Справа №591/11551/25
Провадження № 2-з/591/88/25
15 жовтня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді Косар А. І.
розглянув у порядку письмового провадження у судовій справі єдиний унікальний номер:591/11551/25:
позивач:
ОСОБА_1
відповідач:
ОСОБА_2
про стягнення грошових коштів, ціна позову:300.000.00 грн
заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову
та установив:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 подав до Зарічного районного суду м. Суми позов до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, в якому просить:
* стягнути з відповідача вартість частки легкового автомобіля марки BMW модель Х3 державний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2016 року випуску, колір сірий, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , в сумі 300 000.00 грн.
* зобов'язати ОСОБА_2 РНОКПП:прийняти у власність частку легкового автомобіля марки BMW модель Х3 державний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2016 року випуску, колір сірий, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , від ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_4 .
До відкриття провадження у справі, 09.10.2025 ОСОБА_1 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
* накладення арешту на легковий автомобіль марки BMW модель Х3 державний номер НОМЕР_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2016 року випуску, колір сірий;
* оголосити автомобіль у розшук, примусово вилучити у ОСОБА_2 або іншої особи, яка ним користується, і передати на зберігання на спеціалізовану автостоянку ГУНП в Сумській області або в інше масце за рішенням державного виконавця, до завершення судового розгляду справи, прийняття судового рішення та набрання ним законної сили.
Заяву мотивовано тим, що відповідач останні декілька місяців уникає спілкування, на письмові звернення не реагує, після оформлення позивачем Свідоцтва на право власності на частки, у тому числі і спірного автомобіля, 30.09.2025 14:00 год. не прибув до Територіального сервісного центру МВС №5942 з метою оформлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за обома спадкоємцями, які прийняли спадщину. При цьому, останні кілька місяців відповідач щоденно експлуатує вказаний автомобіль як особисто ним керуючи, так і передаючи іноді керування іншій особі. Порядок володіння та користування спадковим автомобілем сторонами не узгоджений, тому заявник вимушений звернутися з позовом до суду. Можливо він буде клопотати про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі, то як короткочасне користування автомобілем, так і особливо регулярне, підвищує ризик потрапляння автомобіля у долрожньо - транспортну пригоду, під обстріл, збільшення пробігу автомобіля та його реального зносу значно понизить вартість на дату проведення експертизи у разі її призначення судом. Тобто продовження використання без згоди іншого співвласника відповідачем автомобіля може завдати значної шкоди цивільним правам та інтересам позивача або призвести до знищення автомобіля.
Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК/, дана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали заяви суд дійшов до наступного.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання (ч. 6-8 статті 153 ЦПК).
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. ч. 2,3 статті 150 ЦПК).
Згідно з частиною 10 статті 150 ЦПКне допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Верховний Суд зауважує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19).
Суд зазначає, що позивач не довів вчинення/наміру вчинення відповідачем дій, спрямованих на знищення або пошкодження транспортного засобу.
Сама наявність судового спору між сторонами за відсутності доведення необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову не може бути підставою для забезпечення позову, самі лише твердження позивача не є достатніми та обґрунтованими підставами для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.
Той факт, що автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки і є ризик його пошкодження або знищення у даному конкретному випадку жодним чином не свідчить про необхідність накладення заборони законному співвласнику використовувати належний йому на праві спільної сумісної власності транспортний засіб та не переслідує легітимну мету такого втручання.
Цивільне процесуальне законодавство не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Враховуючи вищевикладені обставини та з огляду на заявлені позовні вимоги суд дійшов висновку, що обрані позивачем заходи забезпечення позову не є співмірними та адекватними із заявленими позовними вимогами, позивачем не надано належних і достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття обраних ним заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, а відтак, приймаючи до уваги інтереси не тільки позивача, а й відповідача, права якого можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням обраних позивачем заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову за необґрунтованістю.
Керуючись ст. 12, 149-150, 156, 158, 258-260, 353 Цивільного процесуального кодексу України,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію по справі, що розглядається, учасники справи можуть отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: https://zr.su.court.gov.ua/sud1805/.
Повне судове рішення складено 15 жовтня 2025 року.
Суддя А. І. Косар