СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/478/25
ун. № 759/5082/24
16 жовтня 2025 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання- ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні відомості, про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100080000497 від 04.02.2024 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ),
встановив:
На розгляді суду перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів, яке вмотивовано тим, що ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, наразі продовжують існувати та не зменшились, застосування більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого, з огляду на відомості про його особу не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_6 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, оскільки останнім не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК, а також доцільність застосування найсуворішого запобіжного заходу, просив застосувати до його підзахисного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, або зменшити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою суду від 24.07.2024 обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, строк дії якого надалі неодноразово продовжувався, останнього разу на підставі ухвали суду від 03.09.2025 року строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого, продовжено до 01 листопада 2025 року, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн.
Завершити судовий розгляд до закінчення строку дії запобіжного заходу з огляду на стадію судового провадження (допит свідка сторони захисту) неможливо.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
За змістом положень кримінального процесуального законодавства продовження застосування будь-якого запобіжного заходу, в тому числі у вигляді тримання під вартою, може бути зумовлено тим, що заявлені при застосуванні запобіжного заходу ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд бере до уваги, що
ОСОБА_3 інкримінується вчинення злочину, який відноситься до категорії тяжкого та передбачає покарання на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі, обвинувачений не одружений, утриманців не має,не працює, раніше судимий. Окрім того, суд бере до уваги вік та стан здоров'я обвинуваченого.
Надаючи оцінку наявності на даний час ризиків, заявлених прокурором у клопотанні, суд зазначає наступне.
Так, ризик переховування від суду, який оцінюється судом у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_3 , з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій. При цьому, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що останній не працевлаштований, офіційного джерела доходу не має, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, раніше судимий.
Таким чином, судом встановлено, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які раніше стали підставою для обрання у відношенні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати та вони не зменшились, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків,а отже підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
При цьому суд зважає на попередню процесуальну поведінку ОСОБА_3 , який порушив покладені на нього обов'язки при застосуванні під час досудового розслідування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, ухилявся від суду, у зв'язку з чим був оголошений у розшук.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Разом з тим, беручи до уваги підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, суд вважає за доцільне залишити попередньо визначений обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу, яку вважає співмірною з наявними в кримінальному провадженні ризиками, та покладає на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, в разі внесення застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 177, 182,183, 194, 331 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 14 грудня 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченимм, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави строком на два місяці з моменту внесення застави наступні обов'язки: прибувати до суду за викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Строк дії ухвали визначити до 14 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1