вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" жовтня 2025 р. Справа№ 910/6916/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Гончарова С.А.
Тищенко О.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 16.10.2025
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест"
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2025
повний текст рішення складено 18.08.2025
у справі № 910/6916/25 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест"
про стягнення грошових коштів, -
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" (відповідач) про стягнення 3 071 880,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1601000416 транспортування природного газу від 15.01.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6916/25, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
10.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2025 у справі № 910/6916/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 3 071 880,00 грн. основного боргу та 36 862,56 грн. судового збору.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо повної оплати вартості послуг з розподілу потужності за договором № 1601000416 від 15.01.2016 у квітні 2017 року, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 3 071 880,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2025 у справі № 910/6916/25, 05.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2025 у справі № 910/6916/25 та прийняти нове, яким позовну заяву залишити без задоволення.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення судом першої інстанції прийнято без з'ясування обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи, що є підставою для його скасування. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що 28.03.2017 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято Постанову № 348 «Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ «Укртрансгаз», яка набрала чинності 01.04.2017. Втім, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі № 826/5621/17 дію вказаної Постанови № 348 було зупинено, отже фактичний період дії Постанови №348, протягом якого вона могла бути застосована до будь-яких правовідносин, обмежується проміжком часу з 01.04.2017 по 27.04.2017, тому нарахування зобов'язань за послуги з розподілу потужності за договором № 1601000416 від 15.01.2016 у квітні 2017 року є неправомірним та суперечить умов договору. Крім того, судом першої інстанції при ухваленні рішення не було враховано відсутність первинних документів, які підтверджують надання послуг з розподілу потужності у квітні 2017 року, порушення принципів добросовісності та заборони суперечливої поведінки.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2025 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" у справі № 910/6916/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.
08.09.2025 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6916/25.
18.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/6916/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6916/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2025 та призначено розгляд справи на 16.10.2025.
02.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що доводи апеляційної скарги не підтверджують порушення норм матеріального та процесуального права судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а також не спростовують правильності встановлення судом обставин, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, яким надано належну оцінку, а тому оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга - безпідставною, такою, що вказаного не спростовує та задоволенню не підлягає.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2025 у справі № 910/6916/25 без змін, з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, 15.01.2016 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (надалі - позивач, оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надра-Геоінвест» (надалі - відповідач, замовник) укладено договір № 1601000416 транспортування природного газу (надалі - договір), відповідно до п. 2.1. якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
В п. 2.3. договору сторони узгодили послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Згідно з п. 2.4. договору обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору.
Відповідно до п. 2.5. договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи.
За умовами п. 2.6. договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (п. 2.7. договору).
Додатки 1, 2, 3 є невід'ємними частинами договору (п. 2.8. договору).
Оператор зобов'язаний своєчасно надавати послуги належної якості (п. 3.1. договору).
Пунктом 3.2. договору визначено, що оператор, зокрема, має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги.
Відповідно до п. 4.1. договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг.
Згідно з п. 4.2. договору замовник має право отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки.
Пунктом 7.1. договору визначено, що вартість послуг розраховується: 1) розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; 2) транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; 3) балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Відповідно до п. 7.3. договору тарифи, передбачені пунктом 7.1. цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.
За умовами п. 8.1. договору величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється додатком 1 до даного договору.
Згідно з п. 8.3. договору вартість договірної потужності на період газового місяця визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця. Оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу замовника. Оплата вартості договірної потужності замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п'ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
В п. 11.1. договору визначено, що послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг.
Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора (п. 11.2., 11.3. договору).
У відповідності до п. 11.5. договору оператор і замовник зобов'язується здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.
Згідно з п. 12.1. договору протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу.
Відповідно до п. 12.2. договору фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом, в сумі місячних зобов'язань на користь оператора.
Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1. договору).
Пунктом 17.4. договору передбачено, що договір може бути розірваний: за згодою сторін цього договору; будь-якою стороною в односторонньому порядку шляхом надання письмового повідомлення іншій стороні за тридцять календарних днів, якщо інша сторона не виконує свої зобов'язання за цим договором; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України та Кодексом.
Згідно з п. 17.5. договору розірвання цього договору не звільняє сторони від виконання своїх фінансових зобов'язань за цим договором.
28.03.2017 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято Постанову № 348 «Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ «Укртрансгаз», якою установлено Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу до газотранспортної системи та точок виходу з газотранспортної системи згідно з додатком (пункт 1 Постанови).
Постанова набирає чинності з 01.04.2017, але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" (пункт 2 Постанови).
У додатку до Постанови № 348 визначено тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу до газотранспортної системи та точок виходу з газотранспортної системи ПАТ "Укртрансгаз", згідно яких для газовидобувних підприємств, які подають природний газ на точку входу до газотранспортної системи встановлено тариф для точок входу у розмірі 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб.м на добу.
29.03.2017 між сторонами підписано та скріплено печатками додаток № 1/1 до договору № 1601000416 транспортування природного газу від 15.01.2016, яким сторони погодили гарантовану потужність у період з 01.04.2017 по 31.05.2017 в обсязі 287,500 тис.куб.м на добу на точці входу/виходу ТДПУППВ Скоробагатьки, Г-в ТДП УППВ Скоробагатівське НГКР, ЕІС-код точки входу/виходу 56ZIPPOL1006006D.
Відповідно до Комерційного звіту газовидобувного підприємства ТОВ «Надра-Геоінвест» №1 від 04.05.2017 та акту приймання-передачі природного газу від 03.05.2017 за квітень 2017 року позивачем у квітні 2017 року прийнято на точці входу в газотранспортну систему від відповідача 8 725 569 тис.куб.м видобутого природного газу.
20.04.2017 АТ "Укртрансгаз" сформовано рахунок № 04-17-1601000416/Р/1 вартості замовленої (договірної) потужності на квітень 2017 року на суму 3 071 880,00 грн.
Листом № 5190/12 від 20.04.2017 АТ "Укртрансгаз" запропонувало ТОВ «Надра-Геоінвест» здійснити оплату потужності відповідно до умов договору № 1601000416 від 15.01.2016. Разом з цим листом відповідачу було направлено, зокрема, рахунок № 04-17-1601000416/Р/1 від 20.04.2017.
Втім, відповідачем рахунок № 04-17-1601000416/Р/1 від 20.04.2017 сплачено не було.
Угодою від 18.07.2019 договір № 1601000416 транспортування природного газу від 15.01.2016 розірвано з 01.03.2019. В пункті 3 угоди зазначено, що з 01.03.2019 зобов'язання сторін, що виникають із договору, припиняються, окрім фінансових зобов'язань, що виникли в період дії договору і сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками в цій частині.
Враховуючи несплату відповідачем вартості послуг розподілу потужності за договором № 1601000416 транспортування природного газу від 15.01.2016 за квітень 2017 року, АТ "Укртрансгаз" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Надра-Геоінвест» заборгованості в розмірі 3 071 880,00 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Спірні правовідносини між сторонами як суб'єктами ринку природного газу України також регулюються спеціальними нормами, якими регламентовані правовідносини, що виникають стосовно послуг у сфері функціонування газотранспортної системи України.
Правовідносини за участі всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувних підприємств, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ, що виникають стосовно функціонування газотранспортної системи України, регламентовані Кодексом газотранспортної системи (надалі - Кодекс), який: розроблено відповідно до Законів України "Про ринок природного газу", «Про метрологію та метрологічну діяльність", «Про трубопровідний транспорт", «Про нафту і газ", «Про природні монополії" та інших нормативно-правових актів; визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України; є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
У відповідності до п. 1, 9, 10 глави 1 розділу VIII Кодексу (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, зокрема, доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи. Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.
Типовий договір транспортування природного газу (надалі - Типовий договір) затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497.
Таким чином, правовідносини між замовником та оператором газотранспортної системи щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування газу, у тому числі послуг балансування системи, що є складовими послуги транспортування природного газу, однією із особливостей яких є те, що вони здійснюються виключно на підставі договору транспортування, регламентуються, окрім як загальними положеннями про зобов'язання/договір та їх виконання (пункти 8.2.-8.3.), також спеціальними нормами, що регулюють правовідносини, які виникають стосовно функціонування газотранспортної системи України, зокрема положеннями Кодексу газотранспортної системи та Типового договору, який визначає зміст та умови договору, укладеного між сторонами у цій справі.
Відповідно до Кодексу газотранспортної системи (глава 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII) та умов Типового договору (розділ ХІІ) послуги транспортування природного газу надаються за умови надання замовником послуги оператору фінансового забезпечення відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи.
При цьому, наведене в главі 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII Кодексу газотранспортної системи законодавче регулювання умов фінансового забезпечення послуг транспортування природного газу фінансового забезпечення цих послуг розмежоване в залежності від виду послуги та є відмінним для кожної із послуг у складі послуг транспортування природного газу: послуги доступу до потужності (пункт 2), послуг балансування системи (п. 3).
Умови, порядок та розмір надання фінансового забезпечення у випадку надання доступу до потужності визначені пунктом 2 глави 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII цього Кодексу та полягали, зокрема у тому, що розмір фінансового забезпечення для замовника послуг транспортування у випадку надання доступу до потужності має бути не меншим за місячну вартість послуг транспортування природного газу, визначену на підставі розподілу потужностей та тарифів на послуги транспортування, встановлених Регулятором.
Фінансове забезпечення у випадку доступу до потужності може бути надане в таких формах: 1) безвідкличної, безумовної банківської гарантії, виданої відповідно до вимог чинного законодавства України, на користь оператора газотранспортної системи в сумі місячних фінансових зобов'язань, що підлягає виплаті на його першу вимогу; 2) попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов'язань.
Надання банківської гарантії, виданої банком, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії проблемного або неплатоспроможного, не є належним фінансовим забезпеченням.
Строк дії фінансового забезпечення повинен закінчуватись не раніше ніж через 1 (один) місяць після завершення періоду, на який було розподілено потужність. У випадку замовлення довгострокових послуг більш ніж на 1 (один) газовий рік строк дії фінансового забезпечення має становити не менше одного року транспортування газу за умови, що таке забезпечення буде поновлене протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів до закінчення його строку дії.
Якщо фінансове забезпечення не буде надано у строк, визначений цим пунктом, оператор газотранспортної системи тимчасово (до внесення відповідного фінансового забезпечення) зупиняє надання послуг, стосовно яких замовник не надав фінансове забезпечення, а в разі ненадання фінансового забезпечення протягом наступних 14 днів після припинення надання послуг - пропонує потужність іншим замовникам шляхом розміщення офіційного оголошення на своєму веб-сайті.
Розподіл потужності здійснюватиметься у порядку, встановленому цим Кодексом. Здійснюючи такий розподіл потужності, оператор газотранспортної системи анулює розподіл потужності, оформлений для попереднього замовника. Період призупинення надання послуг оплачується замовником у вигляді фіксованих платежів, передбачених договором транспортування природного газу.
У випадку, якщо споживачі замовника послуги транспортування розраховуються з ним через поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, оплата замовника за послуги транспортування (у тому числі замовлення розподілу потужності) здійснюється з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання замовника на поточний рахунок оператора газотранспортної системи кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Регулятором.
За змістом цих положень з метою забезпечення виконання зобов'язань замовника послуг транспортування природного газу щодо оплати послуг оператора газотранспортної системи за договором транспортування природного газу, а саме послуги доступу до потужності, замовник послуг транспортування зобов'язаний надавати оператору газотранспортної системи фінансове забезпечення у випадках та відповідно до вимог, встановлених у цьому Кодексі, яке може надаватись у таких формах: або безвідкличної, безумовної банківської гарантії, або попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов'язань.
Відповідно до розділу ІХ Кодексу газотранспортної системи доступ до потужності надається лише замовникам послуг транспортування, які уклали з оператором газотранспортної системи договір транспортування. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річні, де потужність доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну годину протягом газового року; 2) квартальні, де потужність доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну годину протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячні, де потужність доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну годину протягом газового місяця (місяці починаються кожного першого дня газового місяця); 4) за добу наперед, де потужність доступна строком на 1 газовий день, постійним потоком за кожну годину протягом газового дня. Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком (Розподіл потужності) до договору транспортування природного газу, який є невід'ємною частиною договору.
За змістом розділу XІІ Типового договору визначені ним умови надання фінансового забезпечення (аналогічно до яких сторони у справі узгодили умови фінансового забезпечення в розділі ХІІ договору), а саме: умови, порядок та розмір фінансового забезпечення надання всіх послуг за договором транспортуванням природного газу; відсилають до відповідних положень Кодексу газотранспортної системи (пункт 2 глави 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII цього Кодексу), який, в свою чергу, як зазначено вище (пункти 8.7.-8.8.), щодо фінансового забезпечення послуг доступу до потужності наводить дві форми надання цього забезпечення: або у формі безвідкличної, безумовної банківської гарантії, виданої відповідно до вимог чинного законодавства України, на користь оператора газотранспортної системи в сумі місячних фінансових зобов'язань, що підлягає виплаті на його першу вимогу (підпункт 1 пункту 2 глави 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII цього Кодексу); або у формі попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов'язань.
Враховуючи наведені норми законодавства та узгоджений сторонами в пункті 8.3. договору порядок оплати вартості договірної потужності (п. 3.1. постанови), підставним є висновок, що в договорі сторонами погоджено умови щодо надання фінансового забезпечення послуг доступу до потужності - у формі попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов'язань.
Позаяк, ані положення пункту 2 глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, ані положення розділу XII Типового договору (що визначають порядок надання фінансового забезпечення) не передбачають повернення фінансового забезпечення послуг доступу до потужності (ні можливості, ні обов'язку, ні порядку).
Зокрема, не передбачено повернення фінансового забезпечення послуг доступу до потужності у формі попередньої оплати послуг, якщо така форма фінансового забезпечення була узгоджена умовами договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов'язань.
З системного аналізу положень статті 903 Цивільного кодексу України, положень пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (який визначає одним із принципів доступу суб'єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснення своєчасної та повної оплати послуг, наданих оператором газотранспортної системи), положень глави 2 розділу VIII названого Кодексу, положень Типового договору, а також умов пункту 3.2. договору слідує, що послуги транспортування природного газу надаються на умовах їх оплатності та визначаються відповідними нормами та умовами договору.
При цьому, за змістом наведених положень, умов Типового договору та умов договору правила та вимоги щодо оплатності послуг транспортування природного газу застосовуються у разі надання відповідних послуг. Тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг (оператор) позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг (замовника).
Наведене узгоджується і з визначеним в пункті 8.3. договору порядком розрахунку замовника послуг за замовлену потужність, зокрема, з обов'язком замовника сплачувати оператору вартість замовленої потужності незалежно від того була чи не була повністю використана замовлена потужність.
Суд відмічає, що особливість визначеного договором порядку надання послуги замовленої (гарантованої) потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (п. 2.3. договору) полягає в особливості фіксування факту її передачі (у відповідному обсязі), що здійснюється шляхом підписання сторонами додатку № 1, який за умовами договору є необхідним і достатнім доказом надання оператором замовнику вказаної послуги в узгодженому обсязі у відповідному газовому періоді (п. 2.4. договору), і не вимагає за умовами договору додаткового оформлення передачі вказаної послуги, зокрема, шляхом оформлення акту наданих послуг замовленої потужності у відповідному газовому періоді за правилами пункту 11.1. договору.
Таким чином, особливість вказаної послуги у правовідносинах з транспортування природного газу полягає в тому, що її надання оператором і отримання замовником (у вигляді доступу до використання) відбувається в один і той же момент - в момент вчинення правочину щодо узгодження сторонами обсягу цієї послуги на відповідний газовий період шляхом підписання додатку № 1 до договору з визначеними сторонами обсягами гарантованої (замовленої) місячної потужності у відповідному газовому періоді (п. 2.3., 2.4. договору), що засвідчує як факт надання цієї послуги оператором, так і факт її отримання замовником, а відповідно, обумовлює виникнення у замовника (відповідача) обов'язку, передбаченого в пункті 8.3. договору, оплатити цю послугу на умовах та за правилами цього пункту договору.
Подібний правовий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2021 у справі № 910/1878/20.
Як встановлено судом, 29.03.2017 між АТ "Укртрансгаз" та ТОВ "Надра-Геоінвест" підписано додаток 1/1 до договору № 1601000416 транспортування природного газу від 15.01.2016, яким погоджено гарантовану потужність (обсяг послуги розподілу потужності) у період з 01.04.2017 по 30.04.2017 в обсязі 287,500 тис.куб.м на добу на точці входу/виходу ТДПУППВ Скоробагатьки, Г-в ТДП УППВ Скоробагатьківське НГКР, ЕІС-код точки входу/виходу 56ZIPPOL1006006D.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) виснувала, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Враховуючи відсутність доказів спростування правомірності правочину (додатку 1/1), колегія суддів дійшла висновку, що останній є таким, що породжує права та обов'язки для сторін.
За встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що сторонами було погоджено величину послугу гарантованої потужності у період з 01.04.2017 по 30.04.2017 в обсязі 287,500 тис.куб.м на добу на точці входу/виходу ТДПУППВ Скоробагатьки, Г-в ТДП УППВ Скоробагатьківське НГКР, ЕІС-код точки входу/виходу 56ZIPPOL1006006D.
Судом встановлено, що 28.03.2017 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято Постанову № 348 «Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ «Укртрансгаз», якою установлено Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу до газотранспортної системи та точок виходу з газотранспортної системи згідно з додатком (пункт 1 Постанови).
Вказана постанова набирає чинності з 01.04.2017, але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" (пункт 2 Постанови).
Додатком до Постанови № 348 визначено тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу до газотранспортної системи та точок виходу з газотранспортної системи ПАТ "Укртрансгаз", згідно яких для газовидобувних підприємств, які подають природний газ на точку входу до газотранспортної системи встановлено тариф для точок входу у розмірі 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб.м на добу.
В подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі № 826/5621/17 дію Постанови № 348 було зупинено, яку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 було скасовано.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.12.2018 № 2001 постанову від 28.03.2017 № 348 визнано такою, що втратила чинність.
01.01.2019 постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.12.2018 № 2001 набрала чинності.
Враховуючи вищевикладене, оскільки Постанова № 348 від 28.03.2017 втратила чинність 01.01.2019, то за висновком суду на момент спірних правовідносин (квітень 2017 року) вказана постанова в частині тарифу для точок входу у розмірі 296,80 грн. (без ПДВ) за 1000 куб.м на добу була чинною.
З огляду на те, що ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі № 826/5621/17, якою було зупинено дію Постанови від 28.03.2017 № 348, скасовано Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020, а Постанову від 28.03.2017 № 348 визнано такою, що втратила чинність з 01.01.2019, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що станом на квітень 2017 року вартість послуги з розподілу потужності становила 296,80 грн. за 1000 куб.м на добу.
Поряд з цим, колегія суддів відмічає, що умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Так, відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено в п. 8.3. договору, вартість договірної потужності на період газового місяця визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця. Оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу замовника. Оплата вартості договірної потужності замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п'ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
Проаналізувавши зміст п. 8.3. договору, колегія суддів дійшла висновку, що строк виконання зобов'язань з оплати настав до постановлення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі № 826/5621/17.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Доказів сплати за послуги розподілу потужності за договором № 1601000416 транспортування природного газу від 15.01.2016 за квітень 2017 року в розмірі 3 071 880,00 грн. матеріали справи не містять, відповідачем до суду не представлено.
Таким чином, зобов'язання відповідача по оплаті послуг розподілу потужності за договором № 1601000416 транспортування природного газу від 15.01.2016 за квітень 2017 року в розмірі 3 071 880,00 грн. не виконано, тоді як строк виконання даного зобов'язання є таким, що настав.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 1601000416 від 15.01.2016 в розмірі 3 071 880,00 грн.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судом першої інстанції зібраних у справі доказів, саме тільки посилання скаржника на те, що суд не в повному обсязі дослідив докази та не з'ясував дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів оскаржуване судове рішення. Натомість зміст апеляційної скарги переконливо свідчить про те, що доводи скаржника зводяться здебільшого до посилань на необхідність переоцінки наявних у справі доказів.
На переконання колегії суддів, зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про дослідження наявних у справі доказів та встановлення судом обставин, що входять до предмету доказування у цій справі, а доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судом при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками суду, які покладені в основу оскаржуваного судового рішення у цій справі.
Незгода скаржника з рішенням суду першої інстанції або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішенні, не свідчать про його незаконність.
За таких обставин, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судом фактичних обставин справи та в межах наведених у апеляційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи скаржника, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Отже, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2025 у справі № 910/6916/25 залишити без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра-Геоінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2025 у справі № 910/6916/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2025 у справі № 910/6916/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Матеріали справи № 910/6916/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 16.10.2025.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді С.А. Гончаров
О.В. Тищенко