Справа №:755/19980/25
Провадження №: 2-о/755/665/25
"10" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Гончарука В.П.,
з секретарем Оніщуком Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи: Дніпровського районного у місті Києві відділу держаної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території.
Свої вимоги мотивує тим, що її батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 . Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві зареєструвати смерть не мають змоги, так як документи видані органами державної влади, які створені всупереч законодавства України.
У судове засідання заявник не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив на адресу суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність та вимоги заяви задовольнити.
Представник заінтересованої особи Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі змісту ст. 3 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювальних прав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 видане Ганічеським районним відділом Управління РАКС Херсонської області від 28.05.2025 року .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком заявника, що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час (п.7 ст.273 ЦПК України) приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке провадиться на підставі п.4 ст.273 ЦПК і полягає у з'ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлої, яке провадиться за правилами глави 35 ЦПК.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
За правилами ст. 234, п. 8 ч. 1 ст. 256, 257-1 ЦПК України, в порядку цивільного судочинства розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав; суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника; заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України; справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду; ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання; копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
За правилами ст. 1, 9, 17, 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України; державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків; у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна; громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Надане заявником свідоцтво про смерть, що підтверджує факт смерті ОСОБА_2 видані органами державної влади, які створені всупереч законодавства України, а тому не є підставою для реєстрації смерті за правилами ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Таким чином, оскільки заявник не може отримати від закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, що створені за законодавством України документ встановленої форми про смерть, та на його підставі зареєструвати смерть ОСОБА_2 для внесенння актового запису про смерть, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_2 у судовому порядку, що також за правилами ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» є підставою для державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до правил ст. 257-1 ЦПК України, якою доповнено ЦПК України на підставі Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» № 990-VIII від 04.02.2016 року, рішення суду про встановлення факту смерті допустити до негайного виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 235, 256, 10, 11, 60, 208, 213, 257-1 ЦПК України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», -
Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи: Дніпровського районного у місті Києві відділу держаної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1 .
Рішення підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Дніпровський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя