16 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/14477/21 пров. № А/857/40301/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Курильця А.Р., Мікули О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року з питань прийняття додаткового судового рішення, головуючий суддя - Хома О.П., постановлена у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення січня 2016 року місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.03.2016 року по 28.02.2018 року; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 29.03.2019 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.03.2016 року по 28.02.2018 року з врахуванням січня 2008 року місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.07.2003 року №1078; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 29.03.2019 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум; у задоволенні решти позову - відмовлено.
Представником позивача 04.09.2025 року подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, яким просить зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 29.03.2019 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 в розмірі 3 842 грн 23 коп щомісячно.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції встановлено та визначено розмір щомісячної індексації відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 і такий становить «3 842 грн 23 к.» щомісячно. Однак, згідно резолютивної частини не зобов'язано відповідача здійснити виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 29.03.2019 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 в розмірі 3 842 грн 23 к. щомісячно.
На підставі частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Перелік підстав за яких може бути постановлено додаткове рішення є вичерпним.
Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення січня 2016 року як місяця, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу за період з 30.03.2016 року по 28.02.2018 року; визнати протиправними дії відповідача щодо не врахування вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 року по 29.03.2019 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 30.03.2016 року по 28.02.2018 року в сумі 76 700 грн 10 к, із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 року по 29.03.2019 року в сумі 49 701 грн 10 коп, із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції надавши оцінку всім вимогам позивача дійшов висновку про їх часткове задоволення, що свідчить про те, що поза увагою не залишився жоден із доводів позовних вимог.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи. Кодексом адміністративного судочинства не передбачено ухвалення судом додаткового рішення за результатами розгляду заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Згідно до частини другої статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи.
Аналіз предмету позову у цій справі та змісту рішення суду дає підстави для висновку, що судом першої інстанції вирішено усі позовні вимоги, що були заявлені позивачем.
Враховуючи те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року вирішено усі позовні вимоги, відтак відсутні правові підстави для прийняття додаткового рішення у справі, отже у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 383 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року з питань прийняття додаткового судового рішення у справі №380/14477/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула