Номер провадження 3/754/3327/25
Справа №754/12757/25
Іменем України
16 жовтня 2025 року
Суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Деснянського УП ГУНП у м. Києві стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП,
07.08.2025 до Деснянського районного суду м. Києва від Деснянського УП ГУНП у м. Києві надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27 липня 2025 року серії ВАД №631637, 27 липня 2025 року близько о 17 годині 20 хвилин в м. Києві по вул. Оноре де Бальзака, громадянин ОСОБА_1 вчинив злісну непокору працівнику поліції, а саме не надав документи, які засвідчують його особу, чим порушив ст. 32 ЗУ «Про національну поліцію», чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Оскільки особу не було доставлено до суду органом, що складав протокол, та не забезпечено її явку, суд позбавлений можливості розглянути справу у визначені ч.2 ст. 277 КУпАП строки, а саме, протягом доби. Тому справа розглядається у загальні строки, визначені ч.1 ст.277 КУпАП, з повідомленням особи у загальному порядку.
В судове засідання 16.10.2025 року на 10 годину 00 хвилин ОСОБА_1 вчергове не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
З будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, що справа розглядатиметься в Деснянському районному суді м. Києва 16 жовтня 2025 року о 10 годині 00 хвилин шляхом направлення повістки за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №631637. Проте, направлене на його адресу рекомендоване повідомлення повернуто до суду з відміткою органу поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17) є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним.
Також ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції, що справа розглядатиметься в Деснянському районному суді, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення.
Відповідна інформація про розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП у Деснянському районному суді м. Києва 16.10.2025 о 10 год. 00 хв. також була розміщена на офіційному сайті Судової влади України на сторінці суду.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти росії» від 05.02.2004 року).
Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Розгляд справи у розумні строки, з одного боку, забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого - своєчасне вжиття заходів, спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Згідно з вимогами ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є обов'язковою. У разі ухилення такої особи від явки на виклик суду, цю особу органами Національної поліції може бути піддано приводу.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 01.10.2025 вирішено застосувати до ОСОБА_1 привід з метою забезпечення його явки до суду на 16.10.2025 на 10 год. 00 хв., виконання постанови покладено на Деснянське УП ГУНП у м. Києві.
Однак, Деснянське УП ГУНП у м. Києві вимоги постанови не виконало, явку ОСОБА_1 на 16.10.2025 на 10 год. 00 хв не забезпечило.
16.10.2025 року до суду надійшов рапорт ДОП Деснянського УП НУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції Надалки М., з якого вбачається, що застосувати привід громадянина ОСОБА_1 до Деснянського районного суду м. Києва не виявилось можливим, оскільки за місцем проживання останнього двері ніхто не відчинив, на неодноразові виклики до поліції не з'явився.
Таким чином, суд ужив всіх можливих заходів для повідомлення особи про розгляд її справи.
Отже, беручи до уваги наведені вище вимоги, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Разом з тим, оскільки явка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, для надання пояснень в судовому засіданні не була забезпечена працівниками патрульної поліції вчасно, суд, у відсутності ОСОБА_1 з огляду на імперативні вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, позбавлений можливості встановити наявність його вини у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 185 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язку збирати докази винуватості чи невинуватості особи (ст. 129 ч.3 п.4).
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків, а також в учиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця через їхню участь в охороні громадського порядку. Склад даного адміністративного правопорушення є формальним, тобто воно вважається закінченим з моменту вчинення.
Разом з тим, ані протокол, ані матеріали справи не містять жодних доказів протиправних дій ОСОБА_1 , які б вказували на злісну непокору останнього законній вимозі працівника поліції, а також ігнорування законних вимог. Відсутність вказаних дій зі сторони ОСОБА_1 також підтверджуються наявними матеріалами справи. Так, із зазначених матеріалів справи вбачається, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 , перевірили його документи та повідомили, що він знаходиться у розшуку за РТЦК та СП. В подальшому працівники поліції доставили ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: м. Київ, вул. Космонавта Поповича, 2-А. Тобто із переглянутих матеріалів не вбачається в діях ОСОБА_1 жодних ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.
Однак в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, в розумінні ст. 251 КУпАП, вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, які б вказували на злісну непокору працівникам поліції та перешкоджання діяльності, що нібито, відбулось 27 липня 2025 року близько о 17 годині 20 хвилин в м. Києві по вул. Оноре де Бальзака.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов'язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ.
Згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки фактичні обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі щодо його достовірності.
Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі Надточій проти України». П.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.
Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року в справі №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Оглянутий в судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення не доводить поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Враховуючи викладене, та те, що суд позбавлений можливості у відсутність ОСОБА_1 встановити всі обставини справи, керуючись принципами презумпції невинуватості, вважає за необхідне закрити провадження у даній справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
За викладених обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 252, 283, 284, 294 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 185 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя О.Л. Банах