Справа № 712/6963/25
Провадження № 2/690/247/25
(заочне)
16 жовтня 2025 року м. Багачеве
Багачевський міський суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Линдюка В.С.,
секретар судового засідання Руденко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Багачевського міського суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача, повноваження якого підтверджено витягом з наказу від 05.10.2022 року № 7-к, звернувся до суду з позовною заявою за змістом якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») заборгованість за кредитним договором від 13.05.2021 року № 3909108 в розмірі 28 740 грн., а також понесені судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.05.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 3909108 (далі - Договір № 3909108). За умовами даного договору ТОВ «Мілоан» на картковий рахунок відповідача перераховано кредитні кошти в розмірі 6 000 грн., однак ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав. ТОВ «Мілоан» на підставі договору відступлення прав вимоги від 13.09.2021 року № 07Т та реєстру боржників до нього відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право грошової вимоги до відповідача за Договором № 3909108 в сумі 28 740 грн., з яких: 6 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 21 600 грн. - заборгованість за відсотками, 1 140 грн. - заборгованість за комісійними винагородами, про стягнення якої й подано позов.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, за змістом позовної заяви та поданої в подальшому заяви просить розгляд справи провести за його відсутності на підставі наданих доказів та не заперечує проти ухвалення заочного рішення в справі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, в розумінні п.п. 1), 4) ч. 8 ст. 128 ЦПК України, що узгоджується з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 року в справі № 800/547/17, а також постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року в справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року в справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року в справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 року в справі № 910/16249/19, від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19, від 19.05.2021 року в справі № 910/16033/20, від 07.02.2024 року в справі № 904/853/23, в судові засідання неодноразово не з'явився, поважність причин неявки не повідомив, заяв від його імені про відкладення розгляду справи чи з інших процесуальних питань до суду не надходило.
Судом вжито заходів для перевірки факту можливого перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, однак підстав для зупинення провадження в справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, не встановлено.
У відповідності до ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою сторін у засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З огляду на вказане, судом 16.10.2025 року постановлено ухвалу про проведення розгляду даної справи в заочному порядку.
Положеннями ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов'язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що наявні достатні підстави для задоволення позовних вимог.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
13.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , який будучи ідентифікованим та верифікованим за допомогою системи BankID НБУ, з використанням сайту https://miloan.ua/, в електронній формі укладено Договір № 3909108, невід'ємною частиною якого є Паспорт споживчого кредиту (далі - Паспорт), Графік платежів та Правила надання фінансових кредитів (послуг) (далі - Правила), який останнім підписано електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора, за умовами якого фінансова установа надала відповідачу кредит в розмірі 6 000 грн. на строк 30 днів, а відповідач зобов'язався 12.06.2021 року повернути отриманий кредит, одноразово сплатити комісію в розмірі 19% від суми кредиту (1 140 грн.) та проценти за користування кредитом, які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування ним, таким чином орієнтовна вартість кредиту становитиме 10 740 грн. У разі пролонгації строку дії договору ОСОБА_1 зобов'язався виконати свої грошові зобов'язання не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.
Згідно п. 2.3.1.2 Договору № 3909108, п. 5 Паспорту позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору (5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним).
Умовами п. 3.2.6 Договору № 3909108 передбачено право ТОВ «Мілоан», крім іншого, відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу чи делегувати (доручати здійснення) свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.
Факт перерахування 13.05.2021 року ТОВ «Мілоан» грошових коштів в розмірі 6 000 грн. на користь ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 , з призначенням платежу «кошти згідно договору 3909108», підтверджується копією платіжного доручення від 13.05.2021 року № 46065107.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» за Договором № 3909108 відображено факти - одноразового нарахування 13.05.2021 року комісії за оформлення кредиту в розмірі 1 140 грн., щоденного нарахування процентів у розмірі 120 грн. в період часу з 14.05.2021 року по 12.06.2021 року, тобто упродовж 30 днів, а також щоденного нарахування процентів у розмірі 300 грн. в період часу з 13.06.2021 року по 11.08.2021 року, тобто упродовж 60 днів, та відсутність будь-яких платежів ОСОБА_1 на виконання своїх договірних зобов'язань, тож станом на 11.08.2021 року заборгованість становила 28 740 грн., з них: 6 000 грн. - за тілом кредиту, 21 600 грн. - за процентами, 1 140 грн. - за комісією.
Між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «Мілоан» 13.09.2021 року укладено договір факторингу № 07Т (далі - Договір № 07Т), за умовами п. 2.1 якого до останнє за плату відступило позивачу належні йому права грошової вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги.
Відповідно до змісту п. 4.1 Договору № 70Т право вимоги переходить від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в день підписання цього договору.
Згідно витягу з додатку до Договору № 07Т, сформованого 15.04.2025 року, ТОВ «Мілоан» передано ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги заборгованості за Договором № 3909108 до ОСОБА_1 на загальну суму 28 740 грн., з яких: 6 000 грн. -заборгованість за тілом кредиту, 21 600 грн. - заборгованість за відсотками, 1 140 грн. - заборгованість за комісією.
Встановленим судом фактам відповідають правовідносини щодо надання позики та фінансових послуг у сфері кредитування, які врегульовано Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та законами України «Про електронну комерцію», «Про електронний цифровий підпис».
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронною комерцією є відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».
Положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Згідно п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Положеннями ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, крім іншого, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ч. 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 515 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно ч. 3 ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Положеннями ч. 1 ст. 1080 ЦК України передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1081, ч. 1 ст. 1082 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За вказаних обставин, суд вважає доведеним, що 13.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір № 3909108, у зв'язку з чим відповідачем на умовах строковості, поворотності та платності отримано в кредит грошові кошти в розмірі 7 000 грн., строк дії якого неодноразово продовжувався, що зумовлено активними діями відповідача, яка виконувала умови для продовження/поновлення пільгового періоду нарахування процентів.
ТОВ «Мілоан» на підставі Договору № 07Т відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 3909108 на загальну суму 28 740 (двадцять вісім тисяч сімсот сорок) грн., з яких: 6 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 21 600 грн. - заборгованість за відсотками, 1 140 грн. - заборгованість за комісією.
Перевіркою розрахунку заборгованості за Договором № 3909108 встановлено відповідність розмірів застосованих як комісії та процентних ставок, так і строку їх нарахування договірним умовам, які узгоджені сторонами.
З огляду на вказане, враховуючи відсутність доказів виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Договором № 3909108 перед ТОВ «Мілоан» як в період часу з 13.05.2021 року до 13.09.2021 року, так і на дату розгляду справи, чи перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», тож суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягує з ОСОБА_1 на користь позивача понесені судові витрати у виді витрат на сплату судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., що підтверджується роздруківками платіжних інструкцій публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКОРДБАНК» від 14.05.2025 року № 3909108, від 22.05.2025 року № 3909108, оскільки підстав для звільнення відповідача від його сплати судом не встановлено.
Відповідно до змісту ч. 1, п. 1) ч. 3 ст. 133, ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що до складу судових витрат, крім судового збору, належать витрати, пов'язаних з розглядом справи, до складу яких, крім іншого, відносяться витрати на професійну правничу допомогу, як сплачені, так і ті, що підлягають сплаті, що підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За змістом позовної заяви та додатків до неї ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в зв'язку з необхідністю стягнення з ОСОБА_1 у судовому порядку заборгованості за Договором № 3909108 понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в даній справі представником позивача долучено: договір про надання правової допомоги від 01.01.2025 року № 42649746, укладений між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Білецьким Б.М., та додаткову угоду від 02.04.2025 року № 3909108 до нього; детальний опис робіт, виконаних адвокатом Білецьким Б.М. від 31.03.2025 року; акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 28.03.2025 року № 3909108 року на суму 6 000 грн.
За вказаних обставин, з урахуванням відсутності клопотання сторони відповідача із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Договором № 3909108 в сумі 28 740 (двадцять вісім тисяч сімсот сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати в сумі 8 422 (вісім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., з них: 2 422,40 грн. - витрати на оплату судового збору, 6 000 грн. - витрати на правничу допомогу.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Багачевським міським судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право: на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду; на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.
Позивач: товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 а, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя Линдюк В.С.