Справа № 751/3517/25 Суддя (судді) першої інстанції: Топіха Р.М.
15 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП батальйону 4 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта Федченка Олексія Вячеславовича, Департаменту патрульної поліції про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
У квітні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до інспектора УПП батальйону 4 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта Федченка Олексія Вячеславовича, Департаменту патрульної поліції (далі - апелянт) про визнання дій неправомірними, скасування постанови серії ЕГА № 1738681 від 09 квітня 2025 року та стягнення з Департаменту патрульної поліції України моральної шкоди у розмірі 1 000 000 гривень.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що постановою серії ЕГА № 1738681 від 09 квітня 2025 року інспектором УПП батальйону, 4 роти, 2 взводу Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції Федченко О.В. було притягнуто його до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3 400 гривень за завідомо неправдивий виклик поліції, а саме телефонний дзвінок на лінію « 102» та повідомлення про те, що біля УПП в Чернігівській області запарковані транспортні засоби з порушенням Правил дорожнього руху. Дану постанову ОСОБА_2 вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 серпня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора УПП батальйону, 4 роти, 2 взводу Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта Федченка Олексія Вячеславовича, Департаменту патрульної поліції України про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволено частково.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1738681 від 09 квітня 2025 року винесену інспектором УПП батальйону, 4 роти, 2 взводу Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшим лейтенантом Федченком Олексієм Вячеславовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до фактичних обставин справи, 09 квітня 2025 року о 17 годині 17 хвилин надійшло повідомлення зі служби « 102» про те, що 09 квітня 2025 року о 17 годині 16 хвилин за адресою: м. Чернігів, вул. Громадська, 66, від заявника ОСОБА_1 надійшло звернення, зміст якого полягав у тому, що на паркомісцях для інвалідів запарковані автомобілі без відповідних позначок, просить направити поліцію, чекає на місці.
Дане звернення було зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 1654.
У результаті розгляду справи щодо ОСОБА_1 була винесена постанова про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1738681 від 09 квітня 2025 року за статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень. Обставини справи були задокументовані на нагрудні портативні відеореєстратори №470664 та № 471847.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції вказав, що відповідачі не надали достовірних доказів на підтвердження наявності умислу у ОСОБА_1 на завідомо неправдивий виклик поліції та наявність достатніх підстав для винесення оскаржуваної постанови, а тому постанова серії ЕГА № 1738681 від 09 квітня 2025 року підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; вживає заходів для запобігання та протидії домашньому насильству або насильству за ознакою статі.
За визначенням статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу статті 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Нормами статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, передбачене статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1738681 від 9 квітня 2025 року, заявник ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на лінію « 102» та повідомив про те, що біля будівлі УПП в Чернігівській області припарковані транспортні засоби з порушенням Правил дорожнього руху, хоча вказаний факт не знайшов свого підтвердження, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє колегії суддів прийти до правового висновку, що достатньою та необхідною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за завідомо неправдивий виклик поліції є наявність в її діях відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами в розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення, полягає у завідомо неправдивому виклику поліції і такі дії спрямовані на зрив нормальної роботи поліції. Тобто, правопорушник викликає поліцію нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу правопорушника, який повідомляє певну інформацію поліції, усвідомлюючи, що така інформація є неправдивою і бажаючи даремного виїзду поліції на місце виклику.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в разі наявності факту чи з метою недопущення факту порушення прав та свобод особи від порушень і протиправних посягань, кожен має право звернутися до органу Національної поліції з метою захисту, а відповідний орган Національної поліції має обов'язок відреагувати на таке звернення і вжити визначених законодавством заходів для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена інспектором УПП батальйону 4 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в Чернігівській області ст. лейтенантом Федченко О.В. о 17:30:08 год. (а.с. 45), однак о 17:43 на місце виклику прибув екіпаж «ВІКІНГ-105» УПП Д/Н 4941 в складі інспектора Паляниці М.В. (а.с. 46), виклик якого відповідач вважає завідома неправдивим.
Разом з тим, з матеріалів справи, зокрема з доказів наданих відповідачем, не вбачається, що вказаний виклик був здійснений позивачем з метою зриву або ускладнення нормальної роботи органів поліції.
Колегія суддів також відзначає, що працівниками поліції, які прибули за викликом позивача, було здійснено формальний розгляд його повідомлення, оскільки екіпаж «ВІКІНГ-105» в складі інспектора Паляниці М.В. не надав належної оцінки зверненню позивача та ситуації, що передувала такому зверненню.
Зокрема, підставою виклику співробітників поліції позивач вказав порушення правил дорожнього руху біля УПП в Чернігівській області, однак доказів з'ясування наведених обставин екіпажем «ВІКІНГ-105» УПП Д/Н 4941 в складі інспектора ОСОБА_3 матеріали справи не містять.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, інспектором УПП батальйону 4 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в Чернігівській області ст. лейтенантом Федченко О.В. заявнику було роз'яснено «що це не так».
При цьому, як з'ясовано судом, прийняття оскаржуваної постанови передувало прибуттю екіпажу поліції, виклик яких відповідач трактує як завідомо неправдивий.
Наведене в свою чергу не дозволяє достеменно встановити неправдивість повідомлення ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення позивачем.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, трактуються на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення є недоведеним.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. 229, 243, 313, 315, 317, 319, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: Т.Р. Вівдиченко
І.О. Грибан