Справа №:755/1025/25
Провадження №: 1-кс/755/3932/25
"16" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного в суду м. Києва, заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040003438 від 06.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників провадження:
прокурора: ОСОБА_5 (дистанційно),
обвинуваченого: ОСОБА_3 (дистанційно),
16.10.2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла зазначена заява обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040003438 від 06.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Заява мотивована тим, що 16.10.2025 року обвинувачений в судовому засіданні заявив відвід головуючій судді ОСОБА_4 , з підстав порушення його конституційних прав на захист. Обвинувачений пояснює це тим, що вже протягом року справа відносно нього перебуває на розгляді в суді та кожні 2 місяці прокурор подає клопотання про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, копію якого вручає за 2 хвилини перед початком засідання, про що обвинувачений неодноразово повідомляв головуючій судді ОСОБА_4 , однак остання ніяким чином не реагує.
Обвинувачений ОСОБА_3 подану ним заяву підтримав, просив задовольнити та відвести суддю ОСОБА_4 від розгляду його справи.
Прокурор заперечила проти задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_4 , вказавши на відсутність підстав для її задоволення.
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 повідомлялася про час та місце розгляду заяви, проте можливістю приймати участь в судовому розгляді та надати пояснення стосовно зазначених обставин не скористалася.
Інші учасники кримінального провадження повідомлялися належним чином, в судове засідання не прибули, клопотання про відкладення до суду не надходили, проте їх неявка не перешкоджає розгляду зазначеної заяви про відвід судді.
Дослідивши матеріали заяви про відвід, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100040003438 від 06.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (справа 755/1025/25).
В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_3 було висловлено заяву про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , з мотивів порушення його конституційних прав на захист.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Варто наголосити увагу, що пункт 1.1. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23 (далі - Принципи) встановлює, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
Згідно з пунктами 27, 28, 30 рішення Суду у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24.02.1993 року; пунктом 42 рішення Суду у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) від 28.10.1998 року, заява № 33958/96 наявність безсторонності згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечує суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (Рішення Суду у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), від 10.06.1996, пункт 38).
Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (Рішення Суду у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007, заява № 7577/02, пункт 66).
Між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (Рішення Суду у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013, заява № 21722/11, пункт 105).
Сама ж по собі незгода з діями судді у кримінальному провадженні не є підставою відводу у розумінні ст. 75 КПК України.
За таких підстав, суд проаналізувавши матеріали заяви про відвід у порядку ст. 94 КПК України, не вбачає передумов для відводу судді з підстав наведених захисником, у порядку ст. 75 указаного Кодексу.
Керуючись ст.ст. 1-29, 75, 76, 80, 81, 369-372, 376 КПК України, суддя -
Заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040003438 від 06.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 16.10.2025 року о 17.10 год.
Суддя: