Рівненський апеляційний суд
Іменем України
16 жовтня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/3062/25
Провадження № 11-сс/4815/289/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 01 вересня 2025 року щодо ОСОБА_9 , -
Цією ухвалою відмовлено в задоволені клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором, і обрано ОСОБА_9 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід - заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 60560 грн. на 60 днів до 30.10.2025 року з покладенням обов'язків: прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В апеляційній скарзі прокурор доводить, що слідчим суддею не враховано тяжкість інкримінованого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, який надає свідчення, котрі не відповідають фактичним обставинам справи, та ризик можливого перешкоджання ним слідству й уникнення передбаченого законом покарання, у зв'язку з чим просить оскаржувану ухвалу скасувати та обрати ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
У запереченнях на апеляційну скаргу сторона захисту вважає ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, а подану прокурором апеляційну скаргу безпідставною, яку просить відхилити.
До початку апеляційного розгляду стороною захисту подано клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі підозрюваного ОСОБА_9 , який знаходиться на лікуванні, що підтверджено належним доказом, яке, за спільною позицією сторін, задоволено.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання апеляційної скарги, доводи захисників, які просять залишити ухвалу без змін, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У рішенні Європейського Суду з прав людини (п. 131 справа "Алєксандр Макаров проти Росії" від 12 березня 2009 року) зазначено, що докази про ризик перешкоджання здійсненню розслідування (спроби маніпулювати свідками чи погрожувати їм) не мають бути голослівними посиланнями, а повинні бути підкріплені фактами, здатними довести, що незастосування до підозрюваного арешту справді спричинить перешкоджання розслідуванню, а ризик вчинення нових злочинів, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 17 березня 1997 року "Мюллер проти Франції", повинен враховуватися, беручи до уваги минуле особи та спосіб її життя.
Згідно ст. 183 КПК України та роз»яснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, який обирається лише за наявності підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим його процесуальних обов'язків та належної поведінки.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
Згідно клопотання, внесеного на розгляд слідчого судді, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину з необережності, що потягнуло тяжкі наслідки.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_9 , який дає показання з приводу обставин ДТП і відшкодовує заподіяну потерпілій стороні шкоду, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, характеризується позитивно, за станом здоров'я потребує нагляду лікарів і системного лікування, оскільки являється особою з інвалідністю, не чинить перешкод слідству і не порушує покладених на нього слідчим суддею обов'язків, що не знайшло заперечень з боку прокурора.
Прокурором не надано переконливих доказів необхідності застосування до ОСОБА_9 найсуворішого запобіжного заходу - утримання під вартою, а, відтак, колегія суддів підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке відповідає вимогам закону і є належно обґрунтованим, не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404-405, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області 01 вересня 2025 року щодо ОСОБА_9 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2