Справа № 526/2630/25
Провадження № 1-кс/526/356/2025
іменем України
17 жовтня 2025 року слідчий суддя Гадяцького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, погодженого з прокурором, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Гадяч Полтавської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, раніше судиму, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1
якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,
де сторонами є: прокурор ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , підозрювана ОСОБА_6
Слідчий разом з прокурором, що призначений в даному кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу - тримання під вартою.
В обґрунтування доводів органами досудового розслідування вказано, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, вона може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Порушила умови домашнього арешту, була оголошена в розшук. Просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор підтримав подане клопотання та просить його задовольнити.
Захисник заперечував проти поданого клопотання, просить більш м'який запобіжний захід.
Підозрювана підтримала доводи захисника.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників, прийшов до наступного.
Встановлено, що досудове розслідування розпочате відповідно до ст. 214 КПК України та внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170560000416 від 04.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Органами досудового розслідування виконані у повному обсязі вимоги ст. 42 КПК України, тобто ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Ухвалою слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 20.08.2025 відносно підозрюваної ОСОБА_6 застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з покладанням на підозрювану зобов'язань, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
З доручення слідчого про проведення слідчих (розшукових) дій від 22.08.2025 вбачається, що в ході перевірки встановлено, що з 22.08.2025 по 23.09.2025 включно підозрювана ОСОБА_6 була відсутня за місцем свого проживання, порушила зобов'язання ухвали про домашній арешт.
З рапортів оперуповноваженого від 27.08.2025, 04.09.2025, 13.09.2025, 20.09.2025, а також слідчого від 24.08.2025, 01.09.2025, 10.09.2025, 17.09.2025 видно, що місце перебування підозрюваної ОСОБА_7 не встановлено, на виклики слідчого не з'явилася.
Ухвалою слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 06.10.2025 надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваної ОСОБА_6 для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На виконання вказаної ухвали затримана 16.10.2025.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України», ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити посилання на один або кілька ризиків, передбачених ст.ст. 177, 194 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частиною другою статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Також, зважаючи на практику Європейського суду, враховую, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, вважає, що слідчим надані переконливі докази, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки порушила обов'язки домашнього арешту, вчинення нового корисливого тяжкого кримінального правопорушення в період іспитового строку та на судовому розгляді перебувають інші кримінальні провадження, тому може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, слідчий суддя бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; його епізодичність; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле підозрюваної, її особисті та соціальні обставини життя, зв'язки з суспільством, та визнає, що тримання під варту в даному випадку відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, тому не вбачає підстав для застосування менш суворих запобіжних заходів та вважає необхідним застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 183 КПК України з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи підозрюваного, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», дорівнює 90 840 грн. (3028 грн. Х 30).
В той же час, ч. 9 ст. 194 КПК України передбачено, що якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини.
З урахування викладеного та приймаючи до уваги, що в підозрюваної на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, тому слідчий суддя вважає зобов'язати прокурора повідомити підрозділ поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування таких дітей про факт їх залишення без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дітей.
Керуючись ст.ст. 22, 28, 178, 183, 184, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, погодженого з прокурором, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» на строк до 60 діб, тобто - до 11 грудня 2025 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн., які необхідно внести на рахунок: розрахунковий рахунок: UA398201720355289002000015950, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області; код отримувача 26304855, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача 820172.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 11.12.2025 року.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: 1) прибувати до прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається такою, що до неї застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали здійснює прокурор Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Зобов'язати прокурора Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури Афанасьєва повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про факт залишення їх без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо їх тимчасового влаштування, а після отримання інформації від органів опіки та піклування про місце проживання (перебування) дітей - повідомити підозрювану ОСОБА_6 , слідчого суддю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк, але з моменту вручення їй ухвали суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1