Справа № 166/668/25 Головуючий у 1 інстанції: Фазан О. З.
Провадження № 22-ц/802/1121/25 Доповідач: Карпук А. К.
17 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Матвійчук Л. В., Шевчук Л. Я.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1 подану її представником ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_2 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 04 серпня 2025 року в складі судді Фазана О. З.,-
У квітні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 08 жовтня 2005 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було укладено шлюб.
Від шлюбу народилося дві дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішенням Ратнівського районного суду від 03.12.2021 року шлюб розірвано.
Рішенням Ратнівського районного суду від 26 вересня 2022 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 1/3 від усіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку,починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Позивачка ОСОБА_6 , дочка відповідача, повнолітня, є студенткою факультету педагогічної освіти та соціальної роботи денної форми навчання Волинського національного університету імені Лесі Українки, з 01.09.2024 по 30.06.2028.
З 27.03.2025 відповідач припинив сплачувати аліменти на дітей, а тому позивачка повністю утримується її мамою, яка має незначну заробітну плату і не в силі одноосібно утримувати двох дітей.
Відповідач є фізично здоровою особою, інших дітей немає, аліментів нікому не сплачує, постійно працює в державній прикордонній службі.
Просила стягувати з відповідача на користь ОСОБА_1 , як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до закінчення ОСОБА_1 навчання та понесені судові витрати.
Рішенням Ратнівського районного суду від 04 серпня 2025 року позов задоволено.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку, починаючи з 25 квітня 2025 року, тобто з дня пред'явлення позову, і до закінчення навчання, тобто 30 червня 2028 року при умові навчання, але не довше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 1211 гривень 20 копійок судового збору.
Додатковим рішенням Ратнівського районного суду від 18 серпня 2025 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4800 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення суду першої інстанції, зменшити розмір стягнутих аліментів до 1/8 частини всіх видів заробітку.
Покликається на те, що суд не врахував стягнутих на неповнолітню дочку ОСОБА_5 аліментів у розмірі 1/6 частини усіх видів доходів на підставі судового наказу від 28.04.2025 року, що він добровільно надавав допомогу дочці, має іншу сім'ю, яку утримує.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить рішення суду залишити без змін, заперечує, що відповід надавав гроші в добровільному порядку.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна.
За змістом частин четвертої, п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, 17.10.2025 року.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Статтею 200 СК України визначено, що суд визначає розмір аліментів на утримання повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Вимогами статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку/сина, які навчаються, виникає за сукупності таких фактів: досягнення дочкою/сином 18 років, але не старше 23 років; навчання; потребують у зв'язку із цим матеріальної допомоги; наявність у батьків можливості надавати таку матеріальну допомогу.
Встановивши, що позивачка є студенткою денної форми навчання, у зв"язку з цим не працює та потребує матеріальної допомоги не тільки матері, а й батька, який не заперечує можливості надавати дочці утримання на період навчання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів.
При визначенні розміру аліментів суд дотримався вимог статті 182 СК України.
Заперечуючи щодо розміру визначених судом аліментів відповідач не подав належних та допустимих доказів того, що його майновий, сімейний стан, стан здоров'я унеможливлюють сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у визначеному судом розмірі .
Аргументи апеляційної скарги про недоведеність позивачем тієї обставини, що її утримує матір, яка має рівні з відповідачем обов'язки щодо утримання, апеляційний суд відхиляє, оскільки відповідач не надав належних та допустимих доказів про те, що є інша особа, крім матері, яка надає його повнолітній дочці ОСОБА_7 , яка навчається на денній формі навчання і у зв'язку з цим не працює та потребує утримання на період навчання.
Та обставина, що після досягнення повноліття ОСОБА_8 , судовим наказом Ратнівського районного суду від 28 квітня 2025 року з ОСОБА_2 стягнуто на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_9 1/4 частину всіх видів його доходів, не слугує підставою для зменшення визначеного судом розміру аліментів на утримання повнолітньої дочки, оскільки такий розмір не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, не перевищує встановленої законом межі відрахувань із заробітної плати у зв'язку із стягненням аліментів.
Зокрема, згідно із ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати.
Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. Зазначені положення стосуються тільки примусового порядку стягнення аліментів і на інші випадки не поширюються.
Доводи апеляційної скарги про те, що в минулому, коли обоє дочок були неповнолітніми, з нього стягувалися аліменти в меншому розмірі, не впливає на порядок визначення розміру аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, оскільки нормами статті 182 СК України не передбачено врахування такої обставини при визначенні розміру аліментів .
Аргументи апеляційної скарги про відсутність доказів про доходи матері повнолітньої дочки ОСОБА_10 - ОСОБА_4 спростовуються довідкою про доходи від 23.04.2025 року , яка є в матеріалах цивільної справи на а.с.16.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду щодо визначення розміру аліментів, є суб'єктивним тлумаченням обставин справи і закону, тому не спростовують висновків суду та не слугують підставою для зміни рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Ратнівського районного суду від 04 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, встановлених ч.2 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді