Справа № 279/4336/25
Провадження № 2-а/279/61/25
17 жовтня 2025 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Бобровою В.С., за участю дистанційно предствника відповідача Яремчук Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження термінову адміністративну справу №279/4336/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, зазначивши, що 28.06.2025 року поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Житомирській області капралом поліції Іщуком Артемом Руслановичем було складено щодо нього постанову серії ДП18 №786383 за ч.1 ст.122, ч.2 ст.126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400,00 грн. Вказану постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності вважаю, незаконною та необгрунтованою, такою, що винесена з грубими порушеннями Конституції України, норм матеріального та процесуального права України. Будь-якого відеодоказу про те, що він 28 червня 2025 року керував будь-яким транспортним засобом, не може бути, оскільки жодним транспортним засобом він у той день не керував, у постанові не зрозуміло написано, яким саме автомобілем керував ОСОБА_2 . Ніякого повідомлення про розгляд справи про він не отримував від працівників поліції. Постанова була складено 28.06.2025 про яку він дізнався через застосунок в телефоні, постанова складена нерозбірливим почерком. Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. До постанови не долучено жодного доказу, який би вказував на винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Просив вказану постанову скасувати та закрити.
25.09.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просила в задоволенні позову відмовити, так як відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №786383 від 28.06.2025 винесеної поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капралом поліції Іщуком Артемом Руслановичем, 28.06.2025, який під час несення служби на автомобільній дорозі а/д М-07 151 км + 100м., за допомогою лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCam (серійний номер ТС000567) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме: водій транспортного засобу Skoda Octavia (номерний знак НОМЕР_1 ) - ОСОБА_1 на автомобільній дорозі а/д М-07 151 км + 100м, керуючи т/з в населеному пункті м.Коростень позначеному дорожнім знаком 5.49 «Коростень» (обмеження швидкості 50 км/год) рухався зі швидкістю 76 км/год чим перевищив швидкість руху на 26 км/год швидкість вимірювалась приладом Трукам ТС000567, а також здійснював рух на транспортному засобі при цьому не мав права керувати транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.2.1а, п.12.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.126, ч.1 ст.122, ч.2 ст.36 КУпАП. Вказане порушення відображено на роздруківці 1751105547_t8000_0628_101227.jmf1 яка отримана шляхом друку через спеціалізовану комп'ютерну програму з лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCAM, на якій зокрема зафіксовано транспортний засіб Skoda Octavia з номерним знаком НОМЕР_1 , що рухається 28.06.2025 о 10 годині 12 хвилин на а/д М-07 151 км зі швидкістю 76 км/год. На хвилинах з 10:14:00 відеофайлу export-4c46t на вимогу поліцейського: пред'явити посвідчення водія Позивач відповідає «Немає з собою», на уточнююче запитання про наявність посвідчення водія в застосунку ДІЯ позивач відповідає «Немає». На хвилинах з 10:16:10 відеофайлу export-4c46t поліцейський повідомляє позивача що останній обмежений у праві керування та запитує «Чи Ви знаєте про це?» позивач відповідає «Знаю». Поліцейський, встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п.п.2.1а, 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122, ч. 2 ст.126 КУпАП роз'яснив водію права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності визначені ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП (що підтверджується відеозаписом з нагрудного портативного відеореєстратора, починаючи з 10:19:40 відеофайлу export-4c46t). В подальшому поліцейський, враховуючи наявні докази, допустився механічної помилки та виніс постанову лише за ч.1 ст.122 КУпАП з накладення стягнення на правопорушника в розмірі 340 грн., відповідно до санкції статті, що вбачається з наявного у матеріалах справи відеофайлу. На виправлення вказаної механічної помилки, поліцейський ОСОБА_3 зв'язався з позивачем ОСОБА_1 , вилучив винесену постанову за ч.1 ст.122 КУпАП та в той же день здійснив перерозгляд справи з винесенням постанови серії ДП18 № 786383 за ч.2 ст.126, ч.1 ст.122, ч.2 ст.36 КУпАП з накладенням стягнення в розмірі 3400 грн. Однак, позивач відмовився отримувати копію постанови, яка в подальшому за вих. №8140 від 30.06.2025 була направлена на поштову адресу позивача.
Відзив на позовну заяву позивачу направлено засобами поштового зв'язку Укрпошта від 06.08.2025, що підтвержується копією рекомендованого листа.
На підтвердження викладених доводів представник відповідача надав суду компакт-диск з відеофіксації події.
Позивачем надано суду додаткові письмові пояснення у справі в яких просив провести розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача Яремчук Л.М. в судовому засіданні просила відмовити в задоволені позову, з підстав зазначених у відзові.
Вислухавши пояснення представника відповідача та проаналізувавши їх в сукупності з письмовими матеріалами справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.7 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до вимог ч.2 ст.283 КпАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Частиною 4 ст.283 КпАП України передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Згідно з вимогами ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до вимог ст.251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст.258 КпАП України протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Згідно із вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення органам Національної поліції визначена ст.222 КУпАП. До підвідомчості вказаного суб'єкта віднесенно і розгляд справ про порушення правил дорожнього руху, в т.ч. і передбачених ст.122 ч.1, 126 ч.2 КУпАП. Згідно ч.2 ст.222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національноїх поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення регулюється розділом 4 КУпАП.
Судом встановлено, що постановою серії ДП18 № 786383 від 28.06.2025 винесеної поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капралом поліції Іщук Артемом Руслановичем, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальноісті за ст. ст.126 ч.2, 122 ч.1, 36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. З даних постанови слідує, що 28.06.2025 року о 10.12 год. на а/д М-07 151 км + 100м., в м. Коростень ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки "Skoda Octavia" д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 76 км./год. в населеному пункті, чим перевищив встановлену швидкість руху на 26 км./год., швидкість вимірювалась приладом Трукам ТС000567, а також здійснював рух на т.з. при цьому, не мав права керувати транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а, п. 12.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст.126, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Закон (ч.1 ст.122 КУпАП) передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідальність за ч.2 ст.126 КУпАП передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Проглянувши вищевказаний відеозапис, судом встановлено, що 28.06.2025 о 10.12.27 год. було зафіксовано рух транспортного засібу Skoda Octavia з номерним знаком НОМЕР_1 на а/д М-07 151 км зі швидкістю 76 км/год. Як вбачається, що зі сторони водія з автомобіля виходить саме ОСОБА_1 . На вимогу поліцейського пред'явити посвідчення водія ОСОБА_1 відповів, що його немає. На запитання поліцейського Трафаіл І.В. повідомив, що він знає, що обмежений у праві керування транспортними засобами. Позивачу роз'яснено суть правопорушення, роз'яснені права передбачені ст.63 Конституції України. Позивач веде бесіду з працівниками поліції і жодним чином не заперечує проти подій, яка сталася, а тому твердження позивача, що він не керував транспортним засобом не знайшли свого підтвердження.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови суттєвих порушень з боку відповідача щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та оформлення постанови, які б могли бути підставою для скасування постанови, не спостерігається, інспектором вчинені всі необхідні дії, які передбачені нормами КУпАП та Закону України «Про національну поліцію» при виявленні адміністративного правопорушення та притягнення особи до відповідальності, що вбачається на наданого відповідачем відеозапису та змісту оскаржуваної постанови.
Позивач у відповідності до положень ч.1 ст.77 КАС України не надав суду жодних належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість його позовних вимог та спростовували б правомірність оскаржуваної постанови.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, наведені позивачем доводи не спростовують факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122, ч.2 ст.126 КУпАП, та не можуть бути тими обставинами, що звільняють його від відповідальності.
Позивач у своїй позовній заяві також зазначає, що поліцейським під час винесення постанови було не дотримано вимоги ст.245, 276, 278, 279, 280 КупАП, водночас позивачем не було доведено даних обставин на яких ґрунтується його позовні вимоги, а відтак суд не приймає вказані доводи позивача до уваги.
Таким чином, суд доходить до висновку, що оспорювана позивачем постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, підстав для її скасування немає, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені ним під час розгляду даної справи, не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.243-246, 286 КАС України, Кодексом України про адміністративні правопорушення,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №786383 від 28.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.2 ст.126, 36 КУпАП, складену поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капралом поліції Іщуком Артемом Руслановичем, залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони та учасники:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 від 12.11.2011 року.
Відповідач - Депратмент патрульної поліції Національної поліції України, місце знаходження 03048, м.Київ, вул.Ф.Ернеста, 3 ЄДРПОУ 40108646
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом