16 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №120/18391/23
адміністративне провадження № К/990/30268/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Смоковича М.І., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 120/18391/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025, постановлену у складі судді-доповідача Драчук Т. О., суддів Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.,
І. Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні з військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку у проведенні остаточного розрахунку при звільненні з військової служби в сумі 151091,13 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору та залишено апеляційну скаргу без руху.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 частково задоволено клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та продовжено такий строк на п'ять днів.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні повторного клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.09.2024 повернуто особі, яка її подала.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що недоліки у вигляді несплати судового збору військова частина НОМЕР_1 не усунула, водночас відсутність бюджетних асигнувань для цієї мети не може бути підставою для чергового продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
06.06.2025 військова частина НОМЕР_1 повторно звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.09.2024.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху. Установлено скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025 відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; визнано неповажним наведені військовою частиною НОМЕР_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.09.2024.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.09.2024 залишено без руху. Установлено скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав його пропуску та наданням доказів на їх підтвердження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.09.2024 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, водночас наведені відповідачем причини пропуску не є поважними.
Як установив суд апеляційної інстанції, оскаржуване рішення суду першої інстанції було доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 суд 09.09.2024 о 12:14, у зв'язку з чим останнім днем його оскарження є 09.10.2024. Уперше апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.09.2024 військова частина НОМЕР_1 подала 08.10.2024, проте до вказаної скарги не було долучено документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 її було повернуто.
Удруге з апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції військова частина НОМЕР_1 звернулася 06.06.2025.
Надаючи оцінку аргументам військової частина НОМЕР_1 про те, що строк на апеляційне оскарження був порушений з поважних причин, а саме у зв'язку з відсутністю фінансування, яке б можливо було спрямувати на оплату судового збору, суд апеляційної інстанції зазначив, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень права в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Констатувавши, що інших підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження апелянт не зазначив, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України (якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними).
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про незазначення військовою частиною НОМЕР_1 об'єктивних перешкод для своєчасного оскарження рішення суду першої інстанції.
Скаржник доводить, що в спірних правовідносинах причиною неподання апеляційної скарги у встановлений законом строк є відсутність у військової частини НОМЕР_1 коштів для оплати судового збору.
Указані обставини, за доводами скаржника, не залежали від волевиявлення військової частини НОМЕР_1 , а тому відповідали критерію поважності для цілей поновлення строку на апеляційне оскарження.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не подавав.
Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 16.07.2025. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М.І., Мацедонській В.Е.
Ухвалою Суду від 18.08.2025 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
ІІІ. Джерела права
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Згідно з частиною п'ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
IV. Позиція Верховного Суду
Спірним питанням у цій справі є наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 121, частиною третьою статті 295 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У постановах від 24.07.2023 у справі №200/3692/21, від 07.09.2023 у справі №120/3679/22 та від 04.09.2024 у справі № 520/30207/23 (на які скаржник посилається в касаційній скарзі) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулося в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуто станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Перевіряючи, чи відповідало повторне звернення відповідача з апеляційною скаргою вказаним критеріям, Судом з'ясовано, що з апеляційною скаргою військова частина НОМЕР_1 до суду зверталася двічі: вперше - 08.10.2024 - у межах встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження. Цю апеляційну скаргу, зрештою, було повернуто ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 у зв'язку з неусуненням недоліків, що полягали у несплаті судового збору.
Удруге відповідач до суду апеляційної інстанції звернувся 06.06.2025, тобто майже через вісім місяців після закінчення строку на апеляційне оскарження і більш ніж через сім місяців з дня вручення ухвали про повернення первісної апеляційної скарги (29.10.2024).
Судом з'ясовано, що як повернення первісної апеляційної скарги, так і тривала затримка з поданням повторної апеляційної скарги була пов'язана з відсутністю коштів на сплату судового збору та/або організаційними труднощами, пов'язаними з виділенням/перерозподілом бюджетних коштів для сплати судового збору.
З цього приводу Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28.04.2021 у справі №640/3393/19, від 21.09.2023 у справі №160/15387/22, від 09.11.2023 у справі №560/11237/22 і від 20.11.2023 у справі №120/18501/21-а, акцентував увагу на тому, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватися принципів належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, установлених нею ж.
Отже, відсутність в кошторисах суб'єктів владних повноважень коштів на оплату судового збору за загальним правом не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
У постановах Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №802/2386/14-а, від 15.08.2024 у справі №640/18587/21 зазначено, що питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права. Зазвичай, обставини, які стосуються фінансування суб'єкта владних повноважень, як і інші обставини, що стосуються його організаційної діяльності, не є поважними причинами, на які суб'єкт владних повноважень може посилатися як на підставу поновлення пропущеного ним процесуального строку. Проте закон не виключає можливості поновлення суб'єкту владних повноважень процесуального строку, в тому числі строку на апеляційне оскарження судового рішення, пропущеного через фінансову неспроможність сплатити судовий збір. Виключність таких випадків може бути обумовлена, зокрема, розміром судового збору, який, згідно із законом, підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, оскільки це може впливати на тривалість процедури сплати судового збору державним казначейством.
Отже, виходячи із змісту вказаної правової позиції, у виключних випадках неспроможність сплатити судовий збір все ж може бути достатнім підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Однією з таких виключних причин є, зокрема, розмір судового збору, величина якого в розрізі кошторису суб'єкта владних повноважень може впливати на тривалість процедури сплати судового збору.
У цьому контексті Суд зазначає, що розмір судового збору, який визначив суд апеляційної інстанції за оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі, становив 2266,37 грн, тобто не був таким, що міг вплинути на тривалість процедури сплати чи виділення відповідних асигнувань у зв'язку з його нетипово великим розміром.
Судом також з'ясовано, що з метою отримання додаткового фінансування військова частина НОМЕР_1 направила заявку-розрахунок на листопад 2024 року, у якій вказала розмір потреб для сплати судового збору та виконання судових рішень. Водночас інших заходів, зокрема у період з січня 2025 року, не вживала.
З урахуванням викладеного Суд не погоджується з аргументами касаційної скарги про те, що військова частина НОМЕР_1 з повторною апеляційною скаргою звернулася в розумний строк, уживши всіх можливих заходів з метою усунення недоліків первісно повернутої апеляційної скарги.
Отже, наведені скаржником обставини не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.
У статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
V. Судові витрати
Ураховуючи результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі № 120/18391/23 залишити без змін.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: М.І. Смокович
В.Е. Мацедонська