Справа №949/2290/25
Провадження №1-кс/949/423/25
про арешт майна
17 жовтня 2025 року слідчий суддя Дубровицького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , власників майна ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчої СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_6 , по матеріалах кримінального провадження за №12025181110000286 від 15 жовтня 2025 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України про арешт майна,
Слідча СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 , за погодженням прокурора Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернулася до суду із клопотанням про накладення арешту із забороною відчуження, розпоряджання та користування на автомобіль марки «Volkswagen Bora», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , жителю АДРЕСА_1 та на автомобіль Mazda СХ-3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , жительці АДРЕСА_2 .
Клопотання обгрунтовує тим, що в провадженні слідчого відділення поліції № 1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025181110000286 від 15 жовтня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, 14 жовтня 2025 року надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що на 29 км автодороги Городище-Рівне-Старокостянтинів, а саме: на перехресті автодоріг Городище-Рівне-Старокостянтинів та Переброди-Дубровиця-Володимирець, водій ОСОБА_7 , керувала автомобілем марки «Volkswagen Bora» н.з. НОМЕР_1 та pуxаючись по другорядній дорозі, не надала перевагу в русі автомобілю марки «Mazda СХ-3» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався по головній дорозі, після чого відбулось їх зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою лівого кульшового суглобу, закритого перелому атетабулярної впадини, вогнищеве ураження ЦНС та її було доставлено до Дубровицької МЛ.
14 жовтня 2025 року в ході проведення огляду місця ДТП, було виявлено та вилучено автомобіль марки «Volkswagen Bora», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки «Mazda СХ-3», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Опитана з даного приводу ОСОБА_7 пояснила, що 14 жовтня 2025 року, близько 08 год. вона спільно зі своєю сусідкою, ОСОБА_8 рухалась із с. Крупове та направлялась до м. Дубровиця Сарненського району. Близько 08 год. 30 хв., переконавшись в тому, що перехрестя дороги Старокостянтинів-Рівне-Городище вільне, вона почала рух. Переїжджаючи перехрестя даної дороги ОСОБА_7 побачила, що з лівої сторони виїхав автомобіль марки «Mazda СХ-3» н.з. НОМЕР_2 , який вдарив її автомобіль в ліві задні двері, де сиділа ОСОБА_8 .
У клопотанні слідча вказує, що оскільки вилучені в ході огляду автомобіль марки «Volkswagen Bora», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки «Mazda СХ-3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , містять на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та в майбутньому можуть бути використані для доведення вини у вчиненні злочину, а тому з метою збереження речових доказів та для досягнення повноти, всебічності та неупередженості по кримінальному провадженні є доцільно арештувати вилучене майно.
У судове засідання слідча ОСОБА_5 не з'явилася, подавши заяву про розгляд клопотання без її участі. Клопотання підтримує повністю.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 клопотання підтримав та просив задоволити з підстав, викладених у ньому.
Власники вилученого майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечували проти накладення арешту на вказані транспортні засоби.
Слідчий суддя, дослідивши надані до клопотання матеріали, якими слідчий та прокурор обґрунтовують його доводи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, 14 жовтня 2025 року надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що на 29 км автодороги Городище-Рівне-Старокостянтинів, а саме, на перехресті автодоріг Городище-Рівне-Старокостянтинів та Переброди-Дубровиця-Володимирець, водій ОСОБА_7 , керувала автомобілем марки «Volkswagen Bora» н.з. НОМЕР_1 та pуxаючись по другорядній дорозі, не надала перевагу в русі автомобілю марки «Mazda СХ-3» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався по головній дорозі, після чого відбулось їх зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажирка ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою лівого кульшового суглобу, закритого перелому атетабулярної впадини, вогнищеве ураження ЦНС та її було доставлено до Дубровицької МЛ. За даним фактом 15 жовтня 2025 року було розпочате кримінальне провадження, яке було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181110000286 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а.с.4).
З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14 жовтня 2025 року вбачається, що місцем огляду є перехрестя доріг сполученням с. Берестя - с. Городище та с. Крупове - м. Дубровиця, де виявлено та вилучено автомобіль марки «Volkswagen Bora», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки «Mazda СХ-3», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.3-10).
Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 , автомобіль марки «Volkswagen Bora», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_3 , жителю АДРЕСА_1 , а автомобіль марки «Mazda СХ-3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , жительці АДРЕСА_2 (а.с.12,13).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно вимог ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою слідчої СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 від 15 жовтня 2025 року, автомобіль марки «Volkswagen Bora», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки «Mazda СХ-3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , приєднано до кримінального провадження №12025181110000286 в якості речових доказів та передано на відповідальне зберігання до складського приміщення, що за адресою: вул. Юрія Колесника, буд. 88-ж, м.Дубровиця Сарненського району Рівненської області (а.с.11).
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Отже, в матеріалах клопотання наведені об'єктивні дані, які підтверджують, що вилучені в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Volkswagen Bora», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки «Mazda СХ-3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідають критеріям ст. 98 КПК України та є доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, що підтверджується змістом клопотання та наданими до нього матеріалами.
Також слід враховувати, що ч. 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, які визначені у п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України, а саме: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя також повинен врахувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Об'єднаного Королівства»). Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Стаття 1 Протоколу Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забороняє будь-яке невиправдане втручання у право власності державних органів.
За таких обставин вважаю, що відповідно до ст. 170 КПК України, на підставі наданих слідчою матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі зазначені в ч.2 ст.173 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, а також з метою збереження речових доказів, а також враховуючи вказану у клопотанні правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності, слідчий суддя приходить до висновку, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучене майно із забороною їх відчуження, розпорядження та користування до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України.
На думку слідчого судді, такий вид обтяження буде сприяти завданням арешту майна у кримінальному провадженні та відповідатиме вимогам охорони фундаментальних прав інших осіб. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчої СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_6 , по матеріалах кримінального провадження за №12025181110000286 від 15 жовтня 2025 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України про арешт майна - задоволити.
Накласти арешт на автомобіль марки «Volkswagen Bora», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , жителю АДРЕСА_1 та на автомобіль Mazda СХ-3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , жительці АДРЕСА_2 , з позбавленням права на їх відчуження, розпорядження та користування до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1