Справа № 706/1303/25
3/706/473/25
17 жовтня 2025 року м.Христинівка
Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Школьна А.В., розглянула справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВПД № 3 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , працюючого робітником по благоустрою Христинівського ВУЖКГ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні двох малолітніх дітей,
за ч.1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 27.08.2025 о 10 год 35 хв по вул. Терещенка в м. Христинівка Уманського району Черкаської області керував транспортним засобом електроскутером «Форте» без н.з. з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, порушення координації рухів та мови). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП права ОСОБА_1 роз'яснені.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що у нього не було обов'язку проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння, оскільки керований ним транспортний засіб є електровелосипедом, а тому він не є суб'єктом відповідальності за ст. 130 КУпАП. На підтвердження зазначених обставин надав для огляду інструкцію з експлуатації акумуляторного велосипеда «FORTE EM219». Також пояснив, що хворіє та приймає лише ліки.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, переглянувши відеозапис події, суддя дійшла таких висновків та такого рішення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, які доводяться шляхом подання доказів.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею ст. 280 КУпАП на орган (посадову особу) покладено обов'язок з'ясувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Надаючи правову оцінку діям ОСОБА_1 , суддя виходить із таких положень чинного законодавства.
Пунктом 1.9 ПДР України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з положенням пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 розділу 1 зазначеної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 6 розділу 1 Інструкції визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння тягне за собою відповідальність, встановлену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оскільки визначення транспортного засобу для цілей застосування ст. 130 КУпАП сам КУпАП не містить, суддя керується нормами спеціального законодавства та Правилами дорожнього руху.
Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Пункт 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначає, що електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Таким чином, особи, що керують, такими транспортними засобами як електросамокати, електроскутери, електровелосипеди, гіроскутери, є водіями і зобов'язані дотримуватися Правил дорожнього руху.
При цьому, диспозиція статті 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Законодавець не обмежує нижньою межею потужність електродвигуна для вирішення питання щодо отримання прав на керування двоколісним транспортним засобом, а відрізняє виключно верхню межу, яка впливає на різні категорії прав (А1 або А).
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Підпунктом «б» частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху України визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів, а статтею 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування в стані алкогольного, наркотичного сп'яніння будь-яким транспортним засобом, а не виключно механічним.
Як слідує із матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 27.08.2025 о 10 год 35 хв по вул. Терещенка в м. Христинівка Уманського району Черкаської області керував транспортним засобом електроскутером «Форте» без н.з. з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, порушення координації рухів та мови). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі відмовився.
Із дослідженого суддею направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.08.2025 встановлено, що ОСОБА_1 направлявся на огляд в медичний заклад о 10 год 36 хв 21.08.2025, від його проходження в КНП «Христинівська багатопрофільна лікарня» відмовився.
Прийнятою працівником поліції 21.08.2025 постановою серії ЕНА № 5582330 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу за керування електроскутером без мотошолома.
Переглядом відеозапису події до протоколу ЕПР 1 № 435476 від 27.08.025 з'ясовано, що ОСОБА_1 керував електровелосипедом «Форте» без н.з., був зупинений працівниками поліції, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в КНП «Христинівська багатопрофільна лікарня» відмовився.
Відповідно до наданої ОСОБА_1 інструкції з експлуатації, керований особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортний засіб є акумуляторним велосипедом «FORTE EM219».
Суддя зауважує, що ОСОБА_1 , реалізувавши своє право керувати транспортним засобом у вигляді акумуляторного велосипеда, автоматично погодився виконувати додатково покладені на нього обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, зокрема, щодо проходження на вимогу поліцейського огляду на стан наркотичного сп'яніння. Відмова водія від проходження такого огляду є підставою відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що водія попереджено поліцейським на місці зупинки транспортного засобу.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і їх взаємозв'язок в сукупності, суддя приходить до переконання про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суддя відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, бере до уваги відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують адміністративну відповідальність, та вважає за необхідне застосувати до водія ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Визначений вид та розмір стягнення, на думку судді, відповідатиме завданню та меті накладення адміністративного стягнення, буде необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За правилами ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із Законом України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 7, 9, 22, 23, 33 - 36, 130, 245, 247, 251, 252, 276, 283 - 285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений порушником на рахунок: номер рахунку UA918999980313030149000023001, отримувач коштів ГУК у Черк. обл./Черкаська обл/ 2108130, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету 21081300.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу упродовж 15 днів, в порядку примусового виконання штраф стягнути в подвійному розмірі в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (отримувач платежу: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду. Скаргу на постанову у справі може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, через Христинівський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження, не було подано.
Суддя Альона ШКОЛЬНА