16 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 300/1061/23
адміністративне провадження № К/990/42402/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 300/1061/23,
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до вчинення дій, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року, прийняте в складі: головуючої судді Гомельчука С.В., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Глушка І.В., суддів Довгої О.І., Запотічного І.І.,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач-2, ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з вимогами:
1.1. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неприйняття рішення про дострокове звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
1.2. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 достроково звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує на те, що з метою забезпечення матері постійним доглядом він звернувся до відповідача-2 з рапортом про звільнення його з військової служби в запас на підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). У відповідь відповідач-1 фактично безпідставно відмовив у звільненні з військової служби через нененадання додаткових документів.
3. Відповідач-1 на обґрунтування заперечень щодо заявлених позовних вимог зазначає, що подані документи щодо звільнення позивача було повернуто для доопрацювання, у зв'язку з відсутністю довідки з управління соціального захисту населення про те, що особа перебуває на обліку як надавач соціальних послуг та здійснює догляд за особою на непрофесійний основі. Також, за позицією відповідача-1, постійний догляд можуть здійснювати, крім позивача, й інші члени сім'ї.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.03.2023 №7/1017 сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_7 на посаді командира другого відділення охорони другого взводу охорони роти охорони.
5. Згідно з витягом з наказу від 26.02.2022 №27 сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_8 на посаду командира 2 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони.
6. 03.02.2023 позивач подав командиру роти охорони рапорт про звільнення його з військової служби у запас до ІНФОРМАЦІЯ_8 , у зв'язку із сімейними обставинами, а саме: необхідністю здійснення постійного догляду за хворими батьками (матір'ю). До рапорту долучено такі документи (оригінали і копії): акт обстеження матеріально-побутових умов і сімейних обставин від 07.11.2022 № 37, виписка з протоколу лікарсько-консультативної комісії від 31.10.2022 № 1162, свідоцтво про народження від 30.06.1967 № 65, копії паспортів ОСОБА_2 (матері) та ОСОБА_1 , довідки про реєстрацію місця проживання позивача та його матері, що не заперечується відповідачами.
7. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 03.02.2023 оформлено подання з клопотанням про звільнення сержанта ОСОБА_1 з військової служби у запас через такі сімейні обставини або інші поважні причини - у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою матір'ю, що підтверджується відповідним медичним висновком лікарської-консультативної комісії закладу охорони здоров'я. Подання із рапортом та доданими до нього документами спрямовано до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
8. Супровідним листом від 03.03.2023 №3/416 ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслано на адресу ІНФОРМАЦІЯ_8 службові матеріали щодо звільнення з військової служби сержанта ОСОБА_1 для опрацювання. Довідково зазначено про відсутність довідки з управління соціального захисту про те, що особа ( ОСОБА_1 ) перебуває на обліку і здійснює догляд за особою (його матір'ю), яка потребує постійного догляду не на професійній основі та про отримання (не отримання) допомоги.
9. На момент звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом, за наслідками розгляду рапорту позивача від 03.02.2023, відповідачі будь-яких інших рішень не прийняли.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неприйняття рішення про дострокове звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , командира другого відділення охорони другого взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_8 з військової служби у запас за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняти рішення про звільнення сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , командира другого відділення охорони другого взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_8 з військової служби у запас за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 644,16 грн (шістсот сорок чотири гривні шістнадцять копійок). У решті позовних вимог відмовлено.
11. Прийняті рішення суди попередніх інстанцій мотивували тим, що під час воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються за сімейними обставинами, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду, зокрема, за хворою матір'ю, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або ЛКК закладу охорони здоров'я.
12. Указана норма не ставить звільнення з військової служби у залежність від обов'язкового перебування військовослужбовця на обліку в управлінні соціального захисту для здійснення не на професійній основі догляду за особою, яка потребує постійного догляду.
13. Отже, вимоги відповідачів про необхідність надання позивачем довідки з управління соціального захисту населення про те, що особа перебуває на обліку як надавач соціальних послуг та здійснює догляд за особою на непрофесійний основі, є необґрунтованими.
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що виписка з протоколу ЛКК (лікарської консультативної комісії) КНП «Калуський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Калуської міської ради» від 31.10.2022 № 1162, засвідчена, зокрема, печаткою ЛКК, містить висновок про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , не здатна до самообслуговування та потребує постійного стороннього догляду.
