Справа № 530/1347/25
Провадження № 2-а/526/49/2025
іменем України
17 жовтня 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - Киричка С.А.,
з участю секретаря - Широколави О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №3363 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
встановив:
09 вересня 2025 року до Гадяцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №3363 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 23.06.2025 року.
Позов обґрунтований тим, що 08.08.2025 року на поштову адресу ОСОБА_1 надійшла постанова про накладення адміністративного стягнення, з якої було з'ясовано, що 23 червня 2025 року т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №3363 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у сумі 17 000 грн. В даній постанові вказано, що 13.06.2025 в ході перевірки документів ОСОБА_1 було встановлено, що ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку була направлена повістка про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікованих даних та питань проходження ВЛК. Повідомлення не було отримано та повернуто відправнику, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, тобто повідомлений належним чином. На вказаний час ОСОБА_1 не прибув. З цих підстав складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Із зазначеною вище постановою він категорично не згодний.
Зокрема вказує, що викладене в постанові №3363 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП не відповідає дійсності, оскільки саме 13.06.2025 року до домогосподарства позивача приїхали знайомі йому працівники правоохоронних органів, які повідомили, що він перебуває в розшуку і вони зобов'язані здійснити адміністративне затримання по заяві ІНФОРМАЦІЯ_3 в зв'язку з тим, що ОСОБА_3 порушив правила військового обліку. ОСОБА_1 сів до їх автомобіля та був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому було вручено направлення на проходження військо-лікарської комісії, яку він самостійно пройшов та отримавши висновок ВЛК повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також, ним було надано документ про відстрочку від мобілізації, яка дійсна до 26.04.2026. Таким чином, виконавши всі вимоги військового обліку отримав постанову про притягнення його до відповідальності з накладенням штрафу в розмірі 17 000 грн. У зв'язку з цим вважає, що спірна постанова винесена за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, тому просив скасувати її, а провадження по справі закрити.
Ухвалою судді від 10 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали на подання відзиву.
Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з додатками 17.09.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відзив на позов зі сторони відповідача до суду не надходив.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 23 червня 2025 р. т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 прийнято постанову №3363, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме, що 13 червня 2025 року о 13 год. 35 хв. в ході перевірки документів було встановлено, ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку була направлена повістка про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних та з питань проходження ВЛК. Повідомлення не було отримане та повернуте відправнику з відміткою « адресат відсутній за вказаною адресою.» У визначений у повістці час ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, причини неявки не повідомив, чим порушив в особливий період вимоги частини 1 ст 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп.2 п.1 Додатку 2 до «Порядку організації та ведення військовогообліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу».
Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце, зазначені в повістці.
Відповідач не надіслав суду доказів належного повідомлення позивача про необхідність явки для уточнення облікових даних.
Також не надав суду доказів складання протоколу відносно позивача.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України), проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до п.1 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до вимог Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок № 1487 (додаток 2 до Порядку), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Положеннями статті 235 КУпАП встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 74 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560 від 16 травня 2024 року, вбачається, що резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11.
Згідно із ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення).
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Відповідно до п.6.2 розділу VI Положення, на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14.
Обов'язок проходити медичний огляд підтверджений частиною 6 статті 39-1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», де вказано, що громадяни України, які призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, проходять у встановленому порядку обов'язковий медичний огляд.
Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання.
Відповідно до статей 7, 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Положеннями статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
Оцінюючи оскаржене рішення на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд вважає, що відповідач прийшов передчасного висновку щодо визнання винуватості позивача у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не враховано об'єктивні обставин по справі, такі як необізнаність позивача з фактом направлення йому повістки.
Позивач вказує, що є військовозобов'язаним, та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ), військовий індивідуальний номер (ВІН) у реєстрі «Оберіг» НОМЕР_1 . Вимогу щодо оновлення даних виконав 09.07.2024 у встановлений законом строк, після направлення його 13.06.2025 для проходження військово-лікарської комісії, позивач вказану вимогу виконав та надав висновок ВЛК.
З наданого позивачем витягу «Резерв+» вбачається, що ОСОБА_1 має відстрочку від мобілізації до 26.04.2026.
В той же час, відповідачем не надано суду доказів належного повідомлення позивача про необхідність явки до РТЦК для уточнення даних.
До того ж, у постанові не викладені всі обставини справи , відсутня інформація: про обставини вчиненого правопорушення, зібрані під час розгляду справи про адміністративні правопорушення докази, на підставі яких уповноважена особа прийшла до висновку про винуватість позивача.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відтак, доводи позивача, викладені у позовній заяві, є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,
ухвалив :
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову №3363 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 23.06.2025 року скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17 жовтня 2025 року.
Суддя: С. А. Киричок