15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 362/818/22
провадження № 61-818св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державне підприємство «Сетам», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2024 року у складі судді Ковбеля М. М. та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Євграфової Є. П., Писаної Т. О., Гаращенка Д. Р.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державного підприємства«Сетам», ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , у якому просив:
визнати електронні торги від 18 січня 2021 року № 522156 з реалізації арештованого майна, а саме: лот № 460769 - Mercedes-Benz 313, ЦДІ - недійсними;
стягнути з Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на його користь грошові кошти за сплачений товар у сумі 119 326,00 грн;
зобов'язати Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відшкодувати збитки, пов'язані з реєстрацією права власності, у сумі 6 783,00 грн;
стягнути з Державного підприємства«Сетам»на його користь грошові кошти, сплачені ним за проведення торгів, у сумі 2 202,00 грн;
зобов'язати прийняти від нього на зберігання майно: Mercedes-Benz 313, державний номерний знак НОМЕР_1 2001 року випуску, передане згідно акта видачі від 24 лютого 2021 року.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 зазначав, що згідно протоколу № 522156 від 18 січня 2021 року він став переможцем проведених електронних торгів і згідно акта № б/н від 15 лютого 2021 року про проведені електронні торги, складеного державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лінецькою О. В., провів повний розрахунок за придбане майно, а саме: транспортний засіб Mercedes-Benz 313, державний номерний знак НОМЕР_1 , у сумі 119 326,00 грн та сплатив винагороду за проведені торги у розмірі 2 202,00 грн.
Вказував, що для подальшого оформлення права власності на придбане майно він, відповідно до вимог чинного законодавства, розпочав перереєстрацію транспортного засобу, однак, згідно висновку 0527/3 спеціаліста з трасологічного дослідження науково-дослідного бюро судових експертиз, було встановлено, що ідентифікаційний номер транспортного засобу Mercedes-Benz 313, державний номерний знак НОМЕР_1 , змінювався шляхом видалення номерної наклейки і номерної площадки з позначенням первинного номера та подальшого встановлення виготовленої не заводським способом номерної наклейки і вварювання в кузов кустарним способом металевої пластини з нанесеним не заводським способом видимим позначенням « НОМЕР_2 », а тому перереєстрація та експлуатація транспортного засобу із підробленими номерами не допускається і експлуатація забороняється.
Таким чином, в результаті порушення норм закону при проведенні торгів права і законні інтереси позивача були порушені, що є підставою для визнання електронних торгів від 18 січня 2021 року № 522156 недійсними, для проведення реституції та для відшкодування понесених ним витрат. Просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2024 року позов ОСОБА_4 задоволеночастково.
Визнано електронні торги від 18 січня 2021 року № 522156 з реалізації арештованого майна, а саме: лот № 460769 - Mercedes-Benz 313, ЦДІ- недійсними.
Стягнуто з Білоцерківського відділу дежавної виконавної служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_4 грошові кошти за сплачений товар у сумі 119 326,00 грн.
Стягнуто з Державного підприємства «Сетам» на користь ОСОБА_4 грошові кошти, сплачені за проведення торгів у сумі- 2 202,00 грн.
В іншій частині вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що придбаний позивачем автомобіль не відповідав заявленому опису. Після проведення електронних торгів та повної оплати ОСОБА_4 вартості придбаного автомобіля позивачу було передано майно, яке не відповідало якостям і технічним характеристикам, зазначеним під час продажу, що призвело до порушення його цивільних прав і законних інтересів. Тому підлягає задоволенню вимога позивача про визнання електронних торгів від 18 січня 2021 року за № 522156 з реалізації арештованого майна, а саме: лот № 460769 - Mercedes-Benz 313, ЦДІ (договору купівлі-продажу) недійсними, стягнення з Білоцерківського відділу дежавної виконавної служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_4 грошових коштів за сплачений товар в сумі 119 326,00 грн та стягнення з Державного підприємства «Сетам» на користь ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 2 202,00 грн, сплачених за проведення торгів.
Разом із тим, суд вважав за необхідне відмовити у задоволенні вимог позивача щодо відшкодування збитків, пов'язаних з реєстрацією права власності, у сумі 6 783,00 грн у зв'язку з їх недоведеністю. При цьому суд зазначив, що Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не є отримувачем цих коштів.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 щодо зобов'язання відповідача прийняти від позивача транспортний засіб, зазначивши, що така вимога є передчасною, оскільки доказів, що позивачу було відмовлено у отриманні транспортного засобу на зберігання, матеріали справи не містять.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) оскаржив його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року апеляційну скаргу Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишено без задоволення, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2024 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2024 року оскаржується в апеляційному порядку лише в частині задоволених позовних вимог, а тому відсутні підстави для його перегляду в неоскаржуваній частині.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17 січня 2025 року Білоцерківськийвідділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року.
З урахуванням уточненої касаційної скарги від 31 січня 2025 року заявник просив вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 20 лютого 2025 року ДП «Сетам» просить суд касаційну скаргу Білоцерківського відділудержавної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
17 лютого 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Встановлено, що на примусовому виконанні Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 61027420, відкрите постановою державного виконавця Лінецької О. В. від 24 січня 2020 року з виконання виданого Святошинським районним судом м. Києва 26 грудня 2019 року виконавчого листа № 759/11884/17 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 85000 грн та судового збору у сумі 5989 грн.
Державним виконавцем було встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого Білоцерківським МРЕВ УДАІ УМВС України в Київській області, ОСОБА_7 на праві власності належав транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель 313 CDI, рік виробництва- 2001, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_4 .
12 березня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.
04 вересня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та направлено до ТОВ «Експортно-консультаційний центр».
20 вересня 2020 року до відділу виконавчої служби надійшов звіт про оцінку № 1845 колісного транспортного засобу MERCEDES-BENZ, модель 313 CDI, рік виробництва - 2001, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_4 , згідно з висновком якого вартість автомобіля було оцінено в 163 126 грн без ПДВ.
01 жовтня 2020 року державним виконавцем направлено для ознайомлення сторонам провадження звіт про оцінку вказаного колісного транспорту.
01 жовтня 2020 року державним виконавцем заповнено данні згідно свідоцтва про реєстрацію спірного транспортного засобу та направлено заяву на реалізацію арештованого майна до ДП «Сетам» на прилюдних торгах згідно Порядку проведенню електронних аукціонів, визначеного Міністерством юстиції України.
Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) передав організатору аукціону - ДП «Сетам»для продажу майно, що належить боржнику ОСОБА_7 , а саме: транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель 313 CDI, рік виробництва- 2001, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_4 , номер кузова: НОМЕР_4 .
18 січня 2021 року ДП «Сетам»на Веб-сайті електронних торгів арештованим майном з 9:00 по 18:18 було проведено торги по лоту № 460769 (уцінено лот № 457276) - транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель 313 CDI, рік виробництва- 2001, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_4 , номер кузова: НОМЕР_4 .
Згідно протоколу проведених електронних торгів від 18 січня 2021 року № 522156 - торги відбулися. Переможець торгів ОСОБА_4 (учасник: 51) - пропозиція 119 326,67 грн.
29 січня 2021 року позивачем було сплачено Білоцерківському відділу державної виконавчої служби грошові кошти в сумі 119 326,67 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.1997034749.1.
10 лютого 2021 року державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лінецькою О. В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки борг, виконавчий збір та витрати стягнуто в повному обсязі на депозитний рахунок Білоцерківського відділу державної виконавчої служби.
15 лютого 2021 року державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лінецькою О. В. складено акт про проведені торги на підставі протоколу проведення електронних торгів від 18 січня 2021 № 252156. Коротка характеристика реалізованого майна: транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель 313 CDI, рік виробництва- 2001, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_4 , номер кузова: НОМЕР_4 . Акт видано на підставі протоколу проведених електронних торгів від 18 січня 2021 року № 522156. При цьому в акті зазначено, щопереможцем торгів внесено в повному обсязі: 119 326,67 грн - на рахунок Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 2 202,20 грн - сума винагороди організатору з проведення торгів.
24 лютого 2021 року ОСОБА_4 на підставі акта про проведені торги від 15 лютого 2021 року прийняв від ДП «СЕТАМ» вказаний вище транспортний засіб, що підтверджується актом видачі майна переможцю електронних торгів.
Згідно висновку 0527/3 спеціаліста з трасологічного дослідження науково-дослідного бюро судових експертиз, складеного 27 травня 2021 року, ідентифікаційний номер наданого транспортного засобу - змінювався шляхом видалення номерної наклейки і номерної площадки з позначенням первинного номера та подальшого встановлення виготовленої не заводським способом номерної наклейки і вварювання в кузов кустарним способом металевої пластини з нанесеним не заводським способом видимим позначенням « НОМЕР_2 ».
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог не було предметом апеляційного перегляду, а тому, в силу вимог частини другої статті 17 ЦПК України, у вказаній частині не є предметом перегляду і в суді касаційної інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2024 року в частині задоволених позовних вимог та постанова Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми прав
За змістом частини першої статті 15 ЦК України, частини першої статті4 ЦПК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. подібні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
Таким чином, при розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26 січня 2022 року у справі № 165/2486/19 (провадження № 61-1355св21).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.
В Порядку реалізації арештованого майна, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок), визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18), від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18) правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
Крім того, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 червня 2024 року у справі № 587/2230/21 (провадження № 61-5981сво23) дійшов висновку, що реалізація майна на прилюдних торгах полягає у продажі майна, за яким продавцем відчужуваного майна є боржник, переможець прилюдних торгів виступає покупцем, а особами, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор електронних торгів; складання за результатами проведення прилюдних торгів акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Тобто такий правочин може бути визнано недійсним в судовому порядку або його може бути розірвано за рішенням суду.
Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У відповідності до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частини першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 зазначав, що згідно протоколу № 522156 від 18 січня 2021 року він став переможцем проведених електронних торгів і згідно акта № б/н від 15 лютого 2021 року про проведені електронні торги, складеного державним виконавцем, провів повний розрахунок за придбане майно, а саме: транспортний засіб Mercedes-Benz 313, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Вказував, що для подальшого оформлення права власності на придбане майно він, відповідно до вимог чинного законодавства, розпочав перереєстрацію транспортного засобу, однак, згідно висновку 0527/3 спеціаліста з трасологічного дослідження науково-дослідного бюро судових експертиз, було встановлено, що ідентифікаційний номер транспортного засобу Mercedes-Benz 313, державний номерний знак НОМЕР_1 , змінювався шляхом видалення номерної наклейки і номерної площадки з позначенням первинного номера та подальшого встановлення виготовленої не заводським способом номерної наклейки і вварювання в кузов кустарним способом металевої пластини з нанесеним не заводським способом видимим позначенням «WDB 903663IR 293804», а тому перереєстрація та експлуатація транспортного засобу із підробленими номерами не допускається і експлуатація забороняється.
Зазначив, що позбавлений можливості зареєструвати придбаний з торгів транспортний засіб, у зв'язку із чим не може ним користуватися, а тому його права і законні інтереси були порушені.
На думку колегії суддів Верховного Суду, вказані обставини, з огляду на положення статей 203, 215 ЦК України, не є підставою для визнання правочину недійсним. Не передбачені такі підстави для визнання правочину недійсними й іншими нормами цивільного права.
Проте, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оцінка істотності порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом.
Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина сторони, що припустилася порушення договору, (як суб'єктивний чинник) не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Надаючи оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір. Проте йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Тобто суди повинні встановити, чи є насправді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2022 року у cправі № 910/277/21.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що придбаний на торгах позивачем транспортний засіб не відповідав заявленому опису лоту, адже згідно висновку 0527/3 спеціаліста з трасологічного дослідження науково-дослідного бюро судових експертиз, складеного 27 травня 2021 року, ідентифікаційний номер наданого транспортного засобу змінювався шляхом видалення номерної наклейки і номерної площадки з позначенням первинного номера та подальшого встановлення виготовленої не заводським способом номерної наклейки і вварювання в кузов кустарним способом металевої пластини з нанесеним не заводським способом видимим позначенням «WDB 903663IR 293804».
З огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_4 позбавлений можливості зареєструвати набутий на торгах транспортних засіб та користуватися ним, належним способом захисту у даній справі є позовна вимога про розірвання договору. Однак, позивач таку вимогу не заявляв.
Разом із тим, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
При таких обставинах суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для визнання електронних торгів від 18 січня 2021 року недійсними, стягнення з органу державної виконавчої служби на користь ОСОБА_4 грошових коштів за сплачений товар у сумі 119 326,00 грн, а з ДП «Сетам» - грошових коштів, сплачених за проведення торгів у сумі 2 202,00 грн.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з частинами першою-третьою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
У зв'язку з цим, Верховний Суд вважає за необхідне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2024 року в частині задоволених позовних вимог та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року скасувати та ухвалити у цій частині вимог нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 про визнання електронних торгів недійсними, стягнення з Білоцерківського відділу державної виконавної служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) грошових коштів за сплачений товар, стягнення з ДП «Сетам» грошових коштів, сплачених за проведення торгів, відмовити.
Щодо судових витрат
У підпункті «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України зазначено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) при зверненні до суду з касаційною скаргою сплатив судовий збір в розмірі 4 415,36 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 202 від 30 січня 2025 року.
У зв'язку із задоволенням касаційної скарги з позивача на користь Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підлягає стягненню судовий збір, сплачений останнім за подачу касаційної скарги в сумі 4 415,36 грн.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2024 року в частині задоволених позовних вимог та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року скасувати.
Ухвалити у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 ого відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державного підприємства«Сетам», ОСОБА_2 и ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ого ОСОБА_12 про визнання електронних торгів від 18 січня 2021 року № 522156 з реалізації арештованого майна, а саме: лота № 460769 - Mercedes-Benz 313, ЦДІ - недійсними, стягнення з Білоцерківського відділу дежавної виконавної служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_9 грошових коштів за сплачений товар у сумі 119 326,00 грн, стягнення з Державного підприємства «Сетам» на користь ОСОБА_13 и ОСОБА_14 грошових коштів, сплачених за проведення торгів, у сумі 2 202,00 грн відмовити.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 4 415,36 грнна відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов