Справа № 308/6318/25
14 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання Лутнянського І.Р., представника позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 , представника відповідача - ОСОБА_3 , розглянувши у порядку загального позовного провадження у залі суду у м. Ужгород Закарпатської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,
ОСОБА_4 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з зазначеною позовною заявою мотивуючи її тим, що 21.03.2025 року на її електронну адресу надійшов лист з електронної пошти від невідомої особи, що представилась як ОСОБА_5 , про те, що фірма Юридичне об'єднання «Палата доброчесності», яку вона представляє, займається загальною юридичною практикою, приділяючи значну увагу земельному праву та питанням передачі права власності (майнове право), комерційному праву та судовим спорам, пов'язаним з бізнесом, правам людини та громадянським свободам, кримінальному праву, трудовим і виробничим спорам, сімейному праву та пов'язаним питанням, питанням компенсації, страховому праву, справам про недбалість і ДТП, навчанню та розвитку тощо.
Вказує, що при цьому ОСОБА_5 обіцяла допомогти з отриманням спадщини померлого родича ОСОБА_6 , оскільки у ОСОБА_4 є можливість отримати грошові кошти як найближчий родичці померлого спадкодавця та буде контролювати ці грошові кошти до моменту приїзду представника компанії до України з метою зустрічі із нею. ОСОБА_5 при цьому вказала, що у майбутньому грошові кошти, що складають спадок померлого, будуть розподілені між ОСОБА_4 та представником компанії у рівних частках, при цьому остання запевняла її у тому, що: «це на 100% безпечно», якщо вона буде виконувати її вказівки та зберігатиме усе в таємниці. Усе, що необхідно зробити, це розмістити інформацію про ОСОБА_4 в базі даних банківської системи.
Зазначає, що у цьому ж листі ОСОБА_5 вказала, що їй перш ніж вона - представник компанії продовжить виконання завдання, ОСОБА_4 повинна надати Палаті грошові кошти (комісію) за юридичну консультацію/збори у розмірі 1 150 доларів США. Барис Діляра також вказала, що їй необхідно буде отримати від адвоката (юриста) відповідні реквізити для сплати вищевказаної суми та направила відповідний лист на іноземній мові який вона повинна відправити.
Крім цього, того ж дня, а саме 21.03.2025 року ОСОБА_4 на адресу її електронної пошти з електронної поштової скриньки за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 було отримано лист від невідомої особи, нібито адвоката з відповідними банківськими реквізитами: НОМЕР_1 , AcNo: НОМЕР_10, TIN: НОМЕР_3, які належать ОСОБА_2 для переказу на них грошові кошти (комісію) та податок на спадщину. 24.03.2025 року, вона, ОСОБА_4 здійснила грошовий переказ на надіслані їй на електронну адресу банківські реквізити ОСОБА_2 на загальну суму 48 012 грн. 50 коп., у вигляді сплати (комісії) та податку на спадщину. Після вищевказаного, представник компанії витребувала у неї інформацію, а саме: повне ім'я, дату народження, копію паспорта, рід занять, поточну адресу, номер телефону. Після чого відправила нібито своє банківське посвідчення та паспортний документ.
Вказує, що через деякий час, а саме 31.03.2025 року було отримано новий лист від пана ОСОБА_7 , старшого менеджеру відділу грошових переказів Стамбульського банку, про те, що ОСОБА_4 для повторної активації облікового запису покійного ОСОБА_6 потрібно сплатити комісію за повторну активацію у розмірі 0,01% від загальної суми спадщини вартістю 15 500 000 доларів США і податок на додану вартість у розмірі 10 % комісії за реактивацію облікового запису покійного, задля чого їй радили внести наступні внески: - онлайн активація облікового запису - 2550 доларів США - онлайн кредитне плече/ нотаріальне свідоцтво 1600 доларів США і - вартість онлайн-переказу фіксованого депозиту - 1570 доларів США, - разом - 5720 доларів США. Після вищевказаних подій нею на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 було переведено двома платежами від 01.04.2025 року та 02.04.2025 року на вищевказаний розрахунковий рахунок грошові кошти у розмірі 285 278, 10 грн., на підтвердження чого до позову надаються платіжні квитанції : - № 0.0.4285255415.1 від 02.04.2025 року на суму 88 265 грн. 60 коп.; - № 0.0.4283689795.1 від 01.04.2025 року на суму 149 000 грн. 00 коп.; - № 0.0.4271009750.1 від 24.03.2025 року на суму 48 012 грн. 50 коп. У загальній сумі 285 278 грн. 10 коп. Зазначає, що є всі підстави вважати, що вона стала жертвою шахрайських дій за попередньою змовою групою осіб. Таким чином, ОСОБА_2 фактично було безпідставно набуто грошові кошти, що належали ОСОБА_4 у загальному розмірі 285 278 грн. 10 коп.
Вказує, що 7 квітня 2025 року ОСОБА_4 було отримано лист із вказівкою того, що перераховані нею кошти були зупиненні податковою службою Туреччини, і їй треба надати квитанцію про сплату податків з 2015 року по сьогоднішній день, а також повідомлено, що якщо під час переказу немає довідки про сплату податків/ квитанції, їй доведеться сплатити комісію за сплату податків у розмірі 16 320, 00 доларів США з 2015 року. Це потрібно зробити негайно, щоб отримати довідку про сплату податків, щоб полегшити негайний переказ спадщини на банківський рахунок ОСОБА_4 . Дане повідомлення було надіслано на електронну адресу від пана ОСОБА_7 , старшого менеджеру відділу грошових переказів банку. 7 квітня 2025 року нею був отриманий лист від ОСОБА_5 , у якому остання вказувала, що щоб уникнути будь-яких ускладнень, які можуть призвести до конфіскації спадщини, їй слід сплатити комісію за сплату податків, оскільки її покійним родичем не було сплачено комісію за сплату податків у розмірі 16 320, 00 доларів США. У майбутньому жодних результатів від представника компанії, адвоката компанії або старшого менеджеру банку Махмута Качара не було і вищевказані особи на зв'язок вже не виходили.
Вказує, що на даний час за вищевказаними фактами внесено відомості у єдиний державний реєстр досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження № 12025152100000045 від 18.04.2025 року за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_4 .
Крім цього, завдяки протиправним діям групи осіб за попередньою змовою, що явно містять у собі ознаки кримінального правопорушення, яке кваліфікується за ст. 190 Кримінального кодексу України як шахрайство, ОСОБА_2 безпідставно отримала грошові кошти, які належали ОСОБА_4 . Після того, як зрозуміла, що у результаті шахрайських дій вона була позбавлена значної кількості грошових коштів, стан її здоров'я суттєво погіршився, враховуючи той факт, що вона є фактично літньою особою, її вік складає вже більше 60-ти років, вона дуже тяжко переносить стрес, інші фізичні, психічні та душевні страждання. Сильне душевне хвилювання у такому віці призводить до сильних страждань, яких і зазнає із часу, коли зрозуміла, що її ввели в оману та протиправним шляхом заволоділи її грошовими коштами. У результаті цього, у неї суттєво погіршилося здоров'я, її фізичний та психологічний стан, що підтверджується відповідним медичним висновком спеціаліста (терапевта) та протоколом психологічної діагностики. Тож, фактично, ОСОБА_2 своїми протиправними діями, у результаті яких вона безпідставно отримала грошові кошти, що їй не належать, завдала моральної шкоди у вигляді сильних душевних та фізичних страждань, пов'язаних із тим, що вона вже немолода особа, була протиправно позбавлена немалої суми грошових коштів шахраями та є усі підстави для стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди за спричиненні душевні, психічні та фізичні страждання у загальній грошові сумі 200 000 грн., а також понесені витрати на правову допомогу.
На підставі наведеного, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 безпідставно набуті кошти у розмірі 285 278, 10 грн., моральну шкоду у розмірі 200 000 грн., а також понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. та сплачений судовий збір за подання позовної заяви.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.05.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, з участю сторін.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні просив задвольнити позовні вимоги повністю на підставі поданих доказів. Матеріали справи свідчать про отримання грошових коштів у позивачки, договірних відносин між ними не було, факт розпорядження такими наявний, причетність до шахрайських дій відповідачки не підтверджена. На підставі поданих доказів вважає також обгрунтованими позовні вимоги в частині моральної шкоди.
Відповідачка ОСОБА_2 , її представник в судовому засіданні визнала отримання нею коштів на власний картковий рахунок, надавши докази отримання таких, а також перерахування усіх вказаних коштів на вимогу невідомих осіб на їх рахунки. Повідомила про шахрайські дії відносно неї, оскільки у той час сама шукала роботу, має маленьку дитину. Відгукнулася на роботу в інтернеті про здійснення такої вдома, без вкладень, без вимог до освіти, досвіду, шляхом вчинення дій з перерахування коштів, що надходять на інші рахунки, перепитала, чи не буде за це у неї проблем. Не вважає себе шахрайкою, а потерпілою, подала заяву до органу досудового розслідування відносно вчинення стосовно неї шахрайських дій невідомими особами. Долучила витяг з ЄРДР відносно шахрайських дій щодо неї. В подальшому заперечила позовні вимоги, оскільки також є потерпілою від шахрайських дій. По моральній шкоді відсутні підстави для її задоволення. Представник відповідачки повідомив також, що позивачка теж усвідомлювала, що підстав для отримання спадщини не мала, оскільки не має брата.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, заслухавши учасників, суд приходить до наступного висновку.
Позивачем до матеріалів справи долучено засвідчені АТ «Універсал Банк» копії квитанцій до платіжної інструкції на переказ готівки, а саме:
1)24.03.2025 року № 0.0.4271009750.1 Код квитанції: 9373-5373-7310-7600. Загальна сума: 48012, 50 грн. Платник: ОСОБА_4 . Код платника: НОМЕР_2 . Надавач платіжних послуг платника: Приват Банк. Надавач платіжних послуг отримувача: АТ Універсал Банк. Отримувач: ОСОБА_2 . Код отримувача: НОМЕР_3 . Назва послуги: поповнення картки/рахунку. Призначення платежу: для поповнення рахунку. Платіж за власні кошти. Клієнт: Я перевірив та підтверджую правильність зазначених реквізитів. З умовами договору про надання платіжних послуг згоден (договір: PRIVATBANK.UA/CASH-SERVICE). Підпис платника/ініціатора: ОСОБА_4 . Ідентифікатор підписання: 2R4NOL4U53A8. Підписано з використанням електронного підпису о 24.03.2025 10:24.
2)01.04.2025 року № 0.0.4283689795.1 Код квитанції: 9374-3419-8768-9157. Загальна сума: 149000, 00 грн. Платник: ОСОБА_4 . Код платника: НОМЕР_2 . Надавач платіжних послуг платника: Приват Банк. Надавач платіжних послуг отримувача: АТ Універсал Банк. Отримувач: ОСОБА_2 . Код отримувача: НОМЕР_3 . Назва послуги: поповнення картки/рахунку. Призначення платежу: для поповнення рахунку. Платіж за власні кошти. Клієнт: Я перевірив та підтверджую правильність зазначених реквізитів. З умовами договору про надання платіжних послуг згоден (договір: PRIVATBANK.UA/CASH-SERVICE). Підпис платника/ініціатора: ОСОБА_4 . Ідентифікатор підписання: 2R4NOL4U53A8. Підписано з використанням електронного підпису о 01.04.2025 11:41.
3)02.04.2025 року № 0.0.4285255415.1 Код квитанції: 9374-4349-7903-4588. Загальна сума: 88265, 60 грн. Платник: ОСОБА_4 . Код платника: НОМЕР_2 . Надавач платіжних послуг платника: Приват Банк. Надавач платіжних послуг отримувача: АТ Універсал Банк. Отримувач: ОСОБА_2 . Код отримувача: НОМЕР_3 . Назва послуги: поповнення картки/рахунку. Призначення платежу: для поповнення рахунку. Платіж за власні кошти. Клієнт: Я перевірив та підтверджую правильність зазначених реквізитів. З умовами договору про надання платіжних послуг згоден (договір: PRIVATBANK.UA/CASH-SERVICE). Підпис платника/ініціатора: ОСОБА_4 . Ідентифікатор підписання: 2R4NOL4U53A8. Підписано з використанням електронного підпису о 02.04.2025 09:45.
З долучених позивачем листів з електронної пошти Gmail, вбачається, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 велась переписка, а також невстановленої особи, в якій було надано реквізити карток для поповнення, зокрема: номер картки НОМЕР_3 , на ім'я ОСОБА_2 .
Як слідує з реквізитів для поповнення рахунку в UAH, наданих Монобанк (АТ «Універсал Банк»), долучених позивачами до позову, банком було надано реквізити по номеру рахунку в АТ «Універсал Банк», отримувач ОСОБА_2 , рахунок отримувача: НОМЕР_3 , банк отримувача АТ «Універсал Банк», призначення платежу: «Поповнення рахунку ОСОБА_2 ».
