16 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 336/3606/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26.06.2025 року (суддя Приходько В.А., м. Запоріжжя, повний текст додаткового рішення складено 26.06.2025 року) в справі №336/3606/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови при застосування адміністративного штрафу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,-
21.04.2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі по тексту - відповідач), в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4525757 від 17.04.2025 року, закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 12.05.2025 року позовні вимоги задоволено, скасовано постанову Інспектора 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Абдулкеримова І.А. від 17 квітня 2025 року серії ЕНА № 4525757 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП; провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.122 КУпАП, закрито.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2025 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 12.05.2025 року залишено без змін.
21.05.2025 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з заявою про компенсацію судових витрат, просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26.06.2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень.
Департамент патрульної поліції не погоджуючись з додатковим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати додаткове рішення про розподіл судових витрат у частині витрат на правничу допомогу. Апелянт вказував, що у позивача відсутні підстави для стягнення 4000,00 грн., оскільки й така сума не є співмірною для справи такої складності, не доведено, що було витрачено багато часу на надання послуг. Відсутній акт здачі-приймання виконаних робіт, не конкретизовано, яка робота проведена адвокатом, скільки часу витрачено на надання правової допомоги.
Суд першої інстанції, приймаючи додаткове рішення, дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про повернення сплаченого судового збору при поданні позову та сплаченого при поданні апеляційної скарги, про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. Витрати на правову допомогу здійснюються у випадку доведення здійснення витрат пов'язаних з розглядом саме цієї справи та враховуючи принцип співмірності здійснення витрат. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Суд першої інстанції вказував, що в матеріалах справи наявні докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, а також обсяг виконаних адвокатом робіт (фактично представником позивача складено: позовну заяву; клопотання про розгляд справи за відсутності позивача; клопотання про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. До матеріалів справи позивачем одразу було долучено Договір №13/03-25 про надання правової допомоги, ордер адвоката Корсіка Я.І. на надання правничої допомоги, яким і була подана та підписана позовна заява, а також додаткова угода №2 до договору №13/03-25 про надання правової допомоги, відповідно до якої гонорар за надання правової допомоги є фіксованим та складає 4000 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Передбачено повернення судових витрат, здійснених особою у разі задоволення позову повністю або частково. Суд повинен враховувати понесені стороною судові витрати під час розгляду позову.
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно частин 1 - 3 ст. 132, частин 1 - 5 ст. 134 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Корсік і Партнери» було укладено договір 13/03-25 про надання правової допомоги від 13.03.2025 року, умовами якого сторони передбачили надання-отримання професійної правничої (правової) допомоги в обсязі та на умовах, передбачених договором.
Сторонами договору підписано додаткову угоду № 2 від 18.04.2025 року, де передбачено, що сторони узгодили надання/отримання правової допомоги з питання оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, складання та подання позовної заяви, підготовка та подання заяві від імені клієнта, участь у судових засіданнях. Вартість послуг узгоджено як 4000,00 грн.
Відсутній акт приймання передачі виконаних робіт/послуг, відсутні дані, які саме дії виконував адвокат окрім складання та подання позовної заяви, скільки часу витрачено на складання та подання позову.
Не надано детальний опис виконаних адвокатом робіт. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати на правничу допомогу мають бути фактичними. Відсутні докази здійснення ОСОБА_1 оплати за отримані послуги правової допомоги.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При ухваленні рішення на користь позивача не суб'єкта владних повноважень йому повертаються судом документально підтверджені судові витрати здійсненні у справі під час розгляду справи а пов'язані з підготовкою та розглядом позову.
Позивач неповністю надає документально підтверджені судові витрати у частині витрат на правничу допомогу.
Прийняття додаткового судового рішення за юридичною природою є засобом доповнення вже ухваленого судового рішення у разі його неповноти, наявності невирішених позовних вимог.
Встановлено, що адвокатом Корсік Я.І. було підготовлено та подано до суду позов з додатками від імені ОСОБА_1 , подавались до суду. У суді першої інстанції розгляд позову відбувався у порядку відкритого судового зсідання з повідомлення сторін, про те ні позивач ні адвокат Корсік Я.І. участі у судових засіданнях не брали.
Нормами КАС України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об'єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.
Згідно висновку Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії», відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. «Суд висловлює сумнів щодо існування об'єктивної необхідності здійснення деяких витрат, зазначених у цих рахунках-фактурах».
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Данілов проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Згідно частин 1, 2 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Перелік тих послуг, про надання яких йдеться мова у акті приймання-передачі виконаних послуг, такі як підготовка та подання позовної заяви, підготовка та подання заяв, є загальними послугам, не вказано, яку роботу провів адвокат, які докази зібрав для подання позову, аналіз практики чи оцінка наданих відповідачем доказів та їх спростування.
При розподілі судових витрат - витрат на правову допомогу, необхідно враховувати складність справи, наявність підстав для відшкодування відповідачем витрат на правничу допомогу позивачу.
При вирішенні спору щодо зменшення суми витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції керується правовими позиціями Верховного Суду, висловленим у постановах від 22.12.2020 року у справі №520/8489/19, від 14.12.2020 року у справі №320/4885/20, від 11.12.2019 року у справі №545/2432/16-а.
Суд першої інстанції без певного обґрунтування заяву про розподіл судових витрат задовольнив, не звернув увагу на складність спору, предмет спору, на відсутність доказів понесення позивачем фактичних витрат на оплату послуг правничої допомоги.
Аналізуючи вищевказані обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, додаткове рішення суду першої інстанції слід скасувати.
Керуючись ст. 132, 139, 252, 242, 255, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26.06.2025 року в справі №336/3606/25 - скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у частині витрат на правничу допомогу - відмовити.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко