ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.10.2025Справа № 910/3156/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. при секретарі судового засідання Петькун Д.О., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Зе Кернел Україна» про розстрочення виконання рішення по справі у справі
за позовом Київського обласного центру зайнятості
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зе Кернел Україна»
про стягнення 249 999,99 грн.
представники сторін згідно протоколу судового засідання;
Київський обласний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зе Кернел Україна» про стягнення 249999,99 грн мікрогранту.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору приєднання про надання мікрогранту.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у справі № 910/3156/25 позовні вимоги задоволено повністю.
12.06.2025 на виконання вищезазначених рішень Господарським судом міста Києва видано судові накази.
В системі "Електронний суд" 30.09.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Зе кернел Україна" сформовано заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у даній справі.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.10.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Зе Кернел Україна» про розстрочення виконання рішення призначив до розгляду на 14.10.2025.
В системі «Електронний суд» 10.10.2025 позивачем сформовано заперечення проти заяви про розстрочення виконання рішення суду, мотивовані тим, що відповідачем не надано суду жодних доказів неможливості проведення фінансових розрахунків, відсутності на рахунках грошових коштів. На думку позивача, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факт існування реальних підстав, що ускладнюють виконання судового рішення у справі №910/3156/25 або роблять його неможливим. Натомість дії Відповідача можуть свідчити про його намір ухилення від виконання судового рішення, що набрало законної сили.
У судове засідання 14.10.2025 представники сторін не з'явилися про розгляд справи повідомлені належним чином.
Отже, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Зе Кернел Україна» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у справі №910/3156/25, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні із повідомленням учасників справи.
Згідно із ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 ст. 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Приписами ч. 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
В обґрунтування поданої заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю “Зе Кернел Україна» зазначає про те, що отримані кошти мікрогранту відповідач витратив за цільовим призначенням, створив 2 робочі місця. В подальшому розпочав пошук працівників. Позивач, нажаль, не сприяв пошуку та працевлаштуванню працівників на робочі місця. Така бездіяльність Позивача спотворює саму ідею мікрогрантів, які спрямовані на створення та працевлаштування безробітних шукачі роботи. Відповідач самотужки, без допомоги Позивача не зміг у визначені строки знайти та працевлаштувати 2 працівників. Станом на вересень 2025 року, Відповідач має 2 вільних робочих місця, які залишаються вакантними. Відповідач не має можливості виконати рішення суду одним платежем, тому що отриманий мікрогрант не приносить доходу із-за відсутності потрібних працівників. Єдиним джерелом для сплати коштів на виконання рішення суду, це дохід, який Відповідач отримує від господарської діяльності без використання майна та обладнання, придбаного за кошти мікрогранту. Одночасний арешт банківського рахунку Відповідача на всю суму боргу виконавцем може спричинити банкрутство Відповідача.
Отже, заявник зазначає про відсутність вини у невиконанні зобов'язань та складний фінансовий стан, що у цілому ускладнюють виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/3156/25.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.
Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
З огляду на наведене вище, судом враховано, що рішення суду підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.
Так, на підтвердження викладених у заяві обставин боржником не надано суду звіт про фінансовий стан ТОВ «Зе кернел Україна» станом на час розгляду поданої заяви.
Крім того, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що заява ТОВ «Зе кернел Україна» не містить належних обґрунтувань та доказів на підтвердження виконання судового рішення у добровільному порядку, у випадку розстрочення судом виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у справі №910/3156/25, ураховуючи при цьому, що заборгованість у боржника виникла у 2024 році.
За таких обставин, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази у сукупності, суд дійшов висновку, що перелічені боржником обставини не є виключними і такими, що унеможливлюють виконання рішення суду, а тому суд відмовляє ТОВ «Зе кернел Україна» у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у справі №910/3156/25 із підстав необґрунтованості.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Зе Кернел Україна» про розстрочення виконання рішення від 13.05.2025 у справі №910/3156/25, відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 15.10.2025.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА