Справа №:755/4780/16-к
Провадження №: 1-кп/755/731/25
"02" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі головуючого судді ОСОБА_1 одноособово, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 липня 2015 року за № 12021500040000109 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:
І. Історія провадження (узагальнена)
Згідно даних обвинувального акта від 14 березня 2016 року, який складено слідчим з особливо важливих справ другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва юристом 1 класу ОСОБА_5 та затверджено прокурором другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури міста Києва радник юстиції ОСОБА_6 слідує, що в період часу приблизно з 17 години 30 хвилин по 18 годин 00 годин 16 липня 2015 року ОСОБА_4 , перебуваючи в кафе «Лакки Лучано» по вулиці Русанівська Набережна, 4 у м. Києві, після розпивання спиртних напоїв, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, безпричинно, ігноруючи встановлені правила поведінки в суспільстві, з хуліганських спонукань та з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, із застосуванням вогнепальної зброї грубо порушив громадський порядок.
ОСОБА_4 після вживання у вказаному кафе спиртних напоїв, підійшов до барної стійки, що знаходиться у приміщенні кафе та почав гучно спілкуватися із барменом закладу ОСОБА_7 , демонструючи предмет схожий на пістолет. В цей же час ОСОБА_4 попросив підійти до нього офіціанта ОСОБА_8 , який проходив поряд. Після того як ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_4 , він побачив в руках останнього предмет схожий на пістолет, який ОСОБА_4 без погроз та попередження приставив до голови останнього, тобто створив реальну загрозу спричинення шкоди здоров'ю.
Крім того, у зв'язку з тим що ОСОБА_4 поводив себе зухвало, гучно розмовляв, порушив громадський спокій, а також демонстрував предмет схожий на пістолет, зазначаючи що він є працівником міліції, службові особи вказаного вище закладу попросили відвідувачів розміститись на літньому майданчику. Таким чином, у зв'язку із грубим порушенням ОСОБА_4 громадського порядку, була тимчасово припинена нормальна діяльність закладу громадського харчування.
Після того як співробітники кафе повідомили адміністратора закладу ОСОБА_9 , що відвідувач у приміщенні кафе дістав предмет схожий на пістолет, остання зателефонувала на спеціальну лінію «102» та повідомила про вищевказане, після чого прибув наряд поліції та слідчо-оперативна група, які під час проведення огляду місця події виявили та вилучили предмет схожий на пістолет ПМ № НОМЕР_1 та два магазини до нього, два чохли чорного кольору, також 16 предметів схожих на патрони.
Згідно висновку експерта № 680 від 20.08.2015 року, надані на дослідження вищевказані предмети є короткоствольною, нарізною, вогнепальною зброєю - самозарядним пістолетом моделі «ПМ» № НОМЕР_1 та є придатним до стрільби і 16 патронів придатних для стрільби.
ІІ. Суть клопотань, що розглядаються
Обвинувачений ОСОБА_4 , звернувся до суду, у порядку ст. 284-285, 350 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України, із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у цьому кримінальному провадженні у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, тобто дійсністю обставин регламентованих ст. 44, 49 КК.
ІІІ. Позиції сторін
Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_10 проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження не заперечував, оскільки є дійсними обставини визначені ст. 49 КК у відношенні заявника.
IV. Правове регулювання питання
Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 284. Закриття кримінального провадження […]
2. […] судом: 1) у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Кримінальний кодекс України
Стаття 44. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності
1. Особа […] звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
2. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом.
Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: […] 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
V. Мотиви, з яких виходив Суд при постановленні ухвали
Суд заслухавши думку сторін, вивчивши наявні матеріали, приходить до наступного.
V.І. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
При цьому, системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов'язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України (див. постанову ВС від 25 лютого 2021 року в справі № 192/3301/16-к).
В цій справі окреслені ВС у справі № 192/3301/16-к орієнтири дотримано. Так, клопотання подане обвинуваченим, який при цьому надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Також Суд враховує, що, як зауважив Верховний Суд в постанові від 24 травня 2021 року у справі № 522/2652/15-к, суддя районного суду при постановленні ухвали, відповідно до ст. 372 КПК України, не повинен був вирішувати питання про встановлення вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення.
Ба більше, інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності (йдеться про підставу передбачену ст. 49 КК України) не пов'язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення (див. постанову ВС від 26 березня 2020 року у справі № 730/67/16-к).
Наведені ВС умови судом також було дотримано, а тому Суд не пов'язує в цій справі таке звільнення із фактом визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, або ж з фактом його відсутності.
Відповідно розглядаючи указане питання по суті лише щодо дійсності підстав для закриття провадження, без аналізу питання про встановлення вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, Суд відмічає таке.
З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності - це передбачений ст. 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.
В частині діяння, котре описане у п. І ухвали та кваліфіковане за ч. 4 ст. 296 КК, такий строк становить десять років.
При його обрахуванні Суд враховує, що об'єднана палата ККС ВС у справі № 328/1109/19 сформувала висновок щодо застосування норми права - положень ст. 49 КК: особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Відповідно судом зауважується, що від описаних у п. І ухвали подій минув диференційований строк давності, вказаний у п. 2 ч. 1 ст. 49 КК, 16 липня 2025 року.
При цьому, протягом вказаних строків обвинувачений не вчинив нового злочину, не ухилявся (перебіг давності не зупинявся), а законом не встановлено заборон щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Щодо взаємовідносин обвинуваченого з потерпілим, то судом враховується, що об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 12 вересня 2022 року в справі № 203/241/17 зауважила, що особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій. Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК, див. те ж саме рішення об'єднаної палати).
Відповідно, в ключі наведеного, Суд вважає, що обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року), та із закриттям даного кримінального провадження у порядку п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
V.ІІ. Інші питання, що вирішуються судом
Питання процесуальних витрат урегульовано відповідно до положень Глава 8. Процесуальні витрати КПК України.
З цих підстав та керуючись статтями44, 49 Кримінального кодексу України, статтями 147, 284, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:
клопотаннязадовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 17 липня 2015 року за № 12021500040000109, за ознаками кримінального правопорушення ч. 4 ст. 296 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та саме кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення балістичної експертизи у розмірі 982 (дев'ятсот вісімдесят дві) гривні 08 копійок.
Речові докази: диск CD-R та флеш накопичувач з відеозаписом з камер спостереження- залишити в матеріалах судового провадження; пістолет марки "ПМ" № НОМЕР_1 та патрони до нього в кількості 5 (п'ять) штук, 2 (два) магазини до пістолета, протирку до каналу ствола та 2 (два) чохли чорного кольору - повернути власнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити учасникам процесу.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 16:40 год. 07 жовтня 2025 року.
С у д д я ОСОБА_1