відмови у державній реєстрації прав
є подання документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну чи припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а тому рішення про державну реєстрацію підлягали скасуванню.
42. Також заявник вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо незазначення у змісті скарги дати складання останньої, оскільки саме дату реєстрації скарги слід вважати датою складання такої.
43. На переконання Міністерства юстиції України, відсутність у змісті скарги дати її складання жодним чином не вплинула на правильність наказу Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації та територіальних органів Міністерства юстиції, ухваленого за результатами розгляду скарги по суті.
44. Крім того, повноваження представників ОСББ «АДРЕСА_4» було встановлено на підставі документів, наявних у реєстраційній справі останнього, що спростовує висновки судів щодо відсутності повноважень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 як підписантів скарги.
45. На переконання заявника касаційної скарги, суди попередніх інстанцій не врахували, що невирішення заяви про залишення скарги у сфері державної реєстрації без розгляду не може бути достатньою підставою для скасування законного наказу Міністерства юстиції України, ухваленого за результатами розгляду скарги по суті. Це зумовлено тим, що заява про відкликання скарги була подана новообраним головою правління ОСББ «АДРЕСА_4» після
16 червня 2021 року, а відтак, унаслідок розгляду скарги його права та інтереси не були порушені.
46. Міністерство юстиції України також зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо неналежного повідомлення позивача про розгляд скарги, оскільки 22 жовтня 2021 року на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було опубліковано інформацію про засідання з розгляду відповідної скарги, призначене на 26 жовтня 2021 року.
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили
Фактичні обставини справи, встановлені судами
47. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 січня 2021 року між
ОСОБА_1 та ЗАТ «Українська будівельна компанія» укладено договір купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення №1/178-41.
48. Згідно з пунктом 1.1 Договору продавець зобов'язався передати покупцю майнове право на отримання у власність 1/500 частки новозбудованого нежитлового приміщення, визначеного у пункті 1.2 цього Договору у будинку, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_3 і позначений на схемі генерального плану №3, поштова адреса: АДРЕСА_1 , що належить продавцю згідно договору №15-5/184 про будівництво чотирьох житлових будинків з вбудованими та прибудинковими нежитловими приміщеннями та паркінгами по
АДРЕСА_2 від 08 вересня 2004 року, укладеному
ЗАТ «Українська будівельна компанія» з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій, а покупець зобов'язується сплатити продавцю ціну продажу згідно з пунктом 3.1 цього договору та прийняти Майнове право на умовах цього договору.
49. Пунктом 1.2. Договору встановлено, що під майновими правами сторони розуміють право набуття у власність 1/500 частки нежитлового приміщення АДРЕСА_5 загальною площею 156,6 кв. м., що знаходиться на - 1 (мінус першому) поверсі з метою розміщення мікроскладу. Майнові права передбачають право Покупця після прийняття Будинку в експлуатацію, проведення його технічної інвентаризації, сплати ціни продажу Майнових прав та передачі Будинку під заселення набути
у власність 1/500 частки нежитлового приміщення.
50. За змістом пункту 1.4. Договору Покупець набуває право приватної власності на Майнові права на підставі цього Договору з моменту повної сплати ціни продажу Майнових прав, що підтверджується довідкою Продавця. Протягом 5-ти днів після повної сплати ціни продажу Майнових прав Покупець зобов'язаний отримати в офісі Продавця вказану довідку. Право власності на нежитлове приміщення набувається Покупцем у порядку, встановленому законом, на підставі цього Договору, довідки Продавця про сплату ціни продажу Майнових прав, акту прийому-передачі Нежитлового приміщення (Т.1, а.с.41-42).
51. Позивач виконав свої зобов'язання зі сплати ціни продажу майнових прав та отримав 22 квітня 2021 року від продавця довідку про 100% оплату вартості майнових прав (Т.1, а.с.43).
52. 22 квітня 2021 року згідно із актом прийому-передачі майнових прав на виконання Договору №1/178-41 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення Продавець передав, а Покупець прийняв майнове право на отримання у власність 1/500 частки нежитлового приміщення відповідно до Договору №1/178-41 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення від 26 січня 2021 року (Т.1, а.с.44).
53. Також 22 квітня 2021 року на підставі Акту прийому-передачі частки нежитлового приміщення згідно Договору №1/178-41 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення від 26 січня 2021 року відповідно до пункту 1.4. Договору Продавець передав, а Покупець прийняв 1/500 частки нежитлового приміщення, визначеного у пункті 1.2. Договору у новозбудованому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 і позначеній на схемі генерального плану
АДРЕСА_4 . Характеристика 1/500 частки нежитлового приміщення (враховуючи уточнення за офіційними даними Бюро технічної інвентаризації): нежитлового приміщення АДРЕСА_5 загальною площею 156,6 кв. м. що знаходиться на -1 (мінус першому) поверсі (Т.1, а.с.45).
54. Пунктом 1.3. Договору передбачено, що реєстрація права власності на нежитлове приміщення здійснюється покупцем.
55. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57920997 від 28 квітня 2021 року, за позивачем зареєстровано право спільної часткової власності у розмірі 1/500 частки на нежитлове приміщення на -1 (мінус першому) поверсі, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (Т.1, а.с.46).
56. 08 липня 2021 року Міністерством юстиції України зареєстровано скаргу на рішення від 27 квітня 2021 року №57874975 та №57890989, від 28 квітня 2021 року №57920997 та №57923371, від 12 червня 2021 року №58715694, від 13 червня
2021 року №58716253, від 14 червня 2021 року №58741319, від 15 червня 2021 року №58753864, від 02 липня 2021 року №59074048, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І. В. щодо державної реєстрації права спільної часткової власності на нежитлове приміщення на -1 (мінус першому) поверсі, за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 156,6 кв. м.
57. Скарга підписана членами правління ОСББ «АДРЕСА_4» ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
58. До скарги додано протокол від 16 червня 2021 року №16/06-21 з додатками на 6 аркушах; додаток №1 до протоколу №16/06-21 на 8 аркушах; статут ОСББ «АДРЕСА_4» на 14 аркушах та витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно на 77 аркушах (Т.1, а.с.27-38; а.с.92-97).
59. З даних протоколу загальних зборів ОСББ «АДРЕСА_4»
від 16 червня 2021 року вбачається, що загальними зборами прийнято рішення відкликати Голову Правління Об'єднання, діючий склад Правління та Ревізійної комісії, припинити їх повноваження з 16 червня 2021 року. Обрано новий склад Правління Об'єднання у кількості 4 (чотирьох) осіб, персонально:
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 . Затверджено статут
в новій редакції (питання 4, 5 порядку денного) (Т.1, а.с.54-58; 98-100).
60. Матеріали справи містять відомості про повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарг 22 липня 2021 року (Т.1, а.с.151-171).
61. 22 липня 2021 року Центральна колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг розглянула скаргу ОСББ «АДРЕСА_4» і за результатами її розгляду рекомендувала відмовити у задоволенні останньої.
62. Висновок Колегії мотивовано тим, що оскаржувані рішення були прийняті відповідно до вимог законодавства, а подані нотаріусу документи відповідали нормам у сфері державної реєстрації прав (Т.1, а.с.171-174).
63. 22 липня 2021 року Міністерством юстиції України зареєстровану заяву ОСББ «АДРЕСА_5» (попередня назва - ОСББ «АДРЕСА_5), за підписом голови правління - ОСОБА_9, про залишення скарги №СК-136-21 без розгляду (Т.1, а.с.39-40).
64. 26 серпня 2021 року Міністр юстиції видав доручення №425/7/48-21, в якому просив Директора департаменту (керівника офісу) Офісу протидії рейдерству розглянути скаргу ОСББ за №СК-136-21 повторно (Т.1, а.с.52).
65. Матеріали справи містять відомості щодо повідомлення заінтересованих осіб про повторний розгляд скарг 17 вересня 2021 року (Т.1, а.с.176-182).
66. 17 вересня 2021 року Центральною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг повторно розглянуто скаргу і за результатами розгляду Колегія рекомендувала відмовити у її задоволенні, посилаючись у висновку на те, що оскаржувані рішення є такими, що прийняті відповідно до норм законодавства,
а подані нотаріусу документи відповідали вимогам законодавства у сфері державної реєстрації прав (Т.1, а.с.187-190).
67. 15 жовтня 2021 року Міністр юстиції видав доручення №497/1/48-21, в якому просив Директора департаменту (керівника офісу) Офісу протидії рейдерству розглянути скаргу ОСББ за №СК-136-21 повторно (Т.1, а.с.191).
68. Матеріали справи містять відомості про повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарг 26 жовтня 2021 року (Т.1, а.с.192-206).
69. 26 жовтня 2021 року Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції повторно розглянуто скаргу ОСББ «АДРЕСА_4» №СК-136-21 та рекомендовано задовольнити скаргу в повному обсязі. Скасувати рішення від 27 квітня
2021 року №№57874975, 57890989, від 28 квітня 2021 року №№ 57920997, 57923371,
від 12 червня 2021 року №58715694, від 13 червня 2021 року №58716253,
від 14 червня 2021 року №58741319, від 15 червня 2021 року №58753864,
від 02 липня 2021 року №59074048, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І. В. Тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Черток І.В. строком на 1 місяць (Т.1, а.с.19-26;
212 (зворот)-216).
70. Висновок мотивовано наступним:
- законодавство зобов'язує державного реєстратора перевіряти подані документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій;
- законодавством визначено, що державний реєстратор повинен відмовляти
у державній реєстрації, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну, припинення прав на нерухоме майно;
- для проведення права власності було подано, зокрема, договори купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, однак приватним нотаріусом Черток І. В. було зареєстровано право власності на 1/500 частки в праві власності на нежитлове приміщення;
- відповідно до п. 1.4. договорів купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення право власності набувається на підставі, зокрема, акту-прийому передачі нежитлового приміщення, проте для проведення державної реєстрації було подано акти прийому-передачі частки нежитлового приміщення;
- рішення є незаконними та підлягають скасуванню.
71. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» №4087/5 від 15 листопада 2021 року вирішено:
1. Скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_4» задовольнити у повному обсязі.
2. Скасувати рішення від 27 квітня 2021 року №№57874975, 57890989, від 28 квітня 2021 року №№57920997, 57923371, від 12 червня 2021 року №58715694,
від 13 червня 2021 року №58716253, від 14 червня 2021 року №58741319,
від 15 червня 2021 року №58753864, від 02 липня 2021 року №59074048, прийняті Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І. В.
3. Тимчасово блокувати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Черток І. В. строком на 1 (один) місяць.
4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.
5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (Т.1, а.с.18, 212).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
72. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
73. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
74. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
75. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
76. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
77. Суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги, мотивували свої рішення порушенням процедури розгляду скарги, що, зокрема, отримало прояв у невиконанні Міністерством юстиції України обов'язку із забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом їх належного повідомлення. Внаслідок цього позивача фактично було позбавлено можливості бути присутнім під час розгляду скарги та надавати відповідні пояснення, що є достатньою підставою для скасування наказу Міністерства юстиції України.
78. Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що під час розгляду скарги ОСББ «АДРЕСА_5» Міністерство юстиції України:
- не звернуло уваги на те, що всупереч вимогам пункту 6 частини п'ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у скарзі не було зазначено дати її складання;
- не врахувало, що до скарги не було додано документів, які підтверджують повноваження осіб, що її підписали, представляти інтереси ОСББ «АДРЕСА_5»;
- проігнорувало заяву голови правління ОСББ «АДРЕСА_4» ОСОБА_9 про залишення скарги за вх. №СК-136-21 без розгляду та, попри це, продовжило її розгляд по суті.
79. З такими висновками судів попередніх інстанцій погоджується колегія суддів з огляду на таке.
80. Статтею 16 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
81. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.
82. Змістом статей 316, 317 ЦК України передбачено, що правом власності
є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
83. Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
84. Частиною другою статті 386 ЦК України встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
85. Зазначений спосіб захисту права власності спрямований на попередження можливому порушенню, якого на момент подання позову немає, але при цьому
у власника є всі підстави вважати, що дії відповідних осіб неминуче призведуть до порушень його права.
86. Статтею 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
87. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
88. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
89. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 січня 2021 року між позивачем та ЗАТ «Українська будівельна компанія» укладено договір купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення №1/178-41. Змістом пункту 1.1 Договору продавець зобов'язався передати покупцю майнове право на отримання у власність 1/500 частки новозбудованого нежитлового приміщення, визначеного у пункті 1.2 цього Договору у будинку, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_3 і позначений на схемі генерального плану №3, поштова адреса: АДРЕСА_1 , що належить продавцю згідно договору №15-5/184 про будівництво чотирьох житлових будинків з вбудованими та прибудинковими нежитловими приміщеннями та паркінгами по АДРЕСА_2 від 08 вересня 2004 року, укладеному ЗАТ «Українська будівельна компанія» з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій, а покупець зобов'язується сплатити продавцю ціну продажу згідно з пунктом 3.1 цього договору та прийняти Майнове право на умовах цього договору.
90. Пунктом 1.2. Договору встановлено, що під майновими правами сторони розуміють право набуття у власність 1/500 частки нежитлового приміщення АДРЕСА_5 загальною площею 156,6 кв. м., що знаходиться на -1 (мінус першому) поверсі (з метою розміщення мікроскладу. Майнові права передбачають право Покупця після прийняття Будинку в експлуатацію, проведення його технічної інвентаризації, сплати ціни продажу Майнових прав та передачі Будинку під заселення набути
у власність 1/500 частки нежитлового приміщення.
91. За змістом пункту 1.4. Договору Покупець набуває право приватної власності на Майнові права на підставі цього Договору з моменту повної сплати ціни продажу Майнових прав, що підтверджується довідкою Продавця. Протягом 5-ти днів після повної сплати ціни продажу Майнових прав Покупець зобов'язаний отримати в офісі Продавця вказану довідку. Право власності на нежитлове приміщення набувається Покупцем у порядку, встановленому законом, на підставі цього Договору, довідки Продавця про сплату ціни продажу Майнових прав, акту прийому-передачі Нежитлового приміщення.
92. Позивач виконав свої зобов'язання по сплаті ціни продажу майнових прав та отримав 22 квітня 2021 року від продавця довідку про 100% оплату вартості майнових прав, що, своєю чергою, не оскаржується учасниками справи.
93. На виконання укладеного договору сторонами 22 квітня 2021 року підписано акт прийому-передачі майнових прав на виконання Договору №1/178-41 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, відповідно до змісту якого Продавець передав, а Покупець прийняв майнове право на отримання
у власність 1/500 частки нежитлового приміщення відповідно до Договору №1/178-41 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення від 26 січня 2021 року.
94. Також 22 квітня 2021 року на підставі Акту прийому-передачі частки нежитлового приміщення згідно Договору №1/178-41 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення від 26 січня 2021 року відповідно до пункту 1.4. Договору Продавець передав, а Покупець прийняв 1/500 частки нежитлового приміщення, визначеного у пункті 1.2. Договору у новозбудованому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 і позначеній на схемі генерального плану
АДРЕСА_4 . Характеристика 1/500 частки нежитлового приміщення (враховуючи уточнення за офіційними даними Бюро технічної інвентаризації): нежитлового приміщення АДРЕСА_5 загальною площею 156,6 кв. м. що знаходиться на -1 (мінус першому) поверсі.
95. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
96. Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована. До спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
97. Вищезазначений договір купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення №1/178-41 у судовому порядку недійсним не визнавався, що свідчить про неспростовану презумпцію його дійсності в силу статті 204 ЦК України. Право власності позивача зареєстровано нотаріусом на підставі: договору купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення, серія та номер - 1/178-41, виданого 26 січня 2021 року, видавник - ЗАТ «Українська будівельна компанія»; Акту прийому-передачі частки нежитлового приміщення згідно договору №1/178-41 купівлі-продажу майнових прав на частку нежитлового приміщення
від 26 січня 2021 року, серія та номер: б.н, виданого 22 квітня 2021 року, видавник - ЗАТ «Українська будівельна компанія».
98. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав визначений, зокрема, змістом статті 37 Закону України «України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
99. Згідно з частинами першою та другою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції на момент розгляду скарги) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін'юсту, його територіальних органів або до суду.
Мін'юст розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду,
а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
100. Частиною третьою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Мін'юсту та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
101. Змістом частини четвертої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Мін'юстом чи його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарги, зазначеного в частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
102. Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації або територіального органу Мін'юсту подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
103. Згідно з частиною шостою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за результатами розгляду скарги, Мін'юст та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову в задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Мін'юсту, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Мін'юсту;
б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації, зупинення розгляду документів;
в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;
в-1) про усунення порушень, допущених державним реєстратором з визначенням строків виконання наказу;
г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;
ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;
е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Мін'юсту;
є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мін'юсті подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ» і «е» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Мін'юстом.
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
У разі якщо за результатом розгляду скарги Мін'юстом чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Мін'юст, його територіальні органи вживають заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів.
104. Відповідно до частини дев'ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
105. Процедура розгляду скарги у сфері державної реєстрації по суті визначена змістом Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128 у редакції чинній на час розгляду скарги).
106. Пунктом 2 Порядку № 1128 встановлено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.
Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
107. Пунктом 3 Порядку № 1128 передбачено, що скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін'юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Копії документів, що додаються до скарги у сфері державної реєстрації
в електронній формі, виготовляються шляхом сканування з обов'язковим накладенням відповідним скаржником кваліфікованого електронного підпису.
Скаржник може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга у сфері державної реєстрації залишається без розгляду.
108. Відтак, пунктом 3 порядку чітко передбачено право заявника на відкликання своєї скарги у сфері державної реєстрації, а також наслідки її відкликання у вигляді залишення такої скарги без розгляду.
109. Пунктом 4 Порядку № 1128 передбачено строки розгляду скарги, а саме те, що розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян».
110. Відповідно до пункту 5 Порядку № 1128 Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:
оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;
наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;
наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;
наявність рішення Мін'юсту чи його територіального органу з такого самого питання;
здійснення Мін'юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;
подання скарги особою, яка не має на це повноважень;
закінчення встановленого законом строку подачі скарги;
розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін'юсту чи його територіального органу.
Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін'юсту чи іншому територіальному органу.
111. Положенням пункту 6 Порядку № 1128 встановлено, що якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.
112. Згідно з пунктом 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться
в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
113. Відповідно до пункту 10 Порядку №1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується,
а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
114. Водночас, пунктом 11 Порядку №1128 передбачено, що Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
115. Пунктом 12 Порядку №1128 передбачено, що копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін'юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.
116. Пунктом 14 Порядку встановлено, що за результатами розгляду скарги
у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
117. Не пізніше наступного робочого дня, з дня прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні, засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін'юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) розміщуються на офіційному веб-сайті Мін'юсту чи відповідного територіального органу.
118. За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян», засвідчені
в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін'юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику.
119. Відповідно до пункту 11 Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09 січня 2020 року № 71/5 (зареєстроване у Міністерстві юстиції України 09 січня 2020 року за №24/34307) (далі - Положення № 71/5) розгляд Колегією скарги здійснюється повторно у разі доручення Мін'юсту щодо перегляду відповідної скарги з мотивів невідповідності висновку Колегії вимогам законодавства, неналежного дослідження обставин відповідної скарги або неналежного мотивування відповідного рішення.
Розгляд Колегією скарги повторно здійснюється із запрошенням за потреби відповідних осіб для надання усних пояснень по суті скарги та у послідовності, передбаченій пунктом 4 цього розділу.
120. Комплексний аналіз вищезазначеного дає підстави для висновку, що:
право на звернення зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора має особа, яка вважає, що її права порушено;
розгляд скарги по суті здійснюється виключно у разі, якщо скарга відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами та подана у передбачений останніми строк;
у скарзі повинні бути викладені обставини, що обґрунтовують порушення прав скаржника та спосіб поновлення порушеного права;
скарга має бути розглянута у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян»;
Міністерство юстиції України має забезпечити участь заінтересованих осіб
у розгляді скарги шляхом їх належного повідомлення;
у заявника скарги наявне право на відкликання своєї скарги у сфері державної реєстрації, а також передбачено наслідки відкликання скарги - залишення відкликаної скарги без розгляду;
наведення обставин, які засвідчують факт порушеного права або інтересу скаржника і надання відповідних доказів (в разі їх наявності), має суттєве значення для вирішення питання щодо належності скаржнику права на звернення з такою скаргою, а також для обрання способу його відновлення, в разі виявлення факту його порушення;
можливість повторного розгляду скарги за дорученням Міністра юстиції України щодо перегляду відповідної скарги з мотивів невідповідності висновку Колегії вимогам законодавства, неналежного дослідження обставин відповідної скарги або неналежного мотивування відповідного рішення.
121. У змісті скарги не зазначено дати її складення, що, своєю чергою, свідчить про невідповідність поданої скарги вимогам щодо оформлення останньої, передбачених пунктом 6 частини п'ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та, як наслідок, відсутність підстав для розгляду такої скарги по суті.
122. Також колегія суддів відхиляє посилання Міністерства юстиції України на постанову Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 910/2529/22, оскільки правовідносини у вищезгаданій справі стосувалися скасування наказу Міністерства юстиції України, яким було скасовано реєстраційні дії приватного нотаріуса, який, своєю чергою, зареєстрував договір про поділ майна, набутого
у шлюбі, і Верховний Суд виклав висновок в контексті дослідження питання щодо права Служби Безпеки України на звернення до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстраційні дії з метою реалізації Закону України «Про санкції», тобто
у відмінних правовідносинах зі справою, яка є предметом касаційного перегляду.
123. Також не заслуговують на увагу доводи заявника щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду
від 29 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16 та від 15 серпня 2019 року у справі № 826/14164/17 відповідно до яких Верховним Судом зауважено, що: «оскільки скарга, подана до комісії, в цілому за формою відповідає вимогам закону (викладена письмово, містить обставини, на які скаржник посилається як на підставу своїх вимог, додано до скарги перелік доказів), тому обставини, викладені в скарзі (в тому числі, щодо порушення прав скаржника), мали перевірятися вже
в ході її розгляду по суті» не приймаються до уваги, оскільки судами попередніх інстанцій у вказаних справах встановлено, що відмовляючи у задоволенні скарги на етапі її розгляду по суті з підстав неподання належним чином завіреної копії документів, комісія з розгляду скарг фактично вдалася до такого явища як «правовий пуризм». Це, в свою чергу, виключає можливість відмови комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації у прийнятті та розгляді скарги по суті, оскільки така скарга по формі відповідає вимогам закону», оскільки у справі, яка
є предметом касаційного перегляду судами попередніх інстанцій встановлено порушення Міністерством юстиції України саме порядку прийняття до розгляду скарги без зазначення дати складання останньої.
124. У зв'язку із вищезгаданим доводи скаржника щодо того, що наявність формального недоліку в оформленні скарги не може бути достатньою підставою для скасування оскаржуваного наказу, прийнятого за результатами розгляду такої скарги.
125. Судами попередніх інстанцій встановлено, що до скарги ОСББ «АДРЕСА_4», поданої до Міністерства юстиції України, заявником було додано протокол загальних зборів від 16 червня 2021 року №16/06-21, додаток №1 до вищевказаного протоколу, статут ОСББ «АДРЕСА_4» та витяг з Реєстру речових прав на нерухоме майно. Зі змісту протоколу вбачається, що скарга підписана особами, які не мали повноважень.
126. Відповідно до змісту статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об'єднання
і підзвітне загальним зборам.
127. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16 червня 2021 року проведено загальні збори ОСББ «АДРЕСА_4», за результатами проведення яких (згідно з рішеннями загальних зборів від 14 липня 2021 року змінено найменування об'єднання на ОСББ «АДРЕСА_5»), зокрема, прийнято рішення, оформлені протоколом загальних зборів від 16 червня 2021 року
№16/06-21 про відкликання та припинення повноважень голови правління об'єднання, діючого складу правління та ревізійної комісії; обрано новий склад правління об'єднання та ревізійної комісії; затверджено статут об'єднання у новій редакції.
128. А відтак, судами попередніх інстанцій обґрунтовано зауважено, що особи, які підписали та подали 08 липня 2021 року скаргу від імені об'єднання до Міністерства юстиції України не мали відповідних повноважень діяти від імені об'єднання.
129. При цьому судами попередніх інстанцій встановлено та не оскаржується іншими учасниками справи, що жодних доказів на підтвердження повноважень осіб, які підписали на подали скаргу в інтересах ОСББ «АДРЕСА_4», до скарги додано не було, що, як обґрунтовано зауважено судами попередніх інстанцій у змісті оскаржуваних судових рішень, свідчить також про невідповідність скарги приписам абзацу 2 пункту 6 частини п'ятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким передбачено, що до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена
в установленому порядку.
130. Відповідно до пункту 7 частини восьмої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, зокрема якщо вона подана особою, яка не має на це повноважень. Це, своєю чергою, підтверджує обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення скарги ОСББ «АДРЕСА_4», оскільки остання була подана від імені об'єднання особами, які не мали відповідних повноважень.
131. Посилання заявника на встановлення повноважень підписантів скарги на підставі документів, наявних у реєстраційній справі, своєю чергою, на увагу не заслуговують.
132. Судами попередніх інстанцій встановлено та не оскаржується учасниками справи, що 22 липня 2021 року Голова правління ОСББ «АДРЕСА_4»
Трач Ю. Р. звернувся до Міністерства юстиції України із заявою від 21 липня
2021 року про залишення скарги за №СК-136-21 без розгляду.
133. Разом із тим, Міністерство юстиції України, в порушення положень абзацу 3 пункту 3 Порядку № 1128, не повернуло скаргу без розгляду, а продовжило розгляд останньої по суті.
134. Абзацом 3 пункту 3 Порядку № 1128, скаржник може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга
у сфері державної реєстрації залишається без розгляду.
135. З урахуванням вищезазначеного, на переконання колегії суддів, обґрунтованими є посилання судів попередніх інстанцій на протиправне невирішення відповідною колегією Міністерства юстиції України клопотання ОСББ про залишення скарги без розгляду.
136. Щодо доводів касаційної скарги про належне повідомлення позивача про розгляд скарги шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
137. Згідно з пунктом 11 Порядку № 1128 Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
138. Відтак, на Міністерство юстиції України Порядком № 1128 покладено обов'язок повідомити заінтересовану особу про розгляд скарги не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті.
139. Пунктом 12 Порядку № 1128 передбачено, що копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін'юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.
140. З аналізу вищевказаних норм Порядку № 1128 вбачається, що законодавство встановлює не право, а обов'язок комісії під час розгляду скарги запросити до цього процесу суб'єктів оскарження та інших заінтересованих осіб, які зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей у реєстрі, надати цим особам копію скарги та доданих до неї матеріалів не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті та своєчасно повідомити осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце її розгляду скарги в один із встановлених Порядком способів.
141. Запрошення відповідних осіб має на меті не лише проінформувати їх про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні та те, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані, тобто, щоб всі заінтересовані особи у розгляді вказаної скарги були «почуті».
142. Належне повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяє належному виконанню нею своїх функцій та має істотне значення для вирішення скарги.
143. Таким чином, на Міністерство юстиції України покладено не право,
а обов'язок забезпечити участь заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення останніх для надання можливості реалізувати їх право на захист, надання відповідних пояснень.
144. Неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням; це порушення ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги. Вищезазначена правова позиція викладена у змісті постанов Верховного Суду
від 23 березня 2021 року у справі №480/388/19, від 15 серпня 2019 року у справі №826/3539/17.
145. Неприбуття виключно належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому, у випадку неприбуття на засідання особи, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з'ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Мін'юсту від 12 січня 2016 року №37/5. Аналогічні висновки викладені у змісті постанови Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі №480/388/19).
146. Встановивши, що скаржника, суб'єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або їм (суб'єкту, дії якого оскаржуються та заінтересованим особам) не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.
147. У той же час наведені норми Порядку не містять альтернативи, а тому відсутність одного з видів повідомлення позивача, є порушенням приписів вищенаведеного Порядку (постанова Верховного Суду від 27 травня 2021 року
у справі №420/4037/20).
148. Скаржник, спростовуючи ці висновки, посилається на те, що Міністерство юстиції України вважає, що оголошення на офіційному сайті Міністерства юстиції України є належним способом повідомлення, і це твердження узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 06 червня
2018 року у справі № 804/2296/17, від 31 травня 2019 року у справі № 810/328/18, від 04 червня 2019 року у справі № 815/5049/17, від 16 березня 2023 року у справі № 910/574/22.
149. Разом з тим колегія суддів не може погодитись із наведеними доводами касаційної скарги.
150. Так, постанова Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі
№ 804/2296/17 взагалі не містить висновків щодо застосування порядку повідомлення учасників щодо розгляду скарги у сфері державної реєстрації.
151. Згідно з позицією Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі №910/574/22 основним обов'язковим способом повідомлення про розгляд скарги по суті є розміщення Мін'юстом чи його територіальним органом відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту. Натомість, надіслання повідомлення про розгляд скарги телефонограмою або засобами електронної пошти
є додатковими способами повідомлення, які в силу зазначених вище норм Порядку №1128 є обов'язковими для Мін'юсту чи його територіальних органів лише у разі, якщо номер телефону, адреса електронної пошти осіб, зазначених у пункті 10 Порядку, вказані у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлені заінтересованою особою або встановлені з інших офіційних джерел.
Отже, додатковий спосіб повідомлення про розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом чи відповідним територіальним органом особи виключно за наявності у них відомостей про номер телефону/адресу електронної пошти, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлених заінтересованою особою або встановлених з інших офіційних джерел.
152. Водночас, як зауважено Верховним Судом у постанові від 03 липня 2018 року у справі №802/1421/17-а, повідомлення про час і місце розгляду скарги шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту не свідчить про нівелювання обов'язку суб'єкта розгляду скарги надати заінтересованим особам копії скарги, що має на меті забезпечити обізнаність осіб, чиї інтереси зачіпаються, про її подання, зміст та розгляд.
153. Як установлено судами попередніх інстанцій, інформацію про розгляд скарги ОСББ було розміщено на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-tsentralnoi-kolegii-ministerstva-yustitsii-ukraini-26-jovtnya-2021-roku.
154. Водночас суди обґрунтовано зазначили, що зі змісту інформації, розміщеної за цим посиланням, неможливо встановити дату й час її публікації, а відтак - своєчасність повідомлення учасників розгляду скарги у строк, передбачений пунктом 11 Порядку № 1128.
Отже, колегія суддів, з урахуванням відсутності доказів належного та своєчасного повідомлення позивача про розгляд скарги, а також відсутності належним чином оформлених документів на підтвердження неможливості такого повідомлення (акт, тощо), визнає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про неналежне повідомлення позивача про розгляд справи.
155. Підсумовуючи, доводи касаційної скарги в частині неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постановах у постановах Верховного Суду від 31 січня 2018 року в справі № 910/8763/17, від 06 червня 2018 року в справі № 804/2296/17, від 29 серпня 2018 року в справі № 909/105/15 та справі № 910/23428/17, від 02 жовтня 2018 року № 910/18036/17, від 29 жовтня 2018 року в справі № 826/14749/16, від 27 лютого 2019 року в справі № 922/1163/18, від 31 травня 2019 року в справі № 810/328/18, від 04 червня 2019 року в справі № 815/5049/17, від 12 червня 2019 року в справі
№ 487/10128/14, від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15, від 15 серпня 2019 року в справі № 826/14164/17, від 23 жовтня 2019 року № 917/1307/18 та справі № 761/6144/15-ц,, від 18 листопада 2019 року в справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року в справі № 917/2101/17 та справі № 917/1739/17, від 20 січня 2020 року в справі № 902/803/17, від 30 січня 2020 року в справі № 904/1093/19, від 05 лютого 2020 року в справі № 924/196/19, від 18 березня 2020 року в справі № 129/103/13-ц, від 29 квітня 2020 року в справі № 826/15358/17, від 08 червня 2021 року в справі № 662/397/15, від 16 березня 2023 року в справі № 910/574/22, від 20 березня 2023 року в справі № 640/9782/21, від 08 травня 2023 року в справі № 826/15320/17, від 21 червня 2023 року в справі № 910/2529/22, на які посилається заявник у касаційній скарзі, не можуть бути застосовані у справі, що переглядається, оскільки сформульовані за інших фактичних обставин.
156. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення від 27 вересня 2001 року
у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
157. Відтак, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло б призвести до неправильного вирішення справи та у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
158. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження
№ 14-446цс18).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
159. Згідно із пунктами 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
160. Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено
з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
161. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
2. Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович