16 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 120/7930/23
адміністративне провадження № К/990/22957/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 120/7930/23,
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), за участю третьої особи - військової частини НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Дайнеком Ігорем Анатолійовичем, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Граб Л.С., суддів Смілянця Е.С., Сторчака В.Ю.,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач, НОМЕР_3 прикордонний загін, ВЧ НОМЕР_1 ), за участю третьої особи - військової частини НОМЕР_2 (далі - третя особа, ВЧ НОМЕР_2 ) з вимогами:
1.1. визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000,00 грн, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях і заходах за період з 01.08.2022 по 07.08.2022 та з 19.08.2022 по 30.11.2022;
1.2. зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000,00 грн, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах за період з 01.08.2022 по 07.08.2022 та з 19.08.2022 по 30.11.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує на те, що у спірний період він брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії території Чернігівської та Сумської областей. У зв'язку з цим позивач уважає, що за цей період він набув права на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка відповідачем протиправно не виплачена.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Відповідно до наказу ВЧ НОМЕР_1 від 09.04.2022 № 7-вв позивача направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 09.04.2022, з метою прийняття участі у заходах. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 № 56-Т.
4. Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_2 від 02.03.2023 № 4979 підполковник ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 01.08.2022 по 07.08.2022, з 19.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 № 56 гриф.
5. 17.04.2023 представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн відповідно до пункту 1 Постанови № 168 з урахуванням фактично виплачених сум, однак відповіді на звернення не отримав.
6. Спірним у цій справі є право позивача на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди в розмірі до 100 000,00 грн за період з 01.08.2022 по 07.08.2022 та з 19.08.2022 по 30.11.2022 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
7. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2023 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови №168, за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01.08.2022 по 07.08.2022, з 19.08.2022 по 30.11.2022 у розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 Постанови № 168, за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01.08.2022 по 07.08.2022, з 19.08.2022 по 30.11.2022, у розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.
8. Задовольняючи позов, суд дійшов висновку, що довідка ВЧ НОМЕР_2 від 02.03.2023 № 4979 містить усю необхідну інформацію та доводить участь позивача у відповідних діях та забезпеченні відповідних заходів у вказаній у ній період. Під час розгляду справ відповідачем не надано доказів щодо визнання цієї довідки недійсною чи її відкликання.
9. Суд першої інстанції також відхилив твердження відповідача про те, що довідка ВЧ НОМЕР_2 від 02.03.2023 № 4979 є персональним документом щодо участі окремого військовослужбовця у бойових діях і, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою, згідно з додатком 2 до наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168».
10. За твердженням суду першої інстанції, за своєю формою та змістом видана позивачу довідка від 02.03.2023 № 4979 відповідає довідці за формою, згідно з додатком 2 до наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168». Водночас пунктом 11 цього наказу визначено, що така довідка оформляється щодо військовослужбовців, які відряджені з інших органів і підрозділів Держприкордонслужби України, для підтвердження днів їхньої безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу. Наведене додатково свідчить про те, що відповідна довідка доводить участь позивача у відповідних діях та забезпеченні відповідних заходів у вказаній у довідці період.
11. Суд першої інстанції також зазначив, що позивач не може нести тягаря негативних наслідків від неправомірної бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Недотримання органами Держприкордонслужби України вимог законодавства в частині складення усіх необхідних документів та обміну інформацією щодо участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не може бути підставою для відмови у виплаті спірної винагороди.
12. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2023 та ухвалено нове - про відмову у задоволенні позову.
13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що у довідці ВЧ НОМЕР_2 від 02.03.2023 № 4979, наданій позивачем, наявне лише посилання на бойове розпорядження від 02.04.2022 № 56-Т. Довідка ВЧ НОМЕР_2 від 02.03.2023 № 4979 видана з порушенням вимог її оформлення і не відповідає вимогам наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», адже у довідці обов'язково зазначаються три підстави (сукупність документів), які підтверджують участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, а саме: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, поза термінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
14. Суд апеляційної інстанції також наголосив, що зі змісту наданої позивачем довідки ВЧ НОМЕР_2 від 02.03.2023 № 4979 убачається, що останній брав участь у бойових діях на території Чернігівської та Сумської областей. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами), окремі райони Чернігівської та Сумської областей віднесено до територій можливих бойових дій. Однак із наведеної довідки не можливо встановити, чи перебував позивач саме у районі бойових дій.
15. Зміст наданої позивачем довідки ВЧ НОМЕР_2 від 02.03.2023 № 4979 у частині кількості днів його безпосередньої участі у бойових діях, що становили всі дні за період з 09.08.2022 по 31.12.2022, ставить під сумнів можливість безперервного виконання позивачем бойових завдань у вказаний у довідці період.
16. Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що відповідачем надано довідку ВЧ НОМЕР_1 від 17.03.2024 №04.3.3/24, відповідно до якої за результатами перевірки наявної інформації встановлено, що підтвердження участі ОСОБА_1 у бойових діях або заходах за період з 01.08.2022 по 30.11.2022 на адресу НОМЕР_3 прикордонного загону не надходило.
17. Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 18.03.2024 №02.5/2563/24 та витягу з книги прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону від 01.10.2022 №215 дск у період з 01.08.2022 по 30.11.2022 обліковано несення ОСОБА_2 служби в прикордонних нарядах 01.08.2022, 02.08.2022, 03.08.2022, 04.08.2022, 05.08.2022, 06.08.2022, 19.08.2022, 20.08.2022, 22.08.2022, 23.08.2022, 24.08.2022, 25.08.2022, 27.08.2022, 29.08.2022, 31.08.2022, 02.09.2022, 04.09.2022, 05.09.2022, 06.09.2022, 07.09.2022, 09.09.2022 ,10.09.2022, 12.09.2022, 13.09.2022, 14.09.2022, 15.09.2022, 17.09.2022, 21.09.2022, 23.09.2022, 27.09.2022, 29.09.2022, 01.10.2022, 03.10.2022, 05.10.2022, 07.10,2022, 09.10.2022, 11.10.2022, 13,10.2022, 15.10.2022, 21.10.2022, 23.10.2022, 25.10.2022, 27.10.2022, 29.10.2022, 31.10.2022, 01.11.2022, 02.11.2022, 04.11.2022, 06.11.2022 , 08.11.2022, 10.11.2022, 14.11.2022, 16.11.2022, 18.11.2022, 20.11.2022, 22.11.2022, 24.11.2022, 26.11.2022, 28.11.2022, 30.11.2022.
18. Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 18.03.2024 № 02.5/2561/24 за результатами перевірки наявної інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах в журналах бойових дій у період з 01.08.2022 по 30.11.2022 щодо ОСОБА_1 відповідні відомості не обліковані.
19. На підставі наведеного суд апеляційної інстанції констатував, що надана відповідачем та ВЧ НОМЕР_2 інформація не підтверджує обставини безпосередньої участі позивача у спірні періоди у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що давало підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі. Не містять належних і допустимих доказів і матеріали справи.
20. Сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ВЧ НОМЕР_2 , не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168, оскільки однією з умов виникнення права на одержання спірних виплат є перебування безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
21. 14.06.2024 до Суду надійшла касаційна скарга позивача на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024.
22. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, просив його скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.
23. Підставою для касаційного оскарження скаржник визначив пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
24. На обґрунтування пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначав про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 1 Постанови №168 у поєднанні з пунктами 4, 5 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» (далі - наказ Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ).
25. На обґрунтування пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначав про недослідження судом апеляційної інстанції доказів, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме наявну в матеріалах справи копію супровідного листа від 01.12.2022 №1907, відповідно до якого перший заступник начальника загону - комендант прикордонної комендатури НОМЕР_3 прикордонного загону - подав до ВЧ НОМЕР_2 рапорти щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць щодо особового складу, який забезпечував здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області протягом серпня-листопада 2022 року.
26. Скаржник уважає, що з витребуваної судом додаткової інформації встановлено, що ВЧ НОМЕР_2 окремі списки, передбачені додатком 2 до наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, за період з 01.08.2022 по 07.08.2022 та з 19.08.2022 по 30.11.2022 на адресу відповідача не направлялися. Водночас ВЧ НОМЕР_2 підтвердила факт видачі позивачу довідки, а отже, й факт його безпосередньої участі у бойових діях та заходах оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у зазначені в ній періоди. Отже, командир ВЧ НОМЕР_2 перевірив відомості про безпосередню участь позивача в бойових діях і заходах, та в межах повноважень надав відповідну довідку. Під час розгляду справи не надано доказів визнання довідки недійсною або її відкликання.
27. Скаржник наголошує, що у цій ситуації позивач не може нести тягар негативних наслідків від неправомірної бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адже недотримання органами Держприкордонслужби України вимог законодавства в частині складення усіх необхідних документів та обміну інформацією щодо участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не може бути підставою для відмови у виплаті спірної доплати.
28. Пункт 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ визначає, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації в документах з переліку, визначеного цим пунктом, а не сукупністю документів, а отже, достатньо одного з документів, який містить інформацію про безпосередню участь в бойових діях та заходах, в цьому випадку це рапорти (які не були досліджені судом апеляційної інстанції) та бойове розпорядження.
29. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М.І., ОСОБА_3.
30. Суд ухвалою від 02.07.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
31. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 14.10.2025, у зв'язку з звільненням у відставку судді ОСОБА_3 , який входить до складу колегії суддів, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
32. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М. І., Мацедонській В.Е.
33. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
V. Джерела права
34. За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03.04.2003 №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.
35. Відповідно до частини першої статті 14 Закону №661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
36. Статтею 16 Закону №661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
37. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
38. У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
39. Згідно з абзацами 1 і 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
40. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
41. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні», постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
42. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжено до сьогоднішнього дня.
43. Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
44. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168.
45. Пунктом 1 цієї постанови визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
46. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Постанова №793) до Постанови № 168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці 1 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
47. У решті зміст пункту 1 Постанови №168, у частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України на час виникнення спірних правовідносин не змінювався.
48. Адміністрацією Держприкордонслужби України 30.07.2022, з посиланням на пункт 21 Постанови № 168, було видано наказ №392-/0/81-22-АГ.
49. Пунктом 2 цього наказу визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 грн пропорційно часу участі у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі, а саме:
1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
50. У пункті 4 наказу від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад;
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
51. Згідно з пунктом 5 наказу від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ визначено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
52. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
53. У довідках, передбачених цих пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджувальні документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
VI. Позиція Верховного Суду
54. Спірні правовідносини виникли у цій справі у зв'язку з невиплатою відповідачем на користь позивача як військовослужбовця Держприкордонслужби України додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100 000,00 грн, за період з 01.08.2022 по 07.08.2022 та з 19.08.2022 по 30.11.2022.
55. Суд у контексті спірних правовідносин уважає за необхідне зазначити таке.
56. Питання можливості отримання військовослужбовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, неодноразово досліджувалося Верховним Судом.
57. Практика Верховного Суду є сталою і полягає в тому, що виплата додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100 000,00 грн обумовлена участю у бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, та підтвердженням цих обставин відповідними документами.
58. Ключовими у цій справі є питання наявності підстав для виплати позивачу як військовослужбовцю Держприкордонслужби України збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у спірний період на підставі довідки, виданої ВЧ НОМЕР_2 від 02.03.2023 № 4979.
59. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що позивач під час проходження служби у ВЧ НОМЕР_1 був відряджений до ВЧ НОМЕР_2 , до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 09.04.2022 для участі у заходах.
60. ВЧ НОМЕР_2 позивачу видано довідку від 02.03.2023 № 4979 про те, що підполковник ОСОБА_1 , який проходить службу у ВЧ НОМЕР_1 , брав участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей у період з 01.08.2022 по 07.08.2022, з 19.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022.
61. Підставою для видачі цієї довідки слугувало: бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 02.04.2022 № 56 гриф.
62. За висновком суду першої інстанції, видана позивачу довідка ВЧ НОМЕР_2 від 02.03.2023 № 4979 є належним і достатнім документом, що підтверджує участь позивача у бойових діях, відповідач не спростував її достовірність, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача про виплату збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн у межах періодів, указаних у довідці.
63. Суд апеляційної інстанції при вирішені спору дійшов протилежних висновків та не знайшов підстав для задоволення позову, указавши, зокрема, що матеріали справи не містять документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони в зазначений період. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що із наведеної довідки від 02.03.2023 № 4979 не вбачається, де конкретно позивач брав участь у бойових діях та протягом якого часу. Водночас згідно з довідкою від 18.03.2024 № 02.5/2561/24-Вн, у журналах обліку бойових дій за період з 01.08.2022 по 30.11.2022 відсутні відомості про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах. Таким чином, виплата підвищеної винагороди не обґрунтована.
64. Переглядаючи висновки суду апеляційної інстанції в контексті доводів касаційної скарги, Суд звертає увагу на таке.
65. На переконання Суду, зазначені судом апеляційної інстанції обставини щодо відсутності у довідці військової частини ВЧ НОМЕР_2 від 02.03.2023 № 4979 конкретних дат і місць залучення до безпосередньої участі у бойових діях і заходах, що передбачені пунктом 1 Постанови №168, не надавали суду апеляційної інстанції безумовних підстав для ствердження про недоведеність цією довідкою факту безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів у спірний період.
66. У постанові від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23 Верховний Суд зауважив, що, вирішуючи цю категорію справ, суди попередніх інстанцій повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях або заходах у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами.
67. Такими доказами, згідно з пунктом 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, є: бойові накази, журнали бойових дій та рапорти командирів.
68. Верховний Суд у постанові від 06.08.2024 у справі № 360/290/23 також указав, що згідно з пунктом 4 наказу від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах.
69. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції передчасно не врахував довідку та визначені в ній періоди, не встановивши, чи підтверджується участь позивача у бойових діях цією довідкою, у поєднанні з іншими доказами у справі.
70. Суд звертає увагу на те, що, дійсно, у матеріалах справи наявна довідка від 18.03.2024 №02.5/2561/24-Вн, згідно з якою ВЧ НОМЕР_1 проінформовано про те, що за результатами перевірки наявної інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах в журналі бойових дій, а саме: журналі службово-бойових дій приккшр НОМЕР_3 прикз №114 (розпочато 08.04.2022, закінчено 12.10.2022, прошитий та пронумерований на 102 аркушах); журналі службово-бойових дій приккшр НОМЕР_3 прикз №214 (розпочато 08.08.2022, закінчено 22.11.2022, прошитий та пронумерований на 102 аркушах); журналі службово-бойових дій приккшр НОМЕР_3 прикз №137 (розпочато 23.11.2022, закінчено 15.01.2023, прошитий та пронумерований на 102 аркушах), у період з 01.08.2022 по 30.11.2022 щодо позивача відповідних відомостей не обліковано.
71. Однак суд апеляційної інстанції не здійснив жодної перевірки цієї інформації, не дослідив первинних документів, на які посилаються ВЧ НОМЕР_1 , та не з'ясував, чи дійсно такі документи існують і чи вони були належним чином оформлені та збережені.
72. Також супровідним листом від 01.12.2022 № 1907, на який звертає увагу скаржник у касаційні скарзі, відповідачем були направлені начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 (ВЧ НОМЕР_2 ) рапорти від 01.12.2022 № 1903, №1904, №1905, №1906 щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн особовому складу прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону.
73. Суд апеляційної інстанції не досліджував змісту цих рапортів, а саме: документів, на підставі яких вони були складені, та не надав їм належної оцінки. Їхня оцінка має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки рапорти є одним із визначених документів, на підставі яких, відповідно до пункту 4 наказу від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ, здійснюється підтвердження участі у бойових діях і заходах. Ігнорування змісту вказаних документів позбавляє суд можливості повно та об'єктивно встановити всі обставини справи.
74. Також у судовому рішенні суд апеляційної інстанції указав про перебування позивача у прикордонних нарядах 01.08.2022, 02.08.2022, 03.08.2022, 04.08.2022, 05.08.2022, 06.08.2022, 19.08.2022, 20.08.2022, 22.08.2022, 23.08.2022, 24.08.2022, 25.08.2022, 27.08.2022, 29.08.2022, 31.08.2022, 02.09.2022, 04.09.2022, 05.09.2022, 06.09.2022, 07.09.2022, 09.09.2022 ,10.09.2022, 12.09.2022, 13.09.2022, 14.09.2022, 15.09.2022, 17.09.2022, 21.09.2022, 23.09.2022, 27.09.2022, 29.09.2022, 01.10.2022, 03.10.2022, 05.10.2022, 07.10,2022, 09.10.2022, 11.10.2022, 13,10.2022, 15.10.2022, 21.10.2022, 23.10.2022, 25.10.2022, 27.10.2022, 29.10.2022, 31.10.2022, 01.11.2022, 02.11.2022, 04.11.2022, 06.11.2022, 08.11.2022, 10.11.2022, 14.11.2022, 16.11.2022, 18.11.2022, 20.11.2022, 22.11.2022, 24.11.2022, 26.11.2022, 28.11.2022, 30.11.2022, згідно з витягом з книги прикордонної комендатури швидкого реагування 24 прикз від 01.10.2022 №215 дск.
75. У цьому контексті визначальним є з'ясування змісту цих завдань, які виконував позивач під час несення відповідних нарядів, а також встановлення того, чи належить виконання таких завдань під визначення поняття «безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії».
76. Суд апеляційної інстанції не з'ясував зазначених аспектів спірних правовідносин, що свідчить про неповне дослідження обставин справи та необґрунтованість висновків щодо відсутності у позивача права на додаткову винагороду за спірний період.
77. Таким чином, суд апеляційної інстанції не розглянув ключове питання, з якого, власне, й виник спір, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом. Йдеться про те, які саме завдання, за якою посадою і де конкретно виконував в спірний період позивач, та чим це підтверджується.
78. Отже, якщо позивач протягом періоду, щодо якого виник спір, проходив військову службу, проте не виконував бойових чи інших завдань, які, в розумінні пункту 1 Постанови №168, дають підстави для виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн, то які завдання він у такому випадку виконував протягом цього часу та де конкретно проходив службу у цей час. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані.
79. Суд нагадує, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
80. Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду (висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.05.2024 у справі № 120/4387/23; від 24.05.2024 у справі № 120/4967/23; від 28.05.2024 у справі № 120/5170/23).
81. Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а також наголошував, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
82. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, а отже, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), відсутня можливість перевірити правильність його висновків загалом по суті спору.
83. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
84. З огляду на викладене, Суд, керуючись положеннями статей 2 (засади адміністративного судочинства) та 90 (оцінка доказів) КАС України, уважає за необхідне направити цю справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для повного дослідження зазначеного.
85. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
86. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
87. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
88. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
89. Таким чином, з огляду на приписи частини другої статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
90. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
91. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
92. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
93. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року скасувати, а справу № 120/7930/23 направити на новий судовий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
94. Судові витрати не розподіляються.
95. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович