печерський районний суд міста києва
Справа № 757/37673/25-п
24 вересня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Гридасова А.М., розглянувши матеріали, що надійшли з ГУ ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , директора ТОВ «НЕРУДНА КОМПАНІЯ»,
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 3372 від 22.07.2025, 22 липня 2025 за адресою: АДРЕСА_1 , актом перевірки № 62066/Ж5/26-15-07-02-03-01/42831067 від 22.07.2025 встановлено, що посадова особа - директор ТОВ «НЕРУДНА КОМПАНІЯ» ОСОБА_1 вчинила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме вимог п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Кодексу Податкового кодексу України від 2.12.2010 року N? 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 358 560 грн., у тому числі за 2021 рік - 137 160 грн., за 2022 рік - 221 400 гривень; п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями та п. 8.4 порядку обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 09.12.2011 № 1588 щодо подання Повідомлення ф. № 20 - ОПП; п. 49.2, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст.49, ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами, р. IV «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового рахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 №4, із змінами і доповненнями, а саме, несвоєчасне подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб за 1 квартал 2022 року (фактично подано 30.05.2023, термін подання до 10.05.2022), 2 квартал 2022 року (фактично подано 30.05.2023, термін подання до 09.08.2022), 2 квартал 2022 року (фактично подано 30.05.2023, термін подання до 09.08.2022), 3 квартал 2022 року (фактично подано 04.07.2023, термін подання до 09.111.2022), 4 квартал 2022 року (фактично подано 04.07.2023, термін подання до 09.02.2023), 1 квартал 2023 року фактично подано 04.07.2023, термін подання до 10.05.2023), 3 квартал 2023 року (фактично подано 29.10.2024, термін подання до 09.11.2023), 4 квартал 2023 року (фактично подано 29.10.2024, термін подання до 09.02.2024), чим вчинила адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, була повідомлена про місце, дату та час розгляду справи належним чином, причини неявки невідомі, будь-яких заяв по суті справи на адресу суду не направляла.
Оскільки, відповідно до ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 163-1 КУпАП, не є обов'язковою суддя вважає за можливе розгляд справи провести у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Кодекс України про адміністративні правопорушення чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Ця норма є імперативною і не передбачає обов'язку суду визначати питання вини чи невинуватості особи, оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічне положення міститься в рішенні ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, згідно з яким, у разі закриття провадження по справі, питання про доведеність вини особи не має вирішуватися.
Також, відповідно до висновку Вищого адміністративного суду України «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності», у разі закриття провадження по справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не встановлюється. Отже, після закінчення вказаних строків унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з'ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.
Більш того, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Отже, суд звертає увагу на те, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи буде свідчити про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За положеннями статті 284 КУпАП, судовим рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Датою вчинення правопорушення у протоколі № 3372 від 19.06.2025 зазначено період з 19.02.2019 по 31.03.2025, тобто на день розгляду справи 24 вересня 2025 року строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 сплинув.
Таким чином, на день розгляду справи в суді сплинули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 38, 247, 276-280, 283-287 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя А.М. Гридасова