18.09.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2813/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
прокурор Міщук Н.П.;
від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (м.Дніпро): Міссон Д.В.;
інші представники сторін у судове засідання не з'явились
розглянувши апеляційні скарги Покровської міської ради Дніпропетровської області та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (м.Дніпро) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2025 року у справі №904/2813/24 (суддя Фещенко Ю.В.)
за позовом Керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області (м.Нікополь Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (м. Дніпро)
до Покровської міської ради Дніпропетровської області (м. Покров Нікопольського району Дніпропетровської області)
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (м.Київ)
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (м. Дніпро)
та за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (м.Дніпро)
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі,-
Керівник Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - позивач) з позовною заявою, в якій просив суд:
- усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 25,1989 га з кадастровим номером 1222987000:02:001:0024 шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 25,1989 га, кадастровий номер 1222987000:02:001:0024, проведену на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Покровської міської ради Нестреляй О.М. від 22.12.2020 року (номер відомостей про речове право: 39982792, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2262443912121);
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 25,1989 га з кадастровим номером 1222987000:02:001:0024 у Державному земельному кадастрі.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- основна частина земельної ділянки з кадастровим номером 1222987000:02:001:0024 є залісненою, фактично не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та може перебувати виключно у державній власності, тому реєстрацію права комунальної власності здійснено незаконно;
- факт перетину спірної ділянки площею 25,1989 га з кадастровим номером 1222987000:02:001:0024 з земельною ділянкою лісогосподарського призначення, яка перебуває у постійному користуванні ДСГП "Ліси України" повністю підтверджується інформацією і картографічними матеріалами ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція", інформацією філії "Дніпровське лісове господарство" ДСГП "Ліси України", інформацією Дніпропетровської обласної державної адміністрації, даними Національної кадастрової системи;
- прийняття рішення Покровської міської ради від 17.12.2020 року № 11 та подальша реєстрація права комунальної власності за міською радою призвела до фактичного припинення права постійного користування ДСГП "Ліси України" частиною земельної ділянки площею 24,5140 га, що знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1222987000:02:001:0024 сільськогосподарського призначення, змінено її цільове призначення із земель лісогосподарського на сільськогосподарське призначення та форму власності з державної на комунальну, чим порушено вимоги статтей 20, 83, 122, 141, 142, 149, пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.
Також у позовній заяві прокурором вказано про підстави звернення із вказаним позовом до суду, а саме: вилучення з порушенням земельного законодавства земель лісового фонду, зміна їх цільового призначення та передача у власність, порушення прав та інтересів держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, яка позбавлена можливості використовувати чи розпоряджатися спірною земельною ділянкою. Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави у спірних правовідносинах свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2025 року у цій справі позовні вимоги задоволено у повному обсязі; постановлено Покровській міській раді Дніпропетровської області усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 25,1989 га, з кадастровим номером 1222987000:02:001:0024 шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 25,1989 га, кадастровий номер 1222987000:02:001:0024, проведену на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Покровської міської ради Нестреляй О.М. від 22.12.2020 року (номер відомостей про речове право: 39982792, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2262443912121); скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 25,1989 га з кадастровим номером 1222987000:02:001:0024 у Державному земельному кадастрі.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що:
- є доведеним місце розташування та перебування земельної ділянки у користуванні ДСГП "Ліси України";
- з огляду на вимоги частини 2 статті 56 Земельного кодексу України, земельна ділянка, площею 25,1989 га, кадастровий номер 1222987000:02:001:0024, за визначенням статті 178 Цивільного кодексу України, належить до речей, що обмежені у цивільному обороті, а відтак рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1222987000:02:001:0024 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2262443912121) прийняте з відсутністю належних правових підстав та порушує встановлений законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна та підлягає скасуванню.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Покровська міська рада Дніпропетровської області звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2025 року у справі №904/2813/24, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що прокурором не надано жодних доказів існування рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо передачі третій особі - ДСГП "Ліси України" спірної земельної ділянки у постійне користування.
В підтвердження необхідності надання вказаних доказів апелянт посилається на позицію Верховного Суду в аналогічному спорі, висловлену у постанові від 15.09.2021 року у справі № 373/462/19.
Також скаржник звертає увагу на те, що із долучених до відзиву на позов витягів з ЄДРПОУ вбачається, що дані про те, що ДСГП "Ліси України" є правонаступником ДП "Дніпровське лісове господарство", а отже, й правонаступником ДП "Марганецький лісгосп", до цього реєстру не вносилися, у зв'язку з чим приєднання та, відповідно, правонаступництво не відбулося.
Крім того, апелянт вказує, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера, земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Тільки за таких умов можливо стверджувати про наявність порушення прав землекористувача з боку інших осіб та, відповідно, підстав судового захисту таких прав.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (м.Дніпро) також звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2025 року у справі №904/2813/24, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що єдиною підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є відповідне судове рішення разом із скасуванням рішення органу державної виконавчої влади, яким затверджено документацію, на підставі якої сформовано відповідну земельну ділянку.
Апелянт вважає, що господарський суд Дніпропетровської області в постановленому рішенні по справі №904/2813/24 застосував правову позицію Верховного Суду у справі №350/3373/16-ц не відповідно до обставин у справі, проігнорувавши обставини державної реєстрації прав власності на спірну земельну ділянку за Покровською міською радою, що прямо вказує на невідповідність судового рішення першої інстанції правовій позиції Верховного Суду у справі №350/3373/16-ц та зумовлює підстави для його скасування апеляційним судом.
На переконання скаржника, висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № №359/3373/16-ц чітко визначають ефективним способом захисту порушених прав саме заявлення віндикаційного, а не негаторного позову в аналогічних за характером правовідносинах.
Дніпровська обласна прокуратура згідно відзиву просить залишити апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (м.Дніпро) без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обгрунтування відзиву зазначає, що з огляду на встановлені обставини часткового накладення спірної незаконно сформованої земельної ділянки на землі державного лісового фонду, лише відповідна частина спірної земельної ділянки є власністю держави, а інша належить до земель комунальної власності, тому прокурором обрано відповідний спосіб захисту, передбачений вимогами чинного законодавства (абзац 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункт 4, 5 частини 1 статті 14 цього Закону), відповідно до яких розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі: скасування державної реєстрації земельної ділянки; набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ).
Прокурор посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2025 року у справі №904/6886/23, від 22.05.2024 року у справі № 916/1750/22, в яких колегія суддів касаційної інстанції наголосила на тому, що з огляду на встановлені обставини часткового накладення земельної ділянки на земельну ділянку лісогосподарського призначення, яка перебуває в постійному користуванні ДСГП "Ліси України", сама по собі позовна вимога про скасування судом державної реєстрації права комунальної власності Селищної Ради на спірну земельну ділянку в цілому, до складу якої входить земельна ділянка державної власності лісогосподарського призначення, є окремим належним та ефективним способом захисту прав держави в особі Дніпропетровської ОДА, який (спосіб) спрямований на відновлення первісного стану, що існував до відповідної (незаконної) державної реєстрації.
При цьому, вимога прокурора про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі є похідною.
Прокурор згідно відзиву на апеляційну скаргу Покровської міської ради Дніпропетровської області просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обгрунтування відзиву зазначає, що Нікопольською окружною прокуратурою до матеріалів позову долучені планово-картографічні лісовпорядкувальні матеріали, згідно із якими спірна земельна ділянка на 97% накладається на земельні ділянки лісового призначення, які перебувають у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства.
При цьому, проект організації та розвитку лісового господарства ДП "Марганецьке лісове господарство", розроблений у 2014 році Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об'єднанням "Укрдержліспроект", є належним та допустимим доказом в розумінні статті 78 ГПК України, в частині доведення проведення з 1956 року безперервного лісовпорядкування, за результатами якого надавались комплекти обліково-звітної документації.
Також окружною прокуратурою до позову долучено кольорові скрін-шоти з Національної кадастрової системи на 2 арк та інформацію з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на 2 арк. (додатки до позову №№ 4, 9) згідно із якими зеленим кольором відображено накладення шару ліси.
Прокурор наголошує, що відбувся повний перехід прав та обов'язків від ДП "Марганецьке лісове господарство" до державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", що підтверджено відповідними доказами, наявними в матеріалах справи.
Решта доводів прокурора збігаються із доводами відзиву на апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (м.Дніпро).
Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (м.Дніпро) згідно додаткових пояснень у справі вказує на те, що висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.07.2025 року по справі №317/1921/22, свідчать про те, що належним способом захисту є віндикаційний позов як належний спосіб захисту прав держави щодо земель лісового фонду.
Прокурор згідно додаткових пояснень посилається на обставини, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу Покровської міської ради Дніпропетровської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2025 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Покровської міської ради Дніпропетровської області; розгляд апеляційної скарги призначено на 25.08.2025 року на 10:00 год.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.02.2025 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (м.Дніпро); розгляд апеляційних скарг об'єднано в одне провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 25.08.2025 року на 10:00 год.
У судовому засіданні 25.08.2025 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.09.2025 року на 15:15 год.
У судовому засіданні 18.09.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07.12.2020 року № 37-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", Покровській міській територіальній громаді передано у комунальну власність за Актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 836,3024 га (а.с.36-38 т.1).
У вказаному наказі зазначено, що право власності на земельні ділянки, які зазначені в Акті приймання-передачі, виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:02:001:0024 загальною площею 25,1989 га, зазначена у пункті 9 Акту приймання-передачі.
У подальшому, рішенням сесії Покровської міської ради від 17.12.2020 року № 11 прийнято до комунальної власності землі сільськогосподарського призначення загальною площею 836,3024 га, у кількості 22 земельних ділянок, які розташовані на території Покровської міської територіальної громади за межами населених пунктів. У загальний масив земельних ділянок, які перейшли до комунальної власності, також увійшла земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:02:001:0024 загальною площею 25,1989 га.
На підставі вищевказаних рішень, державним реєстратором виконавчого комітету Покровської міської ради Нестреляй О.М. 22.12.2020 року прийнято рішення за номером 39982792 про реєстрацію за Покровською міською радою права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1222987000:02:001:0024, загальною площею 25,1989 га.
Згідно з відомостями Державного земельного кадастру про земельну ділянку спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:02:001:0024 загальною площею 25,1989 га, яка розташована на території Покровської міської ради Дніпропетровської області, зареєстрована в Державному земельному кадастрі за результатами проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення 04.12.2019 року. Визначена форма власності - комунальна, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.
Таким чином, на даний час земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:02:001:0024 обліковується як земля комунальної власності сільськогосподарського призначення та зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою в особі Покровської міської ради Дніпропетровської області.
Однак, прокурор посилається на те, що основна частина земельної ділянки з кадастровим номером 1222987000:02:001:0024 є залісненою, фактично не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та може перебувати виключно у державній власності, тому реєстрацію права комунальної власності здійснено незаконно.
Статтею 15 ЦК України унормовано право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Наведена норма визначає об'єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 310/11024/15-ц, від 01.04.2020 року у справі № 610/1030/18).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц).
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 910/3009/18).
Спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 року у справі № 522/1528/15-ц). При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 року у справі № 209/3085/20 зазначила, що судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.
Отже, спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 року у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц).
У справі, що розглядається, предметом розгляду є позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку з припиненням речових прав на неї та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки, обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка частково накладається на землі лісового фонду, які є власністю держави та перебувають у постійному користуванні Покровської міської ради Дніпропетровської області.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначила, що суб'єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб'єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові.
Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 466/8649/16-ц, від 07.11. 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, від 19.05.2020 року у справі № 916/1608/18, від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц).
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16).
При цьому, позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним. Таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19).
Отже, належним способом захисту права особи, яка позбавлена володіння земельною ділянкою, є віндикаційний позов.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.01.2025 року у справі № 446/478/19 зазначила, що у разі часткового накладання спірної земельної ділянки на земельну ділянку позивача, витребування як належний спосіб захисту не може бути застосовано щодо всієї земельної ділянки, така вимога може розглядатися тільки щодо тієї частини земельної ділянки, що накладається.
Для вирішення подібних спорів земельна ділянка має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (стаття 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр"). Не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору. Таке втручання не може визнаватися законним. Судове рішення про витребування частини земельної ділянки, що накладається, є підставою для внесення інформації щодо прав на земельні ділянки до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством. Отже, у такому випадку належним (правомірним) способом захисту може бути позов речово-правового характеру, зокрема віндикаційний позов про витребування тієї частини земельної ділянки, що накладається на земельну ділянку позивача.
Враховуючи викладене, з огляду на предмет і підстави заявленого прокурором позову, суд апеляційної інстанції зауважує, що належним способом захисту порушеного права у справі, що розглядається, є віндикаційний позов, а саме, позов про витребування частини земельної ділянки, що накладається.
За таких обставин, заявлені прокурором у цій справі позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку з припиненням речових прав на неї та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки, не є належним способом захисту прав держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Оскільки обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20), це виключає необхідність надання апеляційним судом оцінки будь-яким іншим аргументам скаржників і необхідність подальшого дослідження підстав позову.
За встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції помилково прийнято рішення про задоволення позовних вимог, а відтак - рішення слід скасувати і у задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити.
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У зв'язку з порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, його належить скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційних скарг покладаються на прокурора.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційні скарги Покровської міської ради Дніпропетровської області та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2025 року у справі №904/2813/24 - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову Керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Покровської міської ради Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі - відмовити.
Стягнути Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області (вул. Патріотів України, буд.174, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53207 код ЄДРПОУ 0290993831) на користь Покровської міської ради Дніпропетровської області (вулиця Центральна, будинок 48, м. Покров, Нікопольський район, Дніпропетровська область, 53300; ідентифікаційний код 34081234) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 7 267,00 грн. Видати наказ.
Стягнути Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області (вул. Патріотів України, буд.174, м. Нікополь, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 0290993831) на користь Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (вул.Філософська, будинок 39-а, м. Дніпро 49006; код ЄДРПОУ 39835428) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 7 267,00 грн. Видати наказ.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Постанова складена в повному обсязі 17.10.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков