15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №440/15414/24
адміністративне провадження № К/990/35860/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Бившевої Л.І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2025 по справі №440/15414/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арев» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2025, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арев» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.08.2024 №11607652/39272453, №11607659/39272453, №11607666/39272453, №11607669/39272453, №11607679/39272453, №11607686/39272453, №11607687/39272453, №11613620/39272453, №11613621/39272453; зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 21.06.2022 №373, від 22.06.2022 №376, від 23.06.2022 №378, від 25.06.2022 №381, від 16.06.2022 №365, від 16.06.2022 №390, від 20.06.2022 №372, від 12.07.2022 №417, від 05.07.2022 №408 датою їх фактичного подання. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду 28.08.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2025 по справі №440/15414/24.
Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору за подання касаційної скарги та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог вказаної ухвали скаржником надіслано заяву про усунення недоліків, уточнену касаційну скаргу, платіжну інструкцію від 29.09.2025 №5243, відповідно до якої сплачено 43603,20 грн судового збору за подання касаційної скарги.
Податковим органом вказано пункти 3 та 4 частини 4 статті 328, пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України, зазначено, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено положення пп. «а» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.10, п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, положення п. 9-11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520. Контролюючим органом зауважено, що судами не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 13.02.2024 у справі №240/5563/23, від 10.11.2020 у справі №640/25738/19, від 04.06.2020 у справі №826/115/17, від 16.04.2020 у справі №826/7760/15, від 24.09.2019 у справі №808/6309/13-а. Скаржником вказано, що суди попередніх інстанцій обмежились перевіркою формального дотримання платником податкового законодавства без надання будь-якої правової оцінки доводам відповідача щодо підстав прийняття рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.
Верховний Суд зауважує, що у випадку посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Разом з тим, посилання на неврахування судами правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах передбачено пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України.
Разом з тим, уточнена касаційна скарга є подібною до попередньої та не усуває встановлених недоліків.
Податковим органом не враховано роз'яснення Верховного Суду щодо належного викладення підстав касаційного скарження.
Контролюючим органом не доведено подібність правовідносин у справах, на які ним вчинено посилання, не обґрунтовано в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права, в чому висновки судів суперечать правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.06.2021 у справі №2040/7098/18, від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18, від 23.05.2023 у справі №500/770/21, від 20.06.2023 у справі №200/6012/20-а, від 03.10.2023 у справі №380/4146/22, від 18.01.2024 у справі №440/5989/20, від 23.05.2024 у справі №200/4317/22, від 11.07.2024 у справі №460/20194/22, від 14.08.2024 у справі №120/5503/23, від 30.03.2018 у справі № 821/2106/13-а.
Скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судом апеляційної інстанції такої правової позиції Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин, касаційну скаргу подано на постанову в цілому.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, отже не усунуто недоліки касаційної скарги, які були підставою для залишення її без руху.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2025 по справі №440/15414/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
В.П. Юрченко Л.І. Бившева