Справа №523/21287/25
Провадження №1-кс/523/6701/25
13 жовтня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , в присутності підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південого регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси громадянина України, із середньою освітою, одруженого, працевлаштованого у Бош сервісі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-
До Пересипського районного суду м. Одеси звернувся старший слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_8 погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південого регіону ОСОБА_7 , із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Як вбачається з клопотання, в провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві перебувають матеріали кримінального провадження за №62025150020000435 від 24.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України КК України.
Так, органами досудового розслідування встановлено, що військовослужбовець військової служби за мобілізацією солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходячи військову службу у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , 25.10.2024 близько 15 год. 30 хв. в умовах воєнного стану самовільно залишив місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 , розташованого у АДРЕСА_3 .
11.10.2025 солдата ОСОБА_5 затримано співробітниками Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, зареєстрованого за адресою м. Одеса, просп. Князя Володимира Великого, 106.
11.10.2025 року слідчим було складено та повідомлено ОСОБА_5 , про відповідну підозру.
Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- актом службового розслідування військової частини НОМЕР_2 ;
- протоколом затримання ОСОБА_5 від 11.10.2025 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10
- довідкою-доповідю за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Старший слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 , мотивуючи клопотання тим, що він може:
- переховуватися від органів досудового розслідування або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обгрунтовано підозрюється.
Крім цього, є реальна загроза того, що останній у разі не застосування запобіжного заходу буде переховуватися на території іншої країни.
Таким чином, існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та наявні підстави вважати, що будь-який з інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню вказаного ризику та належному виконанню останнім своїх процесуальних обов'язків.
- незаконно впливати на свідків військовослужбовців та інших осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення у цьому ж кримінальному провадженні, які на даний час встановлюються в ході проведення досудового розслідування, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню. При цьому, враховуючи те, що суд безпосередньо досліджує докази, є можливість того, що ОСОБА_5 вплине на свідків до їх допиту у судовому засідання та вони змінять свої покази і таким чином завдасть перешкоду прийняттю обгрунтованого та законного рішення.
Так, перебування ОСОБА_5 під іншим більш м'яким запобіжним заходом або при його відсутності, не виключає можливості здійснення впливу на вказаних осіб.
- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки з метою уникнення від кримінальної відповідальності спроможна продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також може вчинити нове, що вказує на існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити в повному обсязі, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими;
захисник ОСОБА_11 заперечив проти клопотання слідчого, пояснивши, що ОСОБА_5 хоче продовжити служити в ЗСУ;
підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Підставою застосування запобіжного заходу є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вдатися до спроб переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків військовослужбовців та інших осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя вважає, що слідчим надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.
З урахуванням суспільної небезпеки злочину, у скоєнні якого ОСОБА_5 пред'явлена підозра, усіх обставин справи, особи підозрюваного: одруженого, військовослужбовця, маючого місце проживання в м. Одесі, раніше не судимого, йому було повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до десяти років, вважаю, що потрібно застосувати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Водночас, згідно ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пунктом 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у розмірі - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окрім того, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У своєму рішенні у справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ відзначив, що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції (право на свободу) покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.
Слідчий суддя, виходячи з практики ЄСПЛ, враховуючи майновий стан підозрюваного, його особу та те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження з метою зміни ними показань у ході судового провадження, перешкоджати встановленню істини по справі іншим чином, вважає за можливе визначити розмір застави як альтернативний запобіжний захід у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який буде достатнім та зможе забезпечити виконання покладених на останнього процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України у даному кримінальному провадженні, та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Таким чином, дотримуючись завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, враховується необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та держави та забезпечення охоронюваних прав та свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Приймаючи до уваги вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне частково задовольнити клопотання та застосувати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, з урахуванням даних про особу підозрюваного, яке відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що у сукупності дає достатні підстави вважати, що на теперішній час застосування більш м'якого запобіжного ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти можливим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст.331, 369-372, 376 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів - до 11.11.2025 року включно, в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 242240грн.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1)не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3)утримуватись від спілкування із свідками у данному кримінальному провадженні;
4)здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
5)прибувати за кожною вимогою до старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Терниторіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєвіза.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1