16 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №380/11527/24
адміністративне провадження № К/990/16030/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №380/11527/24
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ВЧ НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 30.04.2024, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі № 380/10880/22;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 30.04.2024, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі № 380/10880/22.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.11.2017, з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін під час проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяця) за весь час затримки з січня 2016 року по день фактичної виплати - 30.04.2024. Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.11.2017, з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін під час проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяця) за весь час затримки з січня 2016 року по день фактичної виплати - 30.04.2024.
3. Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Разом з апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ВЧ НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору, апеляційна скарга залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору в розмірі 1 816 грн 80 коп. Надано відповідачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з моменту отримання копії відповідної ухвали шляхом направлення до суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору.
5. Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 22.10.2024 до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд».
6. У встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не було усунуто, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не сплачено.
7. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
8. ВЧ НОМЕР_1 вдруге звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.10.2024.
9. Апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, однак відповідачем не подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
10. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 залишено без руху. Установлено відповідачу строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням підстав для його поновлення.
11. Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 06.03.2025 до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд».
12. На виконання вимог ухвали суду від 04.03.2025, у встановлений судом апеляційної інстанції строк, відповідачем подано до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що ВЧ НОМЕР_1 не є розпорядником коштів та для сплати судового збору змушена проходити процедуру замовлення коштів у вищого командування. Через недостатнє фінансування кошти надходять із затримкою, що не повинно позбавляти військову частину права на захист. Після отримання коштів для сплати судового збору апеляційна скарга була подана повторно у найкоротший строк.
13. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025 визнано неповажними наведені відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарженні судового рішення; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.10.2024; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.10.2024.
14. Оскаржуваною ухвалою суд апеляційної інстанції відмовив відповідачеві у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, мотивувавши це тим, що наведені відповідачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
15. 16.04.2025 до Суду надійшла касаційна скарга ВЧ НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025.
16. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
17. Скаржник зазначає, що пропуск строку звернення повторно з апеляційною скаргою зумовлений поважними причинами. Він указує, що вперше з апеляційною скаргою ВЧ НОМЕР_1 звернулася у межах строку, встановленого процесуальним законом. Під час звернення з апеляційною скаргою ВЧ НОМЕР_1 не просила суд апеляційної інстанції про звільнення від сплати судового збору, а лише про відстрочення від сплати такого судового збору. Військова частина НОМЕР_1 не є розпорядником бюджетних коштів, для оплати судового збору військовій частині необхідно отримати дозвіл та кошторисні призначення від ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак у клопотанні про відстрочення сплати судового збору було відмовлено і зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та у подальшому повернута відповідачу, через неподання документа про сплату судового збору. Реалізуючи своє право на апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, ВЧ НОМЕР_1 у найкоротший термін повторно звернулася до суду апеляційної інстанції.
18. Скаржник також звертає увагу на те, що ВЧ НОМЕР_1 є авіаційною частиною, яка виконує завдання з відсічі та стримування збройної агресії російської федерації. Для її діяльності пріоритетними є витрати на ремонт та обслуговування техніки, закупівлю запасних частин і мастильних матеріалів, адже це може призвести до неможливості повного виконання своїх обов'язків у сфері оборони держави, захисту її суверенітету та територіальної цілісності.
19. На думку скаржника, відмова суду апеляційної інстанції врахувати наведені підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є непропорційною та фактично нівелює конституційний принцип апеляційного оскарження.
20. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М.І., Мацедонській В.Е.
21. Ухвалою Суду від 21.05.2025 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
22. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
ІІІ. Джерела права
23. Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
24. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
25. Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
26. Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
27. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
28. При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
29. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
30. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
ІV. Позиція Верховного Суду
31. Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, виходить з такого.
32. Згідно з частиною першою статті 121, частиною третьою статті 295 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
33. Отже, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку.
34. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
35. Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
36. У постановах від 24.07.2023 у справі №200/3692/21 та від 07.09.2023 у справі №120/3679/22 Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулося в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуто станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
37. Перевіряючи, чи відповідало повторне звернення відповідача з апеляційною скаргою вказаним критеріям, Судом з'ясовано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції розглянуто 08.10.2024.
38. Першу апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків, які полягали у відсутності доказів сплати судового збору, було повернуто ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024.
39. Копію вказаної ухвали було доставлено до електронного кабінету ВЧ НОМЕР_1 31.10.2024 о 19:25 год.
40. Ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 відповідачем не оскаржується, а тому вона не є предметом оцінки у цьому касаційному провадженні.
41. Повторно апеляційну скаргу відповідачем подано через підсистему «Електронний суд» 21.02.2025, тобто через три місяці після повернення первісної апеляційної скарги.
42. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.03.2025 залишив апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 без руху, мотивувавши це тим, що відповідач подав таку апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому відповідач не подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. У зв'язку із цим відповідачеві встановлено строк для усунення зазначених недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.
43. Переконуючи у поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідач подав клопотання про його поновлення, в якому зазначав, що звертався з апеляційною скаргою вперше із дотриманням строків на апеляційне оскарження, однак у зв'язку з відсутністю належного фінансування військова частина не змогла забезпечити сплату судового збору, що призвело до повернення апеляційної скарги. Після надходження коштів на сплату судового збору військова частина в найкоротший термін подала повторну апеляційну скаргу.
44. З цього приводу Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28.04.2021 у справі №640/3393/19, від 21.09.2023 у справі №160/15387/22, від 09.11.2023 у справі №560/11237/22 і від 20.11.2023 у справі №120/18501/21-а, акцентував увагу на тому, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
45. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватися принципів належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, установлених нею ж.
46. Та обставина, що відповідач звернувся вперше з апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
47. Щодо посилання відповідача в касаційні скарзі на те, що ВЧ НОМЕР_1 є авіаційною частиною і виконує завдання з відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, що вплинуло на своєчасність сплати судового збору, то Суд зазначає, що такі є необґрунтованими, адже не містять жодного підтвердження доказами.
48. Також Суд звертає увагу на те, що наведені у касаційній скарзі обставини щодо специфіки діяльності військової частини та пріоритетності забезпечення бойової готовності авіаційної техніки не були викладені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданому до суду апеляційної інстанції.
49. За таких обставин Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.
50. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
51. З урахуванням викладеного, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. Судові витрати
52. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
53. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
54. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
55. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року залишити без змін.
56. Судові витрати не розподіляються.
57. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович