Справа № 309/2266/25
Провадження № 2/309/753/25
16 жовтня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.
з участю секретаря судового засідання: Свистак К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Хуст цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1
до
Вишківської селищної ради, третя особа: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Рошинець Наталія Павлівна
про визнання права власності на нерухоме майно,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Посилається на те, що 04.09.1976 р. уклала шлюб з ОСОБА_2 . Після одруження у 1977 році вони фактично придбали проект будівельного паспорту з дозволом на право виконання будівельних робіт на земельній ділянці, розташованій за адресою АДРЕСА_1 та почали будувати житловий будинок. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_2 помер. Позивач є єдиним спадкоємцем на спадщину, однак у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів приватний нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії. Таким чином, у зв'язку з тим, що оформити правовстановлюючі документи на житловий будинок є неможливим, змушена звернутись за захистом своїх прав до суду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась. Подала заяву про розгляд справи без її участі за наявними матеріалами. Позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача Вишківської селищної ради в судове засідання не з'явився. Представником ОСОБА_3 подано клопотання про проведення розгляду справи без участі уповноваженого представника селищної ради.
Третя особа приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Рошинець Н.П. подала до суду заяву від 21.07.2025 р. про розгляд справи без її участі. Заперечень щодо позовних вимоги не має.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04 вересня 1976 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб в с. Вишково Хустського району Закарпатської області, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 04.09.1976 р..
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 25.03.2024 р. виданого виконавчим комітетом Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області.
За час спільного проживання позивач з чоловіком почали будувати житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 . Як доказ придбання будинку позивачем надано копію будівельного паспорту № НОМЕР_3 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 з виправленням прізвища, імені та по батькові забудовника з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_2 », свідоцтво № 74 садиби в сільських населених пунктах з виправленим прізвищем та дозвіл на право виконання будівельних робіт видане на ім'я ОСОБА_4 .
Згідно довідки № 2171 від 09.07.2024 р. виданої спеціалістом ІІ категорії Центру надання адміністративних послуг Вишківської селищної ради Зейкан І. вбачається, що на день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 згідно реєстру ДМС був зареєстрований сам.
Відповідно до довідки директора Хустського ДПТІ Потьомкіна О.В. № 2479 від 18.09.2024 р. станом на 31.12.2012 року за адресою АДРЕСА_1 майно як житловий будинок в Хустському ДПТІ не зареєстровано.
Відповідно до повідомлення № 103/01-16 від 02.05.2025 р. приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Рошинець Н.П. на усне звернення ОСОБА_1 щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 необхідно надати оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно
До матеріалів справи позивачем долучено копію технічного паспорту № 149 на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений Хустським ДПТІ 16.09.2024 року на замовлення позивача.
Відповідно до частини 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК).
Відповідно до частини 1 ст. 1220, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України позивач ОСОБА_1 як дружина померлого ОСОБА_2 , є спадкоємцем за законом першої черги.
У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-123 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.
Відповідно до частини 3 ст. 12, частини 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дійшовши висновку про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок садибного типу з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає, що позивачем не доведено, не надано належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_2 за час свого життя набув право власності на вказаний житловий будинок.
Доказами на підтвердження права власності на вказане нерухоме майно могли бути: виписки з погосподарської книги сільської ради щодо належності будинку; документи щодо права користування або право власності на земельну ділянку, на якій розташований цей будинок, або щодо виділення земельної ділянки для будівництва житлового будинку.
Проте жодного документу на підтвердження того, що ОСОБА_2 за час життя набув право власності на вказаний будинок, позивачем не надано.
Оскільки спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців), а позивачем не доведено, що спадкодавець за час життя набув право власності за адресою: АДРЕСА_1 , суд не вбачає правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд не стягує з відповідача на користь позивача понесені витрати, оскільки позивачу повністю відмовлено в задоволенні позову.
Керуючись вимогами ст.ст. 247, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, с у д -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вишківської селищної ради, третя особа: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Рошинець Наталія Павлівна про визнання права власності житловий будинок садибного типу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Хустського
районного суду: Сідей Я.Я.