16 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/481/25
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В.
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Авто»
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2025 (головуючий суддя Попков Д. О., судді Стойка О. В., Хачатрян В. С.)
у справі № 922/481/25
за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Авто»
про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку,
25.09.2025 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі № 922/481/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну немайнову вимогу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 установлено в розмірі 3 028 грн (позов було подано у 2025 році).
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції закону, чинній на момент подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
23.06.2025 рішенням Господарського суду Харківської області у задоволенні позову відмовлено повністю.
08.09.2025 постановою Східного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2025 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості та прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Як убачається з прохальної частини касаційної скарги, скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю.
Предметом позову у цій справі є (1) стягнення заборгованості у розмірі 10 405 384,72 грн, (2) розірвання договору оренди землі від 11.08.2006 і (3) зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю фірму «Прогрес-Авто» повернути земельну ділянку загальною площею 5,2201 га по просп. Льва Ландау у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:09:001:0038) до земель запасу міста Харкова (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).
Отже, згідно з приписами Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений у розмірі 324 273,54 грн.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Правова позиція щодо необхідності застосування частини третьої статті 4 Закону «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.
Таким чином, з огляду на те, що касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Авто» подало в електронній формі через систему «Електронний суд» судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, отже належною до сплати сумою судового збору є 259 418,83 грн.
Однак, скаржник до матеріалів касаційної скарги не додав доказів сплати судового збору взагалі. Натомість скаржник разом із касаційною скаргою подав клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, враховуючи його тяжкий фінансовий стан.
Розглянувши клопотання, Суд зазначає таке.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з підстав викладених вище. Цей перелік умов є вичерпним.
Крім цього, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
В свою чергу, наявність таких умов скаржник у своєму клопотанні про відстрочення сплати судового збору не навів, а склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини, у зв'язку з чим заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Крім того, 15.10.2025 скаржник подав до Верховного Суду клопотання про долучення доказів про сплату судового збору у розмірі 249 729,23 грн, сплаченого згідно з платіжною інструкцією від 15.10.2025 № 5438-9512-1858-3290, що не може вважатися належними доказами про сплату судового збору у відповідному розмірі.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю в матеріалах касаційної скарги документів, що підтверджують сплату (доплату) судового збору, скаржникові необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на надання доказів про сплату судового збору у розмірі 9 689,60 грн (з урахуванням вимог касаційної скарги про повне скасування постанови суду апеляційної інстанції) та/або уточнити вимоги касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Авто» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Авто» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі № 922/481/25 залишити без руху.
3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Авто» строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Случ