Єдиний унікальний номер судової справи №678/1413/25
Номер провадження №1-кп-678-125/25
про закриття кримінального провадження
15 жовтня 2025 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Летичів клопотання прокурора Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (в порядку п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України) у кримінальному провадженні №12015240180000172, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 квітня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
09 вересня 2025 року до суду на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України надійшло клопотання прокурора про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за змістом якого проведеними слідчими (розшуковими) діями та процесуальними діями встановити особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, не представилося можливим і жодній особі про підозру не повідомлялось, закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності встановлені п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, й наявні підстави для закриття кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав і просив таке задовольнити та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Згідно Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 16 січня 2019 року, потерпілий ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадкоємці потерпілого (спадкова справа №54-2019 від 30 травня 2019 року) - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України про кримінальну відповідальність обмежує строками давності повноваження держави щодо кримінального переслідування осіб, які вчинили кримінальні правопорушення.
Зокрема, у ст. 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Системне тлумачення ст. 49 КК України вказує на імперативність цієї норми кримінального закону, а тому суд, установивши наявність підстав для застосування положень зазначеної статті, зобов'язаний закрити кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-процесуальних відносин. Тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе лише одночасно із застосуванням норм кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність, як засада кримінального провадження, відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, як засада кримінального провадження, відповідно до ч. 1 ст. 25 КПК України полягає у тому, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно з п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
В силу п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, зокрема, з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті.
Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Отже, за змістом положень ст. 284 КПК України умовами для закриття кримінального провадження за п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України є невстановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі), наявність клопотання прокурора.
За наявності вказаних умов закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України є обов'язком суду.
Неповнота досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не може впливати на обов'язок суду закрити кримінальне провадження на підставі положень ст. 284 КПК України за наявності передбачених для цього законом підстав (постанова Верховного Суду від 25 січня 2021 року у справі №397/282/20, ухвала Верховного Суду від 14 травня 2024 року у справі №643/1601/24).
На закриття кримінального провадження судом не впливає неналежне чи неякісне розслідування, оскільки такою є вимога процесуального закону, який суд не може змінити (постанова Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у справі №346/5828/21).
Закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, не звільняє суд від обов'язку перевірити, чи дотримався орган досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин справи. Прийняття рішення про закриття провадження з цієї підстави можливе лише після констатації того, що орган досудового розслідування провів повне, всебічне та неупереджене розслідування і вжив усіх можливих заходів, проте не встановив особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (постанова Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі №953/8874/23).
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки дізнавачем / слідчим / прокурором усіх зібраних та перевірених доказів.
Із клопотання прокурора, матеріалів кримінального провадження вбачається, що СВ відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015240180000172 від 11 квітня 2015 року за фактом вчинення крадіжки грошових коштів у ОСОБА_4 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 06 по 11 квітня 2015 року невстановлена особа з метою викрадення чужого майна через незамкнені двері проникла в житловий будинок ОСОБА_4 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрала належні потерпілому гроші в сумі 21800 грн. та 400 доларів США.
Так, під час досудового розслідування проведено ряд слідчих дій, спрямованих на повне, об'єктивне та всебічне розслідування кримінального правопорушення, прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень в розумні строки та притягнення винних осіб до відповідальності, зокрема: проведено огляд місця події, за місцем вчинення крадіжки; надано доручення оперативному підрозділу для проведення першочергових слідчих (розшукових) дій; допитано в якості потерпілого ОСОБА_4 ; допитано в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; призначено та проведено дактилоскопічні експертизи, за результатами вилучених слідів під час ОМП, за висновком встановлено непридатність слідів; проведено радіорозвідку в місці вчинення кримінального правопорушення.
На сьогодні в ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженні проведеними слідчими (розшуковими) діями, не вдалося встановити осіб, які вчинила дане кримінальне правопорушення.
У кримінальному провадженні жодній (им) особі (ам) про підозру не повідомлялось.
Прокурор в клопотанні зазначає, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів.
Згідно матеріалів кримінального провадження в ході проведення досудового розслідування здійснено комплекс слідчих та процесуальних дій, спрямованих на повне і об'єктивне дослідження обставин вчиненого правопорушення, надання їм належної правової оцінки, але підстав для повідомлення конкретній (им) особі (ам) про підозру у вчиненні кримінального правопорушення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, не встановлено.
Тобто, незважаючи на вжиття слідчим і прокурором процесуальних заходів, особу (іб), яка (і) вчинила (и) кримінальне правопорушення, не було встановлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Законодавець у ч. 3 ст. 185 КК України (в редакції на момент вчинення та внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань) визначив, що крадіжка, вчинена у великих розмірах карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Тобто, кримінальне правопорушення за 3 ст. 185 КК України законом України про кримінальну відповідальність не віднесене до особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, та відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Отже, оскільки особу (іб), яка (і) вчинила (и) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, органом досудового розслідування не встановлено, дане правопорушення згідно з ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за який згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України становить десять років і такий закінчився, зважаючи момент початку досудового розслідування, тому клопотання прокурора необхідно задовольнити, а кримінальне провадження - закрити на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
У клопотанні прокурором не вказано будь-яких відомостей про те чи заявлявся на стадії досудового розслідування цивільний позов у кримінальному провадженні, чи визнавались певні речі речовими доказами, чи існують витрати на залучення експерта.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 110, 284, 314, 369-372, 392-395 КПК України,
Задовольнити клопотання прокурора.
На підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження №12015240180000172, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 квітня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Летичівський районний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя підпис ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_1