Відповідачка подала виписки з рахунку про поповнення картки на суму 149000 грн. 01.04.2025 з призначенням - для поповнення рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_3 - платіж за власні кошти, ОСОБА_4 , а також додала платіжні інструкції Монобанк №5В88-55МР-ТОНР-РАЗН від 01.04.2025, платник відповідачка, отримувач - ОСОБА_8 на рахунок НОМЕР_4 АТ "Універсал банк" на суму 109000 грн., призначення платежу - поповнення рахунку; №8687-КНКР-1А24-1215 від 01.04.2025, платник відповідачка, отримувач - ОСОБА_9 на рахунок НОМЕР_5 АТ "Універсал банк" на суму 17650 грн., призначення платежу - поповнення рахунку; №7ХА1-ХМ04-1С43-3ХХЕ від 01.04.2025, платник відповідачка, отримувач - банк одержувач - А-Банк, платіжна система МС, платіжний інструмент НОМЕР_12 на суму 3750 грн., призначення платежу - переказ особистих коштів; №Х4В3-5ККТ-22Н4-2328 від 01.04.2025, платник відповідачка, отримувач - не вказано, платіжна система МС, платіжний інструмент НОМЕР_11 на суму 10450 грн., призначення платежу - переказ особистих коштів; №8342-НК05-0043-5Е03 від 01.04.2025, платник відповідачка, отримувач - не вказано, платіжна система МС, платіжний інструмент НОМЕР_11 на суму 200 грн., призначення платежу - переказ особистих коштів. Подала також виписки з рахунку про поповнення картки на суму 48012,50 грн. 24.03.2025 з призначенням - для поповнення рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_3 - платіж за власні кошти, ОСОБА_4 , а також додала платіжні інструкції Монобанк №7696-88Е3-А23Р-46С0 від 24.03.2025, платник відповідачка, отримувач - не вказано, платіжна система МС, платіжний інструмент НОМЕР_13 на суму 3360 грн., призначення платежу - переказ особистих коштів; №79В9-4739-Р0ХС-0МТМ від 24.03.2025, платник відповідачка, отримувач - не вказано, платіжна система МС, платіжний інструмент НОМЕР_14 на суму 40800 грн., призначення платежу - переказ особистих коштів; №4РМА-6859-09СК-НКТ7 від 24.03.2025, платник відповідачка, отримувач - не вказано, платіжна система Visa, платіжний інструмент НОМЕР_15 на суму 1450 грн., призначення платежу - переказ особистих коштів. Подала також виписки з рахунку про поповнення картки на суму 88265,60 грн. 02.04.2025 з призначенням - для поповнення рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_3 - платіж за власні кошти, ОСОБА_4 , а також додала платіжні документи Ощадбанку по перерахування відповідачкою 02.04.2025 на ім'я отримувача ОСОБА_11, номер картки НОМЕР_6 суми 6200 грн.; на номер картки отримувача НОМЕР_7 суми 24000 грн.; на ім'я отримувача ОСОБА_10 , номер рахунку НОМЕР_8 суми 50000 грн.; на номер картки отримувача НОМЕР_9 суми 3900 грн. Також додала докази списання суми 85765 грн. 02.04.2025.
Додано також витяг з ЄРДР №12025078030000374 за ч. 1 ст. 192 КК України за заявою ОСОБА_2 .
Факт отримання коштів від позивачки відповідачка визнала, повідомила про необізнаність з приводу шахрайських дій.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Так, зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.
По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.
По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.
По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання.
Задля застосування до спірних правовідносин у справі ст. 1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити факт наявності або відсутності між сторонами у справі правовідносин, які б свідчили про наявність або відсутність правових підстав для перерахування заявлених до стягнення грошових коштів.
Відповідачка визнала у судовому засіданні факт безпідставності перерахування коштів на її рахунок та подальший їх перерахунок нею на інші рахунки з вирахуванням суми, що залишилась у неї.
Відповідно до приписів п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов'язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.
Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суду більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. З наданих сторонами суду доказів встановити таке не вбачається за можливе, оскільки певні докази в справі могли та можуть бути здобуті в межах кримінального судочинства за фактом вчинення відносно позивача шахрайських дій, що призвели до його обману.
Згідно зі ст. 13 ЦК України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
У справі, що розглядається, ОСОБА_4 здійснила переказ грошових коштів ОСОБА_2 , знаючи, що між нею та відповідачкою відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) з повернення коштів, позивачка добровільно сплачувала кошти. При цьому позивачка перераховував відповідачці неодноразово, а саме 24.03.2025 року, 01.04.2025 року, 02.04.2025 року різними сумами 3 платежі. Оскільки позивач не була зобов'язана перераховувати кошти внаслідок відсутності договірних відносин із відповідачкою, а також будь-яких інших зобов'язань, на чому акцентує увагу позивач, проте вона здійснювала ці платежі неодноразово. Доводи позивачки про те, що відповідачка набула грошові кошти безпідставно встановлено у судовому засіданні.
Долучені позивачем до позовної заяви докази, в тому числі витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18 квітня 2025 року по кримінальному провадженню № 12025152100000045, є належним доказом, та свідчить про незаконність набуття грошових коштів ОСОБА_2 , що в свою чергу є підставою для стягнення грошових коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, в силу статті 79 цього кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позовні вимоги в частині стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 285278,10 грн. підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди на суму 200000 грн. суд зазначає наступне.
Положеннями ч.1-3 ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У пункті 9 вищевказаної постанови роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що після того, як зрозуміла, що у результаті шахрайських дій вона була позбавлена значної кількості грошових коштів, стан її здоров'я суттєво погіршився, враховуючи той факт, що позивачка є фактично літньою особою, її вік складає вже більше 60-ти років, вона дуже тяжко переносить стрес, інші фізичні, психічні та душевні страждання. Сильне душевне хвилювання у такому віці призводить до сильних страждань, яких і зазнає позивачка із часу, коли вона зрозуміла, що її ввели в оману та протиправним шляхом заволоділи її грошовими коштами. У результаті цього, у позивачки суттєво погіршилося здоров'я, її фізичний та психологічний стан, що підтверджується відповідним медичним висновком спеціаліста (терапевта) та протоколом психологічної діагностики. Тож, фактично, відповідачка своїми протиправними діями, у результаті яких вона безпідставно отримала грошові кошти, що належать позивачці, завдала останній моральної шкоди у вигляді сильних душевних та фізичних страждань, пов'язаних із тим, що позивачка, вже немолода особа, була протиправно позбавлена немалої суми грошових коштів шахраями.
До справи додано огляд терапевта КНП "Куцурубський центр первинної медико-санітарної допомоги" Куцурубської сільської ради від 18.04.2025 про наявність у позивачки стенокардії та гіпертонії з ускладненнями, протокол індивідуальної психологічної діагностики 04.04.2025 позивачки про наявність підвищеного рівня особистісної тривожності, занижений рівень самооцінки, високий рівень фрустрації, середній рівень агресивності, середній рівень ригідності, причина звернення - діагностика емоційного станц жінки, постраждалої від шахрайських дій.
Враховуючи подані докази, доведення факту безпідставності набуття коштів, факту вчинення шахрайських дій відносно відповідачки, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 3000 грн., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Заперечення відповідача та його представника не спростовують висновків суду.
Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частинами 1-6 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послузі виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 20 вересня 2023 року у справі № 753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).
Між позивачем та юридичною компанією "Рубікон" укладено договір про надання правничої допомоги №10042501 від 10.04.2025, якою визначено, що вартість робіт по договору становить 10000 грн., акт про надання послуг до договору про надання правничої допомоги №10042501 від 10.04.2025 від 23.04.2025 про надання юридичної консультації, правового аналізу, підбору нормативно-правових актів, аналізу судової практики в аналогічних справах, формування правової позиції, складання заяви до поліції, отримання витягу з ЄРДР, збір та підготовка доказів, складання позовної заяви, додано платіжну інструкцію на суму 10000 грн.
У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, складність та категорію справи, суд вважає розмір витрат позивача є співмірним, тому вважає, що слід їх задовольнити на суму до 5940,47 грн.
Керуючись статтями 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 267-268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму 285278,10 (двісті вісімдесят п'ять тисяч двісті сімдесят вісім грн. 10 коп.) грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 2882,91 грн. у відшкодування сплаченого судового збору та 5940,47 грн. у відшкодування витрат на надання правової допомоги.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 14.10.2025.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда