Справа № 504/1832/23
Номер провадження 2/504/519/25
13.10.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Литвинюк А.В.,
секретаря судового засідання Данько Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», в особі представника Ляр Дмитра Юрійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 24.09.2015 року у розмірі 56668,36 грн, а також судовий збір у розмірі 2684,00 грн, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 року справу розподілено судді Доброву П.В.
Ухвалою судді Доброва П.В. від 15.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
16.10.2024 року повідомлено про рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16.10.2024 року про тимчасове відсторонення судді Доброва П.В. від здійснення правосуддя.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду Гузя О.В. №284 від 24.01.2025 року призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2025 року справу розподілено судді Литвинюк А.В.
Ухвалою суду від 26.05.2025 року справу прийнято до провадження та призначено її розгляд справи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст.128-130 ЦПК України.
В судове засідання, призначене на 13.10.2025 року представник позивача Ляр Д.Ю. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, однак в позовній заяві просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення. Крім того, 25.06.2025 року представник позивача Безмен А.В. звернувся на електронну адресу суду з клопотанням, в якому просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 про час та місце судових засідань повідомлялася судом належним чином, шляхом надсилання ухвали суду та судових повісток на адресу реєстрації, що підтверджується відповіддю №1411870 з Єдиного державного демографічного реєстру від 26.05.2025 року, однак, у судове засідання, призначене на 13.10.2025 року не з'явилася, про поважність причин відсутності не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.
При цьому суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Приймаючи до уваги, що судова повістка на 26.06.2025 року була повернута канцелярією суду у зв'язку з відсутністю маркованої продукції, що підтверджується актом, складеним 17.06.2025 року, а судова повістка на 13.10.2025 року була повернута поштою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, ухваливши заочне рішення у справі, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, оскільки, надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
У зв'язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснювалось (ч.2 ст.247 ЦПК України).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву № б/н від 24.09.2015 року.
При підписанні анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» , які викладені на банківському сайті \vww.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідно до положень Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що діяв на підставі ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.
При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua.
Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.
Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування, яка наявна в матеріалах справи.
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку.
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку.
Відповідно до п.п.2.1.1.2.3. Умов та правил правил надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.
Пунктом 1.1.3.2.4. Умов та правил правил надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, передбачена можливість зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. При цьому у сторін договору виникають обов'язки:
-у кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 Умов та правил правил надання банківських послуг;
-у позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п.1.1.2.1.5. Умов та правил правил надання банківських послуг).
Відповідно до п.1.1.5.2 Умов та правил правил надання банківських послуг, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов'язань за даним договором.
Відповідно до п.п.2.1.1.5.7. Умов та правил правил надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, власник зобов'язаний стежити за витратою коштів в межах плажіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.
Однак, з наданого представником позивача розрахунку заборгованості, вбачається, що станом на 13.02.2023 року, у відповідача наявна заборгованість у розмірі 56668,36 грн, яка складається з: 49301,58 грн - заборгованості за кредитом, 7366,78 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 0,00 грн - заборгованість за комісією, 0,00 грн - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань по вищезазначеному договору щодо своєчасного погашення кредиту, зумовило звернення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до суду із відповідним позовом.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 2 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.ст.1046,1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1, 2 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Згідно з ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» необхідно стягнути заборгованість за договором про надання банківських послуг №б/н від 24.09.2015 року у розмірі 56668,36 грн, яка складається з: 49301,58 грн - заборгованості за кредитом, 7366,78 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 0,00 грн - заборгованість за комісією, 0,00 грн - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування понесених останнім витрат зі сплати судового збору в сумі - 2684,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.514,526,536,611,625,1050,1054,1077,1078,1081 ЦК України, ст.ст.13,76,81,89,141,280-284,273,274,352,354 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», в особі представника Ляр Дмитра Юрійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 24.09.2015 року, яка становить 56668 гривень 36 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму сплаченого судового збору у розмірі 2684 гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Литвинюк А. В.