15. З акту обстеження матеріально-побутових умов і сімейних обставин від 07.11.2022 № 37, виданого Калуською міською радою, вбачається, що ОСОБА_2 проживає у будинку свого сина ОСОБА_1 останніх пів року, хворіє, потребує догляду. Місце реєстрації ОСОБА_2 , згідно з довідкою ЦНАП виконкому Калуської міської ради від 02.11.2022 № АДРЕСА_1 .
16. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи міститься довідка про зареєстрованих у житловому приміщенні / будинку осіб за даними бази Калуської міської територіальної громади від 04.11.2022 № 918365, видана Центром надання адміністративних послуг Калуської міської ради, з якої випливає, що у будинку за адресою АДРЕСА_2 , де проживає позивач та його мама, зареєстровані 3 особи, а саме, крім ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
17. Однак, за висновком судів попередніх інстанцій, доводи відповідачів про те, що, крім позивача, постійний догляд за ОСОБА_2 можуть здійснювати інші члени його сім'ї, зокрема, зареєстровані із ним за однією адресою, є безпідставними, адже законом встановлено саме право військовослужбовців, які не висловили бажання продовжувати військову службу, на звільнення з такої служби за наявності визначених обставин та певних умов. Необхідність здійснення постійного догляду за хворою матір'ю є самостійною підставою для звільнення з військової служби за сімейними обставинами, незалежно від того чи має військовослужбовець інших родичів. Крім того, факт реєстрації місця проживання за однією адресою не може свідчити про сумісне проживання зареєстрованих осіб та безумовну можливість забезпечення постійного догляду.
18. З огляд на наведене, суди попередніх інстанцій констатували, що позивачем дотримано законодавчо визначеної процедури подання рапорту та доданих до нього документів. На виконання підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІІ ОСОБА_1 підтверджено наявність поважних сімейних обставин відповідним медичним висновком ЛКК закладу охорони здоров'я.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
19. 15.12.2023 до Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023.
20. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
21. Підставою для касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
22. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник зазначив, що на дату звернення до суду касаційної інстанції відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», у сукупності з положеннями постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» від 12.06.2013 №413, а саме: щодо визначення належного документу, який підтверджує необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка).
23. Скаржник переконує, що, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» від 12.06.2013 №413, належним документом, який підтверджує необхідність стороннього догляду за особою, яка досягла 18-річного віку, є висновок медико-соціальної експертної комісії, а не висновок лікарсько-консультативної комісії. Висновок лікарсько-консультативної комісії про необхідність постійного стороннього догляду за дорослою особою є неналежним документом, виданим поза повноваженнями ЛКК.
24. Скаржник уважає, що документи, подані позивачем разом з рапортом про звільнення з військової служби, підтверджують виключно те, що особа не здатна до самообслуговування та потребує стороннього догляду, проте не дають підстав стверджувати про наявність у позивача обов'язку здійснювати такий догляд.
25. Скаржник указує на те, що документів на підтвердження відсутності інших осіб, які б могли б здійснювати догляд, крім позивача, останнім до рапорту не надано. Також позивачем не надано додаткових документів, які у нього витребовувалися, таких як довідка з управління соціального захисту населення про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як надавач соціальних послуг та здійснює догляд за собою на непрофесійній основі.
26. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Смоковичу М.І.
27. Суд ухвалою від 10.01.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
28. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
V. Джерела права
29. Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
30. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
31. Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
32. У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогоднішній день.
33. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом № 2232-XII.
34. За змістом частин першої та третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
35. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
36. Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
37. Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону № 2232-XII).
38. Підстави звільнення з військової служби передбачено статтею 26 Закону № 2232-XII.
39. За змістом підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
40. Частиною сьомою статті 26 Закону № 2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
41. Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення № 1153/2008; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі (пункт 1).
42. Відповідно до пункту 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
43. Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
44. Відповідно до пункту 14.10 розділу XIV Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
VI. Позиція Верховного Суду
45. Спірні правовідносини склалися у цій справі щодо наявності у позивача права на звільнення з військової служби у запас у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою матір'ю на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII.
46. Суд у контексті спірних правовідносин уважає за необхідне зазначити таке.
47. Підпункт «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) регламентує можливість звільнення військовослужбовця з військової служби за сімейними обставинами, а саме: у разі необхідності здійснення постійного догляду за одним із своїх батьків, якщо така необхідність підтверджена медичним висновком МСЕК або ЛКК закладу охорони здоров'я.
48. Як зазначалося, на підтвердження наявності підстав для звільнення з військової служби позивач надав висновок КНП «Калуський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Калуської міської ради» від 31.10.2022 № 1162 (ЛКК), відповідно до якого його матір не здатна до самообслуговування та потребує постійного стороннього догляду. Жодних заперечень щодо форми такого висновку відповідачами не наведено.
49. За твердженням скаржника в касаційній скарзі, позивачем на підтвердження необхідності стороннього догляду за матір'ю мав бути наданий лише висновок МСЕК (а не висновок ЛКК).
50. Отже, спірним у цьому провадженні є питання допустимості висновку ЛКК на підтвердження необхідності здійснення позивачем постійного догляду за матір'ю та можливості його звільнення із військової служби за сімейними обставинами.
51. Висновки щодо застосування норм права, відповідно до яких необхідність постійного догляду повинна бути підтверджена відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №120/1909/23 та від 13.06.2024 у справі №520/21316/23.
52. Верховний Суд у наведених постановах констатував, що підпункт «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначає два документи альтернативно для підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за особою, або висновок МСЕК, або ЛКК закладу охорони здоров'я.
53. Аналізуючи повноваження МСЕК та ЛКК, Верховний Суд дійшов висновку, що МСЕК визначає потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі особам з інвалідністю, а також особам, яким визначена ступінь втрати професійної працездатності, а ЛКК може визначати потребу щодо інших осіб, які за станом здоров'я нездатні до самообслуговування і потребують постійного стороннього догляду (форма бланку залежить від виду захворювання).
54. Верховний Суд також звернув увагу на те, що Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 12.06.2013 № 413 (далі - Постанова № 413), якою - на виконання положень статті 26 Закону № 2232-ХІІ, статті 106 Кодексу цивільного захисту України, пункту 35 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 10.08.2012 № 470, пункту 28 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 29.10.2012 № 618 - затвердив Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу (далі -Перелік № 413).
55. Згідно з указаним Переліком військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини: необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.
56. Таким чином, щодо підстави звільнення з військової служби через такі сімейні обставини та інші поважні причини, як необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), то постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 413 визначено, в яких випадках такі обставини підтверджуються висновком медико-соціальної експертної комісії (щодо осіб віком понад 18 років), а в яких висновком лікарсько-консультативної комісії (щодо осіб до 18 років).
57. Водночас Верховний Суд уважав доречним наголосити на тому, що на момент прийняття Постанови № 413, стаття 26 Закону №2232-ХІІ не містила переліку сімейних обставин, що можуть бути підставою для звільнення, а містила лише посилання на відповідну постанову Кабінету Міністрів України. Проте станом на момент виникнення спірних правовідносин, норми статті 26 Закону №2232-ХІІ уже містять виключений перелік сімейних обставин, за якими можливе звільнення військовослужбовця зі служби.
58. Верховний Суд зауважив, що норми Закону № 2232-XII мають вищу юридичну силу у застосуванні до спірних правовідносин на відміну від Постанови № 413. Отже, до спірних правовідносин положення Постанови № 413 не застосовуються. Це підтверджується і тим, що у подальшому набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2024 № 582, якою військовослужбовців виключено з Постанови № 413.
59. Таким чином, нині існує послідовна практика Верховного Суду, зокрема, яка викладена в постановах від 21.02.2024 у справі №120/1909/23 та від 13.06.2024 у справі №520/21316/23, про те, що необхідність постійного стороннього догляду за хворою матір'ю може підтверджуватися відповідним медичним висновком ЛКК.
60. Отже, твердження скаржника, що у спірному випадку позивач мав надати лише висновок МСЕК є помилковим.
61. Суд уважає безпідставними також доводи скаржника в касаційній скарзі про ненадання позивачем довідки з управління соціального захисту населення, відповідно до якої позивач перебуває на обліку як надавач соціальних послуг та здійснює догляд за собою на непрофесійній основі, та документів на підтвердження відсутності інших осіб, які б могли б здійснювати догляд за матір'ю позивача, крім нього.
62. Відповідно до законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, наявність вказаного медичного висновку ЛКК закладу охорони здоров'я є достатньою підставою для застосування норми закону щодо звільнення з військової служби (підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII). Вимога відповідачів щодо надання позивачем інших додаткових документів, таких як довідки про перебування на обліку чи підтвердження відсутності інших осіб, здатних здійснювати догляд, є протиправною, адже обов'язок їхнього подання військовослужбовцем цієї нормою не передбачений.
63. Таким чином, Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими.
64. Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
65. Зважаючи на це, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
66. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.
67. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
68. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.
69. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року залишити без змін.
70. Судові витрати не розподіляються.
71. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович