Справа № 620/13547/24 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ
14 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Штульман І.В.,
суддів Оксененка О.М.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Чернігівське лісове господарство" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Чернігівське лісове господарство» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
10 жовтня 2025 року Державне спеціалізоване господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Чернігівське лісове господарство» (далі - позивач), через підсистему «Електронний суд», звернулося в Чернігівський окружний адміністративний суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування винесеної Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті постанови №075235 від 25 вересня 2024 року, якою до філії "Чернігівське лісове господарство" ДП "Ліси України" (код ЄДРПОУ 45125708) застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 гривень.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи позивачем не надано жодних доказів того, що в належному відповідачу марки «КАМАЗ» модель 53215, державний номерний знак НОМЕР_1 автомобілі забезпечено належну експлуатацію тагохрафа та оформлено документи, передбачені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року №385 «Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті» (далі - Інструкцією №385), що виключало б відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Не погоджуючись із рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі Філії «Чернігівське лісове господарство» (далі - апелянт) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свою позицію апелянт обґрунтовує тим, що Філія «Чернігівське лісове господарство» при переміщенні лісопродукції з одного підрозділу в інший, не є перевізником в розумінні Закону, так як нікому не надає при цьому послуг з перевезення вантажів, а навпаки перевозить власну продукцію з одного підрозділу в інший, для забезпечення власної господарської діяльності. В даному випадку відповідно до товарно-транспортної накладної №651554 лісопродукція, призначена для подальшого відвантаження споживачеві ТОВ «Українська лісова корпорація», перевозилась з лісу, а саме виділу 8 кварталу 55 структурного підрозділу Красилівське лісництво до міста Остер, Чернігівського району, Чернігівської області, де за адресою: вул. Тарашкевича, 1 знаходиться структурний підрозділ Транспортна дільниця №2 Лісотранспортної дільниці, на території якого є необхідні умови для зберігання та відвантаження готової продукції, тобто лісопродукція перевозилась безпосереднім виробником між структурними підрозділами підприємства. Відповідно на подібні перевезення не розповсюджується дія Положення №340 «Про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», в силу пункту 1.4 даного Положення.
Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі з підстав, зазначених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято правомірно, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з пунктом 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом частини першої статті 309 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, мотивуючи це слідуючим.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 вересня 2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок у період з 02 вересня 2024 року по 08 вересня 2024 року та у визначений направленням на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №НР003567 строк, була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки «КАМАЗ» модель 53215, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить позивачу.
Під час перевірки державному інспектору було надано посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортна накладна. Згідно наданої товарно-транспортної накладної від 06 вересня 2024 року, вантажовідправником є ДП "Ліси України", Філія "Чернігівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", вантажоодержувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо- комерційне мале підприємство "Волстас". Інших документів, необхідних для здійснення перевезень вантажу, як того вимагає стаття 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III), зокрема, протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу водій не надав, у зв'язку з чим державним інспектором відповідача було складено Акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06 вересня 2024 року №057468.
Водій ОСОБА_1 з актом ознайомлений, свої пояснення виклав у графі акту "Пояснення водія про причини порушень".
Дії посадової особи щодо проведення рейдової перевірки та складення акту серії АР №057468 на підставі виявлених порушень позивачем не оскаржувалися.
Відповідно до пунктів 26-27 Порядку Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року (далі - Порядок №1567) справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
10 вересня 2024 року позивачу на юридичну адресу та електронну адресу було направлено повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням дати та часу розгляду - 25 вересня 2024 року з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. і місця розгляду справи.
Додатком до повідомлення була надіслана копія акту №057468 від 06 вересня 2024 року.
Згідно даних, зазначених на зворотньому повідомленні, повідомлення про розгляд справи позивач отримав 17 вересня 2024 року, тобто завчасно до початку розгляду справи.
25 вересня 2024 року на розгляд справи представник позивача не з'явився, попередньо будь-яких пояснень, заперечень не надав.
Проаналізувавши зазначені в акті №057468 від 06 вересня 2024 року порушення та додані до акту документи, що були надані водієм під час проведення рейдової перевірки, керуючись положеннями абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-III відносно позивача винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 25 вересня 2024 року №075235 у сумі 17000 грн.
Вважаючи оспорювану постанову відповідача протиправною та такою, що підлягає скасуванню, директор філії «Чернігівське лісове господарство» звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів свого підприємства.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Згідно статті 18 Закону №2344-III, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
- здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
- забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
В силу статті 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Виходячи зі змісту вказаної норми Закону №2344-III перелік документів, які повинен мати водій для здійснення внутрішніх вантажних перевезень, зазначений у статті 48 Закону №2344-III не є вичерпним, до таких документів належать також інші документи, передбачені чинним законодавством України.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №820/4624/17.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлює Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року №340, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року №811/18106 (Положення №340).
Пунктом 1.1 Положення №340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) №561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) №3821/85 та (ЄС) №2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) №3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух". Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Відповідно пункту 1.4 Положення №340, його дія не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств.
Державне спеціалізоване господарського підприємство «Ліси України» є спеціалізованим лісогосподарським підприємством та в даному випадку здійснювало перевезення власної лісопродукції між своїми структурними підрозділами спеціальним лісовозним транспортним засобом, який використовується для виконання робіт у галузі лісового господарства, зокрема у технологічному процесі лісозаготівель та вивезення лісопродукції з місць заготівлі для забезпечення експлуатації підприємства, в тому числі і створення умов для подальшого виконання зобов'язань перед споживачами щодо відвантаження лісопродукції.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що транспортний засіб марки «КАМАЗ 53215», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричіпом СЗАП, державний номерний знак НОМЕР_2 , які належать Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України», перебувають на балансі Філії «Чернігівське лісове господарство» та використовуються нею для виконання лісогосподарських робіт (вивезення лісопродукції з місці заготівлі) і забезпечення експлуатації підприємства (в тому числі переміщення лісопродукції з місць заготівлі до інших структурних підрозділів для подальшої обробки, переробки або реалізації) (а.с.15 (зворотній бік), 16).
Філія «Чернігівське лісове господарство», здійснюючи перевезення лісопродукції з одного структурного підрозділу до іншого не виступала перевізником в розумінні Закону, адже здійснювала забезпечення діяльності структурних підрозділів, шляхом переміщення в межах технологічного процесу лісогосподарських робіт за допомогою спеціалізованого транспортного засобу лісопродукції з одного підрозділу в інший, що підтверджується товарно-транспортною накладною серії 06 вересня 2024 року, та копією положення Філії «Чернігівське лісове господарство» ДП «Ліси України», затвердженого 26 грудня 2023 роки генеральним директором ДП «Ліси України».
Керування транспортним засобом, а саме спеціалізованим обладнаним краном-маніпулятором сортиментовозом (спеціальний лісовозний транспорт), здійснював штатний водій ( ОСОБА_2 ), час роботи якого чітко регламентований, що також підтверджується документами (а.с. 16 (зворотній бік), 17 - 19).
З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що основним видом економічної діяльності Державного спеціалізованого господарського Підприємства «Ліси України» є « 02.10 Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві», що підтверджується випискою від 29 травня 2024 року (а.с.23-24).
Також відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що основним видом економічної діяльності Філії «Чернігівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського Підприємства «Ліси України» є також « 02.10 Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві», про підтверджується випискою 25 квітня 2024 року (а.с.25).
Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 року №363 (далі - Правила №363) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.
Згідно пункту 1 Правил №363, перевізник - фізична або юридична особа суб'єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Відповідно до пункту 11.1 Правил №363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.
За визначенням, наведеним в абзаці вісімнадцятому частини першої статті 1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
З матеріалів справи вбачається, що пункт навантаження автомобіля марки «КАМАЗ 53215», державний номерний знак НОМЕР_1 є Красилівське лісництво, а пункт розвантаження - м. Остер, Чернігівського району Чернігівської області, де за адресою: вул. Тарашкевича, 1 знаходиться структурний підрозділ Транспортна дільниця №2 Лісотранспортної дільниці, що в свою чергу свідчить проте, що філія «Чернігівське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» 06 вересня 2024 року здійснювала перевезення власного вантажу (деревини) в межах підприємства для його зберігання та подальшого відвантаження готової продукції, тобто внутрішнє перевезення власного вантажу технікою, призначеною для робіт у галузі лісового господарства. У вказаних правовідносинах позивач не надавав послуг з перевезення вантажу на договірних засадах за винагороду (а.с.15). За таких обставин, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №075235 від 25 вересня 2024 року прийнята протиправно та підлягає скасуванню, оскільки у вказаних правовідносинах позивач не надавав послуг з перевезення вантажу на договірних засадах за винагороду.
Таким чином, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що при ухваленні рішення судом першої інстанції неправильно застосовано норми права, що стали підставою для неправильного вирішення справи, а відтак апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Чернігівське лісове господарство", слід задовольнити, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року - скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Чернігівське лісове господарство" у повному обсязі.
Згідно з положеннями статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Крім того, на підставі пункту 3 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при вирішенні справи №620/13547/24 судом першої інстанції було порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, і це призвело до неправильного вирішення справи.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з положень статті 139 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжного документа від 08 жовтня 2024 року №4688 Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі Філії "Чернігівське лісове господарство" сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції в розмірі 3028 гривень, відповідно до платіжної інструкції від 16 грудня 2024 року №6024 позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4542,00 гривень.
Враховуючи, що колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Чернігівське лісове господарство" задоволено, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року скасовано та адміністративний позов задоволено повністю, то на користь позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Чернігівське лісове господарство" слід присудити понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 7570 гривень за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись статтями 139, 242-244, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Чернігівське лісове господарство" - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі №620/13547/24 - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Чернігівське лісове господарство" - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті постанову про стягнення адміністративно-господарського штрафу №075235 від 25 вересня 2024 року з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Чернігівське лісове господарство" у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень
Стягнути на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Чернігівське лісове господарство" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7570 (сім тисяч п'ятсот сімдесят) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса: 03150, місто Київ, вулиця Антоновича, 51; код ЄДРПОУ 39816845).
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді О.М. Оксененко
Ю.К. Черпак