09.10.2025 Справа № 756/11050/25
Справа пр. № 2/756/6224/25
ун. № 756/11050/25
09 жовтня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участі секретаря судового засідання - Лисенко Д.О.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві цивільну справу за позовом акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У липні 2025 року позивач АТ "Сенс Банк" звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 12 вересня 2018 року між АТ "Альфа-Банк", яке було перейменоване в АТ "Сенс Банк", та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 501064908, відповідно до умов якого позивачем надано
ОСОБА_1 кредит у сумі 69062,05 грн на строк 48 місяців. Кінцевий термін повернення кредиту - 12 вересня 2022 року. Процентна ставка за користування кредитом становила 16,99 % річних, комісія за обслуговування кредиту - 2,25 % від суми кредиту.
Проте позичальник не дотримувався умов кредитного договору, не сплачував кредит, проценти за користування ним у розмірі та порядку, визначеному договором, допустив заборгованість у сумі 31243,69 грн, що складається з тіла кредиту у сумі 10813,82 грн, процентів за користування ним у сумі 1783,07 грн, комісії - у сумі 18646,80 грн.
З цих підстав АТ "Сенс Банк" просило суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання кредиту від 12 вересня 2018 року
№ 501064908 у сумі 31243,69 грн.
Відзив на позовну заяву АТ "Сенс Банк" відповідач до суду не подав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача надіслала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ч. 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 10561 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Судом з'ясовано, що 12 вересня 2018 року між АТ "Альфа-Банк", яке було перейменоване в АТ "Сенс Банк", та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 501064908, за умовами якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у сумі
69062,05 грн на строк 48 місяців. Кінцевий термін повернення кредиту - 12 вересня
2022 року. Процентна ставка за користування кредитом становила 16,99 % річних, комісія за обслуговування кредиту - 2,25 % від суми кредиту. Повернення кредиту, сплата процентів та інших платежів повинна була здійснюватись відповідно до графіку платежів, який є додатком № 1 до кредитного договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
На виконання умов договору про надання кредиту від 12 вересня 2018 року
№ 501064908 банком надано ОСОБА_1 кредит у сумі 69062,05 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 12 вересня 2018 року № 140455 (а. с. 13).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позичальник ОСОБА_1 у встановлений у договорі про надання кредиту від 12 вересня 2018 року № 501064908 термін не повному обсязі повернув кредит, сплатив проценти за користування ним та комісію.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Спеціальна позовна давність визначена ст. 258 цього Кодексу.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 540-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Водночас Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 24 лютого
2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від
24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року
№ 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
04 вересня 2025 року набрав чинності Закон України від 14 травня 2025 року № 4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності". Цим Законом виключено з ЦК України п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення", а отже поновлено перебіг позовної давності.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а з 30 січня 2024 року до 04 вересня 2025 року.
Наведене свідчить, що у разі якщо позовна давність до вимог АТ "Сенс Банк" не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду було продовжено до 04 вересня 2025 року.
Отже, позовна давність до вимог АТ "Сенс Банк" про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 не спливла.
З огляду на викладене суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ "Сенс Банк" заборгованість за договором про надання кредиту від 12 вересня 2018 року № 501064908 у сумі 31243,69 грн, що складається з тіла кредиту у сумі 10813,82 грн, процентів за користування ним у сумі 1783,07 грн, комісії - у сумі 18646,80 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам процесуального законодавства (ст. ст. 134, 137 ЦПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
Усупереч вимогам ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем не надано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних АО "СмартЛекс", та докази їх оплати позивачем.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про необхідність відмовити АТ "Сенс Банк" у компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у тому числі витрати на правову допомогу покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ "Сенс Банк" компенсації підлягає судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 553, 610, 612, 625, 1049, 1050, 1054-10561 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 280-281 ЦПК України, суд, -
Позов акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства "Сенс Банк" (місцезходження: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість за договором про надання кредиту від 12 вересня 2018 року № 501064908 у сумі 31243 (тридцять одна тисяча двісті сорок три) гривні 69 (шістдесят дев'ять) копійок, що складається з заборгованості за кредитом у сумі 10813 (десять тисяч вісімсот тринадцять) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки, процентів за користування кредитом у сумі 1783 (тисяча сімсот вісімдесят три) гривні 07 (сім) копійок, комісії у сумі 18646 (вісімнадцять тисяч шістсот сорок шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства "Сенс Банк" (місцезходження: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 23494714) судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК