Справа № 296/25/25
2/296/2/25
"15" вересня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді - Рожкової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Цимбалюк А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, за участю Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради,
І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
1. 02.01.2025 представник ОСОБА_1 (далі - позивач) - адвокат Рябчук І.В. подав до Корольовського районного суду міста Житомира позовну заяву до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про позбавлення останнього батьківських прав щодо їхньої з позивачем спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Поданий позов обґрунтовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, укладеному 04.03.2015, який розірвано рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 25.11.2016 у справі №296/6621/16-ц. Під час шлюбу у подружжя народилася спільна дитина - донька ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу відповідач не підтримує стосунків із дитиною, не бере участі у її вихованні, не цікавиться здоров'ям та навчанням доньки, матеріальної допомоги не надає, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
3. У позові зазначено, що відповідач неодноразово вчиняв домашнє насильство щодо позивачки, що підтверджується постановами Богунського районного суду м. Житомира від 24.04.2018, 15.06.2018 та 09.07.2018. Також позивач неодноразово зверталася до органів Національної поліції із заявами про протиправні дії відповідача. Нині його місце проживання невідоме.
4. Посилаючись на те, що відповідач самоусунувся від виховання дитини, не спілкується з нею, не забезпечує її фізичний і моральний розвиток, зловживає алкоголем, що створює загрозу психологічному стану дитини, позивач просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_4 , оскільки зміна його поведінки в кращий бік є неможливою, а позбавлення батьківських прав відповідає найкращим інтересам дитини.
ІІ. ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
5. 13.01.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі №296/25/25, яку призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, залучено до розгляду справи відповідний орган опіки та піклування, а також задоволено клопотання представника позивача - ОСОБА_5 та витребувано з Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області інформацію про те, чи зверталась ОСОБА_1 до Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області із заявами про вчинення щодо неї протиправних дій зі сторони її колишнього чоловіка ОСОБА_2 .
6. 12.03.2025 з Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області надійшла відповідь на запит суду від 13.01.2025 (а.с.2-3).
7. 10.04.2025 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні з повідомленням сторін.
8. Позивач та представник позивача у судовому засіданні 07.07.2025 надали усні пояснення, аналогічні зазначеним у позовній заяві, просили позов задовольнити.
9. 15.09.2025 представник позивача у поданій до суду заяві просив справу розглядати без його участі та участі позивача.
10. Відповідач неодноразово повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, матеріалів позовної заяви, судових повісток про виклик рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, які повернулись до суду без вручення із причин відсутності адресата за адресою.
11. У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
12. Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, що неодноразово повідомлявся про розгляд справи відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, відсутність відзиву на позов, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
13. Представник органу опіки та піклування подав до суду затверджений висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, в заяві від 28.08.2025 просив розглядати справу за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити (а.с.87).
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
14. 04.03.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який 25.11.2016 розірвано рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 25.11.2016 у справі № 296/6621/16-ц, що стверджується копією рішення суду (а.с. 13).
15. ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилась донька ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції (а.с. 14).
16. Згідно з характеристикою Ліцею №19 м. Житомира від 02.12.2024, батько ОСОБА_2 протягом навчання дитини жодного разу не відвідував навчальний заклад, не цікавився її навчанням, успіхами та не забезпечував необхідним для навчання (а.с. 16).
17. Факт систематичного вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо позивачки підтверджується копіями постанов Богунського районного суду м. Житомира від 24.04.2018, 15.06.2018 та 09.07.2018, якими його притягнуто до адміністративної відповідальності та зверненнями ОСОБА_1 до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області щодо домашнього насильства з боку ОСОБА_2 (а.с. 23-25,43-44).
18. Рішенням виконкому Житомирської міської ради від 20.08.2025 №1152 затверджено висновок органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 88-89).
ІV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
19. Відповідно до статті 51 Конституції України та положення статті 5 Сімейного кодексу України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
20. За змістом пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятій Резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991 (далі - Конвенції про права дитини) слідує, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
21. Згідно зі статтями 18, 19 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
22. Згідно частини першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
23. Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
24. Відповідно до пункту 2 частини першої та частини третьої статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини.
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
25. Встановлено, що між сторонами виник спір щодо позбавлення відповідача батьківських прав щодо доньки ОСОБА_4 , у зв'язку із невиконанням ним батьківських обов'язків та вчиненням домашнього насильства.
26. З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із матір'ю.
27. У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
28. Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 13 жовтня 2021 року у справі № 359/8130/19, позбавлення батьківських прав за пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України має такі особливості: ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками; позбавлення батьківських прав є виключною мірою, що тягне за собою правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини, передбачені статтею 166 СК України.
29. Позивач під час розгляду справи пояснила, що відповідач після розірвання шлюбу у 2016 році відповідач ухилявся та й надалі ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо ОСОБА_3 в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не проявляє інтересу до її внутрішнього світу, зловживає алкогольними напоями, після чого вчиняє домашнє насильство.
30. Допитані в судовому засіданні 07.07.2025 свідки ОСОБА_6 - сусідка позивача та ОСОБА_7 - подруга позивача повідомили, що ОСОБА_2 характеризувався агресивною поведінкою по відношенню до колишньої дружини, спільну дитину не відвідував, не приділяв їй увагу, а поодинокі візити до місця мешкання ОСОБА_1 закінчувалися бійками та сваркою, дитина боїться батька.
31. Вказані обставини у своїй сукупності вказують на свідоме нехтування ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків стосовно його дитини, оскільки він упродовж тривалого часу життям, розвитком, станом здоров'я дитини не цікавиться, матеріально її не забезпечує, не спілкується з нею, самоусунувся від виконання батьківських обов'язків.
32. Зі змісту висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконкому Житомирської міської ради № 1152 від 20.08.2025 вбачається, що виходячи з інтересів дітини, виконавчий комітет Житомирської міської ради, як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
33. З огляду на викладене, враховуючи наявність факту ухиляння відповідача ОСОБА_2 від виховання його малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом тривалого свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов'язками, приймаючи до уваги висновок опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, виходячи із найкращих інтересів дитини, яка проживає, виховується та матеріально забезпечується позивачем, Суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування крайнього заходу - позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його дитини ОСОБА_4 .
VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
33. Згідно вимог частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 гривень 20 коп.
Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,
1. Позов ОСОБА_1 , задовольнити.
2. Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
4. Копію рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_1
РНОКПП НОМЕР_2
Відповідач:
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_4
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_2
РНОКПП НОМЕР_3
Служба (управління) у справах дітей
Житомирської міської ради
місцезнаходження за адресою:
10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2,
код ЄДРПОУ 25777327
Головуючий суддя Олена РОЖКОВА