Справа № 758/16148/25
16 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Левицька Я.К., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею,
До Подільського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою про зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкод у спілкування позивача з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надання батькові права на особисте та дистанційне спілкування з дитиною, визначення, що батько має право отримувати повну інформацію про стан здоров'я, навчання та розвиток дитини, а мати зобов'язана надавати відповідну інформацію.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зобов'язання ОСОБА_2 до ухвалення рішення у справі забезпечити регулярне спілкування дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з його батьком ОСОБА_1 без участі третіх осіб та винити такі дії:
- дистанційне спілкування: забезпечити щоденний відео- чи телефонний зв'язок батька з дитиною через Viber, WhatsApp чи інші доступні засоби з 19:00 до 20:00 за місцевим часом місця перебування дитини, тривалістю не менше 60 хвилин. У разі технічного збою або об'єктивної неможливості перенести контакт на наступний день у цей самий час. Надати та підтримувати активними номери телефонів, облікові записи, логіни дитини для зв'язку з батьком. Не перешкоджати використанню дитиною зарядженого пристрою з доступом до Інтернету на час зв'язку;
- особисті зустрічі: у разі перебування батька в країні, де перебуває дитина, організувати особисті зустрічі не менше трьох разів на тиждень тривалістю не менше 3 годин кожна без присутності матері. Місце передачі та повернення дитини визначати за домовленістю сторін або за адресою поживання дитини, допустиме відхилення часу передачі - до 15 хвилин;
- інформаційний обов'язок: повідомляти батька про адресу проживання дитини, навчальний заклад, медичні обставини та зміну контактних даних упродовж 48 годин із моменту зміни. Утримуватися від будь-яких дій, що перешкоджають виконанню зазначеного порядку контактів.
Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.
Відповідно ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Судом встановлено, що предметом позовних вимог позивача є усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способів участі батька у вихованні дитини шляхом встановлення графіку спілкування з неповнолітнім сином.
При цьому в заяві про забезпечення позову позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зобов'язання ОСОБА_2 організувати спілкування дитини з батьком ОСОБА_1 особисто та засобами телефонного зв'язку через мережу Інтернет за допомогою програмних застосунків Viber, WhatsApp чи інших доступних засобів, а також забезпечити інформування батька про адресу проживання дитини, навчальний заклад, медичні обставини та зміну контактних даних дитини.
Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази в сукупності із положеннями діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову, які просить суд застосувати представник позивача за змістом є фактично тотожними із позовними вимогами, що суперечить ч. 10 ст. 150 ЦПК України.
Такий вид забезпечення позову ініційований позивачем фактично є вирішенням позовних вимог поза межами судового засідання без встановлення обставин та ухвалення рішення по справі, а також суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.
Враховуючи викладене, необґрунтованість вимог заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність відмови в її задоволенні.
Керуючись ст. 149-153, 353 ЦПК України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, залишити без задоволення.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Суддя Я.К. Левицька