06 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/7097/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Петро-Михайлівської сільської ради на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2025 ( суддя Новікова І.В.) в адміністративній справі №280/7097/24 за позовом ОСОБА_1 до Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі №280/7097/24 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме вирішено:
визнати протиправною відмову Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 16.05.2024 у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та надання її в оренду із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) колишнього КСП “Дніпро» орієнтовною площею 40,0 га на території Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами села Якимівка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 20 років;
визнати протиправною відмову Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 16.05.2024 у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та надання її в оренду із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) колишнього КСП “Дніпро» орієнтовною площею 40.0 га на території Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами села Шевченка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 20 років;
визнати протиправною відмову Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 16.05.2024 у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та надання її в оренду із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) колишнього КСП “Дніпро» орієнтовною площею 45,0 га на території Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами села Шевченка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 20 років;
визнати протиправною відмову Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 16.05.2024 у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та надання її в оренду із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) колишнього КСП “Дніпро» орієнтовною площею 25,0 га на території Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами села Тернівка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 20 років;
зобов'язати Петро-Михайлівську сільську раду Запорізького району Запорізької області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та надання її в оренду із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) колишнього КСП “Дніпро» орієнтовною площею 40,0 га на території Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами села Якимівка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 20 років;
зобов'язати Петро-Михайлівську сільську раду Запорізького району Запорізької області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та надання її в оренду із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) колишнього КСП “Дніпро» орієнтовною площею 40,0 га на території Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами села Шевченка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 20 років;
зобов'язати Петро-Михайлівську сільську раду Запорізького району Запорізької області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та надання її в оренду із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) колишнього КСП “Дніпро» орієнтовною площею 45,0 га на території Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами села Шевченка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 20 років;
зобов'язати Петро-Михайлівську сільську раду Запорізького району Запорізької області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та надання її в оренду із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) колишнього КСП “Дніпро» орієнтовною площею 25,0 га на території Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами села Тернівка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 20 років;
в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі №280/7097/24 набрало законної сили 26.11.2024.
18.06.2025 від Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до суду надійшла заява про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі №280/7097/24 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування поданої заяви представник Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області посилається на те, що надаючи відмову позивачу, відповідач, керуючись Рішенням №30 від 18.02.2021 не знав, що схема екологічної мережі Вільнянського району Запорізької області вже розроблена. Представник відповідача зазначає, що на сайті Вільнянської районної ради було оприлюднено лише Рішення №25 від 28.05.2019 року Вільнянської районної ради “Про затвердження схеми екологічної мережі Вільнянського району Запорізької області», проте не було оприлюднено безпосередньо саму схему, а саме документ “Місцева схема формування екологічної мережі Вільнянського району Запорізької області» та карти до неї у вигляді графічних зображень. Вказує, що зазначену Місцеву схему та карти до неї у вигляді графічних зображень відповідач отримав 20.05.2025 року на електрону пошту від Департаменту захисту довкілля обласної державної адміністрації. Відповідач зазначає, що співставивши графічний матеріал долучений позивачем до заяв із Картосхемою 1 до Місцевої схеми встановлено, що запитувані земельні ділянки знаходяться в межах природніх коридорів екологічної системи, що в свою чергу свідчить про невідповідність місця розташування земельних ділянок Місцевій схемі. Також, представник відповідача вказував на те, що запитувана позивачем земельна ділянка, фактично складається з польових доріг та відповідно не може бути використана для сільськогосподарського призначення. З урахуванням викладеного у заяві та наданих поясненнях представник відповідача просив задовольнити заяву.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у задоволенні заяви представника Петро - Михайлівської сільської ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове судове рішення яким заяву задовольнити повністю.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Так, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення.
Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
Отже, умовами для перегляду рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення зі спору.
Згідно з частиною 4 статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Таким чином, слід розрізняти нововиявлені обставини, як факти, та нові докази, як підтвердження факту, які виникли (отримані) після постановлення рішення суду.
Разом з тим, в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, хоча така існувала. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Разом з тим частиною четвертою статті 361 КАС визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже, не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Так, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Отже, нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20 та у постанові Верховного Суду від 18 липня 2022 року у справі № 826/2212/17, у постанові від 28.10.2024 у справі №815/5156/16, у постанові від 13.06.2024 у справі №480/3103/22, від 21.06.2024 у справі №640/10156/22, від 02.05.2023 у справі №420/20522/21.
До того ж, судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 КАС, відсутні, а також якщо обставини, визначені цією нормою, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
За нормами статей 1 та 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до рішень Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі Правєдная проти Росії (Pravednaya v. Russia, заява №69529/01) та від 06 грудня 2005 року у справі Попов проти Молдови №2 (Popov v. Moldova №2, заява №19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення у справі Христов проти України (заява №24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі Желтяков проти України, заява №4994/04, пункт 42).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі Желтяков проти України, заява №4994/04, пункт 43).
Наведене у підсумку свідчить, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності, проте перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою й саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду, при цьому особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що у неї не було можливості представити цей доказ під час судового розгляду справи до винесення судового рішення, а також те, що цей доказ має суттєве значення.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №802/2196/17-а, а також у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі №826/15038/17, від 22 лютого 2021 року у справі №420/3785/19 та від 10 березня 2021 року у справі №826/15267/17.
В обґрунтування поданої заяви представник Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області посилається на те, що надаючи відмову позивачу, відповідач, керуючись Рішенням №30 від 18.02.2021 не знав, що схема екологічної мережі Вільнянського району Запорізької області вже розроблена. Представник відповідача зазначає, що на сайті Вільнянської районної ради було оприлюднено лише Рішення №25 від 28.05.2019 року Вільнянської районної ради “Про затвердження схеми екологічної мережі Вільнянського району Запорізької області», проте не було оприлюднено безпосередньо саму схему, а саме документ “Місцева схема формування екологічної мережі Вільнянського району Запорізької області» та карти до неї у вигляді графічних зображень. Вказує, що зазначену Місцеву схему та карти до неї у вигляді графічних зображень відповідач отримав 20.05.2025 року на електрону пошту від Департаменту захисту довкілля обласної державної адміністрації. Відповідач зазначає, що співставивши графічний матеріал долучений позивачем до заяв із Картосхемою 1 до Місцевої схеми встановлено, що запитувані земельні ділянки знаходяться в межах природніх коридорів екологічної системи, що в свою чергу свідчить про невідповідність місця розташування земельних ділянок Місцевій схемі. Також, представник відповідача вказував на те, що запитувана позивачем земельна ділянка, фактично складається з польових доріг та відповідно не може бути використана для сільськогосподарського призначення.
Проте, обставини на які посилається у своїй заяві представник відповідача не є нововиявленими обставинами в розумінні КАС України та не можуть слугувати підставою для перегляду рішення суду.
Такі обставини під час розгляду справи судом не досліджувалися, оскільки під час розгляду справи було встановлено, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки стало те, що запитувана земельна ділянка згідно рішення міської ради підлягає інвентаризації для сінокосіння і випасання худоби (угіддя-пасовища).
Отже, обставини на які посилається представник відповідача не були підставою для прийняття спірних рішень, а тому не можуть бути прийняті як доказ правомірності таких рішень.
Крім того, виходячи з аналізу приписів статей 116, 118, 123, 125 ЗК України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою автоматично не означає позитивного рішення про надання її у власність/користування, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки на етапі надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені відповідачем у заяві обставини про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, не є підставами для перегляду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі викладено підстави відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають
Керуючись статтями 241, 243, 312, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Петро-Михайлівської сільської ради залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2025 в адміністративній справі №280/7097/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 10 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова